ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
05 березня 2020 року Справа № 903/613/19
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Петухов М.Г., суддя Маціщук А.В. , суддя Олексюк Г.Є.
секретар судового засідання Мазур О.Г.
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Волинської області від 06.11.2019р.
(ухвалене о 11:15 год. у м. Луцьку, повний текст складено 11.11.2019р.)
у справі №903/613/19 (суддя Вороняк А.С.)
за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"
до відповідачів:
1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство-Луцьк"
2. ОСОБА_1
про солідарне стягнення 64889,23 грн.
Відповідно до ч.13 ст.8, ч. 10 ст.270 ГПК України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Акціонерне товариство комерційний банк "ПРИВАТБАНК" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство-Луцьк" та ОСОБА_1 про стягнення солідарно 64889 грн. 23 коп., з них 56938 грн. 32 коп. заборгованість за кредитом, 2929 грн. 88 коп. заборгованість по процентам за користування кредитом, 5021 грн. 03 коп. пеня.
В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання зобов'язань за Договорами банківського обслуговування від 18.10.2016 та поруки №Р1522763265842768454 від 03.04.2018 р.
Рішенням Господарського суду Волинської області від 06.11.2019р. у справі №903/613/19 позов задоволено. Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство-Луцьк" та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" 64889 грн. 23коп., з яких 56938 грн. 32 коп. заборгованість за кредитом, 2929 грн. 88 коп. заборгованість по процентам за користування кредитом та 5021 грн. 03 коп. пені. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство-Луцьк" на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" 960 грн. 50 коп. судового збору. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" 960 грн. 50 коп. судового збору.
При ухвалені вказаного рішення суд виходив з того, що 18.10.2016 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство-Луцьк" було підписано заяву про відкриття поточного рахунку ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК". Підписавши заяву, відповідач 1 приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" (далі - Умови), Тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua., котрі спільно із заявою становлять договір банківського обслуговування №б/н від 18.10.2016 р. та відповідно, взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору.
З метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором, 03.04.2018 р. між АТ КБ Приватбанк та поручителем фізичною особою ОСОБА_1 було укладено договір поруки №Р1522763265842768454.
Проаналізувавши обставини справи суд встановив, що відповідачі свої зобов'язання за укладеними договорами банківського обслуговування та поруки не виконали, кредитні кошти не повернули, докази на спростування зазначених обставин не надали, у зв'язку з чим суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог про солідарне стягнення з відповідачів спірної заборгованості.
Розглядаючи спірні правовідносини судом були застосовані відповідні положення ст. ст. 6, 11, 525, 526, 527, 530, 546, 553, 554, 599, 611, 628, 629, 1054, 1056-1 ЦК України та ст. ст. 144, 173, 193, 202, 232 Господарського кодексу України.
Не погоджуючись із ухваленим рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду, відповідно до якої просить рішення Господарського суду Волинської області від 06.11.2019р. у справі №903/613/19 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позову.
Скаржник вважає, що рішення господарського суду є незаконним та таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
На підтвердження своїх доводів, скаржник вказує наступне.
Надані позивачем Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як укладений із ТОВ "Автотранспортне підприємство-Луцьк" кредитний договір без підтверджень про конкретні запропоновані ТОВ "Автотранспортне підприємство-Луцьк" Умови та правила банківських послуг, за відсутності в анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту.
Заява про приєднання до умов і правил надання банківських послуг була підписана Товариством з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство - Луцьк" датується 18.10.2016 р., а кредитний ліміт встановлений позивачем в розмірі 15000 грн. лише 05.04.2018 р., тобто через півтора року після укладання кредитного договору.
Суд першої інстанції не здійснив аналіз поданих позивачем доказів щодо відсотків річних ставок за кредитами та річних ставок за кредитами від суми залишку непогашеної заборгованості.
Фактично суд не встановив, який розмір відсотків річних для даного укладеного Договору існував на момент отримання кредиту ТОВ "Автотранспортне підприємство - Луцьк".
Подані позивачем, як доказ Тарифи не відповідають розрахункам позивача.
Також скаржник посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019р. у справі № 342/180/17.
Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 вважає, що вищевказане судове рішення є незаконним, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , відповідно до якого просить оскаржене рішення суду першої інстанції залишити без змін, а в задоволенні апеляційної скарги - відмовити.
На спростування доводів, викладених в апеляційній скарзі, вказує наступне.
