Рішення від 20.02.2020 по справі 277/415/17

Справа № 277/415/17

Номер рядка звіту 46

РІШЕННЯ

іменем України

"20" лютого 2020 р. смт Ємільчине

Ємільчинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Заполовського В. В.

за участю секретаря судових засідань Лук'янчук Т. В.

позивача ОСОБА_1

представник відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Ємільчине цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Ємільчинська селищна рада Ємільчинського району Житомирської області про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом зрізання дерев на межі, встановлення огорожі та встановлення меж земельної ділянки.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить суд постановити рішення, яким зобов'язати ОСОБА_3 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 шляхом зрізання дерев на межі та встановлення огорожі згідно акту виносу в натурі меж земельної ділянки від 16.03.1983 року, а також зобов'язати комісію виконавчого комітету Ємільчинської селищної ради по вирішенню земельних спорів встановити межі земельної ділянки у відповідності з актом виносу в натурі меж земельної ділянки від 16.03.1983 року.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 16.03.1983 року на підставі акту виносу в натурі меж земельної ділянки та розбивки будівель, складеного на підставі рішення виконкому Ємільчинської районної ради народних депутатів № 82 від 25.02.1983 року та згідно з проектом забудови земельної ділянки, були установлені в натурі межі земельної ділянки, переданої йому, на підставі цього ж рішення, для будівництва індивідуального житлового будинку та господарських споруд. Земельна ділянка розташована в АДРЕСА_2 була змінена АДРЕСА_3 .

На вищевказаній земельній ділянці ним побудовано житловий будинок. Загальна площа земельної ділянки складає 0,12 га, а саме ширина виділеної ділянки складає 25,0 м., довжина складає 48,0 м.

Вказана земельна ділянка межує з ділянками громадян ОСОБА_4 та відповідача ОСОБА_3 , якою користується його зять ОСОБА_5 , який господарює на цій земельній ділянці і проживає в побудованому на ній будинку.

Межа земельної ділянки зі сторони ОСОБА_3 , що знаходиться за адресою АДРЕСА_4 , не відповідає акту виносу в натурі меж земельної ділянки. Відповідачем побудовано загорожу, насаджено 13 дерев з захопленням частини його земельної ділянки.

Він неодноразово звертався до сусіда ОСОБА_5 з проханням вирішення даного спірного питання та приведення межі у відповідність з тими розмірами земельної ділянки, які були йому виділені, однак дане питання не вирішилось.

На початку листопада 2016 року він звернувся до Ємільчинської селищної ради щодо встановлення меж земельних ділянок, які знаходяться за адресою АДРЕСА_5 .

10.11.2016 року комісією спеціалістів Ємільчинської селищної ради було обстежено його земельну ділянку та вказано розміри земельної ділянки, а також запропоновано звернутись до сертифікованого суб'єкта господарювання для проведення робіт по виготовленню технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки.

23.12.2016 року рішенням сесії Ємільчинської селищної ради Житомирської області № 381 йому було надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж його земельної ділянки в натурі, що передаються громадянам у власність. Однак виготовити технічну документацію у нього немає можливості, оскільки відповідачем порушено межі земельних ділянок та зайнято частину земельної ділянки, наданої йому в користування.

Таким чином позивач вважає, що діями відповідача порушено його право на вільне володіння і користування земельною ділянкою і він змушений звернутись до суду.

Представник відповідача ОСОБА_2 надала до суду відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити у задоволенні позову у зв'язку зі спливом строків позовної давності, оскільки позивач користується земельною ділянкою з 1983 року по даний час та упродовж вказаного часу проживає по сусідству з відповідачем та знав про межу із останнім.

У відповіді на відзив позивач вказав, що про порушення своїх прав він дізнався в листопаді 2016 року коли звернувся до Ємільчинської селищної ради, комісією якої було встановлено ширину його земельної ділянки. Таким чином вважає, що строк позовної давності на момент подачі позовної заяви не пропущено. Просив позов задовольнити.

В судовому засіданні позивач позов підтримав та просив його задовольнити, зіславшись на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача позов не визнала та просила відмовити в задоволенні позову у зв'язку з безпідставністю.

Представник третьої особи в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 у листопаді 2016 році звертався до Ємільчинської селищної ради щодо встановлення меж земельних ділянок, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_6 , йому було роз'яснено, що селищна рада не є сертифікованою організацією уповноваженою встановлювати межі земельних ділянок на місцевості та рекомендовано звернутись до відповідного суб'єкта господарювання для виготовлення технічної документації із землеустрою. Також ОСОБА_1 звертався до Ємільчинської селищної ради із заявою про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та рішенням від 23.12.2016 року йому надано такий дозвіл. Також повідомила, що комісією Ємільчинської селищної ради проводились обміри земельних ділянок ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Вказані обміри проводились за допомогою мірної стрічки, яка за її словами була порвана, а тому обміри можуть не відповідати дійсності.

Дослідивши письмові докази по справі, судом встановлено наступне.

Згідно ксерокопії свідоцтва про право власності на житловий будинок від 15.04.2008 року - житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 (Т. 1 а.с. 5).

Актом виносу в натурі меж земельної ділянки та розбивки будівель та схемою до акту від 16.03.1983 року встановлено в натурі межі земельної ділянки, виділеної ОСОБА_1 для будівництва житлового будинку та господарських будівель. (Т. 1 а.с. 7-8).

ОСОБА_1 звертався до Ємільчинської селищної ради щодо встановлення меж земельних ділянок, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_5 і межують між собою, на що селищною радою надано відповідь за № 630 від 10.11.2016 року про те, що Ємільчинська селищна рада не має повноважень встановлювати межі земельних ділянок на місцевості. Така процедура проводиться спеціально уповноваженими особами, які мають відповідні дозволи на проведення робіт по встановленню меж під час виготовлення технічної документації із землеустрою. (Т. 1 а.с. 9).

