83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
30.03.10 р. Справа № 25/65
Суддя господарського суду Донецької області І.А.Бойко
при секретарі судового засідання О.М. Якименко
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом фірми „Промтехснаб” м. Димитров Донецької області
до відповідача відкритого акціонерного товариства „Красноармійське АТП 11411” м. Красноармійськ Донецької області
про стягнення 818364грн.08коп.
За участю:
представників сторін:
від позивача: Михайлов А.Л. - представник (довіреність № б/н від 29.03.2010), Ключка В.Л. -директор (рішення засновника від 02.02.2006, наказ про призначення директора № 10 від 02.02.2006);
від відповідача: не з'явився
Позивач - фірма „Промтехснаб” м. Димитров Донецької області звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відкритого акціонерного товариства „Красноармійське АТП 11411” м. Красноармійськ Донецької області про стягнення 818364грн.08коп., у тому числі заборгованість за поставлений за договором № 204 від 31.03.2008 товар в сумі 675013грн.24коп., штрафна неустойка за порушення строків оплати в розмірі 6815грн.76коп., пеня в сумі 71425грн.50коп., індекс інфляції в сумі 50436грн.66коп. та 3% річних в сумі 14672грн.92коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір поставки № 204 від 31.03.2008, угоду від 05.03.2010, Додаток до угоди від 05.03.2010, видаткові накладні та довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей/відомості про приймання, транспортування, зберігання, відпуск нафти та нафтопродуктів з 01.04.2008 по 31.12.2008, рахунки на оплату, претензію № 3 від 15.06.2009 (вих. № 52 від 15.06.2009), відповідь на претензію (вих. № 316 від 02.07.2009).
Ухвалою від 15.03.2010 суд, в силу положень ст. ст. 66, 67 ГПК України, заяву фірми „Промтехснаб” м. Димитров про вжиття заходів по забезпеченню позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ВАТ „Красноармійське АТП 11411”, які знаходяться на його банківських рахунках в філії „Промінвестбанк в м. Красноармійськ Донецької області”, задовольнив та наклав арешт на грошові кошти ВАТ „Красноармійське АТП 11411” (вул. Дніпропетровська, 7, м. Красноармійськ Донецької області, 85307, код ЄДРПОУ 03113897) в межах суми позову, яка становить 818364грн.08коп., які знаходяться на його банківських рахунках в філії „Промінвестбанк в м. Красноармійськ Донецької області”, до розгляду господарської справи № 25/65 по суті.
Представник позивача в засіданні суду позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, документів, витребуваних ухвалою про порушення справи від 15.03.2010, не представив. Про час, дату та місце слухання справи був повідомлений належним чином (ухвала про порушення справи була направлена на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням, про що свідчить штамп реєстрації вихідної кореспонденції господарського суду на зворотній стороні ухвали про порушення справи від 15.03.2010, оригінал якої міститься в матеріалах справи.
Стаття 75 Господарського процесуального кодексу України передбачає, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
З огляду на ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглянута за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.
31.03.2008 між фірмою „Промтехснаб” (Постачальник) та відкритим акціонерним товариством „Красноармійське АТП 11411” (Покупець) був укладений договір поставки № 204, відповідно до якого Постачальник зобов'язався поставити, а Покупець - прийняти та оплатити нафтопродукти (товар), в асортименті та кількості згідно умовам цього договору.
Відвантаження продукції здійснюється Постачальником з його складу транспортом Покупця (п. 2.1. договору).
У випадку відвантаження продукції транспортом Постачальника Покупець сплачує додаткові витрати згідно пред'явленого рахунку (п. 2.2. договору).
На виконання умов зазначеного договору позивач у період з 01.04.2008 по 31.12.2008 поставив відповідачу товар (нафтопродукти - бензин, дизельне пальне, масло) на загальну суму 3572535,79грн. та виставив рахунки на оплату (засвідчені копії рахунків містяться в матеріалах справи).
Факт поставки товару та, відповідно, факт його прийняття з боку відповідача підтверджується видатковими накладними з відмітками про отримання - підписом уповноваженої особи про отримання, які діяли на підставі довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей та відомостей про приймання, транспортування, зберігання, відпуск нафти та нафтопродуктів (засвідчені копії видаткових накладних, довіреностей та відомостей, додані до позовної заяви).
Відповідно до п. п. 3.2., 3.3. договору розрахунок за поставлений товар здійснюється шляхом безготівкового перерахування на розрахунковий рахунок Постачальника, внесенням готівки в касу Постачальника або в вексельній формі, якщо інше не оговорено в додатках до цього Договору (п. 3.2. договору).
За узгодженням сторін оплата товару повинна бути здійснення по факту відвантаження (п. 3.3. договору).
Відповідач свої зобов'язання за договором по оплаті поставленого товару виконав частково, перерахувавши протягом періоду з 01.04.2008 по 12.03.2010 на рахунок позивача 2897522грн.55коп.
Станом на 12.03.2010 несплаченою залишилася сума заборгованості в розмірі 675013грн.24коп.
Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог - згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.
За своєю правовою природою договір, укладений між позивачем та відповідачем, є договором поставки.
В силу положень ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Стаття 692 Цивільного кодексу України визначає обов'язок Покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
В свою чергу, ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).
Якщо строк (період) виконання боржником зобов'язання не встановлений або зазначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в любий час. Боржник повинен виконати такий борг в семиденний строк з дня пред'явлення вимоги, якщо зобов'язання негайного виконання не витікає із договору або актів цивільного законодавства.
