Єдиний унікальний номер справи 183/937/20
Провадження № 2-а/183/117/20
05 березня 2020 року м. Новомосковськ Дніпропетровської області
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Майної Г. Є.,
з участю секретаря судового засідання - Данильченко Т. В.,
позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського 1 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Бурлако Ігоря Станіславовича, третя особа - Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції з вимогами про:
- скасування постанови серії ЕАК № 1988874 від 17 січня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП,-
17 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вищезазначеним адміністративним позовом, в обґрунтування якого посилався на те, що 17 січня 2020 року поліцейським Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Бурлако І. С. винесено постанову серії ЕАК № 1988874 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП і на накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн. У постанові зазначено про те, що він керував транспортним засобом у нічну пору доби із забрудненим та недостатньо освітленим заднім номерним знаком, який неможливо оглянути з відстані 20 метрів, на законну вимогу відмовився пред'являти посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п. 2.4 "а" ПДР, при цьому відповідач не з'ясував всіх обставин адміністративного правопорушення, порушив його права, встановлені ст. 268 КУпАП, при складанні оскаржуваної постанови та фактично виніс її без дослідження доказів, а сама постанова не відповідає вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим він звернувся до суду із цим адміністративним позовом.
Ухвалою суду від 18 лютого 2020 року позовну заяву було залишено без руху, з надання строку для усунення її недоліків (а.с. 8-9). 28 лютого 2020 року позивач усунув недоліки позовної заяви (а.с. 11-15). Ухвалою суду від 02 березня 2020 року постановлено про прийняття позовної заяви до розгляду за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи, цією ж ухвалою було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції (а.с. 16-17).
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві. Пояснив, що 17 січня 2020 року в м. Запоріжжя на Сімферопольській трасі, у нічну пору доби, під час дощу, він керуючи автомобілем Мерседес-Бенц, державний номерний знак НОМЕР_1 , був зупинений поліцейським, який повідомив йому про те, що на транспортному засобі, яким він керує не працює освітлення заднього номерного знаку, в подальшому поліцейський уточнив, що номерний знак недостатньо освітлений. На вимогу поліцейського надати посвідчення водія відповідної категорії та інші документи, передбачені Правилами дорожнього руху (далі - ПДР), він відмовився, оскільки "не бачив достатніх підстав для того, щоб надавати документи для перевірки". Також позивач пояснив, що на його вимогу поліцейський не надав йому "фото та відеофіксації" на підтвердження порушення ним ПДР. Зазначив, що задній номерний знак на його транспортному засобі освітлювався, проте дійсно був забруднений, води, щоб його протерти не було і він не витирався. В подальшому відповідачем відносно нього була складена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК № 1988874, яку він вважає незаконною, а тому від підпису в постанові відмовився.
Відповідач - поліцейський 1 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Бурлако І. С. та представник третьої особи - Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції у судове засідання не з'явились, про день час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином (а.с. 21), причини неявки суду не повідомили, клопотання про відкладення розгляду справи, відзиву та письмових пояснень не подавали, а тому суд вважає можливим провести розгляд справи за їх відсутності.
Суд, вислухавши вступне слово і пояснення позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає адміністративний позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом установлено, що 17 січня 2020 року поліцейським 1 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Бурлако І. С. прийнято постанову серії ЕАК № 1988874 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП і накладенням адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн. Відповідно до постанови, " ОСОБА_1 17 січня 2020 року о 19 год. 02 хв., керував автомобілем MERCEDES-BENZ 1722, д/н НОМЕР_2 , у м. Запоріжжя, вул. Вороніна, 23, у нічну пору доби із забрудненим та недостатньо освітленим задній номерним знаком, який неможливо оглянути з відстані 20 метрів, на законну вимогу відмовився пред'являти посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п. 2.4 "а" ПДР - керування ТЗ особою, яка не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстр. докум. на ТЗ, а у випадках, передб. законодавством, ліцензійної картки на ТЗ, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цив.-прав. відповідальності власників наземних ТЗ" (а.с. 13).
Судом, через ненадання доказів відповідачем, установлено, що не зафіксовано безумовний та очевидний факт порушення позивачем ПДР України (керування транспортним засобом в нічну пору доби з забрудненим та недостатньо освітленим заднім номерним знаком, який неможливо оглянути з відстані 20 метрів). У той же час, як пояснив позивач у судовому засіданні, після його зупинки поліцейським, він дійсно не пред'явив на вимогу останнього для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, а також поліса (договір) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, і не заперечує цей факт.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пункту 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
За пунктом 1.3. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9).
