465/465/20
2-а/465/393/20
про самовідвід судді
"05" березня 2020 р. Суддя Франківського районного суду м.Львова Мартьянова С.М.вивчивши матеріали адміністративної справи № 465/465/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівської області про скасування постанови,-
встановив :
Адміністративна справа № 465/465/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівської області про скасування постанови перебувала у провадженні суддів Франківського районного суду м. Львова Ванівського Ю.М., Мигаль Г.П., Кузя В.Я. та Марків Ю.С., Дзеньдзюри С.М.
Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи від 04.03.2020 року, справу передано судді Мартьяновій С.М.
Під час вивчення матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 включений до списку присяжних Франківського районного суду м. Львова Ухвалою Львівської міської ради від 02.03.2017 року № 1580 « Про затвердження списку присяжних районних судів м. Львова», що в силу вимог п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України, є тими обставинами, котрі зобов'язують суддю заявити самовідвід. У зв'язку з цим, заявляю самовідвід у розгляді даної справи.
Згідно Ухвали Львівської міської ради «Про затвердження списку присяжних районних судів м. Львова», до списку присяжних Франківського районного суду м. Львова включено Яковлєва ОСОБА_2 .
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Частиною першою ст. 36 КАС України, встановлено, що з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Згідно ч.1 ст. 40 КАС України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Разом з тим, суд враховує висновки, що містяться в Рішеннях Європейського Суду з прав людини від 09 листопада 2006 року у праві «Білуга проти України та Рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Ветштайн проти Швейцарії» де зазначається, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобовязані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.
Як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 року в справі Білуга проти України, наявність безсторонності визначається в тому числі і тим, чи забезпечує суд умови, за яких були б неможливі сумніви у його безсторонності.
Недотримання судом зазначених положень означає в принципі порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, що ратифікована Україною, і такі обставини знайшли своє підтвердження в ряді рішень Європейського Суду з прав людини, та самі по собі є обов'язкові для врахування судами України.
Відповідно до ст.7 КАС України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ч.2 ст. 40 КАС України, питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
Зважаючи на вищенаведене та з метою дотримання приписів: безсторонності, неупередженості та об'єктивності, вважаю за доцільне задовольнити заяву про самовідвід.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.36,39,40 КАС України -
ухвалив:
Задовольнити заяву судді Франківського районного суду м. Львова Мартьянової С.М. про самовідвід у розгляді адміністративної справи № 465/465/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівської області про скасування постанови.
Матеріали справи передати до загальної канцелярії Франківського районного суду м. Львова на повторний автоматизований розподіл для визначення судді у порядку, передбаченому ст. 31 КАС України.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя Мартьянова С.М.