ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
05.03.2020Справа № 910/18092/19
За позовом Дочірнього підприємства "Київ Газ Енерджи"
до Олександрівської клінічної лікарні м. Києва
про стягнення 91565,02 грн.
Суддя Усатенко І.В.
Представники сторін: не викликались
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Дочірнього підприємства "Київ Газ Енерджи" до Олександрівської клінічної лікарні м. Києва про стягнення 91565,02 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами укладено договір про постачання природного газу № 252252/Е/18 від 22.05.2018, на підставі якого позивачем було поставлено за період з квітня 2018 року по лютий 2019 року природного газу на загальну суму 425464,44 грн. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 74521,19 грн основного боргу, 13026,49 грн пені,2137,70 грн інфляційних втрат та 1879,64 грн - 3% річних.
Ухвалою суду від 26.12.2019 відкрито провадження у справі № 910/18133/19, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи, надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.
Відповідач, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 01030 5344578 4, отримав 28.12.2019 ухвалу суду про відкриття провадження у справі № 910/18133/19 від 26.12.2019.
15.01.2019 від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву. У своєму відзиві відповідач просить суд в порядку ч. 1 ст. 119 ГПК України поновити пропущений відповідачем строк на подання відзиву, мотивуючи дане прохання тим, що ухвала суду від 26.12.2019 про відкриття провадження у справі № 910/18133/19 була ним отримана 02.01.2020. Крім того, у своєму відзив відповідач визнає позовні вимоги в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Відповідно до ч. 1 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Судом досліджені наведені відповідачем підстави пропуску строку, а саме, дату отримання ним ухвали суду про відкриття провадження у справі № 910/18133/19 та визнає їх поважними.
Відповідно до ч. 1, ст. 119 ГПК України, Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Враховуючи наведене, оскільки строк для подачі відзиву на позовну заяву був встановлений судом, то не може бути поновлений, як про це просить Відповідач. Разом з цим, оскільки причини пропуску строку визнані судом поважними, то суд на підставі ч. 2 ст. 119 ГПК України продовжує строк для подання відзиву з власної ініціативи, приймає поданий відзив та залучає його до справи.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
22.05.2018 між Олександрівською клінічною лікарнею м. Києва (споживач) та дочірнім підприємством «КиївГазЕнерджи» (постачальник) було укладено договір постачання природного газу № 252252/Е/18.
Відповідно до п. 1.1. - 1.4. договору, за цим договором постачальник зобов'язується передати у власність споживачу в 2018 році код ДК -21:2015 - 09120000- 6 - газове паливо ( газ природний - 31,0506 тис. куб. м.) в об'ємах і порядку, передбачених цим договором, а споживач зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити постачальнику вартість газу в розмірах, строки та в порядку, що передбачені цим договором. Найменування кількість, ціна, загальна вартість постачає мого товару зазначається в специфікації (додаток №1) до даного договору, яка є невід'ємною частиною даного договору. Річний плановий об'єм постачання газу становить 31,0506 тис. куб. м. Передача газу за договором здійснюється на межах балансової належності об'єктів Споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування. Право власності на газ переходить від постачальник до споживача у пунктах призначення, що визначені у п. 1.3. цього договору.
Відповідно до п. 2.1.1 - 2.1.3. договору, підставою для постачання газу споживачу є сукупність наступних обставин: наявність у споживача договору транспортування/розподілу газу з оператором ГТС / оператором ГРМ та присвоєння споживачу ЕІС к- коду. Підтвердження в установленому порядку оператором ГТС місячного об'єму постачання газу, виділеного для забезпечення потреб споживача. Відсутності простроченої заборгованості споживача перед діючим постачальником за поставлений газ за минулі періоди, що має підтверджуватися письмовою довідкою такого постачальника або складеним з ним актом звірки взаєморозрахунків.
