02.03.2020 Справа № 914/765/17
За позовом: Личаківської районної адміністрації, м. Львів,
до відповідача: Приватного підприємства «Галзахід плюс», м. Львів,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: про:Львівська міська рада, м. Львів, зобов'язання демонтувати тимчасові споруди площею 56, 0 кв.м на вул. Б. Хмельницького - Кукурудзяна у м. Львів
Суддя Березяк Н.Є.
Секретар судового засідання Кравець О.І.
За участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився,
від третьої особи: не з'явився.
На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Личаківської районної адміністрації до приватного підприємства «Галзахід плюс» про зобов'язання демонтувати тимчасові споруди площею 56, 0 кв.м на вул. Б. Хмельницького - Кукурудзяна у м. Львів.
Ухвалою суду від 21.04.2017 порушено провадження у справі, призначено розгляд справи на 11.05.2017, залучено до участі у справі Львівську міську раду як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.
Ухвалою суду від 03.07.2017 зупинено провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням суду у пов'язаній справі № 465/3294/17 (2-а/465/397/17), яка розглядається Франківським районним судом міста Львова.
Після порушення провадження у справі, а саме: 15.12.2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», відповідно до положень якого Господарський процесуальний кодекс України було викладено у новій редакції.
Згідно з пунктом 9 частини 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Відповідно частини 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного провадження або позовного провадження (загального або спрощеного).
Ухвалою суду від 18.02.2019 поновлено провадження у справі №914/765/17 у зв'язку з усуненням обставин, що стали підставою для зупинення провадження у даній справі, а саме: завершенням розгляду справи № 465/3294/17. Розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 11.03.2019.
Ухвалою суду від 11.03.2019 зупинено провадження у справі №914/765/17 за позовом Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради до Приватного підприємства «Галзахід плюс» про зобов'язання демонтувати тимчасові споруди до набрання законної сили судовим рішенням Львівського окружного адміністративного суду у справі №1.380.2019.001018 за позовом Приватного підприємства «Галзахід плюс» та Приватного підприємства «Статок плюс» до Львівської міської ради та Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради про скасування розпорядження органу владних повноважень і зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою суду від 21.02.2020 поновлено провадження у справі №914/765/17 за позовом Личаківської районної адміністрації до приватного підприємства «Галзахід плюс» про зобов'язання демонтувати тимчасові споруди, розгляд справи призначено на 02.03.2020.
Судом на виконання статті 182 Господарського процесуального кодексу України здійснено ряд заходів та завдань, які необхідно вчинити у підготовчому провадження та встановлено наступне.
На території Личаківського району функціонують самочинно встановлені ПП «Галзахід плюс» на об'єкті благоустрою площею 56,0 кв.м. десять тимчасових споруд на вул. Б. Хмельницького-Кукурудзяна ( навпроти ринку «Торпедо») у м. Львові.
Тимчасові споруди ПП «Галзахід плюс» на вул. Б. Хмельницького-Кукурудзяна навпроти ринку «Торпедо») встановлені на об'єкті благоустрою площею 56,0 кв.м. самочинно, як зазначає заявник, без дозвільних документів, до комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові не увійшли ухвала Львівської міської ради № 4527 від 23.04.2015 р.)
Договір оренди на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення суб'єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення №19-11 від 15.08.2011 р. був укладений терміном на 3 роки відповідно до ухвали Львівської міської ради від 03.12.2009 №3087.
Керуючись ухвалою Львівської міської ради № 4526 від 23.04.15 «Про затвердження Положення про порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові та Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові», ухвалою №4527 від 23.04.2015 «Про продовження терміну здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова», у зв'язку із закінченням договору на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення об'єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення від 15.08.2011 р. та самовільним встановленням тимчасової споруди ПП «Галзахід плюс» на вул. Б. Хмельницького-Кукурудзяній у м. Львові, районною адміністрацією видано розпорядження № 15 від 24.01.2017.
В п. 1 вказаного розпорядження ПП «Галзахід плюс» зобов'язано добровільно демонтувати за власні кошти десять тимчасових споруд, встановлених на об'єкті благоустрою площею 56,0 кв.м. на вул. Б. Хмельницького-Кукурудзяній (навпроти ринку «Торпедо») у м. Львові в десятиденний термін з часу отримання розпорядження.
Згідно з актом обстеження від 13.02.2017 ПП «Галзахід плюс» вимоги розпорядження не виконано, тимчасові споруди не демонтовано.
Позивач звернувся до господарського суду із даним позовом про демонтаж десяти самовільно встановлених тимчасових споруд на об'єкті благоустрою площею 56,0 кв. м. на вул. Б. Хмельницького-Кукурудзяній ( навпроти ринку «Торпедо») у м. Львові.
Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, суд дійшов висновку, що даний спір за своєю правовою природою є публічно-правовим, а тому розгляд заявлених вимог у порядку господарського судочинства не може здійснюватись, а відтак, провадження у справі підлягає закриттю.
При постановленні ухвали, суд виходив з наступного.
Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Згідно з статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Як встановлено судом, Залізнична районної адміністрації Львівської міської ради як виконавчий орган місцевого самоврядування звернулась до суду за захистом своїх повноважень у сфері будівництва, щодо фактів самочинного розміщення тимчасових споруд (апаратів з реалізації води питної).
Правовий статус позивача урегульовано у Положенні про Личаківську районну адміністрацію Львівської міської ради, затвердженому рішенням виконкому Львівської міської ради від 01 листопада 2016 року №977 «Про затвердження Положення про Галицьку районну адміністрацію Львівської міської ради та її структури» з подальшими змінами.