В силу положень статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Частиною другою статті 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
У вказаних вище випадках, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі (стаття 283 КУпАП) на місці вчинення правопорушення.
В розділі 2 ПДР України закріплено обов'язки і права водіїв механічних транспортних засобів.
Відповідно до пункту 2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
За приписами пункту 2.4 ПДР України на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені у пункті 2.1 ПДР України.
Аналогічні положення закріплені законодавцем також у статті 16 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353-XII.
А саме, водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (стаття 16 Закону України «Про дорожній рух»).
Також, відповідно до пункту 21.3 статті 21 Закону України від 01 липня 2004 року №1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при використанні транспортного засобу в дорожньому русі особа, яка керує ним, зобов'язана мати при собі страховий поліс (сертифікат). Страховий поліс пред'являється посадовим особам органів, визначених у пункті 21.2 цієї статті (підрозділів Національної поліції), на їх вимогу.
Виходячи з наведених вище правових норм право органів Національної поліції перевіряти наявність зазначених у пункті 2.1 ПДР України документів кореспондується із обов'язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред'явити такі документи.
Частиною першою статті 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка») у вигляді накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З аналізу вищенаведених норм вбачається, що згідно з законодавством України на вимогу поліцейського, водій транспортного засобу зобов'язаний пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб.
Разом з тим, як вбачається з оскаржуваної постанови, та не заперечується й позивачем, останній відмовився пред'явити посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а також поліс (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів для перевірки на вимогу працівника поліції, що вказує на правомірність притягнення його до відповідальності та накладення адміністративного стягнення на підставі частини першої статті 126 КУпАП.
Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Стаття 72 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року за № 1395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року, № 1408/27853 у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Так судом установлено, що оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК № 1988874 від 17 січня 2020 року складена з огляду на непред'явлення позивачем посвідчення водія відповідної категорії, цей факт підтверджується поясненнями самого позивача, наданими ним у судовому засіданні.
Суд наголошує, що право органів Національної поліції перевіряти наявність посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб кореспондується із обов'язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред'явити такі документи.
Суд констатує, що доводи позивача, стосовно необґрунтованості винесення постанови, а саме факту не здійснення правопорушення, за яке передбачена відповідальність за частиною першою статті 126 КУпАП, спростовуються його ж поясненнями в судовому засіданні.
Водночас, на думку скаржника, він мав право не пред'являти посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб на вимогу поліцейського для перевірки, доки останній не доведе, що зупинка його транспортного засобу була законною.
Такі доводи позивача не ґрунтуються на вимогах законодавчих актів та не мають відношення до обов'язку водія транспортного засобу мати при собі та пред'явити на вимогу поліцейського для перевірки зазначені вище документи.
Водночас, ОСОБА_1 погодився, що задній номерний знак транспортного засобу, яким він керував, був забруднений і "не витирався", таким чином суд приходить до висновку, що працівник патрульної служби мав підстави для зупинення транспортного засобу, яким керував позивач, для з'ясування всіх обставин справи.
Окремо варто зауважити, що притягнення позивача до відповідальності та накладення стягнення за частиною першою статті 126 КУпАП за одне правопорушення з числа вчинених, є обґрунтованим, навіть коли факт керування транспортним засобом із забрудненим та недостатньо освітленим заднім номерним знаком, який неможливо оглянути з відстані 20 метрів, достовірно не знайшов свого підтвердження під час розгляду справи.
Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25 вересня 2019 року № 127/19283/17.
Будь-яких інших аргументованих доказів щодо незаконності дій відповідача та скасування постанови від 17 січня 2020 року у справі про адміністративне правопорушення судом не встановлено.
Відповідно, враховуючи те, що обставини, вказані в постанові про адміністративне правопорушення (непред'явлення на вимогу поліцейського для перевірки посвідчення водія) мали місце, суд приходить до висновку щодо відсутності підстав для скасування постанови серії ЕАК № 1988874 від 17 січня 2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 і задоволення позову.
Відповідно до ч. 5 ст. 139 КАС України судові витрати належить віднести на рахунок держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 77, 120, 139, 229, 241-246, 250, 268-271, 286 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) до поліцейського 1 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Бурлако Ігоря Станіславовича (69005, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 96), третя особа - Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції (місцезнаходження за адресою: 69005, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 96) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - залишити без задоволення, а постанову поліцейського 1 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Бурлако Ігоря Станіславовича серії ЕАК № 1988874 від 17 січня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП - без змін.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення суду складено, підписано і проголошено 05 березня 2020 року.
Суддя Г.Є. Майна