05 березня 2020 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді - ОСОБА_1
з секретарем: ОСОБА_2
за участю: прокурора - ОСОБА_3
захисника - адвоката ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі матеріали кримінального провадження № 201/15840/16-к (пр. № 1-кп/201/830/2020), відомості про яке 08 січня 2016 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016040650000088, стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Таганрог Ростовської області, громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, одруженого, раніше судимого: 16 липня 1998 року вироком Амур - Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська за ч. 3 ст. 141, ч. 1 ст. 101 КК України із застосуванням ст.ст. 42, 44 КК України (1960 року) до п'яти років позбавлення волі з конфіскацією майна; 24 листопада 2000 року вироком Амур - Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська за ч. 3 ст. 140 КК України із застосуванням ст. 43 КК України (1960 року) до чотирьох років шести місяців позбавлення волі з конфіскацією майна; 07 лютого 2006 року вироком Амур - Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська за ч.2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 263 КК України із застосуванням ст.ст. 69,70 КК України до покарання у вигляді трьох років позбавлення волі; 27 травня 2009 року вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 187 КК України до покарання у вигляді семи років позбавлення волі з конфіскацією майна; 02 червня 2010 року вироком Амур - Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України із застосуванням ст. 70 КК України до покарання у вигляді восьми років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільненого 27 жовтня 2015 року умовно - достроково, не відбутий строк один рік п'ять місяців шість днів; 19 вересня 2018 року вироком Амур - Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст. 115 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 71 КК України до покарання у вигляді чотирнадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, 03 червня 2019 року ухвалою Дніпровського апеляційного суду вирок Амур - Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 вересня 2018 року змінено в частині виключення ст. 71 КК України, остаточно визначивши покарання за ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у вигляді чотирнадцяти років позбавлення волі, з конфіскацією майна, не працюючого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -
Обвинувачений ОСОБА_5 , 07 січня 2016 року близько 20 годин 30 хвилин, перебуваючи у невстановленому слідством місці та час, вступив у змову групою осіб на скоєння кримінального правопорушення, а саме відкрите заволодіння майна (грабіж), з невстановленою слідством особою, обговоривши попередньо роль кожного при вчиненні кримінального правопорушення.
Далі, обвинувачений ОСОБА_6 та невстановлена слідством особа, перебуваючи на перехресті вул. Ломана та вул. Поля в м. Дніпро, побачили раніше невідомого їм чоловіка, а саме ОСОБА_7 , котрий прямував по вул. Ломана в напрямку до обвинуваченого ОСОБА_8 та невстановленої слідством особи. Побачивши даного чоловіка, обвинувачений ОСОБА_6 перебуваючи у вказаному місці та вказаний час, раптово виник злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення мана, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, вступивши у попередню злочинну змову з невстановленою слідством особою, діючи на своїх особистих домислах, в тому, що в невідомого чоловіка можуть бути при собі речі, які представляють інтерес та матеріальну цінність, обвинувачений ОСОБА_5 запропонував невстановленій слідством особі, вчинити відкрите заволодіння майном (грабіж) відносно ОСОБА_7 ..
Далі співучасники злочину притримуючись єдиного спільного злочинного умислу, спрямованого на відкрите викрадення майна, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, попрямували назустріч ОСОБА_7 . Далі, невстановлена слідством особа, схопила за рукава одягу потерпілого своїми обома руками. Після чого, потерпілий ОСОБА_7 відштовхнув від себе невстановлену слідством особу двома руками.
