Справа № 283/1056/18
№ 2-п/183/13/20
04 березня 2020 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:
головуючої судді Сороки О.В.,
секретаря Пащенко А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 грудня 2019 року у справі № 283/1056/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, -
02.01.2010 року до канцелярії Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла заява відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 грудня 2019 року у справі № 283/1056/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.
Свою заяву відповідач обґрунтовує тим, що 11 грудня 2019 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області було винесено заочне рішення по справі 283/1056/18, яким були задоволені позовні вимоги ОСОБА_2 , розірваний шлюб, зареєстрований між сторонами 25 січня 2001 року відділом реєстрації актів громадянського стану Малинського району Житомирської області, за актовим записом № 14.
Відповідач наполягає на тому, що з поважних причин не могла з'явитися в судове засідання, наполягала на визначенні підсудності Малинському районному суду Житомирської області. При винесенні заочного рішення судом не вирішено питання з ким залишаються проживати їх малолітні діти, внаслідок чого вважає своїх дітей кинутими державою напризволяще, дітей силоміць залишили матері, не окресливши чітко, які права та обов'язки має кожен з подружжя після розірвання шлюбу щодо дітей, суд не визначив з ким будуть проживати діти та на чиєму утриманні будуть знаходитися та не запитали матір чи погоджується вона на те, щоб діти залишалися повністю на її вихованні та утриманні. Відповідач зауважує, що це питання повинно було вирішитися саме при розірванні шлюбу, оскільки позивач протягом двох років не цікавиться життям їх дітей, не спілкується з ними. Співмешканка позивача умисно подала заяву про стягнення аліментів на утримання їх спільної дитини з позивачам та на своє утримання, що на її думку свідчить про те, що вона буде отримувати аліментів менше в два рази. Таким чином, відповідач просить скасувати заочне рішення, встановити місце проживання дітей з матір'ю, а також затвердити судом договір про виховання та забезпечення дітей після розірвання шлюбу.
В судове засідання сторони не з'явилися, повідомлені належним чином, позивач заперечував проти перегляду заочного рішення, наполягав на розірванні шлюбу.
Суд, вивчивши заяву про перегляд заочного рішення, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.
Заочним рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 грудня 2019 року по справі № 283/1056/18 року задоволено позов ОСОБА_2 , розірваний шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 27 січня 2001 року відділом реєстрації актів громадянського стану Малинського району Житомирської області, за актовим записом № 14 (а.с. 205-207).
Рішення суду направлене сторонам 02.01.2020року (а.с.2010), відомостей про вручення копії рішення відповідачу матеріали справи не містять.
02.01.2010 року канцелярією суду зареєстрована електронна копія заяви відповідача про перегляд заочного рішення (а.с.224), оригінал заява про перегляд заочного рішення зареєстрована в канцелярії суду 08.01.2020 року (а.с.227).
У відповідності до ч.1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Отже коментована норма ч.1 ст. 288 ЦПК України містить у собі сукупність трьох взаємопов'язаних обставин, при яких можливе скасування заочного рішення.
Так, ухвалою Малинського районного суду Житомирської області від 18 червня 2018 року відкрите провадження у справі, призначене підготовче судове засідання (а.с. 14).
Ухвалою Малинського районного суду Житомирської області від 03 липня 2018 року закрите підготовче судове засідання, справу призначено до розгляду по суті (а.с. 17).
Ухвалою Малинського районного суду Житомирської області від 04 липня 2018 року сторонам надано строк для примирення (а.с. 20).
Ухвалою Малинського районного суду Житомирської області від 14 листопада 2018 року задоволено клопотання відповідача ОСОБА_1 , справу передано за підсудністю до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області, за зареєстрованим місцем проживання відповідача (а.с. 35).
Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області прийнято позов до провадження, однак ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 грудня 2018 року, яка ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 09.09.2019 року, - залишена без задоволення (а.с. 95-96).
Слід звернути увагу на те, що з моменту відкриття провадження у справі та до моменту розгляду справи по суті, відповідачеві достеменно було відомо про розгляд даного спору судом, відповідач так і не скористалася своїм процесуальним правом на подачу відзиву на позов та доказів, які на її думку мали б істотне значення для вирішення справи.
Натомість, всі її клопотання протягом розгляду справи були направлені лише на те, щоб суди вирішували лише питання щодо підсудності такої справи
У відповідності до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляду його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір його прав та обов'язків.
Як наголошує Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням по справі, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Крім того, ст. 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав чи інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
За змістом рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 у справі №1-9/2011. вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" визначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Отже, зважаючи на те, що судом вживались всі можливі заходи для виклику відповідача в судове засідання, з метою дотримання права позивача на доступ до правосуддя, суд у відповідності до ст. 280 ЦПК України, з погодження позивача, провів заочний розгляд справи без участі відповідача, за наявними у справі доказами.
Звертаючись з заявою про перегляд заочного рішення, відповідачем не надано до суду достатньо даних про те, що вона з поважних причин не з'явилася в судове засідання та не подала відзив на позовну заяву, як і не подано будь - яких доказів, які б являлися істотними для правильного вирішення справи.
Всім іншим доводам відповідача щодо незаконності судового рішення, викладеним у заяві про перегляд заочного рішення, суд надав належну оцінку, встановив фактичні обставини справи, визначив зміст спірних правовідносин та норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин. Суд дійшов до переконання, що подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечить інтересам сторін.
Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що заява про перегляд заочного рішення є не обґрунтованою та має бути залишена без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 286-288, 260 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 грудня 2019 року у справі № 283/1056/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, - залишити без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, а саме апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через канцелярію Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області, протягом 30 днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя О.В. Сорока.