Згідно з пунктом 1.1 цього Положення позивач є виконавчим органом Львівської міської ради відповідно до ухвали міської ради від 26.05.2016 № 505 «Про затвердження структури виконавчих органів Львівської міської ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів», утвореним відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
У вказаному Положенні передбачені повноваження районної адміністрації, до яких, зокрема, належать: 4.49. Надання дозволів на влаштування елементів благоустрою і озеленення у встановленому виконавчим комітетом порядку; 4.50. Розгляд питань та вжиття заходів у порядку, встановленому виконавчим комітетом, щодо фактів самовільного будівництва (погодження, приведення до попереднього стану, демонтажу тощо).
Згідно з статтею 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
У статті 30 згаданого Закону передбачено, зокрема, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження: управління об'єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв'язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню.
Відповідно до підпункту 3 пункту «б» частини першої статті 31 цього Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження, зокрема, здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об'єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу.
Аналогічну норму закріплено у статті 14 Закону України «Про основи містобудування».
Згідно з статті 7 Закону України «Про основи містобудування» державне регулювання у сфері містобудування здійснюється, зокрема, органами місцевого самоврядування, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами в порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до підпунктів 5.3.1.-5.3.4. Положення про порядок розміщення технічних елементів (пристроїв) на фасадах та зовнішніх частинах будинків і споруд на території м. Львова, який затверджений рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради №28 від 01.02.2002р. (з відповідними змінами, які були внесені рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради №833 від 09.09.2011р.), підрозділи, до компетенції яких відносяться питання контролю за використанням та експлуатацією житлового фонду, контролю за веденням будівництва, вживають заходи, передбачені встановленим порядком: складають протокол про вчинення адмінправопорушення та подають його разом з іншими документами на розгляд адміністративної комісії при районній адміністрації для притягнення фізичної чи юридичної особи до адміністративної відповідальності за самовільну зміну зовнішнього вигляду фасаду будівлі чи споруди та недотримання правил користування і експлуатації житлового фонду. Львівські комунальні підприємства, що обслуговують житловий фонд, і відомчі житлово-експлуатаційні підприємства передають у районну адміністрацію акт обстеження технічного елемента (пристрою) та матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності фізичної чи юридичної особи для подальшого розгляду цього питання на міжвідомчій комісії районної адміністрації. Міжвідомча комісія у двотижневий термін готує висновок про відповідність чи невідповідність розміщення технічного елемента (пристрою) для підготовки відповідного розпорядження голови районної адміністрації. Голова районної адміністрації у двотижневий термін на підставі підготовлених матеріалів приймає розпорядження про демонтаж технічного елемента (пристрою). Копія розпорядження голови районної адміністрації про демонтаж технічного елемента (пристрою) надсилається юридичній чи фізичній особі, яка вчинила правопорушення.
Як встановлено судом, Головою Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради 24.01.2017 прийнято розпорядження №15 «Про демонтаж самовільно встановлених тимчасових споруд на вул. Б. Хмельницького-Кукурудзяній».
Вказаним розпорядженням зобов'язано ПП «Галзахід плюс» добровільно демонтувати за власні кошти десять тимчасових споруд встановлених на об'єкті благоустрою площею 56,0 кв. м. на вул. Б. Хмельницького-Кукурудзяній (навпроти ринку «Торпедо») у м. Львові в десятиденний термін з часу отримання розпорядження.
У зв'язку з невиконанням даного розпорядження позивач звернувся до суду з відповідним позовом про демонтаж тимчасових споруд.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частина перша статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
З аналізу статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - спір, це спір в якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Згідно з пунктами 3, 5 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом.
Господарський процесуальний кодекс України в статі 20 закріплює, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом із тим, приватноправові відносин вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень (постанова ВП ВС від 21.02.2018 у справі №520/15749/14-ц).
Визначальною рисою адміністративних правовідносин є владне підпорядкування однієї сторони цих відносин іншій стороні. У даному випадку існує вертикальне підпорядкування відповідача Приватного підприємства «Галзахід плюс», позивачу - виконавчому органу місцевого самоврядування (районній адміністрації).
Отже, спірні правовідносини в цій справі обумовлені реалізацією позивачем передбачених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» делегованих повноважень щодо здійснення державного контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності. Здійснення такого державного контролю означає обов'язковість прийнятих за його результатами рішень для підконтрольного суб'єкта, що свідчить про владно-управлінський характер, а отже і публічно-правову природу таких правовідносин (постанова ВП ВС від 30.05.2018 у справі №464/5495/13-ц).
Відповідно до пункту першого частини 1 статі 231 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд закриває провадження у справі, якщо: спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Враховуючи наведене та позицію Великої палати Верховного Суду у подібних правовідносинах, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі оскільки даний спір не підвідомчий господарським судам.
Додатково, суд роз'яснює сторонам, що питання повернення судового збору може бути вирішено в порядку передбаченому статтею 7 Закону України «Про судовий збір».
Враховуючи наведене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 2, 4, 19 Кодексу адміністративного судочинства України, статтями 2, 4, 231, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд,
Провадження у справі за позовом Личаківської районної адміністрації до приватного підприємства «Галзахід плюс» про зобов'язання демонтувати тимчасові споруди площею 56,0 кв.м на вул. Б. Хмельницького - Кукурудзяна у м. Львів - закрити.
Ухвала набирає законної сили з негайно після її оголошення та може бути оскаржена у порядку та строки передбачені розділом ІV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали виготовлено на підписано 05.03.2020.
Суддя Березяк Н.Є.