справа № 208/1444/20
№ провадження 1-кс/208/447/20
Іменем України
05 березня 2020 р. м. Кам'янське
Слідчий суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю: прокурора Дніпродзержинської місцевої прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 , слідчого СВ Кам'янського ВП ГУ НП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , захисника - ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кам'янське Дніпропетровської області клопотання слідчого СВ Кам'янського ВП ГУ НП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, внесеного в ЄРДР за № 12020040160000379 від 02.03.2020 року, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Степне Дніпропетровського р-ну Дніпропетровської обл., зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, не одруженого,
раніше засудженого 15.04.2019 Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська за ч.2 ст.186 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки, на підставі ст.75, 76 КК України від відбування покарання звільнити з випробувальним строком 2 роки, вирок набув законної сили 16.05.2019 р.
встановив:
04.03.2020 року слідчий звернувся із даним клопотанням, яким просить застосувати у рамках кримінального провадження № 12020040160000379 від 02.03.2020 у відношенні підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
В обґрунтування клопотання слідчим зазначено, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.186 КК України, а саме у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), поєднаному із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, вчиненому повторно.
02.03.2020 року внесені данні в ЄРДР за № 12020040160000379 за ознаками ч.2 ст. 186 КК України.
04.03.2020 року ОСОБА_6 пред'явлено підозру у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.186 КК України.
Так, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , будучи особою, яка раніше вчиняла кримінальні правопорушення, передбачені ст.186 КК України, маючи незняту та непогашену в установленому законом порядку судимість, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та повторно вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.186 КК України.
01.03.2020 приблизно о 23.30 год. (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_6 знаходився біля буд. №2 по вул.Ковалевича в м.Кам'янському, де побачив раніше не знайомого йому ОСОБА_8 , який йшов йому на зустріч та в руці тримав сумку. В цей момент у ОСОБА_6 раптово виник протиправний умисел, спрямований на викрадення у ОСОБА_8 будь якого майна, яке могло знаходитись при ньому та мати майнову цінність.
Реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на відкрите викрадення у ОСОБА_8 його майна, 01.03.2020 приблизно о 23.30 год. (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено) перебуваючи біля буд. №2 по вул.Ковалевича в м.Кам'янському, ОСОБА_6 підійшов спереду до ОСОБА_8 та, під приводом прохання надати йому запальничку зупинив останнього. ОСОБА_8 , не знаючи про протиправний умисел ОСОБА_6 , почав діставати з кишені запальничку, та при цьому поставив свою сумку, в якій знаходилась належна йому одежа (сумка та одежа майнової цінності не має) на тротуар. В цей час ОСОБА_6 , з метою придушення волі ОСОБА_8 до супротиву його протиправним діям, застосував до нього аерозольний балончик із невідомою речовиною. Від вказаних дій ОСОБА_6 ОСОБА_8 втратив можливість чинити опір його протиправним діям, тобто ОСОБА_6 застосував до ОСОБА_8 насильство, що не є небезпечним для його життя та здоров'я. ОСОБА_8 , розуміючи, що у відношенні нього вчинюється кримінальне правопорушення, розвернувся та почав тікати у бік пр.Свободи в м.Кам'янському, при цьому вказану сумку зі своїм майном залишив на тротуарі. ОСОБА_6 , переконавшись у тому, що в зазначеній сумці відсутнє майно, яке має майнову цінність, почав переслідувати ОСОБА_8 з метою відкритого викрадення у останнього іншого майна, яке могло мати майнову цінність.
Продовжуючи реалізацію свого протиправного умислу 02.03.2020 приблизно о 00.20 год. (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено), знаходячись навпроти буд. №28 по вул.Республіканській в м.Кам'янському, ОСОБА_6 побачив, що ОСОБА_8 йде вздовж проїжджої частини вул.Республіканської навпроти вказаного будинку у напрямку пр.Аношкіна в м.Кам'янському. Підійшов зі спини до ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , під приводом прохання знову надати йому запальничку спробував зупинити останнього, але ОСОБА_8 , розуміючи, що у відношенні нього ОСОБА_6 може знову вчинити протиправні дії, продовжив йти у тому самому напрямку. ОСОБА_6 , з метою придушення волі ОСОБА_8 до супротиву його протиправним діям, двома руками обхватив останнього зі спини за тулуб та повалив на тротуар. Продовжуючи придушувати волю ОСОБА_8 до супротиву, ОСОБА_6 наніс останньому декілька ударів по тулубу та голові, але не більше шести загалом. Таким чином ОСОБА_6 знову застосував до ОСОБА_8 насильство, що не є небезпечним для його життя та здоров'я. Скориставшись тим, що внаслідок застосування до ОСОБА_8 насильства останній не міг чинити опір його протиправним діям, ОСОБА_6 рукою вийняв з лівої бокової кишені штанів ОСОБА_8 мобільний телефон "SamsungA3 2/16GB (SM-A300H)" ІМЕІ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , та гроші в сумі 900 гривень. Після цього ОСОБА_6 рукою дістав з задньої правої кишені штанів ОСОБА_8 гроші в сумі 900 доларів США.
