83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
30.03.10 р. Справа № 36/230
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Н.В.Будко, при секретарі судового засідання В.Г.Гребенніковій, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи:
за позовом: Закритого акціонерного товариства „АПК-ІНВЕСТ” м.Донецьк
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Константа-Агро” Костянтинівського району
про: стягнення 52 443грн. 49коп.
за участю:
представників сторін:
від позивача: Ковальова Р.В. - по дов.;
від відповідача: Іванова О.Е. - по дов.;
Позивач, Закрите акціонерне товариство „АПК-ІНВЕСТ” м.Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Константа-Агро” Костянтинівського району, про стягнення збитків, спричинених зіпсуванням сировини за договором №КК 07/36 К-А від 07.09.07р. в сумі 52 443грн. 49коп.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на договір №КК 07/36 К-А від 07.09.07р., додаткову угоду до нього, акти приймання-передачі, акти повернення давальницької сировини, товарно-транспортну накладну, акт №1 від 14.05.09р., експертизу №937/09, договір №183/МТС-08 від 05.05.08р. з додатком до нього.
Відповідач позовні вимоги не визнає, оскільки вважає недоведеним факт завдання позивачу збитків.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та оцінивши подані докази господарським судом ВСТАНОВЛЕНО:
25.07.07р. позивач, Закрите акціонерне товариство „АПК-ІНВЕСТ”, та відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Константа-Агро”, уклали договір зберігання зернових №07/113 К-А з додатками до нього.
В подальшому сторони уклали додаткові угоди №1 від 26.07.07р., №2 від 31.03.08р., №3 і №4 від 20.08.08р. до означеного договору.
За умовами вищевказаного договору зберігання та додаткових угод до нього, відповідач зобов'язався прийняти на зберігання та зберігати зернові, компоненти для комбікормов в обсягу єдиноразового зберігання на перевищуючим 2500тн., які передані позивачем та повернути сировину позивачу або особі, вказаній позивачем у цілісності та з якісними показниками сировини, які відповідають характеристиками сировини в момент її передачі на зберігання і вказаним у відповідних супровідних документах на відповідну сировину.
Крім того, 07.09.07р. позивач, Закрите акціонерне товариство „АПК-ІНВЕСТ”, та відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Константа-Агро”, уклали договір №КК 07/36 К-А на виготовлення та поставку комбікорму для свиней, який за свою правовою природою є змішаним договором і містить в собі ознаки договору поставки зберігання, виконання робіт.
Відповідно до п.1.1 означеного договору відповідач зобов'язався за замовленням позивача виготовляти та відвантажувати позивачу готову продукцію - корма для свиней у відповідності з вимогами та рецептурами позивача, а позивач зобов'язався приймати виготовлені комбікорму та оплачувати їх вартість.
Позивач частково надає необхідну кількість сировини для виробництва комбікорму, а саме пшеницю, ячмінь, премікси. Наявність іншої сировини, необхідної для виробництва комбікормів, такої як пшеничні отрубі, соєвий, соняшниковий шроти, рибна мука, монокальція фосфат, олія та ін., відповідач забезпечує самостійно, в порядку, передбаченому договором. При цьому відповідач зобов'язується щотижнево надавати позивачу аналізи якості та поживності наступних видів сировини, необхідної для виробництва комбікормів: пшениця фуражна, ячмінь фуражний, соєвий шрот, соняшниковий шрот, кукурудза. Відвантаження сировини, яка надається позивачем, за винятком префіксів, здійснюється на підставі рецептури позивача, вказаній у відповідній заявці, шляхом відбору відповідачем відповідної кількості зерна позивача, яке знаходиться на зберіганні на елеваторі згідно договору зберігання №07/113 К-А від 25.07.07р. (п.2.4 договору).
