Справа № 202/1387/20
Провадження № 1-кс/202/1861/2020
ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
04 березня 2020 року м. Дніпро
слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
слідчого СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 ,
власника майна ОСОБА_4 ,
розглянувши клопотання слідчого СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області ОСОБА_5 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12020040660000330 від 02 березня 2020 року,-
У провадженні СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, відомості щодо якого 02 березня 2020 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040660000330 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.
04 березня 2020 року до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання слідчого СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області ОСОБА_5 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12020040660000330 від 02 березня 2020 року.
Дане клопотання, згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді, було передано слідчому судді 04 березня 2020 року.
Згідно з матеріалами клопотання, 01.03.2020 року приблизно о 15:40 невстановлена особа, перебуваючи за адресою: м. Дніпро, пр. Миру, 40-Г, поблизу гаражного кооперативу «Лівобережний-3» вчинила незаконну порубку дерев.
01 березня 2020 року в період часу з 17:00 год. по 17:35 год.в ході проведення огляду місця події за адресою: м. Дніпро, пр. Миру, 40-Г, поблизу гаражного кооперативу «Лівобережний-3» на ділянці місцевості було встановлено малотоннажний фургон марки «ГАЗ», моделі «2705», д/н НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_4 . В багажному відділенні вищевказаного автомобіля виявлено гілля та елементи стовбурів дерев різного діаметру зі свіжими слідами спилу (рівень завантаженості відділення деревиною - більше половини), окрім цього в автомобілі знаходяться дві електричні пили, а саме: VITALS EKZ 2240, серійний номер НОМЕР_2 помаранчевого кольору та Einhell GН-ЕС 1835, серійний номер НОМЕР_3 червоного кольору. Перед початком проведення огляду місця події у власника автомобіля ОСОБА_4 було відібрано письмовий дозвіл на проведення огляду, автомобіль для проведення слідчої дії було надано власником добровільно.
Оглядом місця події від 01.03.2020 виявлено та вилучено: автомобіль марки «ГАЗ» моделі «2705», тип - фургон малотоннажний В, кольору мурена, д/н НОМЕР_1 , рік випуску 2000, власником якого є ОСОБА_4 та комплект ключів до нього, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , дві електричні пили: VITALS EKZ 2240, серійний номер НОМЕР_2 помаранчевого кольору та Einhell GH-EC 1835, серійний номер НОМЕР_5 червоного кольору.
02.03.2020 постановою слідчого автомобіль марки «ГАЗ» моделі «2705», фургон малотоннажний В, кольору мурена, д/н НОМЕР_1 , рік випуску 2000, власником якого є ОСОБА_4 та комплект ключів до нього, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , дві електричні пили: VITALS EKZ 2240, серійний номер НОМЕР_2 помаранчевого кольору та Einhell GH-EC 1835, серійний номер НОМЕР_6 червоного кольору визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №2020040660000330.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що незастосування заходу забезпечення кримінального провадження - арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів може призвести до настання наслідків, передбачених ст. 170 КПК України, томупросить накласти на дане майно арешт.
Слідчий в судовому засіданні вимоги клопотання підтримав та просив задовольнити. Слідчому судді надав пояснення аналогічні тим, що викладені в клопотанні.
Власник майна у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання.
Слідчий суддя, заслухавши думку слідчого, власника майна, дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
Так, згідно зі статтями 131 та 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Положенням ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 3 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Частиною 1 ст. 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Положенням ч. 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Предметом злочину за ч. 1 ст. 246 КК України є ліс на корені, тобто дерева і чагарники у лісах, захисних та інших лісових насадженнях в природному стані (невідділені від коріння), а також у заповідниках, або на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду або в інших особливо охоронюваних лісах України. Порубка лісу в містах, селищах, інших населених пунктах (у парках, скверах, садах, на вулиці, на території підприємств, організацій, у пришляхових смугах, а також на сільськогосподарських угіддях, садибах, дачних ділянках тощо) не є предметом цього злочину.
На переконання слідчого судді, у клопотанні належним чином не доведено той факт, що майно тимчасово вилучене 01 березня 2020 року, під час проведення огляду місця події, а саме: автомобіль марки «ГАЗ» моделі «2705», тип - фургон малотоннажний В, кольору мурена, д/н НОМЕР_1 , рік випуску 2000, власником якого є ОСОБА_4 та комплект ключів до нього, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , дві електричні пили: VITALS EKZ 2240, серійний номер НОМЕР_2 помаранчевого кольору та Einhell GH-EC 1835, серійний номер НОМЕР_5 червоного кольору, відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, та має значення речових доказів для кримінального провадження № 2020040660000330, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 березня 2019 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.
Крім того, слідчий суддя звертає увагу на те, що станом на день розгляду клопотання про застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, тимчасово вилучене майно не було оглянуто слідчим, а постанова старшого слідчого СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 від 02 березня 2020 року, долучена до матеріалів клопотання, не містить жодного посилання на те, яким саме критеріям, визначеним статтею 98 КПК України, відповідає зазначене у клопотанні майно, а також яке доказове значення вони мають для досудового розслідування кримінального провадження, що свідчить про її суто формальний характер.
Також слідчий суддя звертає увагу на те, що до клопотання про арешт майна слідчий не долучив жодних доказів та не навів жодних доводів, що дозволяли б слідчому судді встановити розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Отже, враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає за необхідне в задоволенні клопотання слідчого СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погодженого з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області ОСОБА_5 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12020040660000330 від 02 березня 2020 року відмовити.
Відповідно до ч. 3 ст. 173 КПК України, відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 170-172, 376 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання слідчого СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області ОСОБА_5 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12020040660000330 від 02 березня 2020 року - відмовити.
Тимчасово вилучене майно, яким є автомобіль марки «ГАЗ», моделі «2705», тип - фургон малотоннажний В, колір мурена, державний номер НОМЕР_1 , рік випуску 2000, повернути власнику - ОСОБА_4 , у зв'язку з відмовою у задоволенні клопотання слідчого про арешт цього майна.
Повний текст ухвали проголошено 05 березня 2020 року о 17 год. 00 хв.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі протягом 5-ти днів з дня проголошення ухвали, апеляційної скарги.
Слідчий суддя ОСОБА_1