Справа № 282/271/20
Провадження № 1-кс/282/61/20
05 березня 2020 рокусмт.Любар
Слідчий суддя Любарського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 , розглянувши скаргу ОСОБА_2 , на службову бездіяльність прокурора ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , яка полягає у не внесенні до ЄРДР відомостей про вчинення кримінального злочину,-
ОСОБА_2 , звернулась до слідчого судді Любарського районного суду Житомирської області, зі скаргою на службову бездіяльність прокурора ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , яка полягає у не внесенні до ЄРДР відомостей про вчинення кримінального злочину.
Скаржник просить зобов'язати Бердичівську місцеву прокуратуру внести до ЄРДР повідомлення про вчинення та провести слідчі дії.
Слідчий суддя, вивчивши матеріали скарги, вважає, що слід відмовити у відкритті провадження за скаргою.
У частинах 1, 2 статті 55 Конституції України, проголошено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, слідчий суддя - це суддя, до повноваження якого належить здійснення порядку судового контролю за дотримання прав, свобод, інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Згідно з ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Так, згідно з ч. 1 ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
В той час, право на суд, одним із аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним. Право на суд, особливо щодо умов прийнятності скарги, може бути обмеженим настільки, щоб не було порушено саму сутність цього права, тобто, обмеження повинні мати законну мету і зберігати пропорційність між використаними засобами та досягнутими цілями.
Право на доступ до суду, закріплене у п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути реалізовано тільки у відповідності до вимог національного законодавства, в зв'язку з чим слідчий суддя, вирішуючи питання про право на оскарження рішення, дії чи бездіяльності слідчого, прокурора, діє в межах тих повноважень, які встановлені діючим кримінальним процесуальним законом і не приймає до уваги доводи щодо законності, обґрунтованості та справедливості оскаржуваного рішення, оскільки вони можуть бути перевірені судом тільки в результаті розгляду скарги по суті.
Главою 26 КПК України, визначено порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування. Частиною 1 ст. 303 КПК України, передбачено, які рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора підлягають оскарженню під час досудового провадження та ким такі рішення, дії чи бездіяльність можуть бути оскаржені. Встановлений ч. 1 ст. 303 КПК України, перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування є вичерпним.
Так, у відповідності до ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: 1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування; 2) рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження; 3) рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником; 4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження; 5) рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою ; 6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом; 7) рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником; 8) рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником; 9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником; 10) повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником; 11) відмова слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.
За приписами ч. 2 ст. 303 КПК України, скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
Як на правову підставу для подання скарги скаржник зазначає ст. 214, 303 КПК України.
До матеріалів скарги додано скаргу ОСОБА_2 , адресовану Керівнику Бердичівської місцевої прокуратури. Згідно змісту скарги ОСОБА_2 , вказує на бездіяльність прокурора, яка полягає у не висуненні на даний час нікому підозри у кримінальному провадженні та у не наданні їй охорони.
Тобто, ОСОБА_2 , оскаржує бездіяльність прокурора, яка полягає у тому, що ним на даний час у кримінальному провадженні не висунуто ні кому підозри та не надано їй охорони.
Однак, чинним кримінальним процесуальним кодексом України не передбачено обов'язку прокурора вручити підозру у певні строки або ж надання у певні строки охорони потерпілому у кримінальному провадженні.
Відтак, у слідчого судді відсутні підстави вважати, що скаржником оскаржена бездіяльність прокурора, яка полягала у нездійсненні процесуальної дії, яку він зобов'язаний вчинити у визначений КПК строк та яка підлягає оскарженню на підставі ст.303 КПК України.
Так, ч. 1 ст. 1 КПК України визначено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
Відповідно до положень п. 10 ч. 1 ст. 3 КПК України кримінальне провадження - це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого Законом України про кримінальну відповідальність.
Враховуючи викладені обставини, слід відмовити у відкритті провадження за скаргою, оскільки скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, яка не передбачена кримінально-процесуальним кодексом і відповідно оскарженню не підлягає.
Згідно з ч. 4 ст. 304 КПК України слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.
Тому, з урахуванням вказаних обставин, слідчий суддя приходить висновку, що слід відмовити у відкритті провадження за скаргою.
Керуючись ст. 303, 304, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Відмовити у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 , на службову бездіяльність прокурора ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , яка полягає у не внесенні до ЄРДР відомостей про вчинення кримінального злочину.
Копію ухвали невідкладно надіслати скаржнику.
Ухвала про відмову у відкритті провадження може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду протягом п'яти днів з дня одержання скаржником копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1