Факт відкриття рахунку № НОМЕР_1 підтверджується заявою на відкриття рахунку, копія якої долучена до позовної заяви.
Крім того, відкриття названого рахунку на ім'я товариства вбачається з довідки №08.7.0.0.0/190729081001 від 29.07.2019p., а користування цим рахунком з виписок про рух коштів, які долучені до позовної заяви.
Відповідно до розділу 3.2.1.4 Умов та Правил надання банківських послуг, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка). Порядок розрахунку відсотків: за сумами кредиту, отриманими з 10.02.2017 р. (клієнт почав користуватись кредитними коштами, починаючи з 2018 р.), при наявності дебетового сальдо на поточному рахунку Позичальника при закритті банківського дня, проводиться нарахування відсотків за користування кредитом у розмірі 21 % річних для договорів забезпечених порукою, 34 % річних для договорів незабезпечених порукою. Списання нарахованих відсотків проводиться по 1-х числах кожного місяця, за попередній місяць.
Саме цей пункт Умов та Правил та розміри відсоткової ставки вказані в договорі поруки, укладеному між Банком та ОСОБА_1 .
Такий же розмір відсоткової ставки (21 % річних) застосовувався при складанні розрахунку заборгованості, приєднаному до позову.
Посилаючись на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 03.07.2019 р. у справі № 342/180/17, скаржник не врахував тієї обставини, що суд касаційної інстанції у даній справі прийшов до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача (позичальника у кредитних правовідносинах) заборгованості по тілу кредиту, який ним отримано.
Вказана позиція суду касаційної інстанції не може бути застосована до даних правовідносин, оскільки вони стосуються абсолютно іншого кредитного продукту банку, який надавався особі, котра не є суб'єктом господарської діяльності.
Позивач також посилається на правові позиції викладені в постановах Верховного Суду від 14 серпня 2019 року у справі № 910/12419/18 та від 08 липня 2019 року в справі №923/760/18.
За наведеного вище, позивач вважає, що оскаржене рішення є цілком законним, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство-Луцьк" не скористалося правом подати відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , що відповідно до ч. 3 ст.263 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при ухваленні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити частково, а оскаржуване рішення скасувати в частині стягнення заборгованості по процентам за користування кредитом та пені, виходячи з наступного.
Судом апеляційної інстанції встановлено та як убачається з матеріалів справи, що на підставі заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство-Луцьк" від 18.10.206 р. ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" відкрив останньому поточний рахунок (а. с. 32 на звороті).
Також, 18.10.2016 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство-Луцьк" було підписано заяву про приєднання до умов і правил надання банківських послуг, на підставі якої приєдналося до "Умов та правил надання банківських послуг", Тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua., котрі спільно із заявою становлять договір банківського обслуговування (а. с. 32).
Вказані заяви від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство-Луцьк" підписані директором - Колесніком Олегом Анатолійовичем.
Відповідно до 3.2.1.1.16. Умов при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.
Пунктом 3.2.1.1.1., 3.2.1.1.3. "Умов і правил надання банківських послуг" визначено, що кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банка та клієнта. Кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.
Відповідно до п.3.2.1.1.8 "Умов і правил надання банківських послуг", проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - "Угода").
Пункт 3.2.1.1.6. "Умов і правил надання банківських послуг" зазначає, що ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших).
Відповідно до розділу 3.2.1.4. "Умов і правил надання банківських послуг", яким затверджений порядок розрахунків, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).
За сумами кредиту, отриманими клієнтом до 31.01.2015 р. включно і до моменту обнулення кредитного ліміту, за період користування кредитом, з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуления дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21-го до кінцевого числа поточного місяця (далі "період в який дебетове сальдо підлягає обнулення"), розрахунок відсотків проводиться за процентною ставкою у розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.
За сумами кредиту, отриманими з 01.02.2015 р. період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо не повинен перевищувати 30 днів.
За сумами кредиту, отриманими клієнтом до 31.01.2015 р. включно і до моменту обнулення кредитного ліміту, при необнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, клієнт виплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню.
За сумами кредиту, отриманими з 01.04.2016 р., при наявності дебетового сальдо на поточному рахунку Позичальника при закритті банківського дня, проводиться нарахування відсотків за користування кредитом у розмірі 30% річних для договорів забезпечених порукою, 34% річних для договорів незабезпечених порукою. Списання нарахованих відсотків проводиться по 1-х числах кожного місяця, за попередній місяць.