На виконання умов даного договору позивач передав відповідачу давальницьку сировину, 28.03.09р. - премікс для відкорму супоростних свиноматок 1% П1064Ж ЛТ+ у кількості 1100кг., премікс для поросят 2-го віку 2% П2016 ЛТМТ+ у кількості 220кг., премікс для відкорму свиней 2-го періоду 1,5% П 1541 ЛТТ+ у кількості 1900кг., 01.04.09р. - премікс для поросят 2-го віку 2% П2016 ЛТМТ+ у кількості 1500кг., 04.04.09р. - премікс для відкорму супоростних свиноматок 1% П1064Ж ЛТ+ у кількості 300кг., премікс 1,6% для першої половини відкорму П1651 ЛТТ+ у кількості 300кг., 08.04.09р. - премікс для відкорму супоростних свиноматок 1% П1064Ж ЛТ+ у кількості 2000кг., премікс для поросят 2-го віку 2% П2016 ЛТМТ+ у кількості 2300кг., премікс для першої половини відкорму П1651ЛТТ+ у кількості 3000кг., премікс для відкорму свиней 2-го періоду 1,5% П 1541 ЛТТ+ у кількості 3000кг., що підтверджується актами приймання-передачі №1, №2, №3 та №4, підписаними сторонами без зауважень і заперечень та скріпленими печатками обох підприємств.
Означені премікси позивач придбав у ТОВ „ЮАМІКС” на підставі договору поставки №838/МТС-08 від 05.08.08р. та укладених до нього специфікацій за видатковою накладною №РН-0000041 від 24.03.09р.
Як стверджує позивач дані премікси були якісні, що підтверджується посвідченнями про якість №18 від 05.04.09р., №21 від 05.04.09р., №22 від 05.04.09р. та сертифікатами якості без номеру та дати (а.с.107-109).
14.05.09р. у зв”язку з припиненням дії договору відповідач повернув позивачу залишки давальницької сировини, переданої йому на переробку, а саме: премікс для першої половини відкорму П1651ЛТТ+ у кількості 1726,74кг., премікс для відкорму поросят 2-го віку 2% П2016 ЛТМТ+ у кількості 2007кг., премікс для відкорму свиней 2-го періоду 1,5% П 1541 ЛТТ+ у кількості 2076кг., про що свідчить акт повернення давальницької сировини від 14.05.09р. та товарно-транспортна накладна №879885 від 14.05.09р.
У позовній заяві позивач стверджує, що під час приймання сировини відповідальним працівником Комбікормового заводу ЗАТ „АПК-ІНВЕСТ” при візуальному огляді сировини було встановлено, що вона за органолептичними показниками не відповідає вимогам нормативно-технічної документації, про що було зроблено відповідний запис у товарно-транспортній накладній, приймання сировини призупинено та викликані представники відповідача для спільної прийомки сировини неналежної якості. В той же день, комісією працівників виробничого структурного підрозділу позивача, спільно з представниками відповідача було здійснено приймання сировини, що надійшла від відповідача, були відібрані проби для проведення вхідного лабораторного контролю якості та встановлено, що сировина має різкий сторонній запах, наявна пліснява та зміна кольору.
У зв'язку з цим позивач на підставі ст.ст.224, 225 Господарського кодексу України просить суд стягнути з відповідача суму збитків, спричинених зіпсуванням сировини за договором на виготовлення та поставку кормів для свиней № КК 07/36 К-А від 07.09.07р. у розмірі 52 443,49грн.
Згідно ч.1 ст. 623 Цивільного кодексу України та ст. 224 Господарського кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, повинен відшкодувати кредитору у повному обсязі завдані порушенням збитки, включаючи реальні збитки та упущену вигоду.
У відповідності з ст. 225 Цивільного кодексу України до складу збитків включаються, зокрема, додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків а також неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.
Крім того, необхідними умовами цивільно-правової відповідальності по відшкодуванню збитків за загальними правилами є:
- протиправність поведінки особи;
- збитки, як результат протиправної поведінки;
- причинний зв'язок між протиправною поведінкою і завданими збитками;
- вина особи, що заподіяла збитками;
Відсутність хоча б одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов'язань, оскільки в даному випадку його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
Згідно ст.124 Конституції України, ст.33 Господарського процесуального кодексу України саме на позивача покладається обов”язок довести за допомогою належних у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України засобів ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.