11.11.2016 року комісією Ємільчинської селищної ради проведено обстеження земельної ділянки, яка знаходиться в АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 . В ході обстеження земельної ділянки було проведено контрольні заміри за допомогою мірної стрічки та встановлено, що зі сторони вулиці ширина земельної ділянки становить 24,60 м, зі сторони канави - 22,31 м, довжина становить 75 м. Зробити контрольні обміри земельної ділянки по АДРЕСА_4 комісія не мала змоги, так як нікого не було вдома. Комісія запропонувала ОСОБА_1 звернутись до сертифікованого суб'єкта господарювання для проведення робіт по виготовленню технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки. (Т. 1 а.с. 10-11).

Рішенням Ємільчинської селищної ради Житомирської області № 381 від 23.12.2016 року ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). (Т. 1 а.с. 12).

Відповідно до ксерокопії витягу з рішення Ємільчинської селищної ради № 154 від 26.12.1997 року ОСОБА_1 передано безкоштовно у приватну власність земельну ділянку площею 0,10 га за адресою АДРЕСА_1 (Т. 1 а.с. 167).

Згідно акту обстеження земельної ділянки від 20.06.2018 року комісією відділу земельних ресурсів Ємільчинської селищної ради проведено обстеження земельної ділянки в АДРЕСА_4 , яка належить ОСОБА_3 Ширина земельної ділянки ОСОБА_3 починаючи зі сторони АДРЕСА_4 на відстані АДРЕСА_7 м становила 25,10 м, на відстані 32 м. становила 25,50 м, на відстані 40 м - 25,60 м та на відстані 48 м - 25,70 м (Т. 1 а.с. 186-187).

Ухвалою суду від 11.06.2019 року за клопотанням позивача призначено судову земельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено наступні запитання: «чи відповідають межі земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , землекористувачем якої є ОСОБА_1 , їх фактичним межам на місцевості? Якщо ні, то в яких межах (площі)? - чи відповідають межі земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_4 , землекористувачами якої є ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , їх фактичним межам на місцевості? Якщо ні, то в яких межах (площі)? - чи розміщені належні ОСОБА_3 та ОСОБА_5 об'єкти, зокрема: паркан, огорожа, насадження, тощо, на земельній ділянці, землекористувачем якої є ОСОБА_1 .? - чи відбулося зменшення площі земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , землекористувачем якої є ОСОБА_1 у зв'язку з розміщенням на ній належних ОСОБА_3 та ОСОБА_5 паркану (огорожі), насаджень, тощо? - які варіанти усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , землекористувачем якої є ОСОБА_1 (Т. 2 а.с. 70).

Вказана експертиза не була проведена у зв'язку з ненаданням позивачем на запит експерта правовстановлюючих документів на земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та несплатою попередньої вартості виконання експертизи.

Відповідно до ч.1 ст.109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Про наслідки ухилення від участі в експертизі, передбачені ст. 109 ЦПК України учасники справи попереджались ухвалою суду від 11.06.2019 року.

З врахуванням наведеного, суд визнає не встановленим той факт, що належні ОСОБА_3 та ОСОБА_5 об'єкти, зокрема: паркан (огорожа), насадження, тощо розміщені на земельній ділянці, землекористувачем якої є ОСОБА_1 .

Крім того матеріалами справи встановлено, що позивачу надано земельну ділянку, площею 0.12 га для будівництва індивідуального житлового будинку та господарських будівель, на якій він побудував будинок. Згодом ОСОБА_1 було надано дозвіл на розроблення з урахуванням вимог державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою, технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості). Однак право власності земельною ділянкою за позивачем до даного часу не оформлено відповідно до чинного законодавства.

Статтею 81 ЦПК України встановлено правила обов'язку доказування і подання доказів в цивільній справі.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а частиною 5 вказаної статті визначено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина 6 статті 81 ЦПК України).

Згідно ж з частиною 7 статті 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (стаття 77 ЦПК України).

Так, посилаючись на факт захоплення відповідачем частини земельної ділянки, яка належить йому позивач не надає суду належних та допустимих доказів на підтвердження таких доводів, оскільки право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 за позивачем не зареєстровано, технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж вказаної земельної ділянки в натурі (на місцевості) також не виготовлялось.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у зв'язку з їх недоведеністю.

На підставі викладеного, ст. 16 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 109, 263-265,268, 279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Ємільчинська селищна рада Ємільчинського району Житомирської області про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом зрізання дерев на межі, встановлення огорожі та встановлення меж земельної ділянки - відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Ємільчинський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 02.03.2020 року.

Суддя /підпис/

Копія вірна:

Суддя: В. В. Заполовський

Попередній документ
88023932
Наступний документ
88023934
Інформація про рішення:
№ рішення: 88023933
№ справи: 277/415/17
Дата рішення: 20.02.2020
Дата публікації: 10.03.2020
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Ємільчинський районний суд Житомирської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із земельних правовідносин
Розклад засідань:
15.01.2020 10:30 Ємільчинський районний суд Житомирської області
20.02.2020 10:30 Ємільчинський районний суд Житомирської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
ЗАПОЛОВСЬКИЙ В В
суддя-доповідач:
ЗАПОЛОВСЬКИЙ В В
відповідач:
Гошко Станіслав Іванович
позивач:
Гарбар Леонтій Андрійович
представник відповідача:
Демянчук Світлана Станіславівна
третя особа:
Ємільчинська селищна рада