Справа № 183/1956/19
№ 2-а/183/96/20
05 березня 2020 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:
головуючої судді Сороки О.М.,
секретаря Пащенко А.С.,
розглянувши, в порядку спрощеного позовного провадження, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора взводу 2 роти 2 батальйону 3 Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Коваля Вадима Миколайовича, третя особа - Управління патрульної поліції в Запорізькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -
27 березня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Новомосковського міськрайонного суду з позовом до інспектора взводу 2 роти 2 батальйону 3 Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Коваля В.М., в якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР №625119 від 14.03.2019 року, а провадження по справі про адміністративне правопорушення, - закрити.
Свій позов ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що 14 березня 2019 року о 05.20 годин керуючи транспортним засобом Вольво д.н.з. НОМЕР_1 у м. Запоріжжя, його автомобіль був зупинений працівниками поліції з невідомих підстав. Далі, інспектор здійснивши перевірку усього комплекту, склав постанову відносно того, що на транспортному засобі відсутні розпізнавальні знаки, передбачені п.30.3 ПДР України «Довгомірний транспортний засіб», чим порушив п.31.4.7 (ї) ПДР України, за що ч.1 ст. 121 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
Між тим, позивач вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КУпАП є незаконним, не обґрунтованим та недоведеним, а постанову такою, що підлягає скасуванню, зокрема, з тих підстав, що відповідач, в силу вимог ст.35 ЗУ «Про національну поліцію», неправомірно зупинив транспортний засіб позивача лише для перевірки документів, адже інших підстав для зупинки автомобіля не було. Правил дорожнього руху позивач не порушував, ознак, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу не було, а при зупинці автомобіля відповідач навмисно пояснював вигадану підставу для зупинки, перевірки та огляду транспортного засобу позивача, тим самим порушив його права та законні інтереси.
Сама ж постанова не містить посилань на жодні належні та допустимі докази, на підставі яких поліцейським зроблено висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення. При розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідачем не було складено протоколу про адміністративне правопорушення, як і не були враховані усні пояснення самого водія.
Отже, зважаючи на те, що при винесенні оскаржуваної постанови суб'єкт владних повноважень не довів належними доказами вину позивача, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, тому позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 26 квітня 2019 року відкрито провадження у справі, за правилами спрощеного позовного провадження.
В судове засідання позивач не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, згідно якої позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.
Відповідач відзив на позов не подав, в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (а.с.28,32), причина неявки суду не відома.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином (а.с.27,33).
Згідно ч.2 ст. 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд має право вирішити справу за наявними матеріалами справи.
Зважаючи на те, що розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного провадження, відповідач був повідомлений належним чином, у встановлений законом строк відзив на позов не подав без поважних причин, а тому з метою дотримання права позивача на доступ до правосуддя, суд провів розгляд справи без участі відповідача, за наявними у справі доказами.
На підставі ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.
Суду подано копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР №625119, винесену 14 березня 2019 року інспектором взводу 2 роти 2 батальйону 3 Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Коваль В.М., у відповідності до якої ОСОБА_1 14 березня 2019 року о 05.20 годин в м. Запоріжжя, Шевченківський район, траса М18, 29 км., керував транспортним засобом Вольво номерний знак НОМЕР_1 , на якому були відсутні розпізнавальні знаки передбачені п.30.3 «Довгомірний ТЗ», чим порушив п. 31.4.7 (ї) ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КУпАП, тому на нього було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн. (а.с.10).
Поняття адміністративного правопорушення викладено в частині першій статті 9 КУпАП, за змістом якої адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За змістом пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, діяння, які є адміністративними правопорушеннями.
У відповідності до ч.1 ст. 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно підпункту 31.4.7 «ї» Правил дорожнього руху України, на який міститься посилання в оскаржуваній постанові, водієві забороняється керувати транспортним засобом у якому відсутні або несправні фари і задні габаритні ліхтарі транспортного засобу, що перевозить великогабаритний, великоваговий чи небезпечний вантаж, а також проблискові маячки, світлоповертальні елементи, розпізнавальні знаки, передбачені пунктом 30.3 цих Правил.
У відповідності до ст. 23 Закону України «Про національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням ПДР його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 10.11.2015 року за № 1408/27853 затверджена Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (далі - Інструкція).
Зазначеною Інструкцією передбачено, що розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання (п. 9 Інструкції).
Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (п. 10).
Так, обов'язковою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є вчинення нею адміністративного правопорушення, а факт вчинення особою правопорушення, в свою чергу, має бути підтверджений належними та допустимими доказами.
У відповідності до ч.1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, а ч.2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В свою чергу, відповідачем не подано жодного доказу, який оцінювався ним при винесенні постанови по справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КУпАП, як і не подано доказів, які б свідчили про те, що у транспортному засобі позивача, на момент зупинки, був відсутній розпізнавальний знак, передбачений п.30.3 ПДР - «Довгомірний транспортний засіб».
Поряд з цим, у відповідності до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Так, відповідно до ч.2 ст. 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Однак, оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення містить посилання на те, що вона винесена по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
У відповідності до ч.4 ст. 258 КУпАП, у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Частиною 3 ст. 258 КУпАП передбачено, що протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В свою чергу, відповідно до вимог ст.283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Аналіз назначених норм закону свідчить про те, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, зокрема на підставі належних доказів, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.
При цьому, у постанові по справі про адміністративне правопорушення, відсутні дані про наявність додатків до неї, як і відсутні дані про складення протоколу про адміністративне правопорушення, відібрання пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснення їй прав, передбачених ст.268 КУпАП, відібрання пояснень від свідків.
Хоча у пункті 8 оскаржуваної постанови і зазначено, що до неї додається відео з архіву (АР - 00056), при цьому даних про технічний засіб, яким здійснено цей відеозапис у постанові не зазначено та, як доказ, цей відеозапис до суду не надано.
Інших доказів, які б свідчили про порушення позивачем правил дорожнього руху, судом також не встановлено, тобто факт правопорушення зафіксовано лише в оскаржуваній постанові.
У відповідності до ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
В даному випадку, у суду відсутня будь-яка доказова база про вчинення позивачем адміністративного правопорушення та яка, як наслідок, обґрунтовувала б правомірність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, що свідчить про передчасне прийняття оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення, та необхідність її скасування.
У відповідності до п.3 ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів власних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий суд як суд адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Судом не встановлено в діях ОСОБА_1 , який 14 березня 2019 року о 05.20 годин керував транспортним засобом Вольво, номерний знак НОМЕР_1 в м. Запоріжжя, Шевченківський район, траса М18, 29 - й км та був зупинений працівником поліції, складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КУпАП, а тому провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 77, 120, 241-246, 250, 286 КАС України, ст. ст. 121, 247, 292, 293 КУпАП, Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, -
Позов ОСОБА_1 , - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР №625119, винесену 14 березня 2019 року інспектором взводу 2 роти 2 батальйону 3 Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Коваль Вадимом Миколайовичем.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі відносно ОСОБА_1 закрити, за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КУпАП.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Сорока О.В.