Оскільки відповідно до Постанови Верховної ради України від 12.09.1991р. №1545-ХІІ „Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР” до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, не врегульованих законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції та законам України, а також враховуючи те, що спірним договором не передбачений порядок проведення процедури перевірки повернутої сировини на якість, господарський суд до спірних правовідносин застосовує Інструкцію про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966р. №П-7 (надалі - Інструкція).
В підтвердження своїх вимог позивач надав суду акт №1 від 14.05.09р., згідно якого комісія у складі працівників позивача - завідуючого лабораторією Антоненко Н.П., інженера-технолога Кузьменко О.Г., лаборанта Москальчук Е.Л., склала цей акт про те, що при прийманні преміксів, які знаходилися на зберіганні у відповідача згідно договору №КК 07/36 К-А від 07.09.07р. на підставі акту приймання-передачі та використання давальницької сировини на 01.05.09р., у відповідності з ДСТУ 13496.080 „Методи відбору проб” були відібрані проби для проведення вхідного контролю якості сировини, лабораторний аналіз по органолептичним показникам показав, що мішки з преміксами були затекши та зволожені, в результаті премікси у кількості П1651 ЛТТ+ - 151,74кг., П1541 ЛТТ+ - 2076кг., П2016ЛТМТ+ - 200кг. змінили колір, стали неоднорідні, комковаті, мають затхлий пліснявий вигляд.
Однак, даний акт не може бути прийнятий судом як належний доказ, що підтверджує поставку відповідачем неякісних преміксів з огляду на наступне.
Відповідно до п.16 Інструкції при виявлені невідповідності якості продукції, що надійшла, вимогам стандартів, технічних умов, креслень, зразкам (еталонам) договору або даним, вказаним у маркіровці та супровідних документах, які посвідчують якість продукції, отримувач зупиняє подальше приймання продукції, складає акт, в якому вказує точну кількість оглянутої продукції і характер виявлених при прийманні дефектів, та викликає для участі у продовженні приймання продукції та складання двостороннього акту представника іногороднього відправника.
В повідомленні про виклик, направленому відправнику повинно бути вказано: а) найменування продукції, дата і номер рахунок-фактури або номер транспортного документа, якщо до моменту виклику рахунок не отриманий; б) основні недоліки, виявлені у продукції; в) час, на який призначено приймання продукції по якості або комплектності (в межах встановленого для прийомки строку); г) кількість продукції неналежної якості або некомплектної продукції (п.17 Інструкції).
При цьому, виходячи з вимог п.18 Інструкції, повідомлення про виклик представника виробника (відправника) повинно бути направлено (передано йому не пізніше 24 годин, а у відношенні продукції, що швидко псується, негайно після виявлення невідповідності якості.
Позивач посилається на те, що він за телефоном повідомив та викликав представників відповідача для спільного прийняття преміксів за якістю, однак будь-які докази в підтвердження цих доводів (телефонограма, телеграма, тощо) в матеріалах справи відсутні.
Ухвалами від 19.08.09р., 04.03.10р., 18.03.10р. суд зобов'язав позивача надати докази, що підтверджують виклик представника відповідача для участі у прийманні товару за якістю, однак таких доказів позивач суду не представив, а відповідач у свою чергу стверджує, що повідомлень про виклик від позивача він не отримував і під час приймання продукції за якістю присутній не був, в матеріалах справи відсутні докази на який саме час та дату викликалися представники відповідача для спільного прийняття продукції по якості, у зв'язку з чим суд вважає, що посилання позивача на те, що в телефонному режимі були викликані представники відповідача у складі начальника цеху Орлова Михайла Васильовича, завідуючої лабораторії Мотузковой Ірини Василівни, завідуючої складом Ткачової Надії Іванівни, які начебто від підпису акті відмовилися, не можуть бути належним доказом в підтвердження того, що позивач викликав представників відповідача для участі у прийманні продукції по якості.
Таким чином господарський суд дійшов висновку, що під час приймання продукції по якості позивачем були порушені вимоги п.п.17,18 Інструкції, а твердження позивача у позовній заяві та письмових поясненнях про те, що він зупинив приймання продукції, викликав представників відповідача та здійснив разом з ними приймання продукції по якості, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи.
Як вказувалось вище, у разі виявлення неякісної продукції, позивач повинен був скласти акт про зупинення приймання продукції по якості, а у разі неявки відповідача в призначений час для участі у прийманні продукції по якості, продовжити приймання продукції по якості за участю осіб, визначених в п. 20 Інструкції, та скласти акт про фактичну якість отриманої продукції у відповідності з вимогами п. 29 Інструкції.
Однак, позивач не викликав для участі у прийманні продукції осіб, зазначених в п. 21 Інструкції, та обмежився складанням лише одного акту №1 від 14.05.09р., який знову ж таки суперечить вимогам, вказаним в п.29 Інструкції, а саме в даному акті не вказані:
- адреса отримувача;
- час початку та закінчення приймання продукції;
- дата і номер документа про повноваження представника на участь у перевірці продукції по якості та комплектності;
- найменування та адреса виробника;
- дата і номер телефонограми або телеграми про виклик представника виробника (відправника);
- номер і дата рахунок-фатури, транспортної накладної та документа, що посвідчує якість продукції;
- дата доставки продукції на склад отримувача;
- умови зберігання продукції на складі отримувача до складання акту;
- куди були направлені відібрані проби;
- кількість пред'явленої до огляду та фактично оглянутої продукції.
В порушення вимог п.30 Інструкції в даному акті не зазначено, що особи, які приймали участь у прийманні, попереджені про відповідальність за підписання акту, який містить дані, що не відповідають дійсності.
Крім того, за приписами п.32 Інструкції акт про неналежну якість продукції затверджується керівником підприємства - отримувача або його заступником не пізніше трьох днів після складання акту.
Наданий позивачем акт №1 від 14.05.09р. не затверджений керівником або заступником підприємства позивача, що є порушенням вимог п.32 Інструкції.
Також суд звертає увагу на те, що у наданій позивачем товарно-транспортній накладній №879885 від 14.05.09р. міститься відмітка про складання акту по якості №1 від 14.05.09р., однак відповідач надав суду свій оригінал даної товарно-транспортної накладної, в якому будь-які відмітки про складання акту по якості №1 від 14.05.09р. відсутні.
Означені розбіжності позивач пояснює тим, що згідно вищевказаної товарно-транспортної накладної продукція була прийнята комірником складу мішкотари комбікормового цеху Бринзарь Л.Н. 15.05.09р. з відміткою про отримання неякісних преміксів, тобто факт невідповідності отриманої від відповідача продукції був встановлений не в момент прийомки вантажу, а надалі, але в межах строків, зазначених в п.6 Інструкції, у зв'язку з чим не виключається можливість того, що в товарно-транспортній накладній відповідача відсутня відмітка про одержання неякісної продукції (пояснення №198/а від 13.03.10р. а.с.115-117), однак ці твердження позивача суперечать його ж твердженням, викладеним у позовній заяві та інших письмових поясненнях, згідно яких невідповідність якості повернутої відповідачем сировини була встановлена не 15.05.09р., а саме під час приймання цієї сировини, тобто 14.05.09р., про що позивач склав акт №1 від 14.05.09р.
До того ж стає незрозумілим, де саме в такому випадку зберігалася повернута відповідачем сировина у період з 14.05.09р. по 15.05.09р. і яким чином 14.05.09р. був складений акт про неякісну продукцію 14.05.09р., коли за твердженнями позивача продукція була прийнята комірником складу мішкотари комбікормового цеху Бринзарь Л.Н. 15.05.09р.