За сумами кредиту, отриманими з 01.11.2016 р., при наявності дебетового сальдо на поточному рахунку Позичальника при закритті банківського дня, проводиться нарахування відсотків за користування кредитом у розмірі 29% річних для договорів забезпечених порукою, 34% річних для договорів незабезпечених порукою. Списання нарахованих відсотків проводиться по 1-х числах кожного місяця, за попередній місяць.
За сумами кредиту, отриманими з 10.02.2017 р., при наявності дебетового сальдо на поточному рахунку Позичальника при закритті банківського дня, проводиться нарахування відсотків за користування кредитом у розмірі 21% річних для договорів забезпечених порукою, 34% річних для договорів незабезпечених порукою. Списання нарахованих відсотків проводиться по 1-х числах кожного місяця, за попередній місяць.
У випадку порушення клієнтом, на якого поширюються дії п.3.2.1.8 (Програма Кредитні канікули), будь-якого з грошових зобов'язань та при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення коштів, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг (п. 3.2.1.1.8), клієнт сплачує банку пеню у розмірі 56 річних від суми непогашеної заборгованості за кожний день прострочки. Сплата пені здійснюється починаючи з дня, що йде за днем порушення зобов'язань. При цьому відсотки за користування кредитом і комісія не нараховуються та не сплачуються.
В разі невиконання або неналежного виконання Клієнтом, на якого поширюються дії п. 3.2.1.8 (Програма Кредитні Канікули) зобов'язань по погашенню заборгованості за Кредитом та при реалізації права Банку на встановлення іншого строку повернення коштів, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг, Клієнт протягом 3 днів з дати виникнення будь-якої заборгованості за Кредитом зобов'язується надати Банку забезпечення шляхом перерахування грошових коштів в розмірі поточної заборгованості на свій поточний рахунок, відкритий в Банку, далі забезпечення . За невиконання Клієнтом зобов'язань по перерахуванню забезпечення на поточний рахунок, Клієнт сплачує Банку за кожний місяць порушення штраф в розмірі згідно тарифів Банку; що діяли на момент сплати. При цьому відсотки за користування кредитом і комісія не нараховуються та не сплачуються.
За сумами кредиту, отриманими з 01.04.2016 р. у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 31 -го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 60% річних від суми залишку непогашеної заборгованості для договорів забезпечених порукою, 68% річних для договорів незабезпечених порукою. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.
За сумами кредиту, отриманими з 01.11.2016 р. у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 31 -го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 58% річних від суми залишку непогашеної заборгованості для договорів забезпечених порукою, 68% річних для договорів незабезпечених порукою. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.
За сумами кредиту, отриманими з 10.02.2017 р. у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 31 -го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості для договорів забезпечених порукою, 68 % річних для договорів незабезпечених порукою. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.
Під "непогашенням кредиту" мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (п. 3.2.1.4.1.4 Умов)
Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.
Відповідно до п. 3.2.1.4.4 Умов визначено розмір винагороди за використання ліміту, яку позичальник сплачує Банку 1-го числа кожного місяця.
При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими.
Відповідно до п. 3.2.1.2.3.4 "Умов і правил надання банківських послуг", банк має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.
За умовами п. 3.2.1.5.1 "Умов і правил надання банківських послуг", при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п.3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п.3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченого п.п.3.2.1.2.2, 3.2.1.4.4., 3.2.1.4.5., 3.2.1.4.6, клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А у випадку реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.2.1.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.
Відповідно до п. 3.2.1.5.4 Умов, нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п.п.3.2.1.5.1., 3.2.1.5.2., 3.2.1.5.3., здійснюється протягом 15 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.
Пунктом 3.2.1.6.1. "Умов і правил надання банківських послуг" визначено, що обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку клієнта здійснюється з моменту подачі клієнтом до банку заяви на приєднання до "Умов та Правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) та/або з моменту надання клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитної ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов'язань сторонами.
