вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"05" березня 2020 р. Справа№ 920/405/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Агрикової О.В.
суддів: Чорногуза М.Г.
Євсікова О.О.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження
без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу
Комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради
на рішення Господарського суду Сумської області від 03.12.2019 (повний текст рішення складено 06.12.2019)
у справі №920/405/19 (суддя Жерьобкіна Є.А.)
За позовом Комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради
до Приватного акціонерного товариства "Технологія"
про стягнення 57 823 грн. 65 коп., -
У 2019 році Комунальне підприємство "Міськводоканал" Сумської міської ради звернулось до Господарського суду Сумської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Технологія" про стягнення 57 823 грн. 65 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем були перевищені гранично допустимі концентрації забруднюючих речовин у стічних водах, що є порушенням умов укладеного між сторонами договору від 01.08.2015 року №770, а також Правил приймання стічних вод у систему каналізації м. Суми, затверджених рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 10.12.2007 року №596 (надалі - Правила №596) з урахуванням рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 06.09.2011 року №539 "Про внесення змін та доповнень до рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 10.12.2007 року №596 "Про затвердження Правил приймання стічних вод в системи каналізації м. Суми" (надалі - Правила №539). Вищезазначені порушення, на думку позивача, є підставою для виставлення ним відповідачу рахунків на оплату, які відповідач повинен оплатити протягом 30 банківських днів.
Рішенням Господарського суду Сумської області від 03.12.2019 року в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що на момент спірних правовідносин правила приймання стічних вод в системи каналізації м. Суми були нечинними, а тому їх застосування до спірних правовідносин є недопустимим, а отже і підстави для стягнення коштів за порушення нечинних правил відсутні.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Комунальне підприємство "Міськводоканал" Сумської міської ради звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 03.12.2019 року у справі №920/405/19 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, рішення не відповідає вимогам ст.ст. 209, 210, 236, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, а саме при постановлені рішення судом першої інстанції не в повному обсязі з'ясовані обставини, що мають значення для справи та вирішення справи по суті і як наслідок не встановлено об'єктивної істини в справі. Також скаржник зазначає, що обставини, які мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, є недоведеними, висновки, що викладені в рішення суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та дійсності, місцевим господарським судом не надано належної оцінки доказам по справі та, як наслідок рішення є необґрунтованим.
Зокрема скаржник вважає, що ним правомірно нараховано відповідачу плату за понаднормативний викид забруднюючих речовин, оскільки розрахунок здійснено в межах норм чинного законодавства на підставі чинного Порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 №316. Скаржник також звертає увагу, що правомірність його дій підтверджено листом Департаменту систем життєзабезпечення та житлової політики Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 18.09.2018 №8/9-2698-18, тобто розробником Правил № 316, в якому зазначено, що на період розроблення нової редакції місцевих Правил приймання, місцеві Правила від 10.12.2007 №596, Правила від 06.09.2011 №539 діють в частині, що не суперечить чинним нормам законодавства з застосуванням допустимих концентрацій (далі за текстом - ДК), які розраховані для забезпечення встановлених підприємству нормативів гранично допустимих концентрацій та нормативів гранично допустимого скиду забруднюючих речовин.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.01.2020 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Євсіков О.О., Чорногуз М.Г.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради на рішення Господарського суду Сумської області від 03.12.2019 у справі №920/405/19 розгляд справи вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).
Одночасно з апеляційною скаргою апелянт звернувся з клопотанням про зупинення провадження у справі.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2020 року у задоволенні клопотання Комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради про зупинення провадження у справі відмовлено.
27.01.2020 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому останній просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
29.01.2020 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від відповідача надійшли заперечення на заяву про зупинення провадження у справі.
Статтями 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що 01.08.2015 року між позивачем та відповідачем було укладено договір на водопостачання та прийом стічних вод від 01.08.2015 року №770 (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого позивач зобов'язався забезпечувати відповідача питною водою та приймати стічні води, а відповідач зобов'язався своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення за встановленими тарифами у строки і на умовах передбачених Договором. (а.с. 16-17).
Згідно з п. 5.1. Договору відповідач несе відповідальність за каналізаційні мережі, які знаходяться у нього на балансі. Позивач контролює скиди забруднюючих речовин кожного місяця.
Скидання споживачем стоків з перевищенням ГДК сплачується згідно з правилами приймання стічних вод у систему каналізації м. Суми, затвердженими рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 06.09.2011 №539 по штрафному тарифу згідно з розрахунками. Штрафні тарифи застосовуються згідно з кратністю підвищення ГДК по кожному виду забруднень (п.5.2 Договору).
Відповідно до п. 8.1 Договору його укладено з 01.08.2015 по 01.08.2016 року і він вважається щорічно продовженим.
Позивач зазначає, що за результатами хімічного аналізу проб стічних вод, проведених лабораторією КП "Міськводоканал" Сумської міської ради, атестованою у даній галузі досліджень, зафіксовано скид споживачем в міську каналізацію стічних вод з перевищенням гранично допустимих концентрацій (ДК) забруднюючих речовин, що підтверджується актом відбору проб стічних вод від 26.09.2018 року № 1667 (а.с. 26), протоколом дослідження якості стічних вод від 26.09.2018 року № 4406 (зворот а.с. 26): міді 0,039 мг/л при дозволеній нормі 0,012 мг/л, фосфатів 7,53 мг/л при дозволеній нормі 6,5 мг/л, азоту амонійного 26,98 мг/л при дозволеній нормі 25,0 мг/л, завислих речовин 287,0 мг/л при дозволеній нормі 280,0 мг/л, цинку 0,111 мг/л при дозволеній нормі 0,084 мг/л, хлоридів 81,54 мг/л при дозволеній нормі 80,4 мг/л.
Коефіцієнт кратності (Кк), який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми, склав 2,85.
Тариф, встановлений за надання послуг з централізованого водовідведення споживачам згідно з постановою НКРЕКП від 28.12.2017 року № 1575 та наказом КП "Міськводоканал" Сумської міської ради від 24.01.2018 року № 24 "Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення та на послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення" складає - 6,36 грн./м3.
Тариф, встановлений з 12.09.2018 року за надання послуг з централізованого водовідведення споживачамзгідно з постановою НКРЕКП від 04.09.2018 року № 957 та наказом КП "Міськводоканал" Сумської міської ради від 11.09.2018 року № 331 "Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення та на послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення" складає - 7,38 грн./м3.
Об'єм скинутих понаднормативно забруднених стічних вод за вересень 2018 року склав 418,00 м3, з яких: 153,27 м3 - об'єм стічних вод, скинутих споживачем за період з 01.09.2018 року до 12.09.2018 року; 264,73 м3 - об'єм стоків за період з 12.09.2018 року по 30.09.2018 року, що підтверджується копією витягу з електронного Журналу зняття показників лічильників по об'єкту АТ "Технологія" за вересень 2018 року.
За перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах споживачу виставлено до оплати за вересень 2018 року суму в розмірі 8 346 грн. 24 коп., що підтверджується копіями документів: актом відбору проб стічних вод від 26.09.2018 року № 1667 (а.с. 26), протоколом дослідження якості стічних вод від 26.09.2018 року № 4406 (зворот а.с. 26), листом-повідомленням про виявлене перевищення ДК забруднюючих речовин в стічних водах споживача від 01.10.2018 року № 05/6678 (а.с. 24-25) (направленим рекомендованим листом 02.10.2018 року), рахунком від 19.10.2018 року № 172 (а.с. 23) (отриманий нарочно 22.10.2018 року за вхідним № 73).
Також, позивач зазначає, що 30.10.2018 року на каналізаційному випуску № 1 на виході з контрольного колодязя, за адресою: м. Суми, вул. Курська, 147 А відібрані проби стічних вод по об'єкту споживача АТ "Технологія".
За результатами хімічного аналізу проб стічних вод, зафіксовано скид споживачем в міську каналізацію стічних вод з перевищенням гранично допустимих концентрацій (ДК) забруднюючих речовин, що підтверджується актом відбору проб стічних вод від 30.10.2018 року № 1774 (а.с. 30), протоколом дослідження якості стічних вод від 30.10.2018 року № 4471 (зворот а.с. 30): міді 0,085 мг/л при дозволеній нормі 0,012 мг/л, фосфатів 18,13 мг/л при дозволеній нормі 6,5 мг/л, азоту амонійного 61,31 мг/л при дозволеній нормі 25,0 мг/л, завислих речовин 509,0 мг/л при дозволеній нормі 280,0 мг/л, цинку 0,846 мг/л при дозволеній нормі 0,084 мг/л, хлоридів 145,35 мг/л при дозволеній нормі 80,4 мг/л, БСК5 475,0 мг/л при дозволеній нормі 280.0мг/л, СПАР 0,44 мг/л при дозволеній нормі 0,25 м/л.
Коефіцієнт кратності (Кк), який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми, склав 21,64. Для розрахунку взято коефіцієнт кратності 10.
Тариф, встановлений з 12.09.2018 року за надання послуг з централізованого водовідведення споживачамзгідно з постановою НКРЕКП від 04.09.2018 року № 957 та наказом КП "Міськводоканал" Сумської міської ради від 11.09.2018 року № 331 "Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення та на послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення" складає - 7,38 грн./м3.
Об'єм скинутих понаднормативно забруднених стічних вод за жовтень 2018 року склав 518.00 м3, що підтверджується копією витягу з електронного Журналу зняття показників лічильників по об'єкту АТ "Технологія" за жовтень 2018 року.
За перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах споживачу виставлено до оплати за жовтень 2018 року суму в розмірі 38 228 гри. 40 коп., що підтверджується копіями документів: актом відбору проб стічних вод від 30.10.2018 року № 1774 (а.с. 30), протоколом дослідження якості стічних вод від 30.10.2018 року № 4471 (зворот а.с. 30), листом-повідомленням про виявлене перевищення ДК забруднюючих речовин в стічних водах споживача від 05.11.2018 року № 05/7615 (а.с. 28-29) (направленим рекомендованим листом 05.11.2018 року), рахунком від 14.11.2018 року № 191 (а.с. 27).
Крім того, позивач зазначає, що за результатами хімічного аналізу проб стічних вод, зафіксовано скид споживачем в міську каналізацію стічних вод з перевищенням гранично-допустимих концентрацій (ДК) забруднюючих речовин, що підтверджується актом відбору проб стічних вод від 27.11.2018 року № 1870 (а.с. 34), протоколом дослідження якості стічних вод від 27.11.2018 року № 4517 (зворот а.с. 34): міді 0,049 мг/л при дозволеній нормі 0,012 мг/л, цинку 0,205 мг/л при дозволеній нормі 0,084 мг/л, завислих речовин 455,0 мг/л при дозволеній нормі 280,0 мг/л, БСК5 400,0 мг/л при дозволеній нормі 256,0 мг/л.
Тариф, встановлений з 12.09.2018 року за надання послуг з централізованого водовідведення споживачамзгідно з постановою НКРЕКП від 04.09.2018 року № 957 та наказом КП "Міськводоканал" Сумської міської ради від 11.09.2018 року № 331 "Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення та на послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення" складає - 7,38 грн./м3.
Об'єм скинутих понаднормативно забруднених стічних вод за листопад 2018 року склав 168,00 м3, що підтверджується копією витягу з електронного Журналу зняття показників лічильників по об'єкту АТ "Технологія" за листопад 2018 року.
За перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах споживачу виставлено до оплати за листопад 2018 року суму в розмірі 7 079 гри. 48 коп., що підтверджується копіями документів: актом відбору проб стічних вод від 27.11.2018 року № 1870 (а.с. 34), протоколом дослідження якості стічних вод від 27.11.2018 року № 4517 (зворот а.с. 34), листом-повідомленням про виявлене перевищення ДК забруднюючих речовин в стічних водах споживача від 03.12.2018 року № 05/8161 (а.с. 32-33) (направленим рекомендованим листом 03.12.2018), рахунком від 12.12.2018 року № 209 (зворот а.с. 31) (отриманий 13.12.2018 року за вхідним № 84).
Враховуючи вище викладені обставини, позивач зазначає, що відповідно до п. 2.3.4 Правил № 596 та Правил № 539 відповідач зобов'язаний оплачувати рахунки за скид понаднормативних забруднень при порушенні встановлених показників протягом 30 банківських днів.
При цьому, позивач зазначає, що направив відповідачу рахунок на оплату від 19.10.2018 року № 172 (а.с. 23), який отримано відповідачем 22.10.2018 року за вхідним № 73, рахунок від 14.11.2018 року № 191 (а.с. 27), який отримано відповідачем 16.11.2018 року за вхідним № 79 та рахунок від 12.12.2018 року № 209 (зворот а.с. 31), який отримано відповідачем 13.12.2018 року за вхідним № 84. Однак, як зазначає позивач вказані рахунки відповідачем не оплачені.