Далі, обвинувачений ОСОБА_5 , керуючись єдиним спільним злочинним умислом, спрямованим на відкрите викрадення чужого майна, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, усвідомлюючи, що потерпілий бачить його, перебуваючи трохи позаду ліворуч від потерпілого, продовжуючи реалізовувати злочинний умисел на відкрите заволодіння чужим майном, своєю лівою рукою стиснутою в кулак наніс один удар в область потилиці потерпілого, після чого, наніс один удар своєю правою рукою стиснутою в кулак в область обличчя потерпілого, а саме правого ока. Після чого, до потерпілого та обвинуваченого ОСОБА_8 підійшла невстановлена слідством особа. Далі, обвинувачений ОСОБА_6 та невстановлена слідством особа схопили потерпілого за одяг та почали валити його на землю. Далі, обвинувачений ОСОБА_6 підставив свою праву ногу під ліву ногу ОСОБА_7 , від чого потерпілий втратив рівновагу та впав на землю. Далі, коли ОСОБА_7 впав на землю, то почав своїми обома руками блокувати удари. Після чого, обвинувачений ОСОБА_6 та невстановлена слідством особа почали наносити удари своїми ногами по тулубу потерпілого в кількості не більше шести ударів. Таким чином, обвинувачений ОСОБА_6 та невстановлена слідством особа, спричинили ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді синця у правій пара орбітальній області, садна на тильній поверхні лівої кисті в проекції 4-5-ї п'ясних кісток та синця на зовнішній поверхні лівої гомілки в середній третині, що за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень.
В цей час обвинувачений ОСОБА_5 , керуючись єдиним спільним злочинним умислом, спрямованим на відкрите викрадення чужого майна, поєднаного з застосуванням насилля, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб усвідомлюючи, шо внаслідок їх спільних відкритих злочинних дій потерпілий ОСОБА_7 позбавлений можливості самостійно рухатись та чинити опір, присів над
ОСОБА_7 та почав своїми руками рискати по кишенях одягу потерпілого. Через декілька секунд, в одній з кишень, обвинувачений ОСОБА_5 знайшов мобільний телефон марки «Samsung Galaxy 2 Note». Далі, обвинувачений ОСОБА_5 повідомив невстановленій слідством особі про те, що він знайшов мобільний телефон та час залишати місце скоєння правопорушення.
Після чого, обвинувачений ОСОБА_5 та невстановлена слідством особа, продовжуючи доводити свій злочинний умисел до кінця, спрямований на відкрите заволодіння чужого майна (грабіж), залишили місце скоєння правопорушення, а саме разом з невстановленою слідством особою втік, в напрямку Дніпропетровського міського цирку по вул. Ломана, заволодівши мобільним телефоном потерпілого марки «Samsung Galaxy 2 Note», тим самим відкрито заволоділи чужим майном потерпілого, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, а саме: мобільним телефоном марки «Samsung Galaxy 2 Note», спричинивши матеріальну шкоду потерпілому на загальну суму 5269 грн. 00 коп.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, обвинувачений ОСОБА_5 23 березня 2016 року біля 17 години 00 хвилин, перебуваючи на вул. Набережна Перемоги, побачив дівчину, а саме ОСОБА_9 раніше йому невідому, котра прогулювалась по підйому до пам'ятника «Зелений Шар» в м. Дніпро.
Побачивши раніше невідому дівчину, котра тримала в руках свій мобільний телефон та розмовляла по ньому, обвинувачений ОСОБА_5 визначив мобільний телефон дівчини об'єктом свого злочинного посягання. Далі, обвинувачений ОСОБА_5 реалізовуючи свій злочинний умисел, розуміючи що його дії є відкритими, підійшов до потерпілої та схопив її за рукава одягу потерпілої ОСОБА_9 , котра перебувала на одну ступень вище обвинуваченого ОСОБА_5 , та почав тягнути її вниз по ступенях. Далі, обвинувачений ОСОБА_5 зупинився на ступенях, та продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на відкрите заволодіння майном, різко схопився за мобільний телефон потерпілої марки «Lenovo А6010», котрий потерпіла ОСОБА_9 тримала двома руками. Далі, обвинувачений ОСОБА_5 своєю правою рукою, з куртки одягнутої на ньому, дістав газовий балон, котрий був при ньому, та бризнув в обличчя, а саме в область очей потерпілої, для того щоб остання послабила хватку телефону. Далі, потерпіла послабили хватку рук на мобільному телефоні.
Після чого, обвинувачений ОСОБА_5 доводячи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите заволодіння чужим майно (грабіж), вчинений повторно, до кінця, вирвав мобільний телефон з рук потерпілої та тримаючи викрадений мобільний телефон в руках, різко повернувшись спиною до потерпілої, побіг вниз по ступенях, звернувши на вул. Набережна Перемоги та продовжив бігти в напрямку мосту до Монастирського острову, таким чином довівши свій злочинний умисел спрямований на відкрите заволодіння чужим майном (грабіж) до кінця, залишивши місце скоєння правопорушення та розпорядившись викраденим майном, а саме мобільним телефоном марки «Lenovo А 6010» на власний розсуд, спричинивши матеріальну шкоду потерпілій на загальну суму 2819 грн. 00 коп.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, обвинувачений ОСОБА_5 28 квітня 2016 року близько 11 години 00 хвилин, перебуваючи по пр. Гагаріна в м. Дніпро, побачив потерпілу ОСОБА_10 , котра проходила по пр. Гагаріна, тримаючи в правій руці свою жіночу сумку, котру визначив об'єктом свого злочинного посягання.
Далі, обвинувачений ОСОБА_5 реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите заволодіння майном (грабіж) попрямував за потерпілою ОСОБА_10 , котра зайшла в магазин «Мебельная страна» .
Далі, обвинувачений ОСОБА_5 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на відкрите заволодіння майном, розуміючи що його дії є відкрити, підбіг до потерпілої з правого боку, котра перебувала на одну ступень нижче обвинуваченого ОСОБА_5 , та продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на відкрите заволодіння чужим майном (грабіж), своїми двома руками схопив жіночу сумку, котру в правій руці тримала потерпіла ОСОБА_10 . Далі, обвинувачений ОСОБА_5 доводячи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите заволодіння чужим майном (грабіж) до кінця, шляхом ривку, вирвав з правої руки потерпілої, жіночу сумку останньої, після чого, повернувшись праворуч, та продовжуючи доводити свій злочинний умисел, спрямований на відкрите заволодіння чужим майном до кінця, побіг в напрямку виходу з магазину тримаючи в своїх руках жіночу сумку.
Далі, обвинувачений ОСОБА_5 покинувши магазин, звернув ліворуч, та побіг в напрямку дворів висотних будинків, де згодом зник з місця скоєння злочину, відкрито заволодівши жіночою сумкою. Далі, обвинувачений ОСОБА_5 перевірив місткість жіночої сумки, де виявив гроші, в сумі 1600 грн. купюрами по 200 грн., котрі привласнив собі. Після чого, обвинувачений ОСОБА_5 , переконавшись що у викраденій сумочці більше немає речей, котрі представляли б для нього матеріальну цінність, викинув в найближчий металевий сміттєвий бак, тим самим розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши матеріальну шкоду потерпілій на загальну суму 1600 грн. 00 коп.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, обвинувачений ОСОБА_5 13 травня 2016 року близько 10 години 00 хвилин, перебуваючи на вул. Мандриківська, на стадіоні біля гаражів в м. Дніпро, побачив чоловіка, раніше йому невідомого, а саме потерпілого ОСОБА_11 , котрий сидів на лавочці, та за зовнішніми ознаками був в стані алкогольного сп'яніння, та в котрого через плече висіла чоловіча сумка чорного кольору.
Після чого, побачивши раніше невідомого чоловіка, в котрого через плече висіла сумка чорного кольору, обвинувачений ОСОБА_5 , керуючись домислами, що в даній сумочці можуть бути предмети, котрі представляють для нього інтерес та матеріальну цінність, визначив чоловічу сумку потерпілого ОСОБА_11 об'єктом свого злочинного посягання. Далі, обвинувачений ОСОБА_6 реалізовуючи свій раптово виниклий злочинний умисел спрямований на відкрите заволодіння чужим майном (грабіж), розуміючи що його дії є відкритими, та скориставшись безпорадним станом потерпілого, наблизився позаду до потерпілого.
Далі, обвинувачений ОСОБА_5 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел спрямований на відкрите заволодіння чужим майном, підбіг до потерпілого позаду, та своїми двома руками схопив чоловічу сумку потерпілого за ремінь. Далі, обвинувачений ОСОБА_6 доводячи свій злочинний умисел спрямований на відкрите заволодіння чужим майном (грабіж) до кінця, шляхом ривку, зірвав з потерпілого ОСОБА_11 , чоловічу сумку, після чого, продовжуючи доводити свій злочинний умисел до кінця побіг в напрямку гаражів поряд зі стадіоном, тримаючи в своїх руках викрадену чоловічу сумку.
Далі, обвинувачений ОСОБА_6 побіг в напрямку дворів висотних будинків, а саме зник з місця скоєння злочину, відкрито заволодівши чоловічою сумкою. Далі, обвинувачений ОСОБА_6 перевірив місткість викраденої ним чоловічої сумки, де виявив гроші, в сумі 150 грн. купюрами 100 грн. та 50 грн., котрі привласнив собі. Після чого, обвинувачений ОСОБА_5 , переконавшись що у викраденій сумці більше немає речей, котрі представляли б для нього матеріальну цінність, викинув в кущі в проході між гаражами, тим самим спричинивши матеріальну шкоду потерпілому на загальну суму 150 грн. 00 коп.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, обвинувачений ОСОБА_5 26 травня 2016 року близько 12 години 00 хвилин, у невстановленому слідством місці та час, вступив у попередню змову групою осіб на скоєння кримінального правопорушення, а саме відкрите заволодіння майна (грабіж), з невстановленою слідством особою, розподіливши роль кожного співучасника при вчиненні кримінального правопорушення.
Далі, обвинувачений ОСОБА_6 та невстановлена слідством особа, перебуваючи у провулку Шевченко в м. Дніпро, побачили раніше невідому їм дівчину, а саме ОСОБА_12 , котра прямувала від вул. Шевченко в напрямку до обвинуваченого ОСОБА_8 та невстановленої слідством особи. Далі, через декілька кроків, ОСОБА_12 зупинилася, в районі бетонної драбини, дістала мобільний телефон, та почала проводити маніпуляції з телефоном, котрий обвинувачений ОСОБА_6 та невстановлена слідством особа, визначили об'єктом свого злочинного посягання.
Далі співучасники злочину притримуючись єдиного спільного злочинного умислу, спрямованого на відкрите викрадення майна, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, попрямували до потерпілої ОСОБА_12 . Даний телефон, обвинувачений ОСОБА_6 та невстановлена слідством особа побачили в потерпілої ОСОБА_12 встановили об'єктом свого злочинного посягання.
Далі, невстановлена слідством особа, керуючись єдиним спільним злочинним умислом, спрямованим на відкрите викрадення майна потерпілої ОСОБА_12 , вчиненого за попередньою змовою групою осіб, підняв на асфальтній поверхні біля гаражів неподалеку від місця скоєння правопорушення невеликий камінь, та умисно кинув в дівчину. Після чого, каміння, котре кинула невстановлена слідством особа, влучило в область голови потерпілої ОСОБА_12 , від чого дівчина втратила рівновагу та впала на землю.
В цей час обвинувачений ОСОБА_6 керуючись єдиним спільним злочинним умислом, спрямованим на відкрите викрадення чужого майна, поєднаного з застосуванням насилля, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб усвідомлюючи, ще внаслідок їх спільних відкритих злочинних дій потерпіла ОСОБА_12 позбавлена можливості самостійно рухатись та чинити опір, діючи умисно, підбіг до потерпілої, та відкрито взяв телефон потерпілої, котрий остання обронила внаслідок падіння.
