Справа №2-3609-1/08
№2-549-1/09
7 травня 2009 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва
в складі: головуючого судді Кирилюк Г.М.
при секретарях Обухівському О.В., Халпахчієвій Є.В.
з участю позивачів ОСОБА_1., ОСОБА_2.
представника позивачів ОСОБА_4.
відповідача ОСОБА_3.
представника відповідача ОСОБА_5.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Комунального підприємства «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва, Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації про вселення, визнання наймачем та зобов'язання укласти договір найму та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи: Святошинська районна в м. Києві державна адміністрація, Святошинське РУГУ МВС України в м. Києві про визнання такими, що втратили право на користування жилим приміщенням, -
встановив:
22.11.2008 р. позивачі ОСОБА_1., ОСОБА_2. звернулися до суду з даним позовом, в якому просять зобов'язати відповідачку ОСОБА_3. усунути перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом надання ключів від вхідних дверей та вселити їх у вказану квартиру.
Посилаються на ті підстави, що позивач ОСОБА_1., брат відповідачки, з 1964 р. зареєстрований та проживає у вищевказаній квартирі.
07.02.2008 р. у спірній квартирі було зареєстровано його сина, ОСОБА_2.
В травні 2008 р. ОСОБА_1. поїхав до своїх родичів у м. Фастів, а коли 12 травня 2008 р. повернувся додому, не зміг відкрити вхідні двері своїм ключем, оскільки відповідачка змінила замок. Два тижні він намагався потрапити в квартиру, а потім поїхав до родичів у м. Фастів, щоб тимчасово пожити у них.
02.08.2008 р. позивачі звернулись до ЖЕО №810 з проханням укласти окремий договір найму на одну з кімнат у спірній квартирі, проте отримали відмову у зв'язку з наявною заборгованістю по квартплаті в сумі 5615 грн.80 коп.
09.08.2008 p. позивачі звернулись до Святошинського РУГУ МВС України в м. Києві з заявою про обмеження своїх житлових прав.
12.08.2008 р. позивачі звернулись до відповідачки з листом, в якому просили надати ключі від квартири до 1 вересня 2008 р.
13.08.2008 р. позивачі звернулись до ЖЕО №810 з листом, в якому просили надати рахунок на оплату заборгованості по квартплаті та комунальних послугах, проте отримали відмову.
Також просять на підставі ст.106 ЖК України визнати ОСОБА_1. наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість ОСОБА_3. та зобов'язати Святошинську районну м. Києві державну адміністрацію укласти з ОСОБА_1. договір найму спірного житлового приміщення.
В судовому засіданні позивачі та їх представник позов підтримали. Просять визнати поважною причину відсутності в спірній квартирі позивачів ОСОБА_2. - з лютого 2008 р. та ОСОБА_1. - з травня 2008 р.
Представник позивачів також просить стягнути з відповідачки витрати на правову допомогу на загальну суму 1300 грн. згідно квитанцій від 21.11.2008 р. та від 12.03.2009 р. (а.с.112, 113).
Позивач ОСОБА_1. суду пояснив, що з 1986 по 2000 р. перебув в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6. та поживав в м. Фастові.
В 2000 р., у зв'язку з розірванням шлюбу, він переїхав проживати в спірну квартиру.
В 2003-2004 p.p. у нього з відповідачкою йшла мова про продаж спірної квартири, проте приватизувати її вони не змогли у зв'язку з наявністю боргу.
В травні 2008 р. він поїхав у м. Фастів до родичів, а коли 12.05.2008 р. повернувся, потрапити в квартиру вже не міг, оскільки відповідачка його не пускала, а він не мав ключа від нових дверей.
Пояснив, що чинити перешкоди в користуванні спірною квартирою відповідачка почала, коли дізналась про реєстрацію в квартирі його сина, ОСОБА_2.
Позивач ОСОБА_2. суду пояснив, що після своєї реєстрації в спірній квартирі він до неї не вселявся, оскільки на той час зручніше було проживати разом з мамою в м. Фастові. Оскільки він у вказаній квартирі не проживав, він не ніс витрати по її утриманню.