Також, 03.04.2018 р. між АТ КБ "ПРИВАТБАНК" та ОСОБА_1 було укладено Договір поруки №Р1522763265842768454 (а. с. 59-61), предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання АТП-Луцьк Товариство з обмеженою відповідальністю (боржник) зобов'язань за угодами-приєднання до розділу 3.2.1. "Кредитний ліміт" Умов та правил надання банківських послуг (Угода 1), по сплаті:
а) процентної ставки за користування кредитом:- за період користування кредитом згідно з п. 3.2.1.4.1.2 Угоди 1 - 21% річних для договорів забезпечених порукою 34% річних для договорів не забезпечених порукою; за період користування кредитом згідно з п.3.2.1.4.1.3 Угоди 1 - 42% річних для договорів забезпечених порукою 68% річних для договорів не забезпечених порукою;
б) комісійної винагороди згідно п. 3.2.1.1.17 Угоди 1 в розмірі 3% від суми перерахувань;
в) винагороди за використання Ліміту відповідно до 3.2.1.4.4 Угоди1 1-го числа кожного місяця у розмірі 0,5% від суми максимального сальдо кредиту що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць;
г) кредиту в розмірі 15000 грн.
Якщо під час виконання Угоди 1 зобов'язання боржника, що забезпечені цим Договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності Поручителя, Поручитель при укладанні цього Договору дає свою згоду на збільшення зобов'язань за Угодою 1 в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з Поручителем не потрібні.
Відповідно до п.1.2. Договору поруки, поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов'язань за "Угодою 1" та "Угодою 2" в тому ж розмірі, що і Боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту Поручитель відповідає перед Кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.
Згідно із довідкою № 08.7.0.0.0/190729081001 від 29.07.2019 р. ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" надав ТОВ "Автотранспортне підприємство-Луцьк" кредитний ліміт в розмірі 75000 грн. (а. с. 51)
Як зазначає позивач, у зв'язку із порушенням зобов'язань відповідач має заборгованість за кредитом перед позивачем в розмірі 56938 грн. 32 коп. заборгованість за кредитом. Також позивач нарахував ТОВ "Автотранспортне підприємство-Луцьк" 2929 грн. 88 коп. заборгованість по процентам за користування кредитом та 5021грн. 03 коп. пені.
Позивач зазначає, що у зв'язку із порушеннями зобов'язань за Договором ТОВ "Автотранспортне підприємство-Луцьк" станом на 23.07.2019 р. має заборгованість у розмірі 64889 грн. 23 коп., яка складається із: 56938 грн. 32 коп. - заборгованість за кредитом; 2929 грн. 88коп. - заборгованість по процентам за користуванням кредитом; 5021 грн. 03 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.
Аналізуючи встановлені обставини справи та переглядаючи спірні правовідносини на предмет наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції приймає до уваги наступні положення діючого законодавства з урахуванням фактичних обставин справи.
Пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
За приписами ст. 526 ЦК України, з якими кореспондуються положення ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі та надав ТОВ "Автотранспортне підприємство-Луцьк" кредитні кошти, у розмірі 56938 грн. 32 коп., котрі не були позивачем.
За таких обставин, беручи до уваги, що відповідачами не надано доказів виконання своїх зобов'язань в частині оплати кредитних коштів в сумі 56938 грн. 32 коп., суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство-Луцьк" 56938 грн. 32 коп. заборгованості за кредитом.
Щодо позовних вимог в частині стягнення заборгованості по відсоткам за користування кредитом та пені, апеляційний господарський суд зазначає наступне.
За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, останній має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Як вбачається із матеріалів справи, у заяві ТОВ "Автотранспортне підприємство-Луцьк" про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг від 18.10.2016р. процентна ставка не зазначена.
Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в частині стягнення відсотків за користування кредитом і пені, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості посилався на Витяг з Умов та правил користування банківськими послугами, розміщеними на сайті: https://privatbank.ua/terms/ як невід'ємну частину спірного договору.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в Умови.
Апеляційний господарський суд вважає, що Витяг з Умов та правил користування банківськими послугами, який містить в матеріалах даної справи, не визнаються відповідачем та не містять його підпису, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 18.10.2016р. шляхом підписання заяви-анкети.
Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019р. у справі № 342/180/17.
Враховуючи вищевикладені висновки та обставини справи, апеляційний господарський суд зазначає про необґрунтованість заявлених позовних вимог в частині стягнення з ТОВ "Автотранспортне підприємство-Луцьк" заборгованості по процентам за користування кредитом та пені, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог до ОСОБА_1 , як солідарного боржника, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
За приписами ч.1 ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватись, зокрема порукою.
Як зазначено судом апеляційної інстанції вище, 03.04.2018 р. між АТ КБ "ПРИВАТБАНК" та ОСОБА_1 було укладено Договір поруки №Р1522763265842768454.
Згідно п.п. 1.2, 1.5, 2.1.2 Договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань за угодою 1 та угодою 2 в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно даного пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.
