Справа № 2-1652/2010
05.03.2020 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Адамович М.Я. ,
за участю секретаря Мандриу І.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сокалі подання державного виконавця Сокальського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Львів) Безносяк Н.С. про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника за межі України,
Державний виконавець Сокальського РВ ДВС ЗМУМЮ (м.Львів) звернувся в суд та просить тимчасово обмежити ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання ним зобов'язань.
Подання мотивовано тим, що на виконанні Сокальського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області перебуває виконавче провадження №55867655 з виконання виконавчого листа №2-1652/2010 про стягнення з ОСОБА_1 в користь ПАТ "Кредобанк" заборгованості за кредитним договором.
Станом на даний час відомості про сплату вищевказаної заборгованості боржником у Сокальському РВ ДВС ЗМУМЮ (м.Львів) Львівській області відсутні.
Згідно п.8 ст.19 Закону України "Про Державну прикордонну службу України" на Державну прикордонну службу покладається, крім іншого, запобігання та недопущення виїзду з України осіб, яких тимчасово обмежено у праві виїзду за кордон.
Тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон здійснюється судом.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши докази, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що на виконанні в державного виконавця Сокальського РВ ДВС ЗМУМЮ (м.Львів) Безносяк Н.С. перебуває виконавче провадження ВП №55867655 з примусового виконання виконавчого листа №2-1652/2010 виданого Сокальським районним судом Львівської області 11.03.2011р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Кредобанк" заборгованість за кредитним договором в розмірі 192 193,97грн. 23.02.2018р. державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копію якої із роз'ясненням прав та обов'язків скеровано на адресу боржника.
Державним виконавцем скеровано запити для виявлення майна боржника, джерел отримання доходу та відкритих рахунків в фінансових установах.
З наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що державним виконавцем проведені усі дії щодо розшуку майна боржника, вищевказаний виконавчий документ не виконаний.
Зокрема, боржник до державного виконавця не з'явився, декларацію про майно та доходи не подав.
Згідно відомостей з реєстру прав власності на нерухоме майно встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить житловий будинок АДРЕСА_1 .
Також, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна встановлено, що постановою відділу державної виконавчої служби Сокальського РУЮ накладено арешт на майно та оголошено заборону на його відчуження.
З листа начальника Сокальського ВП Червоноградського ВП ГУНП у Львівській області встановлено, що останнім розглянуто подання начальника Сокальського РВДВС ГТУЮ у Львівській області щодо невиконання рішення суду ОСОБА_1 зареєстровано в ІТС "Інформаційний портал Національної поліції України". Проведеною перевіркою встановлено, що ОСОБА_1 в АДРЕСА_2 не зареєстрований і не проживає та по АДРЕСА_1 не проживає. Встановити його місце перебування виявилось не можливим.
Крім цього, судом встановлено, що рішенням комісії з питань захисту прав дитини Сокальської РДА №107 від 29.10.2019р. остання надала дозвіл Сокальському РВ ДВС ГТУЮу Львівській області на реалізацію арештованого майна, що знаходиться по АДРЕСА_1 , в якому зареєстрована неповнолітня дитина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З моменту ухвалення рішення про стягнення з боржника ОСОБА_1 в користь ПАТ "Кредобанк" заборгованості в розмірі 192 193,97грн., а також видачі виконавчого листа, боржником не вжито жодних заходів з метою виконання рішення суду.
Відповідно до вимог п. 2 ч.1 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" підставами для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян за кордон є невиконані зобов'язання.
Згідно ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення.
Відповідно зі ст.2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Також, ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачає, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
Законодавством України зазначені правовідносини регулюються ст.313 Цивільного кодексу України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.
Відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Заборона виїзду за кордон є одним з найсуворіших заходів, що сприяє примусовому виконанню судових рішень, адже пов'язаний з обмеженням конституційного права людини на вільне пересування та вибір місця проживання.
Закон України від 21.01.1994 року "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" (з подальшими змінами) регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України, і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.
Згідно з ч.2, .ч. 4 ст.6 Закону "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", громадянинові України, який має паспорт, у випадках, передбачених п.п.1-9 ч.1 цієї статті, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон або у вказаних випадках паспорт може бути тимчасово затримано чи вилучено. Таким чином, за наявності підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, до громадянина в залежності від наявності чи відсутності паспорта для виїзду за кордон застосовується: відмова у видачі паспорта; відмова у виїзді за кордон; тимчасове затримання чи вилучення паспорта для виїзду за кордон.
Крім того, слід зазначити, що право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням суду, зобов'язань, тобто наявність лише самого зобов'язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.
Судом встановлено, що боржник ОСОБА_1 ухиляється від виконання, покладеного на нього рішенням суду, зобов'язання.
Окрім цього, виходячи зі ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод від 4 листопада 1950 року права людини вважаються захищеними лише після повного виконання рішення суду. Невиконання судового рішення є порушенням права особи на суд і стаття 6 Конвенції втрачає свій сенс.
З огляду на викладене, оскільки боржник ОСОБА_1 ухиляється від виконання зобов'язання вказаного вище, права стягувача ПАТ "Кредобанк" залишаються порушеними, в зв'язку з чим боржника слід тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта до сплати відповідної заборгованості.
Керуючись ст.ст.260, 441 ЦПК України,
Подання задовольнити.
Тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 до виконання покладених на нього зобов'язань згідно з виконавчим листом №2-1652/2010, виданим 11.03.2011 року Сокальським районним судом Львівської області.
Обов'язок виконання ухвали суду покласти на Державну прикордонну службу України.
Ухвала може бути оскаржена сторонами безпосередньо до Львівського апеляційного суду в п'ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Сокальський районний суд Львівської області.
Головуючий: М. Я. Адамович