Рішення від 30.03.2010 по справі 25/50

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

РІШЕННЯ

іменем України

30.03.10 р. Справа № 25/50

Суддя господарського суду Донецької області І.А.Бойко

при секретарі судового засідання О.М. Якименко

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Номінал” м. Донецьк

до відповідача державного підприємства „Шахтоуправління „Південнодонбаське № 1” м. Вугледар Донецької області

про стягнення заборгованості за договором поставки № 502 від 13.06.2007 в сумі 50854грн.44коп.

За участю:

представників сторін:

від позивача: Стреблянський С.В. - представник (довіреність № 20 від 19.03.2010);

від відповідача: Василега Б.В. - начальник юридичного відділу (довіреність № 1 від 01.01.2010)

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю „Номінал” м. Донецьк звернувся до господарського суду з позовом до державного підприємства „Шахтоуправління „Південнодонбаське № 1” м. Вугледар Донецької області про стягнення заборгованості за поставлену за договором поставки № 502 від 13.06.2007 продукцію в сумі 50854грн.44коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір поставки № 502 від 13.06.2007, специфікацію до договору поставки № 502 від 13.06.2007, видаткові накладні № РН-0000013 від 14.06.2007, № РН-0000016 від 27.06.2007, № РН-0000014 від 22.06.2007, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯНР № 439393 від 14.06.2007, серії ЯНР № 439477 від 27.06.2007, рахунки-фактури № СФ-0000013 від 14.06.2007, № СФ-0000016 від 27.06.2007, № СФ-0000014 від 22.06.2007, акт звірки станом на 01.03.2010, підписаний обома сторонами.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі; надав для залучення до матеріалів справи копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, копію довідки з ЄДРПОУ АБ № 039730.

Вказані документи судом оглянуті та долучені до матеріалів справи.

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги визнав та зазначив, що задовольнити їх не в змозі із-зі нестачі коштів. До відзиву додав копію довіреності на представника.

Розглянувши матеріали справи, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.

13.06.2007 між товариством з обмеженою відповідальністю „Номінал” (Продавець) та державним підприємством „Шахтоуправління „Південнодонбаське № 1” (Покупець) був укладений договір поставки № 502, відповідно до якого Продавець зобов'язався продати Покупцю продукцію в асортименті, кількості, за ціною та в строк згідно Специфікації, доданої до договору, та яка є його невід'ємною частиною, а Покупець, зі свого боку, зобов'язався прийняти та оплатити продукцію згідно умовам Договору.

Специфікацією до договору поставки № 502 від 13.06.2007 Сторони узгодили найменування, кількість, ціну продукції та строк її поставки (червень 2007р.).

Пункти 4.1., 4.2. договору визначають, поставка продукції здійснюється на умовах FCA склад Покупця (в редакції Інкотермс 2000).

Датою поставки продукції вважається дата, коли продукція була передана у власність Покупця в місті призначення склад Покупця м. Вугледар.

На виконання умов зазначеного договору позивач за видатковими накладними № РН-0000013 від 14.06.2007 на суму 21210,44грн., № РН-0000016 від 27.06.2007 на суму 15574,00грн., № РН-0000014 від 22.06.2007 на суму 14070,00грн. поставив відповідачу продукцію, обумовлену Специфікацією, на загальну суму 50854грн.44коп., та виставив рахунки-фактури на оплату № СФ-0000013 від 14.06.2007, № СФ-0000016 від 27.06.2007, № СФ-0000014 від 22.06.2007.

Факт поставки продукції та, відповідно, факт її прийняття з боку відповідача підтверджується вищезазначеними видатковими накладними з відмітками про отримання - підписами уповноважених осіб про отримання, які діяли на підставі довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯНР № 439393 від 14.06.2007, серії ЯНР № 439477 від 27.06.2007.

Відповідно до п. 3.1. договору Покупець здійснює оплату продукції шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця протягом 7-ми календарних днів після поставки продукції на склад Покупця.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог - згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

Частина 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

Сторони визначились, що за своєю правовою природою договір, укладений між ними, є договором поставки.

В силу положень ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 692 Цивільного кодексу України визначає обов'язок Покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

В порушення умов договору, вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України відповідач поставлену продукцію не оплатив.

Загальна сума заборгованості становить 50854грн.44коп.

Відповідач заборгованість в сумі 50854грн.44коп. визнає в повному обсязі; акт звірки розрахунків на 01.03.2010, відповідно до якого сальдо на користь позивача складає 50854,44грн., підписав без застережень.

На момент прийняття рішення по справі відповідач існуючий борг в сумі 50854грн.44коп. не погасив.

Дослідивши матеріали господарської справи, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог, тому задовольняє їх у повному обсязі.

Позивач квитанцією № 60470 від 03.03.2010 оплатив державне мито на загальну суму 510грн.00коп.

Статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” від 21.01.1993, з змінами, передбачено, із заяв майнового характеру держмито сплачується в розмірі 1% ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Як вбачається з матеріалів справи, ціна позову складає 50854,44грн.

З огляду на ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”, держмито повинно бути сплачене в розмірі 508грн.54коп.

Отже, позивачем сплачена сума державного мита в більшому розмірі, ніж передбачено Декретом. Тому, зайво сплачена сума в розмірі 1грн.46коп. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.

Витрати по сплаті державного мита в сумі 508грн.54коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн.00коп. у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 509, 526, 530, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „Номінал” м. Донецьк до державного підприємства „Шахтоуправління „Південнодонбаське № 1” м. Вугледар Донецької області про стягнення заборгованості за поставлену за договором поставки № 502 від 13.06.2007 продукцію в сумі 50854грн.44коп. задовольнити.

Стягнути з державного підприємства „Шахтоуправління „Південнодонбаське № 1” (м. Вугледар Донецької області, 85670, код ЄДРПОУ 34032208) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Номінал” (юридична адреса: вул. Челюскінців, б. 267/269, кв. 157, м. Донецьк, 83121; поштова адреса: пр. Б. Хмельницького, 81а, м. Донецьк, 83050, код ЄДРПОУ 30194655) основний борг в сумі 50854грн.44коп., держмито в сумі 508грн.54коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236грн.00коп.

Позивачу видати довідку на повернення з Державного бюджету України надмірно сплачене державне мито в сумі 1грн.46коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Вик. Тимошенко О.О.

Надруковано 3 примірники:

1 прим. - до справи;

1 прим. - позивачу;

1 прим. - відповідачу

Попередній документ
8802660
Наступний документ
8802662
Інформація про рішення:
№ рішення: 8802661
№ справи: 25/50
Дата рішення: 30.03.2010
Дата публікації: 14.04.2010
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Донецької області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію