179/897/19
2/179/56/20
18 лютого 2020 року Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі
головуючого судді Ковальчук Т.А.
при секретарі Хорольській І.П.
за участю:
представника позивача Салтисюка Ю.В.
представника відповідача Феленко Я.О.
прокурора Ковальової Є.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Магдалинівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом селянського (фермерського) господарства «Стрілець» до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області про визнання недійсним наказу про припинення права постійного користування земельною ділянкою,
До Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява селянського (фермерського) господарства «Стрілець» до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області про визнання недійсним наказу про припинення права постійного користування земельною ділянкою.
Позивач в позові посилається на те, що селянське (фермерське) господарство «Стрілець» засновано у 1998 році на підставі розпорядження Голови Магдалинівської районної державної адміністрації від 23 грудня 1998 року з метою ведення селянського (фермерського) господарства на земельній ділянці державної власності сільськогосподарського призначення площею 51,0000 га, яка розташована на території радгоспу «Пролетарій» Приорільської сільської ради (колишня назва: Пролетарська сільська рада) Магдалинівського району Дніпропетровської області (за межами населеного пункту).
Земельна ділянка розпорядженням голови Магдалинівською районною державною адміністрацією від 14 травня 1997 року № 356-р була надана у постійне користування засновнику СФГ «Стрілець».
На підставі даного розпорядження було видано державний акт на право постійного користування землею серія НОМЕР_1 , зареєстрований у Книзі Державних актів на право постійного користування землею за Мд №504.
На виконання розпорядження Голови Магдалинівської районної державної адміністрації від 23 грудня 1998 року при створенні СФГ «Стрілець» засновником було передано право користування земельною ділянкою ОСОБА_2 .
З моменту створення та за весь час існування СФГ «Стрілець» здійснює ведення фермерського господарства на єдиній земельній ділянці, яка зазначена вище.
Згідно даних Державного земельного кадастру, зазначених у витязі з Державного земельного кадастру, зазначена земельна ділянка була зареєстрована в Державному земельному кадастрі за кадастровим номером 1222386800:01:002:0298 на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки у натурі (на місцевості), цільове призначення: 01.02 - для ведення фермерського господарства, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, форма власності державна, будь-яких обмежень та обтяжень не зареєстровано.
Право постійного користування на вищезазначену земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Нещодавно СФГ «Стрілець» дізналося, що Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області незаконно, всупереч інтересам та правам СФГ «Стрілець», намагається позбавити СФГ «Стрілець» права користування земельною ділянкою, яка перебувала та перебуває у користуванні Господарства з 1998 року - з часу заснування Господарства до сьогодні.
А саме, СФГ «Стрілець» стало відомо про винесення наказу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 26.03.2018 року № 4-906/15-18-СГ «Про припинення права постійного користування земельною ділянкою», згідно якого наказано припинити право постійного користування земельною ділянкою, що перебуває у користуванні СФГ «Стрілець».
Позивач вважає, що зазначений наказ винесено протиправно, оскільки у вказаному наказі зазначено, що його винесено на підставі заяви громадянина ОСОБА_1 від 06.02.2018 № В-1154/0/21-18.
Згідно копії даної заяви, до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області звернувся громадянин ОСОБА_1 із проханням скасувати право на користування земельною ділянкою площею 51 га кадастровий номер 1222386800010020298, розташовану на території Приорільської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, взятою його дружиною, так як після її смерті громадянин ОСОБА_1 не має ніяких прав на дану земельну ділянку.
Таким чином, до головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області звернувся не уповноважена особа - громадянин ОСОБА_1 який відмовився від того, чого не мав.
Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, не встановило факту належності відповідних прав ОСОБА_1 на відмову від права постійного користування вказаною вище земельною ділянкою, та винесло наказ за відсутності підстав, передбачених законодавством.
Позивач зазначає, що для припинення права постійного користування земельною ділянкою, заява про припинення права постійного користування, у зв'язку із добровільною відмовою землекористувача повинна бути написана самим землекористувачем.
ОСОБА_1 не мав права постійного користування зазначеною вище земельною ділянкою. У самій заяві заявник вказує, що у нього відсутні будь-які права на дану земельну ділянку. Крім того, у заяві ОСОБА_1 просить не припинити право постійного користування земельної ділянки, а скасувати його. Слід зазначити, що скасування права постійного користування не відноситься до повноважень Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області. Також, чинним земельним законодавством не передбачено процедури скасування права постійного користування земельними ділянками.
На підставі наведеного, позивач звертається до суду та прохає визнати недійсним наказ № 4-906/15-18-СГ від 26.03.2018 року «Про припинення права постійного користування земельною ділянкою».
Ухвалою суду від 19 липня 2019 року залучено до участі у розгляді справи - Дніпропетровську місцеву прокуратуру № 3 в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.
Представник відповідача Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області в судовому засіданні заперечила проти позову, посилаючись на обставини, які викладені у відзиві на позовну заяву від 17липня 2019 року, а саме зазначила, що право постійного користування землею, яке належало померлій ОСОБА_3 припинено на підставі відповідного наказу, оскільки вказане право не успадковується. Оспорюваний наказ був виданий згідно заяви ОСОБА_1 , який був на той час головою СФГ «Стрілець».
Прокурор в судовому засіданні заперечила проти позовних вимог, зазначивши, що право постійного користування землею, яке належало померлій ОСОБА_3 припинено, державна реєстрація права постійного користування земельною ділянкою за СФГ «Стрілець» на даний час є предметом оспорювання в Господарському суді Дніпропетровської області.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надіславши до суду заяву про визнання позову в якій зазначив, що визнає позовні вимоги, оскільки не мав права постійного користування земельною ділянкою, у зв'язку із чим не мав відповідних прав відмовлятися від вказаного права.
Суд, вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази, вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що СФГ «Стрілець» на праві постійного користування належить земельна ділянка площею 51 га, кадастровий номер 1222386800:01:002:0298, право постійного користування на вищезазначену земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 25.10.2018 року (а. с. 25-31).
На підставі заяви ОСОБА_1 , наказом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 26.03.2018 року № 4-906/15-18-СГ «Про припинення права постійного користування земельною ділянкою», припинено право постійного користування земельною ділянкою, що перебуває у користуванні СФГ «Стрілець» (а. с. 32-37).
Виходячи зі змісту позовних вимог та матеріалів справи, позивач звертається до суду із вимогою про недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про припинення права постійного користування земельною ділянкою, оскільки вважає себе особою, якій належить право постійного користування земельною ділянкою.
У відповідності до п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Згідно ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.
Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім'я (найменування) відповідача, а також зміст позовних вимог, у відповідності до пунктів 2 і 4 частини третьої статті 175 ЦПК України.
Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи, а також держава(частина друга статті 48 ЦПК України).
У відповідності до ч. 1, 2 ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.
Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
Таким чином, у разі пред'явлення позову до неналежного відповідача, за результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача.
Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).
Виходячи з вимог процесуального законодавства вбачається, що у разі, якщо норма матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, вказує на те, що відповідальність повинна нести інша особа, а не та, до якої пред'явлено позов, і позивач не заявляє клопотання про її заміну, суд не вправі з власної ініціативи залучати до участі в справі іншу особу як належного відповідача (співвідповідача).
При розгляді справи судом було з'ясовано, що відповідачем по справі не може бути ОСОБА_1 , оскільки до вказаної особи не заявлено будь-яку вимогу, у зв'язку із чим суд без відповідного клопотання позивача не вправі виключати відповідну особу, а повинен розглянути справу стосовно того відповідача, якому пред'явлено позовну вимогу, та прийняти рішення по суті справи (в тому числі про відмову в позові, якщо відповідач є неналежним).
Судом встановлено, що позов про визнання недійсним наказу про припинення права постійного користування земельною ділянкою пред'явлено до неналежного відповідача ОСОБА_1 , клопотання позивача про заміну первісного відповідача належним відповідачем (виключення відповідача) до суду не надходило, у зв'язку із чим позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 10-13, 81, 263-265, 268 ЦПК України, суд -
У задоволенні позовних вимог селянського (фермерського) господарства «Стрілець» до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області про визнання недійсним наказу про припинення права постійного користування земельною ділянкою - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 28 лютого 2020 року.
Суддя Т.А.Ковальчук