Доманівський районний суд Миколаївської області
вул. Центральна, 35 м. смт. Доманівка Доманівський район Миколаївська область Україна 56400
e-mail:inbox@dm.mk.court.gov.ua
Справа № 475/552/19
Провадження № 1-кп/475/24/20
Провадження слідчих органів № 2019 15 021 0000158
05.03.2020смт. Доманівка
Доманівський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючої судді: ОСОБА_1 ,
за участі секретарів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
прокурорів: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
потерпілих: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
підсудного: ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця с. Коштове Доманівського району Миколаївської області, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого по АДРЕСА_1 ,
у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.125, ч.2 ст.125 КК України,
20 квітня 2019 р. близько 20.00 год. між ОСОБА_9 та ОСОБА_7 на вул. Шевченка в с.Прибужжя Доманівського району Миколаївської області на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виникла сварка.
У ході сварки ОСОБА_9 , умисно, розуміючи протиправний характер свої дій, з метою спричинення тілесних ушкоджень наніс декілька ударів кулаком лівої руки у різні частини тіла ОСОБА_7 .
Унаслідок чого у ОСОБА_7 утворились тілесні ушкодження у виді перелому кісток носа, саден обличчя, тулуба, садна правого плеча, синців тулуба, нижніх кінцівок, які могли утворитися від дії тупого твердого предмету і відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, які потягли за собою короткочасний розлад здоров'я.
Таким чином, своїми діями ОСОБА_9 вчинив злочин, передбачений ст.125 ч.2 КК України, а саме: умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Крім цього, 20 квітня 2019 р. близько 20.00 год. на вул.Шевченка в с.Прибужжя Доманівського району Миколаївської області у конфлікт між ОСОБА_9 та ОСОБА_7 втрутилась ОСОБА_8 - співмешканка ОСОБА_7
ОСОБА_8 намагалася припинити злочинні дії ОСОБА_9 відносно ОСОБА_7 , перешкоджаючи фізично спричиненню йому тілесних ушкоджень.
У цей час ОСОБА_9 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, розуміючи, що, продовжуючи нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 після намагання ОСОБА_8 їх припинити, він може завдати тілесних ушкоджень і ОСОБА_8 , умисно наніс декілька ударів кулаком лівої руки по різних частинах тіла потерпілої.
У результаті цього у ОСОБА_8 утворились синці лівого стегна, садно лівого гомілково-ступневого суглобу, садна правої стопи.
Таким чином, своїми діями ОСОБА_9 вчинив злочин, передбачений ст.125 ч.1 КК України, а саме: умисне легке тілесне ушкодження.
Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_9 вину у вчиненні інкримінованих злочинів визнав частково. Пояснив, що 20.04.2019 р. він разом з ОСОБА_7 вживали спиртні напої в центрі с.Прибужжя. Після чого разом зі своїм братом привели ОСОБА_7 до місця його проживання по АДРЕСА_2 . Вже за місцем проживання потерпілих між ним та ОСОБА_7 виникла сварка, останній, знаходячись у дворі, почав ображати обвинуваченого та погрожувати. Він зайшов у двір, а співмешканка ОСОБА_7 потерпіла ОСОБА_8 тримала його, при цьому крикнула, що у ОСОБА_7 є ніж. Обвинувачений вийшов з двору, а ОСОБА_7 почав його наздоганяти та наздогнав десь метрів за 50 від хвіртки. Вважаючи, що у ОСОБА_7 є ніж, ОСОБА_9 з метою самозахисту зламав гілку та почав нею бити ОСОБА_7 . Коли він бив ОСОБА_7 , до них підбігла ОСОБА_8 та намагалася закрити ОСОБА_7 , у цей момент обвинувачений допускає завдання удару ОСОБА_8 . Обвинувачений вважає, що його дії по відношенню до ОСОБА_7 не були злочинними, оскільки він діях в умовах необхідної оборони, вважаючи, що ОСОБА_7 мав ніж, а по відношенню до його співмешканки ОСОБА_8 не були умисними, оскільки їй тілесні ушкодження спричинені при обороні від дій ОСОБА_7 . Просив суворо його не карати та відмовити в задоволенні цивільних позовів потерпілих через їх безпідставність.
Незважаючи на часткове визнання обвинуваченим ОСОБА_9 вини в інримінованих злочинах, його вина у вчиненні злочинів повністю доведена у ході судового розгляду.