У випадку невиконання боржником зобов'язань за договором боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. У випадку невиконання боржником якого-небудь зобов'язання, кредитор має право направити поручителю вимогу із зазначенням невиконаного зобов'язання.
Не направлення кредитором вказаної вимоги не є перешкодою та не позбавляє права кредитора звернутись до суду з вимогою виконати взяті на себе поручителем зобов'язання або вимагати від поручителя виконання взятих на себе зобов'язань іншими способами. Поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник у випадку невиконання боржником зобов'язання за угодою, незалежно від факту направлення чи не направлення кредитором поручителю передбаченої даним пунктом вимоги.
Згідно зі статтею 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку, а також відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Статтею 554 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.
Згідно з частиною 1 статті 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або у повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
За приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Судом апеляційної інстанції вище встановлено, що заборгованість ТОВ "Автотранспортне підприємство-Луцьк" перед позивачем за кредитом складає 56938 грн. 32 коп., а доказів погашення заборгованості за кредитом не надано.
В той же час, ОСОБА_1 не спростовані взяті ним зобов'язання щодо солідарного обов'язку сплатити суму основного боргу по кредиту в солідарному порядку згідно умов Договору поруки №Р1522763265842768454від 03.04.2018 р.
Окрім того, ОСОБА_1 укладаючи Договір поруки, як фізична особа достеменно усвідомлював, що бере на себе зобов'язання за виконання ТОВ "Автотранспортне підприємство-Луцьк" зобов'язань за угодами на відкриття рахунку та приєднання до Умов, оскільки будучи директором ТОВ "Автотранспортне підприємство-Луцьк" особисто укладав вказані угоди, шляхом подання відповідних заяв.
За таких обставин, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню, позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 солідарно з ТОВ "Автотранспортне підприємство-Луцьк" на користь позивача 56938 грн. 32 коп. боргу за кредитом, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Суд апеляційної інстанції бере до уваги, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довод. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів.
В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, а саме щодо невірного визначення судом першої інстанції відсотків за користуванням кредиту та пені, підтверджуються встановленими обставинами справи.
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду Волинської області від 06.11.2019р. у справі №903/613/19 слід скасувати в частині солідарного стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство-Луцьк" та ОСОБА_1 2929 грн. 88 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом та 5021 грн. 03 коп. пені та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в позові.
Керуючись статтями 269, 270, 273, 275-280, 282 ГПК України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити частково.
2. Рішення Господарського суду Волинської області від 06.11.2019р. у справі №903/613/19 скасувати в частині солідарного стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство-Луцьк" та ОСОБА_1 2929 грн. 88 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом та 5021 грн. 03 коп. пені.
Ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в позові, в решті рішення залишити без змін, виклавши резолютивну частину рішення Господарського суду Волинської області від 06.11.2019р. у справі №903/613/19 в наступній редакції:
"1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство-Луцьк" (43000, Волинська обл., місто Луцьк, проспект Молоді, будинок 5Б, квартира 64, код 38527468) (солідарний боржник з ОСОБА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, будинок 1Д, код 14360570) - 56938 грн. 32 коп. заборгованості за кредитом.
3. Видати наказ.
4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) (солідарний боржник з Товариством з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство-Луцьк") на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, будинок 1Д, код 14360570) - 56938 грн. 32 коп. заборгованості за кредитом.
5. Видати наказ.
6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство-Луцьк" (43000, Волинська обл., місто Луцьк, проспект Молоді, будинок 5Б, квартира 64, код 38527468) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, будинок 1Д, код 14360570) - 842грн. 84 коп. судового збору за подання позовної заяви.
7. Видати наказ.
8. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, будинок 1Д, код 14360570) - 842грн. 84 коп. судового збору за подання позовної заяви.
9. Видати наказ.
10. В позові в частині солідарного стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство-Луцьк" та ОСОБА_1 2929 грн. 88 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом та 5021 грн. 03 коп. пені відмовити.".
3. Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, будинок 1Д, код 14360570) на користь з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) - 352 грн. 98 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.
4. Господарському суду Волинської області видати накази на виконання даної постанови.
5. Справу № 903/613/19 надіслати до господарського суду Волинської області.
6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, строках та порядку встановлених статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складений "05" березня 2020 р.
Головуючий суддя Петухов М.Г.
Суддя Маціщук А.В.
Суддя Олексюк Г.Є.