На підтвердження підозри ОСОБА_6 обґрунтована та підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду місця події від 03.03.2020, показаннями потерпілого ОСОБА_8 , протоколами пред'явлення особи ОСОБА_6 для впізнання потерпілим ОСОБА_8 , протоколом обшуку від 03.03.2020 р., речовими доказами у кримінальному провадженні, а також іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Згідно з ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Прокурор та слідчий зазначили, що до підозрюваного необхідно застосувати найбільш суворий запобіжний захід, а саме тримання під вартою, враховуючи особу підозрюваного, який вчинив злочин в період іспитового строку, та який є схильним до вчинення кримінальних правопорушень та неможливість у законний спосіб забезпечити своє майнове становище, не маючи офіційного місця роботи, стійких соціальних зв'язків, вказують на те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного у випадку застосування до нього менш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного із примусовим позбавленням волі.
В судовому засіданні прокурор Дніпродзержинської місцевої прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 підтримав клопотання у повному обсязі, пояснив, що ОСОБА_6 є особою раніше засудженою, не зробивши висновків для себе вчинив новий тяжкий злочин. Крім того, ОСОБА_6 офіційно не працює, доходу не має, не має постійного місця проживання, а тому заявлені ризики передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, з врахуванням можливого покарання за злочин вчинений також під час іспитового строку, обґрунтовують ризик можливого ухилення підозрюваного від слідчого, прокурора та суду, та дають підстави стверджувати що ризики впливу на потерпілого, дані якого йому відомі та свідків, з якими підозрюваний знайомий з метою ухилення від покарання, є реальними, як і можливість скоєння нового кримінального злочину. А тому єдиним можливим запобіжним заходом, який унеможливить підозрюваного продовжити свою злочинну діяльність та вчинити нові злочини, перешкодить впливу на потерпілого та свідків, та не дозволить ухилитися від органу досудового слідства, та суду, є тримання під вартою.
В судовому засіданні слідчий СВ Кам'янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 підтримав клопотання, посилаючись на обставини викладені в ньому та просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, так як підозра у вчиненні ним злочину передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України є обґрунтованою, та підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами. Ризики передбачені п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України обґрунтовані, з врахуванням особи підозрюваного, його ставлення до скоєного, спосіб життя та заробітку, відсутності осіб на утримані, сталих соціальних зв'язків, відсутність бажання виправлення та припинення асоціального способу життя.
Підозрюваний ОСОБА_6 в ході розгляду клопотання не оспорював факт знаходження у м. Кам'янське в ніч з 01 на 02 березня 2020 року, зазначив що до міста приїхав на дискотеку, та перебував у центрі міста. Щодо пред'явленої підозри, зазначив що він не вчиняв даного злочину, і взагалі потерпілого не знає та жодних дій вказаних у підозрі не вчиняв. Після дослідження наданого доказу поданого слідчим до клопотання, на якому відображена подія прибуття до ломбарду та здачу телефону, підозрюваний зазначив, що він згадав як він дійсно в той день здавав телефон, але на прохання водія авто, якого звуть ОСОБА_9 , та якого він вперше побачив в той день. Щодо зазначених у договорі паспортних даних, то він їх диктував представнику ломбарду, бо з собою паспорту не мав. Просить врахувати що в нього є місце постійного проживання, та обрати запобіжний захід домашній арешт.
Захисник ОСОБА_5 , враховуючи позицію підзахисного, вважав, що доцільним буде запобіжний захід більш м'який ніж тримання під вартою, а саме домашній арешт, так як лише за вироком суду встановлюється винуватість особи та тільки тоді є підстави для його тримання під вартою. До цього вважав підозру такою що не доводить її обґрунтованість.
Вислухавши сторони, дослідив клопотання, матеріали кримінального провадження, підстави та обґрунтування покладені в його обґрунтування, приходжу до наступного:
Згідно ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Як встановлено судом, 04.03.2020 року ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, ч.2 ст.186 КК України.
Як вбачається з досліджених судом матеріалів клопотання, прокурор та слідчий підтримуючи клопотання посилаються на підтвердження обґрунтованості підозри пред'явленої ОСОБА_6 у вчиненні ч.2 ст.186 КК України, а саме: протоколом огляду місця події від 03.03.2020, показаннями потерпілого ОСОБА_8 , протоколами пред'явлення особи ОСОБА_6 для впізнання потерпілим ОСОБА_8 , протоколом обшуку від 03.03.2020 р., речовими доказами у кримінальному провадженні; а також іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності, які вказують на обґрунтованість підозри пред'явленої ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 186 КК України.
