Справа № 2-1346\10
01 березня 2010 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
Головуючої судді Бучик А.Ю.
при секретарі Романчук І.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики в сумі 68 680 грн., 3 % річних в сумі 5944,11 грн. з врахуванням індексу інфляції в сумі 38323,44 грн. В обгрунтування позовних вимог зазначила, що 12.11.2005 р. уклала з відповідачем договір позики, за яким останній зобов»язувався в строк до 12.11.2006 р. повернути борг, але досі не повернув.
Позивачка, представник позивачки в судовому засіданні позовні вимоги підтримали. Відповідач, представник відповідача позов не визнали, посилаючись на повне виконання зобов»язань перед відповідачкою 02.11.2007 р.
Заслухавши думку учасників судового розгляду справи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.
Судом встановлено, що 12.11.2005 р. сторони в письмовій формі уклали договір позики, згідно якого ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 в борг 68 680 грн., які зобов'язався повернути до 12.11.2006 р., що підтверджується нотаріально посвідченим договором позики.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на час укладення договору позики перебували в дружніх стосунках. Зять ОСОБА_1 - ОСОБА_3 працював водієм у перевізника ОСОБА_2
За змістом ч.3 ст.1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей або грошей.
Встановлено, що 02.11.2007 р. ОСОБА_2 в присутності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повернув позивачці за місцем її проживання в ІНФОРМАЦІЯ_1 на виконання договору позики 10 000 доларів США одноразово купюрами номіналом по 100 доларів США. Вказані обставини підтвердили свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4, допитані судом.
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні також зазначив, що перебуваючи в шлюбі з дочкою позивачки, на початку кожного місяця, починаючи від дня отримання ОСОБА_2 позики, віддавав ОСОБА_1 кошти в розмірі 300 доларів США, як часткове погашення боргу. Про це в договорі було зроблено відмітки - проставлено дати на обороті. Повернуті ОСОБА_2 в листопаді 2007 р. гроші теща віддала йому для придбання автомобіля «Фольксваген» для здійснення пасажироперевезень водієм ОСОБА_4 Свідок ОСОБА_3 також показав, що ОСОБА_1 говорила, що договір позики ОСОБА_2 не повернула, а тому можна ще раз вимагати з нього повернення грошей, але він відмовився.
Суд також враховує покази свідка ОСОБА_5, яка показала, що її сестра ОСОБА_1 говорила, що люди, які брали в борг гроші, розрахувались, а розписку про повернення грошей не склали.
Свідок ОСОБА_4 зазначив, що мав намір працювати водієм та разом із ОСОБА_3 підшуковував автомобіль для придбання з метою здійснення підприємницької діяльності останнім, на що ОСОБА_1О позичила 10 000 доларів США восени 2007 р.
Факт придбання ОСОБА_3 автомобіля в листопаді 2007 р. підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу від 17.11.2007 р.
У суду немає підстав брати під сумнів істинність фактів щодо повернення боргу, повідомлених свідками. Даних про їх зацікавленість у вирішенні спору немає, їх покази відповідають і не суперечать обставинам, відомості про які містяться в інших зібраних по справі доказах.
З пояснень позивачки в судовому засіданні вбачається, що відповідач позику досі не повернув. Свідки ОСОБА_6, ОСОБА_5 з боку позивачки, допитані судом, підтвердили вказані обставини, що відомі їм зі слів позивачки. Пояснили, що восени 2007 р. ОСОБА_1 позичила зятю - ОСОБА_3 10 000 доларів США на придбання вантажного автомобіля-буса для перевезень пасажирів, які останній не повернув.
Суд не бере до уваги покази свідків ОСОБА_6 - подруги позивачки та ОСОБА_5 - двоюрідної сестри позивачки щодо відсутності ОСОБА_1 в м.Житомирі з 02 по 04.11.2007 р., оскільки відвідування дачі ОСОБА_5 в Тетерівському масиві не виключає можливість перебування її в ці дні в м.Житомирі (внаслідок наближеності до міста та регулярного транспортного сполучення).
Оцінивши усі зібрані докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про виконання відповідачем своїх грошових зобов»язань перед позивачкою, що випливають із спірного договору позики, та про безпідставність вимог позивачки в повному обсязі.
Керуючись ст.1049 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 209, 212, 215, 292,294 ЦПК України, суд -
В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 відмовити в повному обсязі за безпідставністю.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: