Справа №2-2555/08
іменем України
16 вересня 2008 року м. Торез
Торезький міський суд Донецької області у складі:
Головуючого-судді Сенчишина Ф.М.
При секретарі Анцибор І.Ю.
попередньо розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тореза цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Згідно позову, з відповідачкою позивач перебуває в зареєстрованому шлюбі з 26 січня 1990 року, шлюб зареєстрований відділом реєстрації актів громадянського стану міста Торез Донецької області, актовий запис № 46. Від шлюбу мають неповнолітніх синів ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які мешкають разом з відповідачкою. З січня 2008 року сторони фактично припинили шлюбні відносини, після чого вони не поновлювалися. Причиною розпаду сім'ї позивач вважає відсутність взаєморозуміння, взаємної поваги та любові. Позивач прийшов до переконання, що сім'я розпалася і збереження її не можливо. Шлюб розриває вперше. Спору по вихованню дітей та розподілу спільного майна не має.
Просить розірвати шлюб з відповідачкою.
В попереднє судове засідання позивач ОСОБА_1, належним чином сповіщений про час та місце розгляду справи, не прибув. Надав суду письмову заяву, згідно якої підтвердив вимоги за позовною заявою та фактичні обставини на яких вони грунтуються. Категорично заперечив проти надання строку на примирення з відповідачкою. Просить розглянути справу у його відсутність.
Відповідачка ОСОБА_2, належним чином сповіщена про час та місце розгляду справи, в попереднє судове засідання не прибула, надала суду письмову заяву, згідно якої визнає позов в повному обсязі, просить розглянути справу у її відсутність. Категорично заперечила проти надання строку на примирення з позивачем.
Визнання позову відповідачем не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб і прийняте судом.
Згідно вимог ст. 61 ЦПК України, суд вважає доказаними, як такі що визнані сторонами у справі, наступні фактичні обставини:
26 січня 1990 року позивач ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище Лебеденко) ОСОБА_5 одружилися. Одруження зареєстроване Відділом ЗАГСу виконкому м. Тореза Донецької області, актовий запис № 46. З січня 2008 року сторони фактично припинили шлюбні відносини, мешкають окремо, шлюб розпався, відновлення шлюбних відносин сторони не бажають. Від шлюбу мають спільних дітей - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. Питання місця проживання дітей та розподілу спільного майна в межах зазначеного провадження не ставиться.
Аналізуючи правовідносини, що є предметом судового розгляду суд враховує наступне:
Згідно ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 110 цього ж Кодексу, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним з подружжя.
Згідно ч. 2 ст. 112 цього ж Кодексу, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Таким чином судом встановлено, що подальше збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, заходи збереження шлюбу, що вживалися судом, результату не дали та вичерпані, тому позовні вимоги про розірвання шлюбу необхідно задовольнити.
Враховуючи, що спільні діти сторін мешкають разом з відповідачкою, витрати пов'язані з реєстрацією розірвання шлюбу у сумі 17 гривень слід покласти на позивача, звільнивши відповідачку від їх сплати.
Керуючись ч. 3 ст. 105, ч. 1 ст. 110, ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, ст.ст. 10, 11, 60, 130, 174, 212 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_6 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити в повному обсязі.
Шлюб, зареєстрований 26 січня 1990 року Відділом ЗАГСу виконкому м. Тореза Донецької області, актовий запис № 46, між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище Лебеденко) ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_1 при реєстрації розірвання шлюбу державне мито у розмірі 17 (сімнадцяти) гривень, ОСОБА_2 від сплати державного мита звільнити.
На рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження у Апеляційний суд Донецької області через Торезький міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга може бути подана у тому ж порядку протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання такої заяви.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення надруковане в єдиному примірнику в нарадчій кімнаті суддею Сенчишиним Ф.М.