Позивач також зазначає, що в подальшому направив на адресу відповідача претензію №22/8550 від 20.12.2018 року (а.с. 49-50), претензію №22/336 від 15.01.2019 року (а.с. 51-52) та претензію №22/1148 від 06.02.2019 року (а.с. 53-54), які залишені відповідачем без виконання.
Отже, предметом доказування у даній справі є факт порушення відповідачем норм чинного законодавства забрудненням стічних вод при скиді вод в міську каналізацію та правомірність нарахування заборгованості за порушення чинних норм, які передбачають відповідальність за скинуті понаднормативно забруднені стічні води.
19.06.2017 року набрала чинності прийнята 18 травня 2017 року нова редакція Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" новим абзацем 4 ч.1 ст.11 якого було встановлено, що затвердження правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення та порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем ценралізованого водовідведення віднесено до повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, інших державних органів у сфері питної води, питного волопостачання та водовідведення (надалі - центральний орган).
Абзацем 5 ст. 13 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" було віднесено до компетенції місцевих органів влади затвердження місцевих правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення відповідних населених пунктів.
Статтею 13-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" було визначено, що місцеві правила мають розроблятись на підставі та з урахуванням вимог правил приймання стічних вод та порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених центральним органом, і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядувння.
У разі якщо відповідний орган місцевого самоврядування не прийняв рішення про затвердження місцевих правил, застосовуються правила приймання стічних вод, затверджені центральним органом.
19.06.2017 року набрала чинності прийнята 18.05.2017 року нова редакція Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" новим абзацем 4, ч.1 ст.11 якого було встановлено, що затвердження правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення та порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення віднесено до повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, інших державних органів у сфері питної води, питного водопостачання та водовідведення (надалі - центральний орган).
Абзацем 5 ст. 13 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" було віднесено до компетенції місцевих органів влади затвердження місцевих правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення відповідних населених пунктів.
Статтею 13-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" було визначено, що місцеві правила мають розроблятись на підставі та з урахуванням вимог правил приймання стічних вод та порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених центральним органом, і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування.
У разі якщо відповідний орган місцевого самоврядування не прийняв рішення про затвердження місцевих правил, застосовуються правила приймання стічних вод, затверджені центральним органом.
19.06.2017 року втратили свою чинність, на підставі розпорядження Кабінету міністрів України від 10.03.2017 року №166-р "Про скасування деяких наказів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади", затверджені Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 року № 37 Інструкція про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів та Правила приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України.
Однак, як вбачається з матеріалів справи позивач продовжував використовувати вказану Інструкцію мотивуючи це тим, що існуючий порядок встановлений також в місцевих "Правилах приймання стічних вод у систему каналізації м. Суми", затвердженими рішенням виконкому Сумської міської ради 06.09.2011 року №539.
Колегія суддів зазначає, що допустимі концентрації забруднюючих речовин при скиді стічних вод Абонентів у каналізаційну систему м. Суми, що містяться в Таблиці 1 Правил № 539, розроблені та затверджені на підставі Правил № 37.
В пункті 3 вказаного розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 року № 166-р зазначається, що воно набирає чинності через два місяці з дня його опублікування. Дане розпорядження набрало чинності 22.05.2017 року. Відтак, колегія суддів зазначає, що з 22.05.2017 року скасовані Правила приймання стічних вод № 37.
На підставі цих Правил №37 були встановлені допустимі концентрації забруднюючих речовин в Правилах приймання стічних вод у систему каналізації м. Суми, а тому, вказані Правила з 22.05.2017 року року не є чинними.
Колегія суддів також звертає увагу, що постановою Зарічного районного суду м. Суми від 18.05.2017 року в справі №591/1519/15-а: визнано незаконним та скасоване рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 10.12.2007 року №596 "Про затвердження Правил приймання стічних вод у систему каналізації м. Суми"; визнано незаконним з моменту прийняття та скасоване рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 06.09.2011 року № 539 "Про внесення змін та доповнень до рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 10.12.2007 року №596 "Про затвердження Правил приймання стічних вод у систему каналізації м. Суми".
