Справа №2-3320-1/08
№ 2-403-1/09
Іменем України
29 квітня 2009 року Святошинський районний суд м.Києва
у складі: головуючого-судді Петренко Н.О.
при секретарі Савченко Т.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „НСЛ" про стягнення заборгованості та пені, суд -
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості по договору про правову допомогу від 12.04.2006 року, згідно якого позивач зобов'язався надавати відповідачу правову допомогу з господарської діяльності відповідача та представляти його інтереси в підприємствах, установах, організаціях та судах. Договори кожного року переукладалися на новий термін.
12.12.2006 року було укладено між сторонами договір, терміном дії до 12.11.2007року 12.11.2007 року було укладено новий договір, терміном дії до 12.10.2008 року. Згідно договору про надання правової допомоги відповідач зобов'язався щомісячно перераховувати на рахунок позивача 3 300 грн. з 12 по 15 число місяця, як оплату за надані послуги, про що складалися відповідні акти приймання виконаних робіт, які відповідним чином підписувалися сторонами. Останній акт щодо сплати за виконану роботу був підписаний 18.05.2007 року, як оплату за надані послуги за період з 12.04.2007-12.05.2007 року. На даний час заборгованість відповідача становить 29 700 грн., що утворилася за період з 12.05.2007 року по 12.02.2008 року. Заборгованість утворилася з вини відповідача при належному виконанні роботи позивачем. Позивач вживав заходи щодо врегулювання ділових відносин, але відповідач не відреагував на претензії. На момент пред"явлення позову до суду відповідач не виконав умови договору, не здійснив свого зобов"язання, передбаченого договором - оплата за виконану роботу та має перед позивачем заборгованість у розмірі 29 700 грн.; неустойку за порушення виконання зобов"язання у розмірі 18 480, 33 грн.; немайнову шкоду за порушення виконання зобов"язання у розмірі 1 000 грн.; судовий збір у розмірі 492, 00 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи судом у розмірі 30 грн.
В судовому засіданні позивач позов підтримав та просить його задовольнити в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з"явився. Судом приймалися міри для своєчасного повідомлення відповідача по справі про день та час судового засідання. Згідно поштових повідомлень за вказаними позивачем адресами дана організація не знаходиться. Позивач не виявив бажання дати об"яву через засоби масової інформації.
Суд, вислухавши думку позивача, дослідивши матеріали справи, вважає можливим розглядати справу без участі відповідача на підставі наявних у справі доказів та постановити рішення по справі.
Суд вирішує спір між сторонами відповідно до вимог ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України в межах заявлених вимог та наданих доказів.
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона зобов"язується за завданням другої сторони надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Згідно ч.2 ст. 903 ЦК України у разі не можливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов"язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судом встановлено, що 12.11.2007 року було укладено договір, терміном дії до 12.10.2008 року. Згідно договору про надання правової допомоги відповідач зобов'язався щомісячно перераховувати на рахунок позивача 3 300 грн. з 12 по 15 число місяця, як оплату за надані послуги, про що складалися відповідні акти приймання виконаних робіт, які відповідним чином підписувалися сторонами. До суду надано єдиний акт щодо сплати за виконану роботу, який був підписаний 18.05.2007 року про оплату за надані послуги за період з 12.04.2007-12.05.2007 року. По розрахункам позивача, на даний час, заборгованість відповідача становить 29 700 грн., що утворилася за період з 12.05.2007 року по 12.02.2008 року. Як стверджує позивач заборгованість утворилася з вини відповідача, при належному виконанні ним роботи .
Суд вважає, що позивач не надав достатніх доказів на підтвердження самої заборгованості та її розміру.
Позивач надав суду договір, але не надав жодного підтвердження про виконання ним умов договору та відповідно актів про прийняття виконаних позивачем робіт, що були прийняті відповідачем по справі, але не проплачені за відсутністю коштів.
Позивач надав суду акти (за всі місяці прострочення платежів), що підписані та завірені самим позивачем в односторонньому порядку (суд до даних актів відноситься критично та не приймає до уваги, як докази на підтвердження вимог позивача по справі).
Згідно п.6.3 договору (а.с. 60) адвокат може в односторонньому порядку розірвати даний договір і припинити його виконання у разі прострочення сплати гонорару за п.4.1-4.2 даного договору більше ніж на 10 днів. Але, як видно з матеріалів справи ОСОБА_1 не зважаючи на те, що йому не платили та не приймали ним виконану роботу (відповідно не складалися акти, підписані обома сторонами), протягом тривалого часу, як він стверджує, продовжував надавати правову допомогу ТОВ "НСЛ". Хоча останній акт приймання виконаних робіт (наданих послуг) був підписаний сторонами 18.05.2007 року. Починаючи з 18.05.2007 року по 12.02.2008 року акти про виконану роботу сторонами не підписувалися, а відповідно не має підтвердження того, що робота адвоката у цей період, протягом дев"яти місяців, виконувалася, а договір не був достроково розірваний.
На момент пред"явлення позову до суду позивач не надав жодного доказу того, що він весь цей період продовжував виконувати роботу, а відповідно ТОВ „НСЛ" приймало виконану роботу та, зважаючи на якісь чинники, не мало можливості її оплатити.
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно п.4 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.
Таким чином позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 525, 526, 553, 554, 610, п.4 ч.1 ст. 611, Цивільного кодексу України, ст.ст. 60, 209, 212, 213, 214, 215, 218, ЦПК України, суд-
вирішив:
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „НСЛ" про стягнення заборгованості та пені.
Заяву про апеляційне оскарження суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.