Виходячи з вищевикладених обставин господарський суд дійшов висновку, що приймання позивачем продукції по якості було здійснено з грубим порушенням вимог Інструкції №П-7, а наданий позивачем акт №1 від 14.05.09р. складений в односторонньому порядку без належного виклику представників відповідача і не може бути належним доказом в підтвердження факту поставки відповідачем неякісної продукції та суперечить вимогам Інструкції №П-7.
Крім того, як вказувалось вище, той факт, що придбані у ТОВ „ЮАМІКС” за видатковою накладною №РН-0000041 від 24.03.09р. та передані відповідачу на переробку премікси були належної якості позивач підтверджує посвідченнями про якість преміксів №18 від 05.04.09р., №21 від 05.04.09р., №22 від 05.04.09р.
Однак господарський суд вважає, що вищевказані посвідчення не мають жодного відношення до спірних преміксів, отриманих відповідачем від ТОВ „ЮАМІКС” за видатковою накладною №РН-0000041 від 24.03.09р., оскільки згідно наданих позивачем посвідчень про якість №18 від 05.04.09р., №21 від 05.04.09р., №22 від 05.04.09р., датами виработки преміксів є 02.04.09р., 31.03.09р., 03.04.09р. відповідно, і поставлені вони були позивачу за іншою видатковою накладною - №РН-0000049.
Надана позивачем експертиза Донецької обласної державної лабораторії ветеринарної медицини №937/09 від 22.05.09р. також не може бути належним доказом поставки відповідачем неякісних преміксів з огляду на таке.
Постановою Кабінету Міністрів України №833 від 14.06.2002р. №833 затверджено Порядок відбору зразків продукції тваринного, рослинного і біотехнологічного походження для проведення досліджень, який визначає механізм відбору зразків продукції тваринного, рослинного і біотехнологічного походження, що підлягає державному ветеринарно-санітарному контролю, для проведення ветеринарно-санітарної експертизи і досліджень з метою визначення показників її якості та безпеки.
В наданому позивачем акті про відбір зразків проб від 14.05.09р. вказано, що проби відбирались у присутності начальника цеху підприємства відповідача Орлова М.В., однак з боку даної особи акті від 14.05.09р. підписаний не був, відмітка про відмову Орлова М.В. у підписанні цього акту відсутня, у зв'язку з чим суд вважає, що проби були відібрані позивачем без участі представника відповідача.
Другий акт про відбір проб від 14.05.09р. (а.с.111) також складений позивачем в односторонньому порядку без участі представника відповідача, в акті відсутня відмітка про здачу цих проб на дослідження.
Згідно п.28 Інструкції, з відібраних зразків (проб) один залишається у отримувача, а другий направляється відправнику.
Однак, позивачем не представлено доказів того, що один з відібраних зразків був направлений відповідачу відповідно до вимог п. 28 Інструкції №П-7.
Таким чином, проби були відібрані позивачем в односторонньому порядку, що позбавило відповідача наданого йому п.35 Інструкції права опротестувати експертний висновок.
Також в акті від 14.05.09р. вказані дати виготовлення преміксів П2016ЛТМТ+ 19.03.09р., та П1651 ЛТТ+ 21.03.09р., однак згідно наданих позивачем сертифікатів якості ці премікси були виготовлені 20.02.09р. та 18.02.09р. відповідно.
Крім того, згідно товарно-транспортної накладної №879885 від 14.05.09р. спірні премікси були доставлені відповідачем позивачу у пункт розвантаження - м.Красноармійськ, а акт про відбір проб від 14.05.09р. позивачем складений у м.Ровное.
За таких обставин, суд вважає що наданий позивачем акт та експертний висновок не дають змоги достовірно ідентифікувати відповідність досліджуваних преміксів тим, що були відправлені відповідачем позивачу та зробити висновок, що проби відбиралися саме з тієї партії продукції, яка отримана позивачем від відповідача.