Судом Зарічного районного суду м. Суми було скасовані зазначені Правила, у зв'язку із значними та суттєвими порушеннями при їх прийнятті, зокрема вимог ст.ст. 19, 57 Конституції України, Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України.
В подальшому ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2017 року скасована вказана постанова суду першої інстанції, а позов залишений без розгляду, оскільки позивач пропустив установлений законом строк для звернення із позовом до адміністративного суду. При цьому, як вбачається з тексту ухвали суду апеляційної інстанції, суд встановив суттєві порушення чисельних нормативно-правових актів при прийнятті Правил приймання стічних вод у систему каналізації м. Суми. Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2017 року набрала законної сили.
Колегія суддів також зазначає, що рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 01.11.2018 року у справі №818/2221/18 визнано протиправним і нечинним рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 06.09.2011 року №539.
Також колегія суддів зазначає, що рішенням адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.08.2017 року №7 дії виконавчого комітету Сумської міської ради, що полягають у прийнятті рішення від 06.09.2011 року №539 визнані такими, що вчинені з порушенням порядку затвердження місцевих правил приймання стічних вод, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 7 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді вчинення дій, заборонених згідно зі ст. 17 Закону України "Про захист економічної конкуренції", в частині створення умов Комунальному підприємству "Міськводоканал" Сумської міської ради для вчинення порушення передбаченого п. 2 ст. 50 та ч. 1 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Також слід зазначити, що рішенням Господарського суду Сумської області від 07.05.2018 року у справі №920/1123/17, яке набрало законної сили 31.05.2018 року, відмовлено у задоволенні позову виконавчого комітету Сумської міської ради про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.08.2017 року №7, тобто дане рішення є чинним.
Згідно ст. 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" та ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення органів Антимонопольного комітету України є обов'язковими до виконання.
Зазначеним рішенням адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.08.2017 року № 7 дії виконавчого комітету Сумської міської ради, що полягають у прийнятті рішення від 06.09.2011 року № 539 визнані такими, що вчинені з порушенням порядку затвердження місцевих правил приймання стічних вод, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, і вказане рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно з ч. 3 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2017 року у справі № 591/1519/15-а встановлено, що оскаржуване рішення № 539 від 06.09.2011 року відповідачем прийняте не на підставах та у спосіб, що передбачені законодавством, що регулюють спірні правовідносини.
З наведеного вбачається, що в силу ч. 3 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України не підлягають застосуванню господарським судом при розгляді даної справи Правила № 539, які прийняті не на підставах та у спосіб, що передбачені законодавством, що регулюють спірні правовідносини.
Крім того, згідно ч. 7 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України, у разі невідповідності правового акту правовому акту вищої юридичної сили суд застосовує норми правового акту вищої юридичної сили.
Таким чином, з усього вищенаведеного можна зробити обґрунтований висновок, що з 22.05.2017 року в м. Суми відсутні нормативи допустимих концентрацій забруднюючих речовин, які були б встановлені місцевими Правилами приймання стічних вод у систему каналізації м. Суми.
З наведеного вище вбачається, що існуючий порядок визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджений центральним органом, на який посилається позивач, було скасовано, а тому використання такого порядку є протиправними, оскільки відповідно до чинного на той час законодавства порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем ценралізованого водовідведення, віднесено до повноваження центрального органу виконавчої влади, а не місцевого.
Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 28.08.2019 року у справі №920/619/18.
Отже, колегія суддів зазначає, що застосування позивачем порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення до відібраних проб 26.09.2018 року, 30.10.2018 року та 27.11.2018 року є такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства і ґрунтуються на нормативно-правовому акті, який на той час вже було скасовано.
Також колегія суддів звертає увагу, що 02.02.2018 року набув чинності наказ Міністерства регіонального розвитку та житлово-комунального господарства України №316 від 01.12.2017 року "Про затвердження Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення та Порядок визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення", яким було встановлено новий порядок визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення (надалі - Наказ № 316).
З матеріалів справи та з доводів сторін вбачається, що в період з 21.06.2017 року по 14.01.2019 року місцевими органами влади м. Суми не було розроблено та прийнято в установленому порядку місцеві правила приймання стічних вод. Нові місцеві "Правила приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення м. Суми" було затверджено лише 15.01.2019 року рішенням виконкому Сумської міської ради №4.
Отже, колегія суддів зазначає, що станови на вересень - листопад 2018 року (період відібрання проб) відсутні законні місцеві правила приймання стічних вод у каналізаційну систему м. Суми.