Далі, обвинувачений ОСОБА_6 разом з невстановленою слідством особою, керуючись єдиним спільним злочинним умислом, спрямованим на відкрите викрадення чужого майна, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, доводячи свій злочинний умисел до кінця, побігли в напрямку вул. Паторжинського, таким чино зникли з місця події, заволодівши майном потерпілої тим самим спричинивши матеріальну шкоду потерпілій на суму 3477,00 грн.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у скоєному кримінальному правопорушенні визнав у повному обсязі та підтвердив фактичні обставини щодо вчиненого ним діяння та викладених у обвинувальному акті.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини кримінального провадження і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам кримінального провадження положення ст. 349 КПК України, ухвалив проводити судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_5 у відкритому викрадені чужого майна (грабіж), вчинене повторно, за попередньо змовою групою осіб, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
При визначенні виду та розміру покарання, суд виходить зі ступеня тяжкості скоєного кримінального правопорушення та особи обвинуваченого ОСОБА_5 , який на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, характеризуються не задовільно, має на утриманні малолітню дитину, свою вину визнав у повному обсязі та щиро розкаявся у скоєному, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, при цьому, ці обставини на підставі ст. 66 КК України, суд відносить до таких, що пом'якшують його покарання. До обтяжуючої покарання обвинуваченого ОСОБА_5 обставини, відповідно до ст. 67 КК України, суд відносить рецидив злочинів.
З врахуванням викладеного, суд вважає, що з метою виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, обвинуваченому ОСОБА_5 слід призначити покарання у виді позбавлення волі, однак не в максимальному його розмірі, оскільки саме таке покарання, на думку суду, буде відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретним його обставинам і наслідкам, кількості епізодів вчинення кримінальних правопорушень, даним про особу обвинуваченого ОСОБА_5 який свою вину визнав у повному обсязі і щиро розкаявся, має на утриманні малолітню дитину, в той же час, не працевлаштований і не має постійного доходу, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення в період невідбутого покарання за іншим вироком суду, що вказує на небажання останнього стати на шлях виправлення і його сталу злочинну поведінку, спрямовану на заволодіння чужим майном для задоволення своїх майнових потреб, а також обставинам, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 і відсутність таких, що його обтяжують, а отже, сукупність цих даних свідчить про недоцільність призначення обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, не пов'язаного з реальним його відбуттям, або застосування положень ст. 69 КК України, при цьому, призначення саме такого покарання у виді позбавлення волі буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 та попередження вчинення останнім нових злочинів, а також забезпечить дотримання принципів справедливості, розумності і достатності.
Крім того, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 19 вересня 2018 року був засуджений вироком Амур - Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст. 115 КК України із застосуванням ст. 71 КК України до покарання у виді чотирнадцяти років позбавлення волі, 03 червня 2019 року ухвалою Дніпровського апеляційного суду вирок Амур - Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 вересня 2018 року змінено в частині виключення ст. 71 КК України, остаточно визначивши покарання за ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у вигляді чотирнадцяти років позбавлення волі, з конфіскацією майна, при цьому, вчинив інкриміноване йому суспільно-небезпечне діяння у цьому кримінальному провадженні до винесення зазначеного вироку суду, у зв'язку з чим, враховуючи реальний характер призначеного обвинуваченому покарання за цим вироком суду, суд вважає за потрібне визначити ОСОБА_5 покарання на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, застосувавши принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Долю речових доказів вирішити в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.
Крім того, на підставі ч. 2 ст. 124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь держави процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта у цьому кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374-376 КПК України, -
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді п'яти років позбавлення волі.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 70 КК України, призначити ОСОБА_5 покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинення призначеного цим вироком суду покарання, більш суворим покаранням, призначеним вироком Амур - Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 вересня 2018 року у виді чотирнадцяти років позбавлення волі, остаточно визначивши ОСОБА_5 покарання у виді чотирнадцяти років позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_5 обчислювати з моменту його затримання за вироком Амур - Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 вересня 2018 року.
Речові докази - сумку чоловічу, шкіряну, чорного кольору, з ременем - залишити за належністю власникові.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта для проведення судово-товарознавчої експертизи у розмірі 528 грн. 60 коп. (п'ятсот двадцять вісім гривень).
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана учасниками кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку суду.
Головуючий - суддя: ОСОБА_1