Так, потерпілий ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснив, що конфлікт між ним та ОСОБА_9 розпочався 20 квітня 2019 р. ще біля магазину в с.Прибужжя, де ОСОБА_9 наніс йому близько 5 ударів у голову. Він того дня був у стані сп'яніння. Біля магазину з обвинуваченим він випив по пляшці пива. Вже біля його двору ОСОБА_9 ударив його один раз дрючком та зламав носа. Від цього він упав, а обвинувачений продовжив бити його ногами. На крики вибігла його співмешканка та почала закривати його від ОСОБА_9 , а останній продовжив завдавати удари. У цей час вона закричала, що у потерпілого є ніж, насправді ножа у нього не було. Потерпілий ОСОБА_7 підтримав заявлений цивільний позов. При цьому завдання моральної шкоди обґрунтовував необхідністю звернення за медичною допомогою, пошкодженням огорожі.
Потерпіла ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснила, що 20 квітня 2019 р. їй зателефонував син і сказав, що б'ють ОСОБА_7 . Співмешканець прийшов, а за ним прийшли брати ОСОБА_11 , які намагалися зайти у двір. Вона з метою недопущення побиття ОСОБА_7 крикнула, що у співмешканця є ніж. На що ОСОБА_11 злякалися та вийшли з подвір'я. За ними пішов ОСОБА_7 , де між ним та ОСОБА_9 розпочалася бійка. Коли вона вибігла на вулицю, ОСОБА_7 лежав на землі, а ОСОБА_9 сидів над ним і наносив удари кулаком у голову. Вона намагалася припинити бійку, в цей час ОСОБА_9 вдарив і її. Потерпіла ОСОБА_8 підтримала цивільний позов. Посилалася, що їй злочином завдано моральну шкоду, що виявилася у фізичних та душевних стражданнях: у неї тривалий час були ушкодження, погіршився нервовий стан. ОСОБА_9 до теперішнього часу вибачення у неї не просив і вона його не пробачила.
Свідок ОСОБА_12 суду пояснив, що він був свідком бійки між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , яка відбувалася біля двору ОСОБА_7 . ОСОБА_7 кидався на ОСОБА_11 та погрожував його зарізати. ОСОБА_9 бив ОСОБА_7 кулаком, а коли той упав він ще два рази його ударив. ОСОБА_8 підбігла до ОСОБА_7 . Нанесення удару ОСОБА_9 ОСОБА_8 він не бачив, але потім бачив, що у неї напухла рука. Він намагався розборонити бійку.
Крім пояснень підсудного ОСОБА_9 , потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , свідка ОСОБА_12 , його вина підтверджена письмовими доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Як вбачається з протоколу прийняття заяв про вчинене кримінальне правопорушення та витягу з ЄРДР за №12019150200000158, 20.04.2019 р. прийняті заяви ОСОБА_8 та ОСОБА_7 про спричинення їм тілесних ушкоджень, що підтверджує правомірність починання кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.
Факт нанесення та виявлення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_13 підтверджується, крім усних пояснень обвинуваченого, потерпілої, висновком судово-медичної експертизи №166 від 25.04.2019 р., проведеної судово-медичним експертом ОСОБА_14 на підставі ухвали слідчого судді Доманівського районного суду ОСОБА_15 , згідно якого у ОСОБА_8 виявлені синці лівого стегна, садно лівого гомілково-ступневого суглобу, садно правої стопи. Вказані тілесні ушкодження могли утворитися в строк та за обставин, указаних в ухвалі, від дії тупого предмета, яким можуть бути руки, ноги, кулак та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Зазначені тілесні ушкодження не могли утворитися внаслідок падіння з висоти власного зросту.
Факт нанесення та виявлення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_7 підтверджується, крім усних пояснень обвинуваченого, потерпілих, свідка ОСОБА_12 , висновком судово-медичної експертизи №165 від 25.04.2019 р., проведеної судово-медичним експертом ОСОБА_14 на підставі ухвали слідчого судді Доманівського районного суду ОСОБА_15 , згідно якого у ОСОБА_7 виявлено перелом кісток носу, садна обличчя, тулубу, садно правого плеча, синці тулуба, нижніх кінцівок. Указані тілесні ушкодження могли утворитися в строк та за обставин, указаних в ухвалі від дії тупого предмета, яким можуть бути руки, ноги, кулак та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, які потягли за собою короткочасний розлад здоров'я. Зазначені тілесні ушкодження не могли утворитися внаслідок падіння з висоти власного зросту.
Досліджені у судовому засіданні докази як окремо, так і в сукупності вказують на неспроможність доводів обвинуваченого ОСОБА_9 про спричинення тілесних ушкоджень у стані необхідної оборони.
Такого висновку суд дійшов, зважаючи на те, що згідно частини 1 статті 36 Кримінального кодексу України необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.
