79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
05.03.2020 справа № 914/52/20
Господарський суд Львівської області у складі судді Кидисюка Р.А. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Савсервіс-Мова», м. Київ
до відповідача: Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи-підприємця Хороз Майри-Флоренсії Ігорівної, с. Суховоля Гродоцького району Львівської області
про: стягнення 11674,48 грн заборгованості за Договором поставки №С141 від 06.01.2017
За участю представників сторін: не викликались
Судові процедури
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Савсервіс-Мова» до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи-підприємця Хороз Майри-Флоренсії Ігорівної про стягнення 11674,48 грн заборгованості за Договором поставки №С141 від 06.01.2017.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 09.01.2020 справу №914/52/20 передано на розгляд судді Кидисюку Р.А.
Ухвалою суду від 13.01.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без судового засідання та без виклику сторін.
Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Позиція позивача
Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем умов Договору поставки №С141 від 06.01.2017 в частині повної та вчасної оплати вартості поставленого позивачем товару, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у сумі 8559,61 грн. Відповідно до долученого до позовної заяви розрахунку розміру позовних вимог окрім суми основного боргу позивач просить суд стягнути з відповідача також 382,89 грн пені, 164,10 грн 15% річних та 2567,88 грн штрафу.
Заперечення відповідача
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, як і доказів на спростування позиції позивача, про наявність таких не повідомив.
27.01.2020 на адресу суду повернувся направлений на адресу відповідача (81513, Львівська область, Городоцький район, с. Суховоля, вул. В.України, 100) поштовий конверт з копією ухвали суду від 13.01.2020 про відкриття провадження у справі з відміткою відділення поштового зв'язку «причини повернення: відмова одержувача».
Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Обставини справи
06 січня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «САВСЕРВІС-МОВА» (Постачальник) та Фізичною особою-підприємцем Хороз Майрою-Флоренсією Ігорівною (Покупець) укладено Договір поставки №С141, відповідно до п.1.1. якого Постачальник зобов'язався передати у власність, а Покупець - прийняти та оплатити Товар на умовах, визначених в даному Договорі.
На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 8559,61 грн, що підтверджується долученими до матеріалів справи видатковими накладними №95260450 від 28.03.2019 на суму 3786,92 грн, №95332531 від 04.04.2019 на суму 959,52 грн, №95333594 від 04.04.2019 на суму 1050,29 грн, №95407288 від 11.04.2019 на суму 2762,88 грн.
Всупереч взятим на себе зобов'язанням за Договором відповідач не оплатив вартість поставленого позивачем Товару, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 8559,61 грн.
Відповідно до долученого до позовної заяви розрахунку розміру позовних вимог окрім суми основного боргу у розмірі 8559,61 грн, позивач просить стягнути з відповідача 382,89 грн пені, 164,10 грн 15% річних та 2567,88 грн штрафу.
Відповідач доказів погашення заборгованості чи спростування позиції позивача не подав, про наявність таких не повідомив.
Позиція суду
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частини 1, 2 статті 712 Цивільного Кодексу України).
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Пунктом 5.1. Договору встановлено, що Покупець здійснює розрахунки за Товар протягом 7 (семи) календарних днів з дати прийому-передачі Товару, якщо інші умови не передбачені Сторонами у Додатках до цього Договору, які стають невід'ємними частинами даного Договору з моменту їх підписання. В разі здійснення Покупцем часткової оплати, а також вчинення інших дій, які свідчать про схвалення факту отримання товару, як то підписання акту звірки взаєморозрахунків, надання замовлення на поставку Товару, направлення письмового звернення, листа, телеграми, тощо, Покупець в подальшому не може посилатись на неотримання Товару з мотивів відсутності належних повноважень представника на отримання такого Товару і Покупець зобов'язується сплатити його вартість на умовах даного Договору. Постачальник має право пред'явити вимогу здійснити повну оплату всього поставленого Товару, незалежно від настання строку платежу, якщо Покупець прострочив оплату будь-якої партії Товару більше ніж 7 (сім) календарних днів.
Відповідно до п.1. укладеного між Сторонами Додатку №1 від 06.01.2017 до Договору поставки №С141 від 06.01.2017 Покупець здійснює розрахунки за Товар, отриманий відповідно до Договору, на умовах відтермінування 14 (чотирнадцять) днів, починаючи з дати прийому-передачі Товару.
Всупереч взятим на себе зобов'язанням за Договором поставки №С141 від 06.01.2017 відповідач не оплатив поставлений позивачем товар, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 8559,61 грн.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).
За приписами ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до положень частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до долученого до позовної заяви розрахунку розміру позовних вимог позивач окрім суми основного боргу в розмірі 8559,61 грн просить суд стягнути з відповідача також 382,89 грн пені, 164,10 грн 15% річних та 2567,88 грн штрафу.
Так, пунктом 7.1. Договору встановленого, що у разі несвоєчасної оплати вартості Товару Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочки виконання зобов'язання.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарського кодексу України).
Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (частина 6 статті 232 Господарського кодексу України).
У відповідності до п.7.4. Договору у випадку прострочки Покупцем оплати вартості Товару більше ніж на 30 календарних днів вважається, що Покупець необґрунтовано відмовився від оплати Товару та зобов'язаний сплатити на користь Постачальника, крім установленої Договором пені /п.7.1./, штраф за ухилення від оплати у розмірі 30 % від вартості отриманого та не оплаченого в строк Товару.
Частина 2 статті 625 боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з п.7.4.1. Договору у випадку несвоєчасної оплати Товару Покупець сплачує Постачальнику 15 % річних від простроченої суми.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідач проти задоволення позову не заперечив, доказів погашення заборгованості чи спростування вимог позивача не подав, про наявність таких не повідомив.
З огляду на викладене, перевіривши правильність здійсненого позивачем розрахунку розміру позовних вимог, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача 8559,61 грн основного боргу, 382,89 грн пені, 164,10 грн 15% річних та 2567,88 грн штрафу.
Судові витрати
За звернення до суду з позовною заявою майнового характеру позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1921,00 грн, що підтверджується долученим до матеріалів справи платіжним дорученням №219996 від 18.06.2019.
Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на викладене, витрати зі сплати 1921,00 грн судового збору слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 2, 12, 13, 20, 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Хороз Майри-Флоренсії Ігорівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Савсервіс-Мова» (03115, м. Київ, вул. Миколи Краснова, будинок 27; ідентифікаційний код 30776789) 8559,61 грн (вісім тисяч п'ятсот п'ятдесят дев'ять гривень 61 копійка) заборгованості за Договором поставки №С141 від 06.01.2017, 382,89 грн (триста вісімдесят дві гривні 89 копійок) пені, 164,10 грн (сто шістдесят чотири гривні 10 копійок) 15% річних, 2567,88 грн (дві тисячі п'ятсот шістдесят сім гривень 88 копійок) штрафу та 1921,00 грн (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня) судового збору.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в Західному апеляційному господарському суді в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 05.03.2020.
Суддя Кидисюк Р.А