Згідно п.12 даного Порядку, за результатами досліджень державна лабораторія ветеринарної медицини видає експертний висновок за формою згідно додатку 5, який засвідчує, що пред'явлена для експертизи партія продукції відповідає встановленим законодавством вимогам.
Водночас, при незадовільних результатах дослідження, навіть за одним показником, проводиться повторний відбір зразків з тієї самої партії у подвійній кількості. Результати повторних досліджень є остаточними (п.13 Порядку).
Однак в матеріалах справи відсутні будь-які докази в підтвердження повторного відбору зразків преміксів з тієї ж самої партії у подвійній кількості, а також результати повторних досліджень, які відповідно до п.13 Порядку є остаточними.
З огляду на вищевикладене, враховуючи те, що наданий позивачем акт про відбір зрізків проб від 14.05.09р. та експертний висновок №937/09 від 22.05.09р. не можуть вважатися належним доказами в підтвердження факту поставки відповідачем неякісної продукції, господарський суд з власної ініціативи ухвалою від 12.10.09р. в порядку ст.41 Господарського процесуального кодексу України призначив по справі судову експертизу якості поставлених префіксів, проведення якої доручив Державному центру сертифікації і експертизи зерна та продуктів його переробки.
Листом №145/6-410 від 29.12.09р. Державний центр сертифікації і експертизи зерна та продуктів його переробки повідомив суд про те, що Центр акредитований міжнародним органом на відповідність вимогам ISO 17025 і в галузі акредитації не має преміксів та їх показників якості, та 08.02.10р. повернув матеріали справи на адресу господарського суду.
У письмових поясненнях №171 від 02.03.10р. позивач категорично заперечив проти проведення по справі судової експертизи, обумовлюючи це тим, що він на виконання ст.33 Господарського процесуального кодексу України надав достатньо доказів, які на його думку підтверджують факт порушення відповідачем договірних зобов'язань.
Отже, вживши всіх заходів для повного та всебічного розгляду справи та оцінивши в сукупності представлені докази, господарський суд вважає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт поставки відповідачем неякісних преміксів, а твердження позивача про те, що відповідачем не було вжито необхідних заходів для забезпечення схоронності переданої йому сировини для виробництва кормів для тварин і внаслідок порушення зберігання сировини за відповідних оптимальних умов з нормальною вологістю повітря сировина втратила свої якісні показники, які мала на момент передачі відповідачу, та виявилась непридатною для використання за призначенням суд вважає безпідставними, оскільки будь-яких доказів в підтвердження цих доводів позивач суду не представив, а згідно письмових пояснень відповідача №28 від 25.03.10р. та витягу з журналу зберігання преміксів передана позивачем сировина згідно актів приймання-передачі №1,2,3,4 зберігалася в окремому спеціалізованому складському приміщенні у сухому прохолодному місці, партіями, в упаковці виробника - паперові мішки, упаковані у піддони до 14.05.09р. та були передані позивачу в належній якості.
В матеріалах справи відсутні жодні докази в підтвердження того, що після отримання неякісних преміксів позивач хоча б раз звертався до відповідача з претензіями щодо якості преміксів та вимогами про відшкодування збитків.
З огляду на вищевикладені обставини суд дійшов до висновку, що позивач не довів всіх умов цивільно-правової відповідальності по відшкодуванню збитків, а саме наявність та розмір збитків, завданих порушенням договірних зобов'язань відповідачем, а також причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача та збитками, тобто не довів (у розумінні ст. 33 Господарського процесуального кодексу України) ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, у зв'язку з чим у вимогах позивача про стягнення збитків в сумі 52 443,49грн. відмовляє у зв'язку з недоведеністю.
Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 22, 33, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд,-
Відмовити у задоволенні позову Закритого акціонерного товариства „АПК-ІНВЕСТ” м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Константа-Агро” Костянтинівського району про стягнення збитків в сумі 52 443грн. 49коп.
В судовому засіданні 30.03.10р. оголошено повний текст рішення.
Суддя