04 березня 2020 року
м. Київ
Справа № 920/1/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Стратієнко Л.В., Ткач І.В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання"
на постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Куксов В.В., судді - Яковлєв М.Л., Шаптала Є.Ю.)
від 18.12.2019
за скаргою Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" на рішення та дії Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пилипчука Віталія Григоровича
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання"
про стягнення 33 617,91 грн,
Рішенням Господарського суду Сумської області від 07.02.2019 у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.05.2019 вказане рішення було скасовано та прийнято нове, яким позовні вимоги задоволено повністю.
27.05.2019 на примусове виконання зазначеної постанови було видано наказ.
29.08.2019 до Господарського суду Сумської області звернувся відповідач із скаргою на рішення та дії приватного виконавця, в якій просив суд:
- визнати неправомірною постанову приватного виконавця від 31.07.2019 про відкриття виконавчого провадження № 59687222;
- визнати неправомірною постанову приватного виконавця від 31.07.2019 про стягнення основної винагороди;
- визнати неправомірною постанову приватного виконавця від 14.08.2019 про арешт коштів боржника.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 26.09.2019 скаргу АТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" на рішення та дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пилипчука Віталія Григоровича при виконанні рішення у справі № 920/1/19 задоволено.
Суд визнав неправомірними постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пилипчука Віталія Григоровича:
- від 31.07.2019 про відкриття виконавчого провадження № 59687222 з примусового виконання наказу господарського суду Сумської області від 27.05.2019 у справі № 920/1/19;
- від 31.07.2019 про стягнення 3 802,29 грн основної винагороди, винесену у виконавчому провадженні № 59687222;
- від 14.08.2019 про арешт коштів боржника, винесену у виконавчому провадженні № 58889595.
Суд першої інстанції виходив з того, що дії приватного виконавця з відкриття виконавчого провадження не відповідають частині 2 статті 24 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки виконавчі документи приймаються до виконання за місцезнаходженням боржника, приватний виконавець діє за виконавчим округом - м. Київ, а боржник зареєстрований і фактично знаходиться у м. Сумах, виконавцем не доведено наявність у відповідача на момент відкриття виконавчого провадження майна у м. Києві.
Крім того, суд першої інстанції зазначив, що оскільки судом постанову приватного виконавця від 31.07.2019 про відкриття виконавчого провадження № 59687222 визнано неправомірною як таку, що прийнята з порушенням Конституції України та Закону України "Про виконавче провадження", а лише правомірність вказаної постанови може бути підставою для винесення постанови про стягнення основної винагороди та про арешт коштів боржника, то постанови приватного виконавця від 31.07.2019 про стягнення основної винагороди та від 14.08.2019 про арешт коштів боржника також є неправомірними.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2019 ухвалу Господарського суду Сумської області від 26.09.2019 у справі № 920/1/19 скасовано. У задоволенні скарги АТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" на рішення та дії Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пилипчука Віталія Григоровича відмовлено.
Суд апеляційної інстанції зазначив про помилковість висновку суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення скарги АТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" на рішення та дії Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пилипчука Віталія Григоровича з огляду на те, що суду першої інстанції належало встановити не тільки місцезнаходження боржника, а й місцезнаходження його майна, зокрема, грошових коштів боржника на рахунках в АТ «ПУМБ», АТ «СВЕРБАНК», АТ «Укрексімбанк», які знаходяться у місті Києві, - з урахуванням вимог статті 24 Закону України "Про виконавче провадження", вимог глави XIII Цивільного кодексу України (в розумінні якої, грошові кошти є майном) та Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні". Під час апеляційного перегляду ухвали суд врахував висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.09.2018 у справі № 905/3542/15, від 01.08.2019 у справі № 910/13508/15.
20.01.2020 АТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" звернулось до суду із касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2019 у справі № 920/1/19, в якій просить скасувати цю постанову.
Скаргу обґрунтовано неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції частини 2 статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" з підстав порушення приватним виконавцем вимог щодо територіальної компетенції з відкриття виконавчого провадження з виконання судового наказу та вчинення ним у межах цього виконавчого провадження виконавчих дій.
30.01.2020 АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" подало заперечення проти відкриття касаційного провадження за касаційної скарги АТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2019, в якому зазначило про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, оскільки касаційну скаргу подано у малозначній справі, і касаційна скарга не містить доказів того, що розгляд даної справи становить значний суспільний інтерес та має значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Розглянувши матеріали касаційної скарги, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Згідно з абзацом 2 частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про розгляд скарг на дії (бездіяльність) приватного виконавця, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не має значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Відповідно до правової позиції, викладеної в абзаці 3 пункту 19 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.09.2018 у справі № 905/3542/15 "Безготівкові кошти розглядаються у доктрині банківського права як такі, що можуть бути об'єктом права власності внаслідок юридичної фікції, яка передбачає також визнання того, що безготівкові кошти знаходяться на відповідному рахунку у банку. Відкинути цю юридичну фікцію, як того вимагає скаржник (пункти 11, 12), у цій справі означало б, що безготівкові кошти є недосяжним для звернення на них стягнення, оскільки слід було б визнати, що вони одночасно всюди і ніде не знаходяться, тобто не мають місцезнаходження, інформація про яке є необхідною при вчиненні виконавчих дій і зазначається під час арешту цього майна. Можливість ініціювати операції стосовно безготівкових коштів в іншому місці, окрім як у банку, у якому відкрито відповідний рахунок, не суперечить цій юридичній фікції, яка закріплена також у Законі України "Про виконавче провадження", у якому йдеться про "кошти, які перебувають на рахунках боржника у банках"."
Така правова позиція викладена також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 905/477/1, від 01.08.2019 у справі № 910/13508/15, від 19.08.2019 у справі № 922/1293/1510 та від 10.09.2018 у справі № 905/3542/15.
Беручи до уваги конкретні обставини справи, правильність застосування судом апеляційної інстанції норми частини 2 статті 24 Закону України "Про виконавче провадження", наявність сталої практики Верховного Суду щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, та врахування судом апеляційної інстанції цих правових висновків, суд касаційної інстанції виходить з того, що відсутні будь-які підстави вважати, що розгляд цієї скарги судом матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
На підставі викладеного, відповідно до норми абзацу 2 частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, яка є імперативною, Верховний Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову, ухвалену за результатами перегляду ухвали про розгляд скарги АТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" на рішення та дії Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пилипчука Віталія Григоровича.
Керуючись статтями 234, 287, 290, абзацом 2 частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 920/1/19 за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2019 у справі № 920/1/19.
2. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2019 у справі № 920/1/19 разом з доданими до неї матеріалами направити скаржнику.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий І. Кондратова
Судді Л. Стратієнко
І. Ткач