Справа № 456/531/15-ц
Провадження № 6/456/36/2020
03 березня 2020 року місто Стрий
Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Саса С. С. ,
при секретарі Карпин О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Стрий подання приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білого А.М. про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника ОСОБА_1 за межі України,
Приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Білий А.М. звернувся до суду з поданням, в якому просить тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон боржника ОСОБА_1 до виконання своїх зобов'язань покладених на нього виконавчим листом №456/531/15-ц виданого 06.09.2016 року Стрийським міськрайонним судом Львівської області. В обґрунтування подання приватний виконавець покликається на те, що у нього на виконанні перебуває виконавче провадження АСВП №60552020 з примусового виконання виконавчого листа № 456/531/15-ц виданого 06.09.2016 року Стрийським міськрайонним судом Львівської області про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь AT «ТАСКОМБАНК» заборгованість за кредитним договором №KF018542-AN від 28.09.2012 року в сумі 3293622,33 грн., в тому числі основний борг 1790058,09 грн., заборгованістю по відсотках 613604,92 грн., пеня - 889959,32 грн. 11.11.2019 року виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яку скеровано рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу боржника. Згідно довідки підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» даний лист повернувся від боржника, причина повернення за письмовою відмовою одержувача. Дане свідчить про ухилення боржника від виконання рішення. 11.11.2019 року виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника. 11.11.2019 року виконавцем скеровано боржнику виклик з'явитись 18.11.2019 року до приватного виконавця для дачі пояснень стосовно невиконання виконавчого документа. Боржник на виклик до виконавця не з'явився та не надав виконавцю декларацію про доходи на майно і не надав жодних пояснень невиконання рішення суду. З метою виконання виконавчого документа приватним виконавцем скеровано запити до реєструючих установ. Згідно відповіді Пенсійного фонду України від 12.11.2019 року про осіб-боржників, які працюють за трудовим та цивільно-правовими договорами, про останнє місце роботи - інформацію не знайдено. Згідно відповіді Пенсійного фонду України від 12.11.2019 року боржник не отримує пенсії. Згідно відповіді Регіонального сервісного центру МВС у Львівській області від 15.11.2019 року за боржником зареєстровано транспортний засіб. 15.11.2019 року боржнику надіслано вимоги виконавця щодо повідомлення місцезнаходження транспортного засобу та надання копії технічної документації на частину житлового будинку. Боржник на вимоги виконавця не відреагував. Згідно відповіді Державної фіскальної служби України від 26.02.2020 року в боржника відсутні відкриті рахунки в банках та інших фінансових установах. Згідно відповіді Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 11.12.2019 року за боржником зареєстровано земельну ділянку у с. Дуліби, Стрийського району. Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження у власності боржника наявні об'єкти нерухомості, а саме земельна ділянка, яка є об'єктом обтяження за договором іпотеки. Згідно відповіді Відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України у Львівській області боржник проживає за адресою АДРЕСА_1 . Згідно відповіді ГУ Державної міграційної служби України у Львівській області від 21.11.2019 у боржника наявний паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії ЕЕ № 648985 виданий 29.10.2008 органом 4601 та серії ЕР №558661 виданий 02.07.2018 органом 4638. Заборгованість боржником не погашена, жодних дій спрямованих на виконання рішення суду боржником не вчинено, а тому просить подання задоволити.
Відповідно до ст. 441 ЦПК України, суд негайно розглядає подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд дослідивши матеріали справи, вважає, що в задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білого А.М. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
У справі "Гочев проти Болгарії" ("Gochev v. Bulgaria" від 26.11.2009 року) Європейський суд з прав людини сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, має ґрунтуватися на законі, по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч. 3 ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції, і по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування). При цьому при вирішенні питання про пропорційність обмеження даного права з метою стягнення неоплачених боргів слід пам'ятати, що таке обмеження може бути виправдано лише тоді, коли воно дійсно сприятиме погашенню заборгованості.
Статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок вирішення спорів у цій сфері регулюється Законом від 21 січня 1994 р. "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України".
Відповідно до ч.1 ст.6 цього Закону встановлено, право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли: 1) він обізнаний з відомостями, які становлять державну таємницю, - до закінчення терміну, встановленого статтею 12 цього 3) стосовно нього у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, застосовано запобіжний захід, за умовами якого йому заборонено виїжджати за кордон, - до закінчення кримінального провадження або скасування відповідних обмежень; 4) він засуджений за вчинення кримінального правопорушення - до відбуття покарання або звільнення від покарання; 5) він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань; 9) він перебуває під адміністративним наглядом Національної поліції - до припинення нагляду.
З набранням чинності 05 жовтня 2016 р. Закону від 02 червня 2016 р. № 1404-VIІІ "Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)" закріплено право державного виконавця у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань покладених на нього рішенням, звертатись до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України.
На підставі цього Закону, ЦПК України доповнено ст. 441, якою врегульовано вирішення судом питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.
Судом встановлено, що на виконанні в приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білого А.М. перебуває виконавче провадження АСВП №60552020 з примусового виконання виконавчого листа № 456/531/15-ц виданого 06.09.2016 року Стрийським міськрайонним судом Львівської області про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь AT «ТАСКОМБАНК» заборгованість за кредитним договором №KF018542-AN від 28.09.2012 року в сумі 3293622,33 грн., в тому числі основний борг 1790058,09 грн., заборгованістю по відсотках 613604,92 грн., пеня - 889959,32 грн.
Частиною 5 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» визначені обов'язки боржника, а саме: утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; своєчасно з'являтися на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.
ОСОБА_1 як боржник по виконавчому провадженні, не порушив приписів ч.5 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження» та не ухилявся від виконання покладених на нього рішенням суду зобов'язань, а посилання приватного виконавця на ст. 441 ЦПК України, як на норму, якою регламентовано порядок розгляду судами питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб), не дає суду правової підстави вирішити питання про тимчасове обмеження виїзду за кордон боржника без спеціальної матеріальної норми, як це передбачено Конституцією України.
Саме невиконання боржником самостійно зобов'язань протягом строку, про що вказує приватний виконавець, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду обов'язків. Окрім цього, матеріалами справи не підтверджено і тих обставин, що перебування боржника на території України буде сприяти належному виконанню боргових зобов'язань, а його відсутність - буде перешкодою для їх своєчасного і належного виконання.
За таких підстав, суд оцінивши докази, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів дійшов до висновку, що підстав для задоволення подання немає.
Керуючись ч.5 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження», ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», ст.441 ЦПК України, суд,
Відмовити у задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білого А.М. про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника ОСОБА_1 за межі України.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Головуючий суддя С. С. Сас