Справа № 211/804/20
Провадження № 2/211/1051/20
04 березня 2020 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Папариги В.А.,
при секретарі Чернушкіній Г.В.,
у відсутність сторін,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Довгинцівської районної в місті ради про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,-
встановив:
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з вищезазначеним позовом та просять суд встановити факт належності за життя їхній матері ОСОБА_3 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 , гаражу під номером АДРЕСА_1 « АДРЕСА_2 » Довгицівського АДРЕСА_3 . АДРЕСА_4 , визнавши за ними право власності на Ѕ частині на вказаний гараж в порядку спадкування за заповітом після смерті матері, посилаючись на відсутність печатки установи у Свідоцтві про право власності на гараж. В обґрунтування позову зазначили, що їхній матері за життя належав вказаний гараж. Однак при зверненні до нотаріуса їм було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 на гараж за адресою: АДРЕСА_4 , оскільки в наданому свідоцтві про право власності, що видане ОСОБА_3 01.04.1996 року районним відділом комунального господарства виконавчого комітету Довгинцівської районної Ради народних депутатів, згідно рішення виконкому районної Ради народних депутатів від 24.02.1989 року № 42/10, відсутня печатка установи, яка видала цей документ та підпис посадової особи, тому з метою захисту спадкових прав просять задовольнити заявлені вимоги.
Ухвалою суду від 07 лютого 2020 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
В підготовче судове засідання сторони не з'явилися.
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, на задоволенні вимог наполягають з підстав, викладених в позові.
Голова Довгинцівської районної в місті ради до суду надав заяву про розгляд справи без участі їхнього представника, заперечень щодо вимог позивачів не мають.
Враховуючи вимоги частини першої статті 223 ЦПК України та надані учасниками справи заяви, суд вважає можливим розглянути справу у їх відсутність на підставі наявних у справі доказів, оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце цього засідання, однак їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 41 Конституції України та частин першої та другої статті 321 ЦК України ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом.
Як встановлено судом, на підставі свідоцтва про право власності ОСОБА_3 , на підстав рішення виконкому № 42/10 від 24.02.1989 року належить гараж № НОМЕР_1 Гаражно-будівельний кооператив «Металіст» ( а.с. 13 - копія свідоцтва ).
Відповідно до довідки Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Криворізьке бюро технічної інвентаризації», станом на 31.12.2012 року право власності на гараж за адресою: АДРЕСА_4 зареєстровано на праві приватної власності в КП ДОР «Криворізьке БТІ» в реєстровій книзі № 10Г-216-21847 на ім'я ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності видане 01.04.1996 року районним відділом комунального господарства виконавчого комітету Довгинцівської районної Ради народних депутатів, згідно рішення виконкому районної Ради народних депутатів від 24.02.1989 року № 42/10 ( а.с. 17).
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла ( а.с. 11 - копія свідоцтва про смерть).
За життя ОСОБА_3 заповідала все майно в рівних частках ОСОБА_2 , та ОСОБА_1 ( а.с. 12 - копія заповіту).
Частина перша статті 1218 ЦК України визначає, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до положень ст. ст. 1216-1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно з вимогами ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
У відповідності з частинами 1, 3 статті 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ,3 як спадкоємці за заповітом, звернулася до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину.
Відповідно до пункту 4.15 глави 10 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» затвердженого наказом Мін'юсту від 22 лютого 2012 року № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.
Постановою державного нотаріуса Четвертої криворізькоїдержавної нотаріальноїконтори від 24.01.2020 року відмовлено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 на гараж за адресою: АДРЕСА_4 , оскільки в наданому документі на зазначене майно відсутня печатка установи, яка видала цей документ та підпис посадової особи (а.с. 8 ).
Згідно пункту першого частини першої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме … право власності на нерухоме майно.
Відповідно до положень статті 15 Закону України «Про власність» від 07.02.1991 № 697-XII, який був чинний на час виникнення спірних правовідносин, член житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, надану йому у користування, набуває права власності на це майно.
Положенням постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7 роз'яснено, що якщо спадкодавець повністю вніс пайовий внесок, то до складу спадщини включається відповідно квартира, дача, гараж, садовий будинок, інші будівлі та споруди.
Пунктом 12 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.95 р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» встановлено, що при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.
Згідно роз'яснень, викладених в пункті 3.1. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК). Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Частинами третьою, четвертою статті 200 ЦПК України встановлено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Згідно частин першої, четвертої статті 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, оскільки позивачі позбавлені можливості оформити свої спадкові права після смерті матері, враховуючи наявність в матеріалах справи заяви відповідача про визнання позову, яка не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає можливим задовольнити вимоги.
Пунктом 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року № 1952-ІV передбачено, що однією із підстав державної реєстрація права власності та інших речових прав є рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
Згідно частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позивачами вимога про відшкодування судових витрат не заявлялася, вони покладаються на позивачів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 321, 1216, 1218, 1261, 1268, 1269, 1270, 1296 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 13, 81, 141, 263, 265 ЦПК України,суд, -
ухвалив:
позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Довгинцівської районної в місті ради про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання права власності в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.
Встановити факт належності за життя ОСОБА_3 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі свідоцтва про право власності, що було видане на підставі рішення виконкому районної Ради народних депутатів № 42/10 від 24.02.1989 року та рішення міськвиконкому № 103/1 від 28.04.1989 року та зареєстроване в реєстровій книзі № 10 «Г» аркуш 216 запис № 21847 КП ДОР «Криворізьке Бюро Технічної інвентаризації», на праві власності гаражу № НОМЕР_1 у Гаражно-будівельному кооперативі «Металіст» Довгинцівського району м. Кривого Рогу.
Визнати за позивачами ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , право власності по Ѕ частини за кожним, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на гараж під номером НОМЕР_4 «Металіст» Довгинцівського АДРЕСА_3 . Кривого Рогу розміром 4,20 х 6,20 кв.м..
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 04 березня 2020 року.
Суддя: В. А. Папарига