Фактичні данні щодо обставин що мають значення для кримінального провадження, надання їм оцінки та встановлення кваліфікаційних складових злочину або їх спростування, не вирішуються слідчим суддею під час розгляду даного клопотання, а тому і не можуть оцінюватися з зазначених підстав.
Так, згідно до вимог ст. 178 КПК України, враховується, що в ході розгляду клопотання, ОСОБА_6 не оспорював факт знаходження в ніч з 01 на 02 березня 2020 року у м. Кам'янське, територіально прив'язане до центру міста, підтвердив що саме він зображений на відеозаписі з камер спостереження ломбарду при здачі телефону, що саме його за фотознімком впізнано потерпілим, яким також надано опис ОСОБА_6 до впізнання особи, а тому підозра є обґрунтованою.
При прийнятті рішення щодо наявності підстав для застосування запобіжного заходу, слідчим суддею враховується як обґрунтованість підозри, так і вік та стан здоров'я підозрюваного, який не має будь-яких захворювань, які б мали значення для вирішення питання про обрання запобіжного заходу; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному як позбавлення волі на строк до шести років, що ОСОБА_6 засуджений за вироком Амур-Нижньодніпровським районним судом м.Дніпропетровська від 15.04.2019 р. за ч.2 ст.186 КК України, до 4 років позбавлення волі, та з підстав ст.ст. 75, 76 КК України, звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 2 роки, вирок набув чинності 16.05.2019 р., та підозрюється у вчиненні нового тяжкого злочину під час випробувального терміну; щодо міцності соціальних зв'язків ОСОБА_6 встановлено, що він не одружений, дітей не має; не має постійного місця роботи; щодо майнового стану підозрюваного даних не встановлено.
А тому, дослідивши матеріали кримінального провадження, підтверджені ризики передбачені п.1,3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Посилання захисника підозрюваного на дотримання підозрюваним процесуальної поведінки, не нівелюють фактів викладених у підозрі ОСОБА_6 у скоєнні злочину за ч. 2 ст. 186 КК України, який є тяжким, крім того з боку захисту будь-яких доказів на підтвердження наявності осіб які б мали можливість і бажали утримувати ОСОБА_6 під час його знаходження у заявленому стороною захисту домашньому арешту не наведено, а тому таку позицію захисту слідчий суддя сприймає критично, оскільки ризики заявлені стороною слідства повністю підтверджені в ході судового розгляду, стороною захисту не спростовані, а тому оцінюючи у сукупності всі фактичні данні встановлено та підтверджено ризики передбачені п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України а тому жодних фактичних даних які перешкоджають застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в ході судового розгляду не встановлено.
Стаття 5 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантує кожному право на свободу та особисту недоторканність.
Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Практика ЄСПЛ послідовна в підкреслюванні початку розслідування як етапу, коли цей ризик перешкоджання досудовому розслідування або впливу на свідків чи потерпілих може виправдовувати тримання під вартою. Цей підхід випливає з припущення, що розслідування власне і призначене для того, щоб зібрати та зберегти докази. В рішенні ЄСПЛ від 26.01.93 у справі «W. v. Switzerland», § 35 сформульовано правову позицію, що згодом потреби розслідування недостатньо виправдовують тримання підозрюваного під вартою: зазвичай цей ризик зменшується тою мірою, як просувається розслідування, збираються свідчення та здійснюється перевірка. Наразі стадія збору доказів, встановлення дійсних обставин кримінального правопорушення ще триває, що виправдовує використання найсуворішого запобіжного заходу з метою унеможливлення незаконного впливу підозрюваного на хід кримінального провадження у його "вразливій" стадії.
Практика ЄСПЛ не вбачає тяжкість обвинувачення або підозри самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення або підозра у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Виходячи із приписів ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
На підставі вище зазначеного, оцінивши в сукупності встановлені в ході розгляду клопотання обставини, а також доведеність слідчим та прокурором заявлених ризиків (п. 1,3,4 ч.1 ст. 177 КПК України), доцільним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті.
Слідчий суддя вважає, що з врахуванням обставин кримінального правопорушення, встановленими під час судового засідання ризиками, обґрунтованої підозрою за ч. 2 ст. 186 КК України, так як особа підозрюється у вчинені злочину із застосуванням насильства до потерпілої особи, а тому застава встановленню не підлягає.
На підставі вище зазначеного та керуючись ст.ст.176-179, 184, 186, 193, 194, 196, 207, 211 КПК України, -
постановив:
Клопотання слідчого - задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою визначити до 02 травня 2020 року, включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1