Відповідно до п. 2.6. - 2.7.3. договору, об'єму переданого ( спожитого) газу за розрахунковий період ( пункт 4.3. договору), що підлягає оплати споживачем, визначається на межі балансової належності між оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційних вузлів обліку ( лічильників газу), визначених в заяві - приєднанні до договору розподілу природного газу укладеного між оператором ГРМ та споживачем, а також з урахуванням процедур, передбачених кодексом ГРС. Фактичний об'єм поставленого у розрахунковому періоді газу, що підлягає оплаті споживачем, підтверджується підписаним між постачальником та споживачем актом приймання передачі газу, що складається на підставі даних оператора ГРМ та комерційних вузлів обліку газу. Складання та підписання сторонами актів приймання - передачі газу відбувається в наступному порядку : споживач, до 5 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов'язаний надати постачальнику засвідчену копію акту наданих послуг розподілу газу за розрахунковий місяць, складеного між споживачем та оператором ГРМ / оператором ГТС. В іншому випадку, для розрахунку вартості поставленого за цим договором газу застосовуються дані оператора ГРМ / оператора ГТС про об'єм розподіленого споживачу газу. Постачальник має право самостійно звернутись до оператора ГРМ / Оператора ГТС для отримання даних про об'єм газу, розподіленого для споживача протягом розрахункового місяця. На підставі відомостей, отриманих в порядку, передбаченому пп. 2. 7.1. цього договору, постачальник протягом трьох робочих днів готує, підписує у уповноваженого представника, скріплює печаткою та надає для підписання споживачу два примірники акта приймання - передачі природного газу за розрахунковий період. Споживач, протягом двох днів з дати одержання акта приймання - передачі газу, зобов'язується повернути постачальнику один примірник акта приймання - передачі газу, підписаний уповноваженим представником споживача, та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання - передачі газу.
Відповідно до п. 4.1. - 4.2. договору, розрахунки за поставлений споживачеві газ здійснюються останнім за ціною 7 951, 0834 грн., крім того ПДВ * 20% разом з ПДВ 9541,30 грн. за 1000 куб.м. Загальна ціна за 1000 куб. м. газу за цим договором становить 7951,0834 грн., крім того ПДВ * 20% разом з ПДВ 9541,30 грн. Загальна вартість договору складає 296 263, 09 грн. в т.ч. ПДВ 49377,18 грн. та складається з вартості всіх щомісячних договірних обсягів газу, поставлених споживачу протягом дії цього договору та на його умовах згідно актів приймання - передачі природного газу.
Відповідно до п. 4.6. - 4.7.1. договору, місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу на загальний об'єм поставленого у розрахунковому періоді газу, що визначений згідно з розділом ІІ цього договору. Загальна сума вартості газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок газу. Оплата вартості газу споживачем здійснюється на підставі акту прийому - передачі природного газу в наступному поряду: оплата вартості місячних поставок газу споживачем здійснюється до 10 числа місяця, що слідує за місяцем постачання на підставі акту прийому - передачі природного газу. Оплата за поставлений газ здійснюється без попередньої оплати, з відстрочкою платежу до 5 банківських днів.
Відповідно до п. 4.15. договору, звірка розрахунків за договором здійснюється сторонами протягом десяти днів з дати пред'явлення письмової вимоги однієї із сторін.
Відповідно до п. 5.2.1. договору, постачальник має право отримувати від споживача своєчасну плату за газ за ціною та в порядку, що визначені в розділі IV цього договору.
Відповідально до п. 5.3.4 договору, споживач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати постачальнику вартість поставленого газу на умовах та в обсягах, визначених договором.
Відповідно до п. 6.1. договору, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність згідно з цим договором та чинним законодавством України.
Відповідно до п. 6.2.2 договору, у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом ІV договору, споживач сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Відповідно до п. 10.1. договору, договір набирає чинності з дати його підписання, та діє до 31.12.2018 року, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, за цим договором.
Відповідно до п. 10.4. договору, усі зміни та доповнення до договору оформлюються письмово, підписуються уповноваженими представниками сторін та скріплюються печатками.
Відповідно до додаткової угоди № 1 до договору постачання природного газу для споживачів, що фінансуються з державного чи місцевих бюджетів № 252252/Е/18 від 2.05.2018, сторонами було внесено зміни до п. 4.2. договору та визначено загальну вартість договору у розмірі 59252,62 грн. в т.ч. ПДВ 9875,44 грн. Крім того, було внесено зміни до п. 10.1. договору та продовжено його дію до 31.03.2019.