Враховуючи, що Сторони в договорі не узгодили строк оплати отриманого товару, з огляду на положення ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, позивачем на адресу відповідача була направлена претензія (вих. № 52 від 15.06.2009), в якій фірма „Промтехснаб” просила погасити заборгованість, яка виникла за договорами № 204 від 31.03.2008 та № 3 від 03.01.2009.
На момент пред'явлення претензії (на червень 2009р.) борг відповідача перед позивачем в рамках договору поставки № 204 від 31.03.2008 складав 681576,79грн.
Відповідач отримав вказану претензію 16.06.2009 за вх. № 39, про що свідчить відмітка про отримання на даній претензії.
У відповіді на претензію (вих. № 316 від 02.07.2009) відповідач повідомив про часткове погашення боргу та, з посиланням на фінансові труднощі, зазначив, що залишок боргу буде погашений по мірі надходження грошових коштів. Одночасно просив надати час для задоволення вимог.
05.03.2010 між позивачем та відповідачем була укладена угода, згідно умов якої (п. 3 угоди) Сторони визначились, що станом на 05.03.2010 по договору № 204 від 31.03.2008 заборгованість Покупця (відповідача) перед Постачальником (позивачем) складає 675013грн.25коп.
В порушення умов договору, вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України відповідач заборгованість в сумі 675013,24грн. не погасив.
На момент прийняття рішення по справі відповідач документів в підтвердження відсутності боргу не представив, позовні вимоги, в силу положень ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, не спростував, тому заборгованість за поставлений за договором поставки № 204 від 31.03.2008 товар в сумі 675013,24грн. підлягає стягненню з останнього на користь позивача.
Відповідно до ст.ст. 216 - 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Згідно ч. 1, 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до ст. ст.1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. № 543-96-ВР (з змінами), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пункт 6.2. договору поставки закріплює, за порушення строку оплати Покупець сплачує Постачальнику за кожен день прострочення:
- штрафну неустойку в розмірі 1% від суми несплаченого товару;
- пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплаченого товару.
Окрім стягнення основного боргу, позивач з посиланням на п. 6.2. договору, пред'явив відповідачу штрафну неустойку в розмірі 1% від суми несплаченого товару та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми несплаченого товару.
Відповідно до розрахунку розмір штрафної неустойки становить 6815,76грн. (681576,79грн. (борг станом на момент пред'явлення претензії та строку, в якій її належало задовольнити згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України) х 1%/100% = 6815,76грн.).
Пеня розрахована за період з 24.06.2009 по 23.12.2009 (за 183 дня), виходячи з суми заборгованості на цей період 681576,79грн. Згідно розрахунку розмір складає 71425,50грн.
Суд перевірив порядок розрахунку пені, її розмір та період розрахунку та дійшов висновку, що нарахування та розмір пені відповідають умовам договору, приписам ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, ЗУ „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, розрахунок пені здійснений з урахуванням дати отримання претензії та положень ч. 2 ст. 530 ЦК України.
Розміри пені та штрафної неустойки на правильність розрахунку судом перевірені, тому сума пені та штрафної неустойки підлягають стягненню на користь позивача.
У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений законом або договором.
З огляду на ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував відповідачу індекс інфляції за період з вересня 2009р. по лютий 2010р. та 3% річних за період з 24.06.2009 по 12.03.2010 (за 262 дні). Відповідно до розрахунку індекс інфляції становить 50436грн.66коп., 3% річних - 14672грн.92коп. (3% річних розраховані на суми заборгованості, з огляду на угоду від 05.03.2010).
Нарахування індексу інфляції та 3% річних на суму основного боргу законодавчо закріплено, розміри індексу інфляції та 3% річних на правильність розрахунку судом перевірені, отже індекс інфляції в сумі 50436грн.66коп. та 3% річних в сумі 14672грн.92коп. також підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 509, 526, 530, 549, 625, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 216-218, 232 Господарського кодексу України, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. № 543-96-ВР (з змінами), керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 66, 67, 68, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги фірми „Промтехснаб” м. Димитров Донецької області до відкритого акціонерного товариства „Красноармійське АТП 11411” м. Красноармійськ Донецької області про стягнення 818364грн.08коп., у тому числі заборгованість за поставлений за договором № 204 від 31.03.2008 товар в сумі 675013грн.24коп., штрафна неустойка за порушення строків оплати в розмірі 6815грн.76коп., пеня в сумі 71425грн.50коп., індекс інфляції в сумі 50436грн.66коп. та 3% річних в сумі 14672грн.92коп., задовольнити.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства „Красноармійське АТП 11411” (вул. Дніпропетровська, 7, м. Красноармійськ Донецької області, 85307, код ЄДРПОУ 03113897) на користь фірми „Промтехснаб” (вул. Артема, 16, м. Димитров Донецької області, 85323, код ЄДРПОУ 25324057) основний борг в сумі 675013грн.24коп., штраф в розмірі 6815грн.76коп., пеню в сумі 71425грн.50коп., індекс інфляції в сумі 50436грн.66коп., 3% річних в сумі 14672грн.92коп., держмито в сумі 8183грн.64коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236грн.00коп.
Скасувати заходи щодо забезпечення позову, вжиті відповідно до ухвали суду від 15.03.2010.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Вик. Тимошенко О.О.
Надруковано 3 примірники:
1 прим. - до справи;
1 прим. - позивачу;
1 прим. - відповідачу