Влітку 2008 р. він звертався до відповідачки з приводу свого вселення в спірну квартиру, писав з цього приводу їй листа, проте отримав відмову.
В серпні 2008 р. вони з батьком звернулись до дільничного інспектора з відповідною заявою. Крім цього, також звертались з заявою до ЖЕО - 810 у зв'язку з виникненням спірних питань по оплаті за квартиру.
Відповідачка проти позову заперечує.
16.12.2008 р. звернулась до суду з зустрічним позовом. Просить визнати ОСОБА_1., ОСОБА_2. такими, що втратили право на користування спірним житловим приміщенням та зняти їх з реєстраційного обліку в ній.
Посилається на ті підстави, що відповідач ОСОБА_1. з 1990 р. проживає постійно в АДРЕСА_2. Перешкод в користуванні жилим приміщенням вона йому не чинила. Останній добровільно залишив вказану квартиру. Ніякого майна і особистих речей відповідача в ній не має.
В лютому 2008 р. останній без її згоди зареєстрував свого сина, ОСОБА_2., який з моменту реєстрації по даний час не намагався здійснити свого права на користування спірним жилим приміщенням, з дня свого народження мешкає зі своїми батьками в м. Фастові.
Оскільки відповідачі за зустрічним позовом понад 6 місяців без поважних причин не проживають в спірній квартирі, не несуть витрати по квартирній платі та платі за комунальні послуги, вважає, що згідно ст. 71 ЖК України вони втратили право на користування вказаним жилим приміщенням.
В судовому засіданні позивачка та її представник зустрічний позов підтримали та просять його задовольнити. В задоволенні позову ОСОБА_1., ОСОБА_2. просять відмовити в повному обсязі.
Відповідачка пояснила, що з 1998 р. в спірній квартирі проживає вона та її чоловік. Позивач ОСОБА_1. проживав в м. Фастові, проте завжди мав від спірної квартири ключі, коли сварився з дружиною приїжджав в спірну квартиру та залишався проживати від одного до трьох місяців, сам собі готував їжу. Коли брат проживав в квартирі, свої речі він зберігав у шафі. При цьому грошей на оплату квартирної плати він не надавав.
Також зазначила, що вхідні двері були замінені в 2003 р., у останнього були ключі від нових дверей.
Також пояснила, що в березні - квітні 2008 р. вона дізналась про реєстрацію в спірній квартирі сина ОСОБА_1. З цього часу вона стала заперечувати проти того, щоб брат проживав у спірній квартирі.
В травні 2008 р. вона виїжджала за межі м. Києва, а коли повернулась, побачила ОСОБА_1., який був в нетверезому стані. Вона його впустила в квартиру, він отримав необхідну допомогу, забрав речі, які привіз з собою та знову поїхав в м. Фастів. Пояснила, що ОСОБА_1. не міг потрапити до квартири, оскільки на її думку міг загубити ключі.
Позивачі та їх представник проти зустрічного позову заперечують.
Представники відповідачів: Комунального підприємства «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва, Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації та третіх осіб в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені судом належним чином, просять слухати справу в їх відсутність.
Суд, заслухавши позивачів, їх представника, відповідачку та її представника, допитавши свідків ОСОБА_7., ОСОБА_8, ОСОБА_9., ОСОБА_10., ОСОБА_6., ОСОБА_11., ОСОБА_12., дослідивши матеріали справи дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову ОСОБА_1., ОСОБА_2. та зустрічного позову ОСОБА_3. з таких підстав.
Згідно ст.71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї, за ними зберігається житлове приміщення протягом шести місяців.
Судом встановлено, що ОСОБА_13. було видано ордер №4505 від 12.11.1964 р. на право зайняття квартири АДРЕСА_1, що складається з двох кімнат жилою площею 32, 77 кв.м. (а.с.40).
Згідно довідки Комунального підприємства «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва від 06.05.2009 р., в спірній квартирі зареєстровано сторони по справі: ОСОБА_3., її брат ОСОБА_1. та з 07.02.2008 р. - її племінник
ОСОБА_2., ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, борг станом на 1.04.2009 р. становить 7729 грн.