При цьому колегія суддів зазначає, що на час відібрання проб позивачем (вересень - листопад 2018 року) вже набув чинності Наказ № 316.
Втім, на час відібрання проб позивачем (вересень - листопад 2018 року) місцевих правил, які б були прийняті на підставі та з урахуванням вимог зазначеного Наказу № 316, як це вимагає ст.13-1 нової редакції Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", розроблено та прийнято уповноваженим органом місцевого самоврядування м. Сум ще не було, а тому відповідно до вимог абзацу 5 ст.13-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" до відносин сторін пов'язаних з відбором проб у період з вересня по листопад 2018 року застосовуються правила приймання стічних вод, затверджені центральним органом.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивач застосував Правила №316 виключно в частині визначення порядку нарахування плати за скид понаднормативних забруднень та не застосував у частині норм гранично допустимих скидів, які встановлені у додатку 4 до Правил №316. Так при розрахунку плати за понаднормативних забруднення стічних вод, які було виявлено в пробах від 26.09.2018 року, 30.10.2018 року та 27.11.2018 року, позивач для визначення гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин використовує норми, встановлені місцевими Правилами №539.
Однак, колегія суддів наголошує, що, як вже вище було встановлено, ці допустимі концентрації (ДК) забруднюючих речовин в Правилах №539 є нечинними.
З огляду на зазначені вище обставини, колегія суддів дійшла висновку, що не підлягають застосуванню положення Правил приймання стічних вод у систему каналізації м. Суми, в тому числі допустимі концентрації (ДК) забруднюючих речовин при скиді стічних вод Абонентів у каналізаційну систему м. Суми, що містяться в Таблиці 1, які стали підставою для нарахування позивачем відповідачу 53 654, 12 грн. за об'єми скинутих понаднормативно забруднених стічних вод за вересень - листопад 2018 року.
При цьому колегія суддів звертає увагу, що Законом України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" зазначено, що місцеві правила повинні відповідати центральним.
Однак, як вже було встановлено вище, на момент спірних правовідносин правила, які приймаються центральним органом були відсутні, а місцеві правила були прийняті лише в 2019 році, оскільки лише в 2018 році були затверджені правила центральним органом виконавчої влади.
З огляду на вищевикладене, наслідки відсутності відповідних дій центрального органу та відсутність затверджених центральним органом правил, на момент наявних договірних правовідносин між сторонами, не можна покладати на споживача (відповідача).
Окрім цього, колегія суддів також зазначає, що доводи скаржника про те, що листом Департаменту систем життєзабезпечення та житлової політики Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 18.10.2018 №8/9-2698-18 підтверджена правомірність його дій при нарахуванні плати за об'єми скинутих понаднормативно забруднених стічних вод на підставі Правил №596, в редакції рішення №539 не приймаються, оскільки вказаний лист зазначеного Департаменту не є нормативно-правовим актом, а тому за своєю правовою природою носить рекомендаційний, роз'яснювальний характер для суб'єктів господарювання, до яких він спрямований.
Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що місцевий господарський суд правомірно відмовив у задоволенні вимог про стягнення з відповідача заборгованості за об'єми скинутих понаднормативно забруднених стічних вод в розмірі 53 654, 12 грн., оскільки на момент спірних правовідносин правила приймання стічних вод в системи каналізації м. Суми були нечинними, а тому їх застосування до спірних правовідносин є недопустимим, а отже і підстави для стягнення коштів за порушення нечинних правил відсутні.
Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги про стягнення з відповідача 258, 77 грн. 3% річних, 124, 20 грн. пені, 786, 56 грн. інфляційних втрат не підлягають задоволенню, оскільки останні є похідними від вимог про стягнення заборгованості за об'єми скинутих понаднормативно забруднених стічних вод
Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі, скаржником не було надано суду апеляційної інстанції.
Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
У справі, що розглядається, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції було надано позивача вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.
Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради на рішення Господарського суду Сумської області від 03.12.2019 року у справі №920/405/19 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Сумської області від 03.12.2019 року у справі № 920/405/19 залишити без змін.
3. Повернути до Господарського суду Сумської області матеріали справи №920/405/19.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287-289 ГПК України.
Головуючий суддя О.В. Агрикова
Судді М.Г. Чорногуз
О.О. Євсіков