Справа № 296/1765/20
1-кс/296/678/20
Іменем України
03 березня 2020 року м.Житомир
Слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , розглянувши клопотання старшого слідчого спеціальної поліції СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, погодженого прокурором військової прокуратури Житомирського гарнізону ОСОБА_4 , поданого в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019060360000297 від 06 листопада 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,
Слідчий звернувся до слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира із клопотанням про накладення арешту на майно виявлене та вилучене під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_5 та місцем реєстрації ТОВ «Зварпромпостач», а саме: сто тисяч гривень купюрами по двісті гривень у кількості п'ятсот купюр; сто тисяч гривень купюрами номіналом двісті гривень; чернетка із записами можливих номерів тендерів; чернетки із рукописними та друкованими листами формату А4; копії паспортів громадян; документи, довідки, накладні з ТОВ «Зварпромпостач»; записники де вказана ТОВ «Зварпромпостач»; наказ №2911; договір №03.01 від 03.01.2018; документи, накладні, ордери; звіт по «Зварпромпостач»; копія статуту «Зварпромпостач»; чек з «Нової пошти»; печатка ПАТ «Укрзалізниця» ІК 40081263.
В клопотанні вказано, що у провадженні СУ ГУНП в Житомирській області знаходяться матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42019060360000297 від 06 листопада 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що службові особи ДП «ЖБТЗ», а також ТОВ «ТД «Кратос» та ТОВ «Зварпромпостач» зловживаючи своїм службовим становищем, з метою одержання неправомірної вигоди, діючи всупереч інтересам служби здійснили закупівлю ТМЦ сумнівної якості та по завищеній вартості на суму понад 750 тис. грн., чим спричинили тяжкі наслідки, за наступних обставин.
Встановлено, що з 18.03.2019 по 10.04.2019 ДП «ЖБТЗ» проводило тендери №3762009 та №3645139 на закупівлю партій запчастин для порізки металу. Перевіркою законності проведення зазначених торгів, встановлено, що вони були проведені із умисними грубим порушенням чинного законодавства України (зокрема статей 5, 6, 8, 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції») та Порядку закупівель товарів, робіт та послуг підприємством ДК «Укроборонпром», затвердженого наказом Концерну №18.
Окрім вищезазначеного, отримані відомості свідчать, що в подальшому після перерахування коштів ТОВ «ТД «Кратос» до ТОВ «Зварпромпостач», останнє, вірогідно, з метою легалізації отриманих коштів злочинним шляхом, здійснило можливо фіктивні операції із ФОП « ОСОБА_6 », ФОП « ОСОБА_7 » для переведення їх в готівку.
Отже, вказана інформація свідчить про вчинення умисних, корисливих дій службовими особами ДП «ЖБТЗ», а також ТОВ «ТД «Кратос» та ТОВ «Зварпромпостач» спрямованих на розтрату та заволодіння грошовими коштами ДП «ЖБТЗ» внаслідок здійснення закупівлі заводом ТМЦ сумнівної якості та по завищеній вартості на суму понад 750 тис. грн.
Процесуальне керівництво у вищевказаному провадженні здійснюється військовою прокуратурою Житомирського гарнізону Центрального регіону України.
28.02.2020 співробітниками СУ ГУНП в Житомирській області спільно із співробітниками УСБУ в Житомирській області за адресою: АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_5 та місцем реєстрації ТОВ «Зварпромпостач» проведено обшук в ході якого виявлено та вилучено наступне: сто тисяч гривень купюрами по двісті гривень у кількості п'ятсот купюр; сто тисяч гривень купюрами номіналом двісті гривень; чернетка із записами можливих номерів тендерів; чернетки із рукописними та друкованими листами формату А4; копії паспортів громадян; документи, довідки, накладні з ТОВ «Зварпромпостач»; записники де вказана ТОВ «Зварпромпостач»; наказ №2911; договір №03.01 від 03.01.2018; документи, накладні, ордери; звіт по «Зварпромпостач»; копія статуту «Зварпромпостач»; чек з «Нової пошти»; печатка ПАТ «Укрзалізниця» ІК 40081263.
Указані об'єкти було упаковано згідно правил пакування речових доказів та вилучено до СУ ГУНП в Житомирській області.
Розслідуванням вчиненого кримінального правопорушення встановлено, що вищеперераховані речі та предмети, тобто майно, яке вилучено за адресою: АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_5 та місцем реєстрації ТОВ «Зварпромпостач» є предметом вчинення злочину та речовими доказами, у яких може міститися інформація про вчинений злочин або інші відомості, які можуть бути використані як доказ у рамках кримінального провадження. Крім того, з метою збереження речових доказів та недопущення їх втрати, у слідства виникла необхідність у накладені арешту на вищеперераховане майно.
За вказаних обставин вилучені в ході обшуку об'єкти, вилучення яких передбачене ухвалою слідчого судді про проведення обшуку, відповідають вимогам п.1,3 ч.2 ст.167, 170, КПК України, а тому підлягають арешту.
Слідчий клопотання підтримав та просив задовольнити з викладених у ньому підстав. Також в судовому засіданні слідчий подав клопотання, в якому просив поновити процесуальний строк у зв'язку з тим, що слідчі дії проводилися в м. Києві, а суд у вихідні дні не працював, а тому було пропущено 48 годинний строк визначений ч.5 ст.171 КПК України.
В судовому засіданні власник (володілець) майна - ОСОБА_8 та його представник адвокат ОСОБА_9 заперечили щодо накладення арешту. Вказали, що вилучені грошові кошти належать співмешканці ОСОБА_8 , крім того за вказаною адресою здійснюється діяльність ТОВ «Зварпромпостач», яка не пов'язана з ДП «ЖБТЗ» та має значні грошові обороти. Щодо клопотання слідчого про поновлення строку для подання клопотання про арешт майна вказали, що у разі відмови в його задоволенні усе майно підлягає поверненню, оскільки пропущено строк звернення з клопотанням про арешт.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Відповідно до вимог ч.1 ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності-також захисника, законного представника. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч.5 ст.132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч. 2 ст. 170 КПК України).
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою.
Згідно ч.5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
З огляду на вищенаведене, слідчий мав діяти у законний спосіб та звернутися з відповідним клопотанням до слідчого судді не пізніше 48 годин після вилучення майна про накладення арешту на вилучене під час обшуку майно.
Відповідно до частини 2 та 7 статті 115 КПК України при обчисленні строку годинами строк закінчується в останню хвилину останньої години. При обчисленні процесуального строку в нього включаються вихідні і святкові дні, а при обчисленні строку годинами - і неробочий час.
У свою чергу, статтею 116 КПК України встановлено, що строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти.
З матеріалів клопотання встановлено, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт, було вилучено 28.02.2020 о 11 годині 32 хвилин - час закінчення обшуку, здійснюваного на підставі ухвали слідчого судді Корольовського районного суду мЖитомира від 24.02.2020 року, а тому клопотання про арешт майна, вилученого під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 та за місцем реєстрації ТОВ «Зварпромпостач» повинно було бути поданим до суду не пізніше 48 годин після вилучення майна, в тому числі в порядку, передбаченому ст. 116 КПК України, тобто за допомогою поштового зв'язку, оскільки у більшості поштових відділень УДППЗ «Укрпошта», розміщених та території м. Житомира, 29 лютого 2020 року було робочим днем, а деякі з них працювали і 01 березня 2020.
За приписами ч. 2 ст. 113 КПК України, процесуальні дії під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Разом із тим, з клопотанням про арешт майна відповідно до пункту 1 частини 2 статті 170 КПК України слідчий звернувся до слідчого судді 02 березня 2020 року, тобто після спливу граничного строку.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 127/17092/18, особа, яка бажає подати апеляційну скаргу, має діяти сумлінно для того, щоб ефективно реалізувати своє право. Хоча ст. 117 КПК містить норму щодо поновлення пропущеного строку, але це можливо лише в разі наявності поважних причин пропуску такого строку. Тому при вирішенні питання про поновлення пропущеного строку, у тому числі й строку на апеляційне оскарження, до уваги мають братися: тривалість самого процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску) та інші доречні обставини.
Виходячи із системного аналізу норм процесуального закону, під поважними причинами кримінальний процесуальний закон розуміє лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами, труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у строк, визначений законом.
Отже в ініційованому учасником кримінального провадження клопотанні про поновлення процесуального строку має бути наведено причини через які цей строк пропущено.
З огляду на вищенаведене, слідчий мав діяти у законний спосіб та звернутися з відповідним клопотанням до слідчого судді не пізніше 48 годин після вилучення майна про накладення арешту на вилучене під час обшуку майно.
Пропустивши строк звернення до слідчого судді з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна, слідчий у своєму клопотанні просить його поновити, однак заявлене слідчим клопотання про поновлення строку не містить обґрунтованих підстав для його поновлення, жодних аргументів на підтвердження поважності причин, які б слугували підставою для поновлення цього строку в порядку ч. 1 вищезазначеної статті та з урахуванням вимог статей 170,171 КПК України, у клопотанні не наведено.
Наведені слідчим у судовому засіданні обставини не доводять наявність таких причин непереборного характеру, в силу яких слідчий з групи слідчих, яка складає дванадцять слідчих або прокурор, з групи прокурорів, яка складає шість прокурорів були позбавлені реальної можливості подати клопотання про арешт майна, а отже не можуть бути сприйняті судом як поважні.
Слідчий суддя вважає, що слідчий об'єктивно мав нагоду звернутись до слідчого судді, а посилання слідчого у судовому засіданні на те, що суд не працював у вихідні дні і у зв'язку з чим, виникла необхідність у поновленні процесуального строку для розгляду клопотання про арешт майна, не доводять, що ці обставини були об'єктивно непереборними, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами, труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у строк, визначений законом, а тому і не свідчать про наявність поважних причин для реалізації слідчим права на звернення з клопотанням про накладення арешту на майно в строк, визначений кримінальним процесуальним законодавством.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя приходить до висновку про те, що клопотання слідчого про поновлення строку подачі клопотання про арешт тимчасово вилученого майна в ході обшуку, задоволенню не підлягає за недоведеністю поважності причин пропуску строку звернення.
Оскільки клопотання про арешт тимчасово вилученого майна подано з пропуском строку, зважаючи на імперативну норму абзацу другого частини 5 статті 171 КПК України, вказане клопотання задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 98, 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, слідчий суддя,
В задоволенні клопотання старшого слідчого спеціальної поліції СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно відмовити.
Ухвала оскаржується безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1