Як пояснив сам позивач ОСОБА_1., до 2000 р. він постійно проживав в м. Фастові разом зі своєю дружиною та сином.
29.02.2000 р. шлюб між ОСОБА_6. та ОСОБА_1. рішенням Фастівського районного суду Київської області було розірвано (а.с.76).
14 червня 2000 р. було видано свідоцтво про розірвання шлюбу у відділі РАГС.
Позивачка за зустрічним позовом ОСОБА_3. не довела суду, що ОСОБА_1. не проживав в АДРЕСА_1 без поважної причини більше встановленого законом строку.
Судом встановлено, що до травня 2008 р. позивач ОСОБА_1. мав безперешкодний доступ до спірної квартири, користувався спірним жилим приміщенням, займав окрему кімнату, мав спільне місце, ключі від дверей.
В травні 2008 р. позивач ОСОБА_1. не зміг потрапити в спірне жиле приміщення, оскільки відповідачка у зв'язку з реєстрацією сина останнього без її згоди стала заперечувала проти його подальшого проживання в спірній квартирі.
Вказані обставини підтвердила в судовому засіданні сама відповідачка. Останні також підтверджуються сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів.
Свідки ОСОБА_7., ОСОБА_8., сусіди відповідачки, суду пояснили, що в спірній квартирі було замінено вхідні двері. Нові двері ОСОБА_7. побачив в грудні 2008 р. Влітку 2008 р. позивач ОСОБА_1. їм повідомляв, що його не впускають в квартиру.
Свідок ОСОБА_9. суду пояснила, що позивач ОСОБА_1. проживав у м. Фастові до 2000 р. Потім розлучився та поїхав проживати в спірну квартиру. В березні 2008 р. вона приїхала в спірну квартиру забрати ОСОБА_1. на прохання самої відповідачки, яка йому надавала медичну допомогу. Два тижні він прожив в Фастові, а потім повернувся в спірну квартиру. В травні 2008 р. позивач ОСОБА_1. приїхав в м. Фастів та повідомив, що сестра його «виставила» з квартири, замінила двері і йому не має де жити.
Свідок ОСОБА_10. суду пояснила, що позивач ОСОБА_1. після розлучення з дружиною, став проживати окремо. До сина в м. Фастів приїжджав раз на місяць. З початку літа 2008 р. він проживає у дочки бувшої дружини, оскільки з квартири у м. Києві його вигнала сестра.
Свідок ОСОБА_6., бувша дружина позивача ОСОБА_1., суду пояснила, що в квітні 2008 р. у останнього з сестрою почалися проблеми у зв'язку з реєстрацією в квартирі його неповнолітнього сина. В травні 2008 р. він повідомив, що два тижні ночував у під'їзді, оскільки сестра поміняла двері. Вона зателефонувала відповідачці і остання повідомила, що брата не пустить в квартиру, оскільки він зареєстрував сина.
Свідок ОСОБА_11. пояснила, що позивач ОСОБА_1. приїжджав у спірну квартиру і в 2007, і в 2008 p., коли його виганяла дружина. Його сестра викликала до нього лікаря. В 2008 р. побачила ОСОБА_1. в під'їзді, у нього не було ключа від квартири. Він чотири дні знаходився у під'їзді будинку, а його речі вона дозволила залишити у неї в квартирі. Вона пропонувала йому гроші, щоб доїхати до м. Фастова, проте останній їхати не
захотів. Також пояснила, що восени 2008 р. вона допомагала відповідачці викинути диван, яким користувався відповідач.
Свідок ОСОБА_12. пояснила, що позивач ОСОБА_1. часто в спірну квартиру не приходив. Коли з'являвся, відкривав двері своїм ключем.
Вимушене не проживання відповідача ОСОБА_1. в спірній квартирі також підтверджується його зверненнями в серпні 2008 р. до дільничного інспектора та начальника ЖЕО -810 (а.с.13, 17).
Наданий суду акт від 12 липня 2008 р. в тій частині, що на протязі 17 років відповідач ОСОБА_1. в спірній квартирі не проживає, спростовується сукупністю досліджених по справі доказів, в тому числі показами свідків ОСОБА_11. та ОСОБА_12., які його підписали (а.с.3 8).
