Справа № 296/1195/20
2/296/1310/20
"04" березня 2020 р. м.Житомир
Суддя Корольовського районного суду м.Житомира Маслак В.П., розглянувши у письмовому провадженні матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення виконання рішення суду у справі за його позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу та відшкодування моральної шкоди, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 борг в сумі 72990,00 грн., завдану моральну шкоду у розмірі 50000,00грн.
В прохальній частині позовної заяви ОСОБА_1 з метою забезпечення виконання рішення суду просив накласти заборону на відчуження на все належне відповідачу рухоме та нерухоме майно.
Вирішуючи питання щодо накладення заборони на відчуження на все належне відповідачу рухоме та нерухоме майно, суд враховує наступне.
Главою 10 ЦПК України врегульовано питання щодо забезпечення позову.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Приписами ст.151 ЦПК України визначено вимоги до змісту і форми заяви про забезпечення позову.
Так, згідно ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
В порушення вищенаведених положень законодавства, позивачем взагалі не подано заяви про забезпечення позову в письмовій формі за підписом заявника.
Заявлене в прохальній частині позовної заяви клопотання про накладення заборони на відчуження на все належне відповідачу рухоме та нерухоме майно не є заявою про забезпечення позову в контексті приписів ст.151 ЦПК України.
Крім того, заявник не подав доказів на свідчення того, яке саме майно (рухоме та нерухоме) належить відповідачу, не обґрунтував необхідність забезпечення позову та не надав жодних належних доказів того, що відповідач має намір відчужити майно.
Без надання відповідних доказів можливість відчуження відповідачем належного йому майна є лише припущеннями позивача.
Заявнику також слід врахувати, що можливість розпорядження майном слід оцінювати через наявність у відповідача правових підстав для цього та реальної можливості саме на момент подання заяви про забезпечення.
Враховуючи вищевикладене, слід відмовити заявнику в накладенні заборони на відчуження на все належне відповідачу рухоме та нерухоме майно.
Керуючись ст.ст.151-153, 258-260 ЦПК України, суддя,
Відмовити ОСОБА_1 в накладенні заборони на відчуження на все належне відповідачу рухоме та нерухоме майно.
Ухвала суду набирає законної сили після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суду міста Житомира протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя В. П. Маслак