Справа № 647/2696/19
05 березня 2020 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Фарина Л. Ю. ,
за участю секретаря Кочмар Н.-Г.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокалі, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якої за договором представляє адвокат Петрова Олена Олександрівна до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору Мурованська сільська рада Сокальського району, Львівської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
Позивач звернулася в суд з даним позовом до відповідача, в якому вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3 . Після смерті батька відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 2,8844га, що розташована на території Мурованської сільської ради Сокальського району та належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, виданого 30.01.2003р. Сокальською райдержадміністрацією Львівської області. Зазначає, що з часу відкриття спадщини після смерті батька із заявами про прийняття спадщини ніхто не звертався, а про існування вказаного Державного акту стало відомо від відповідача (сестри позивачки), яка випадково виявила його серед документів померлого батька.
Зазначає, що батько до дня смерті проживав та був похований у с. Милове, Бериславського району, Херсонської області, однак його доньки проживали в іншому місці - позивач у м. Херсоні а її сестра у м. Донецьк. Після поховання батька відповідач забрала усі його документи до себе, а після подій на Сході України сестри фактично не спілкувалися. Лише нещодавно відповідач повідомила, що серед усіх документів у неї наявний оригінал Державного акту на земельну ділянку. Як спадкоємець після смерті батька позивач звернулася у нотаріальну контору з метою прийняття спадщини, проте їй роз'яснено, що нею пропущено визначений законом шестимісячний строк для подання відповідної заяви. Одночасно повідомлено, що поновлення вказаного строку належить до компетенції лише суду, куди рекомендовано звернутись для вирішення даного питання. Причину пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини позивач вважає поважною, тому просить суд визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що залишилась після смерті батька строком на три місяці.
Перед початком судового засідання на адресу суду надійшло клопотання представник позивача - адвоката Петрової О.О. про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, мотивуючи тим, що у зв'язку із значною територіальною віддаленістю Сокальського районного суду Львівської області від їхнього із позивачем місця знаходження - м. Херсон, вони не зможуть прибути в судове засідання для розгляду даної справи. Найближчий суд до їхнього місця знаходження є Херсонський міський суд Херсонської області, тому просить задовольнити вказане клопотання.
Позивач та її представник адвокат Петрова О.О. в судове засідання не прибули, однак на адресу суду надійшла заява про розгляд даної справи у їхній відсутності, позов підтримують повністю, а заяву про розгляд справи в режимі відеоконференції залишити без розгляду.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не прибула, однак попередньо подала суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги визнає а наслідки визнання позову їй зрозумілі.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору Мурованської сільської ради Сокальського району, Львівської області в судове засідання не прибув, однак у матеріалах справи наявна заява сільського голови про розгляд справи у відсутності їхнього представника, позовні вимоги визнає.
Оскільки сторони в судове засідання не прибули, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши докази в справі суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд приймає визнання позову представником відповідача, оскільки таке визнання відповідає вимогам чинного законодавства, інтересам сторін по справі, в свою чергу, не суперечить правам та інтересам інших осіб.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява представника позивача - адвоката Петрової О.О. про проведення судового засідання в режимі відеоконференції про залишення без розгляду підлягає до задоволення.
Відповідно до п.3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Як встановлено в судовому засіданні з оглянутої копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 відомо, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 .
Згідно копії державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЛВ №032503, відомо, що ОСОБА_3 передано у власність земельну ділянку 2,8844га для обслуговування житлового будинку та ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Мурованської сільської ради Сокальського району.
Із копії довідки №1129 від 25.09.2019р., виданої виконкомом Милівської сільської ради Бериславського району, про те, що ОСОБА_3 до дня смерті проживав та був зареєстрований у АДРЕСА_1 . Разом із ним за вказаною адресою ніхто не проживав та не був зареєстрований.
Позивач ОСОБА_1 звернувся із заявою до нотаріуса про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , однак 20.09.2019р. отримала відмову та роз'яснення, що нею пропущено визначений законом шестимісячний строк для подання відповідної заяви, одночасно рекомендовано звернутись для вирішення даного питання до суду.
Факт родинних відносин між спадкодавцем та спадкоємцем підтверджено відповідно свідоцтвом про народження НОМЕР_2 та свідоцтвом про укладення шлюбу та розірвання шлюбу, які долучені до матеріалів справи.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008р. «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.
Отже, правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Відповідно до змісту ст. 1272 ЦК України позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається: 1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори; 2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.
Відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Статтею 1297 ЦК України, встановлено обов'язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно. Проте нормами цієї статті, так само як й іншими нормами цивільного права, не визначено правових наслідків недотримання такого обов'язку у виді втрати права на спадщину.
Судом встановлено, що позивач пропустила строк на подачу заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини через те, що проживала у м.Херсон, в свою чергу від прийняття спадщини після померлого батька позивач не відмовлялася.
Суд визнає, що зазначена позивачем причина пропуску строку для подання заяви прийняття спадщини є поважна та вважає, що їй слід визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном у 3 (три) місяці, з дня набрання рішенням законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Львівського Апеляційного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб - адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Головуючий: Л. Ю. Фарина