Суд, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, дійшов висновку про те, що позивач ОСОБА_1. тимчасово був відсутній в спірному жилому приміщенні з поважних причин, а тому його позовні вимоги про вселення та зобов'язання відповідача ОСОБА_3. надати ключі від вхідних дверей квартири підлягають задоволенню, в задоволенні зустрічного позову в частині визнання його таким, що втратив право на користування житловим приміщенням необхідно відмовити.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2. є співвласником 1/3 частини трикімнатної квартири, розташованої в АДРЕСА_2 (а.с.74, 75).
В спірній квартирі ОСОБА_2. було зареєстровано 07.02.2008 р.
Проте, як пояснив сам позивач ОСОБА_2. в судовому засіданні, на час його реєстрації, він проживав в м. Фастові за вищевказаною адресою та не мав наміру вселятись в спірну квартиру. Необхідність проживання в спірній квартирі у нього виникла лише в жовтні - грудні 2008 р.
Оскільки позивач ОСОБА_2. не проживав в спірній квартирі понад шість місяців з моменту його реєстрації в ній без поважних причин, до суду з позовом про вселення звернувся лише 22.11.2009 p., позовні вимоги в частині його вселення в спірну квартиру не підлягають задоволенню, а зустрічний позов про визнання його таким, що втратив право на користування спірним житловим приміщенням є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Звернення позивача ОСОБА_2. 09.08.2008 р. до дільничного інспектора Святошинського РУГУ МВС України в м. Києві, 11.08.2008 р. з листом до відповідачки та 12.08.2008 р. до начальника ЖЕО -810 Святошинського району м. Києва відбулися після спливу встановленого законом шестимісячного строку, а тому не є доказами на підтвердження поважності причин не проживання останнього та підставою для продовження вказаного строку судом.
Позовні вимоги ОСОБА_1. в частині визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість ОСОБА_3. та зобов'язання укласти з ним договір жилого найму не піддягають задоволенню з таких підстав.
Згідно ч.1, 2 ст. 106 ЖК України, повнолітній член сім'ї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сім'ї, які проживають разом з ним, вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача. Таке ж право у разі смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення належить будь-якому членові сім'ї наймача.
У разі відмови наймодавця у визнанні члена сім'ї наймачем за договором найму спір може бути вирішено в судовому порядку.
Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Ленінградської районної Ради народних депутатів м. Києва від 24.10.1994 р. №216 «Про зміну договору найму жилого приміщення», за згодою всіх дорослих, що проживали на той час в спірному жилому приміщенні, в тому числі ОСОБА_1., було змінено договір найму на квартиру АДРЕСА_1 з гр.. ОСОБА_13. на гр.. ОСОБА_3. (а.с.41).
Оскільки позивач ОСОБА_1. надав свою згоду на зміну договору найму жилого приміщення, підстави для визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму відсутні.
Вимога про присудження з відповідача ОСОБА_3. на користь позивача ОСОБА_1. понесених ним витрат на правову допомогу в розмірі 1300 грн. не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно ч.1 ст.56 ЦПК України правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги.
Судом встановлено, що ОСОБА_1. доручив ОСОБА_4. представляти свої інтереси в суді, як представнику , згідно довіреності від 15.10.2008 р.(а.с.25).
У матеріалах справи відсутні документи, які свідчать про те, що приватний підприємець ОСОБА_4., якому позивач ОСОБА_1. сплатив 300 грн. за складання позову до суду та 1000 грн. за надання правової допомоги у суді, є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання такої допомоги.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 64, 65, 71, 72, ч.1, 2 ст.106 ЖК України, ст.ст. 10, 56, 57, 59, 60, 88, 212, 213, 215, 218 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Вселити ОСОБА_1 в квартиру АДРЕСА_1.
Зобов'язати ОСОБА_3 надати ОСОБА_1 ключі від квартири АДРЕСА_1 та не чинити останньому перешкод в користуванні нею.
В решті позовних вимог відмовити.
Зустрічний позов задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право на користування квартирою АДРЕСА_1.
В решті зустрічних позовних вимог відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви на апеляційне оскарження.