До матеріалів справи позивачем додано акти прийому - передачі природного газу : № 0ЕБИ - 005296 від 30.04.2018 на суму 29665,15 грн., вартість спожитого газу, за даним актом було оплачено відповідачем 06.06.2018 відповідно до платіжного доручення № 5056;
№ 0ЕБИ - 005365 від 31.05.2018 на суму 33222,29 грн., вартість спожитого газу, за даним актом , було оплачено відповідачем 06.06.2018 відповідно до платіжного доручення № 5057;
№ 0ЕБИ - 006316 від 30.06.2018 на суму 28578,40 грн., вартість спожитого газу, за даним актом , було оплачено відповідачем 26.06.2018 відповідно до платіжного доручення № 5203;
№ 0ЕБИ - 007086 від 31.07.2018 на суму 29948,26 грн., вартість спожитого газу, за даним актом , було оплачено відповідачем 30.07.2018 відповідно до платіжного доручення № 5493;
№ 0ЕБИ - 007958 від 31.08.2018 на суму 49478,69 грн., вартість спожитого газу, за даним актом , було оплачено відповідачем 27.08.2018 відповідно до платіжного доручення № 5793;
№ 0ЕБИ - 008772 від 30.09.2018 на суму 53704,09 грн., вартість спожитого газу, за даним актом , було оплачено відповідачем 16.10.2018 відповідно до платіжного доручення № 6144;
№ 0ЕБИ - 009586 від 31.10.2018 на суму 40658,89 грн., вартість спожитого газу, за даним актом , було оплачено відповідачем 15.11.2018 відповідно до платіжного доручення № 6579;
№ 0ЕБИ - 010508 від 30.11.2018 на суму 53101,46 грн., вартість спожитого газу, за даним актом , було оплачено відповідачем 21.12.2018 відповідно до платіжного доручення № 7183;
№ 0ЕБИ - 012127 від 31.12.2018 на суму 32586,02 грн., вартість спожитого газу, за даним актом , було оплачено відповідачем 21.12.2018 відповідно до платіжного доручення № 7184.
Також, до матеріалів справи позивачем надано акти прийому - передачі природного газу № 0ЕБИ - 000001 від 31.01.2019 на суму 37013,20 грн.; № 0ЕБИ - 000365 від 28.02.2019 на суму 37507,99 грн. Загалом за даними актами було поставлено та прийнято газу вартістю 74521,19 грн. Акти містять підписи та печатки сторін. Доказів оплати спожитого відповідачем газу за даними актами до матеріалів справи не додано.
Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву, заборгованість з оплати спожитого газу в обсязі 74521,19 грн. визнає повністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Зважаючи на те, що сума заявлена до стягнення позивачем, а саме, заборгованість з оплати спожитого за договором № 252252/Е/18 від 22.05.2018 газу у розмірі 74521,19 грн. визнається відповідачем в повному обсязі, Суд дійшов висновку що позовні вимоги позивача про стягнення 74521,19 грн основного боргу з оплати спожитого відповідачем газу є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.
Крім того, позовними вимогами позивача є стягнути з відповідача 13026,49 грн. пені, 2137,70 грн. інфляційних втрат та 1879,64 грн - 3% річних.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 2 статті 251 ЦК України терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (частина 2 статті 252 ЦК України).
Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ч. 5 ст. 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Згідно з частиною 1 статті 255 ЦК України, якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку.
Зважаючи на розрахунок ціни позову, наданий позивачем, платежі по окремим актам прийому - передачі, Відповідачем проводились не своєчасно, а саме, не у строк передбачений п. 7 - 7.1. № 252252/Е/18 від 22.05.2018. Зважаючи на це, Позивачем у відповідності з п. 6.1., п. 6.2.2. № 252252/Е/18 від 22.05.2018 було нараховано Відповідачу штрафні санкції за несвоєчасність оплати поставленого товару, а саме, 3% річних за весь час прострочення та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".
Таким чином, Позивачем було нараховано Відповідачу штрафні санкції 13026,49 грн. пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, 2137,70 грн. інфляційних втрат та 1879,64 грн - 3% річних.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України. Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїм вимог або заперечень вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідачем, відповідно до вимог ст.191 ГПК України поданий відзив на позовну заяву, в якому відповідач повністю визнає позовні вимоги.
У разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
У суду є законні підстави для прийняття рішення про задоволення позову.
З вищезазначеного вбачається, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, ст.ст. 74, 76, 77, 123, 129, 191, 237, 238, 239, 240, 241 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Олександрівської клінічної лікарні м. Києва (01601, м. Київ, вул.. Шовковична, будинок 39/1, ідентифікаційний код 01994095) на користь Дочірнього підприємства «Київгазенерджи» (01103, м. Київ, вул. Михайла Бойчука, буд. 4Б, ідентифікаційний код 39835779) заборгованість у розмірі 74521 (сімдесят чотири тисячі п'ятсот двадцять одну) грн. 19 коп., втрати від інфляції в розмірі 2137 (дві тисячі сто тридцять сім) грн. 70 коп., 3% річних у розмірі 1879 (одна тисяча вісімсот сімдесят дев'ять) грн. 64 коп., пеню у розмірі 13026 (тринадцять тисяч двадцять шість) грн. 49 коп. та судовий збір у розмірі 1921 ( одна тисяча дев'ятьсот двадцять одна) грн.
3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Суддя І.В.Усатенко