В абзаці 2 пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику у справах про необхідну оборону” зазначено, що стан необхідної оборони виникає не лише в момент вчинення суспільно небезпечного посягання, а й у разі створення реальної загрози заподіяння шкоди. При з'ясуванні наявності такої загрози необхідно враховувати поведінку нападника, зокрема спрямованість умислу, інтенсивність і характер його дій, що дають особі, яка захищається, підстави сприймати загрозу як реальну. Перехід використовуваних при нападі знарядь або інших предметів від нападника до особи, яка захищається, не завжди свідчить про закінчення посягання.
При розгляді справ даної категорії суди повинні з'ясовувати, чи мала особа, яка захищалася, реальну можливість ефективно відбити суспільно небезпечне посягання іншими засобами із заподіянням нападникові шкоди, необхідної і достатньої в конкретній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання.
Посилання обвинуваченого ОСОБА_9 про нанесення тілесних ушкоджень через самооборону не заслуговують на увагу і на кваліфікацію його дій не впливають. Оскільки у ході судового розгляду суду не надані будь-які докази на підтвердження наявності реальних підстав для самооборони. ОСОБА_9 мав можливість уникнути конфлікту без нанесення тілесних ушкоджень, проте він продовжував їх спричинення навіть після намагання припинення його дій сторонніми особами, що вказує на свідоме умисне його ставлення до настання можливих наслідків.
Вирішуючи питання про призначення покарання, суд бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу винного, пом'якшуючі покарання обставини.
Підсудний ОСОБА_9 вперше вчинив умисні закінчені злочини невеликої тяжкості, за місцем проживання характеризується позитивно, не потребує примусового лікування від алкоголізму чи наркоманії.
Обставини, що пом'якшують покарання ОСОБА_9 , відповідно до ч.1 ст.66 КК України, судом не встановлені. Відповідно до ч.2 ст.66 КК України суд визнає пом'якшуючими покарання обставинами - вчинення злочину вперше, часткове визнання вини.
Обтяжуючі покарання ОСОБА_9 обставини судом не встановлені.
Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України та п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику призначення судами кримінального покарання” №7 від 24.10.2003 року, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Виходячи з видів покарань, передбачених за ч.1 ст.125 та ч.2 ст. 125 КК України, суд єдино можливим, доцільним та достатнім для виправлення підсудного вбачає покарання у виді громадських робіт, оскільки обвинувачений постійного місця роботи та джерела доходу не має, завдану потерпілим шкоду не відшкодував, а тому покарання у виді штрафу чи виправних робіт йому не може бути призначене.
Цивільні позови потерпілих підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ч.2 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Потерпілим ОСОБА_7 заявлений цивільний позов, в якому він просить стягнути з обвинуваченого на його користь 460,20 грн. матеріальної та 10 000 грн. моральної шкоди.
Позовна вимога про стягнення з обвинуваченого матеріальної шкоди на суму 460,20 грн. матеріальної шкоди підлягає повному задоволенню, оскільки понесення потерпілим витрат на цю суму підтверджена фіскальними чеками на придбання медпрепаратів та довідками Доманівської АЗПСМ.
Потерпіла ОСОБА_8 заявила позов про стягнення з ОСОБА_9 моральної шкоди в розмірі 10 000 грн.
Позовні вимоги обох потерпілих у частині стягнення моральної шкоди підлягають частковому задоволенню, оскільки потерпілими не доведено завдання шкоди у такому розмірі.
Вимога потерпілого ОСОБА_7 про відшкодування моральної шкоди на суму 10 000 грн. підлягає задоволенню в грошовому виразі на суму 3 000 грн., а потерпілої ОСОБА_8 на суму 2 000 грн., зважаючи на характер злочину, ступінь спричинених їм тілесних ушкоджень, глибину фізичних та душевних страждань потерпілих.
Крім відшкодування моральної шкоди грішми, відшкодуванням завданої моральної шкоди потерпілим в інший спосіб суд вважає засудження підсудного до реального покарання.
Керуючись ст.ст.128, 371, 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_10 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.125, ч.2 ст.125 КК України, та призначити йому покарання:
за ч.1 ст.125 КК України у виді 80 годин громадських робіт;
за ч.2 ст.125 КК України у виді 150 (ста п'ятдесяти) годин громадських робіт.
Відповідно до ч.1 ст.70 КК України призначити ОСОБА_16 остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 150 (ста п'ятдесяти) годин громадських робіт.
Строк відбуття покарання рахувати з моменту початку фактичного відбуття покарання.
До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_9 не обирати.
Стягнути з ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , 460 (чотириста шістдесят) грн. 20 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 3 000 (три тисячі) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , 2 000 (дві тисячі) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не буде подано.
Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Доманівський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення, а особою, яка не була присутня при його оголошенні, та засудженим у той же строк з дня отримання його копії.
Суддя ОСОБА_1