іменем України
Справа № 210/1252/20
Провадження № 1-кп/210/589/20
"04" березня 2020 р.
Колегія суддів Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі судового засідання ОСОБА_4
за участі:
прокурора ОСОБА_5
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8
захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10
розглянувши у підготовчому судовому засіданні питання щодо продовження строку дії запобіжного заходу обвинувачених у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_6 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 2 ст. 306, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 311 КК України, ОСОБА_7 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 306, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 311 КК України, ОСОБА_8 , яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 317 КК України відомості про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019040710000527 від 08.04.2019 року, -
В провадженні колегії суддів Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 2 ст. 306, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 311 КК України, ОСОБА_7 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 306, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 311 КК України, ОСОБА_8 , яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 317 КК України відомості про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019040710000527 від 08.04.2019 року.
В підготовчому судовому засіданні, призначеному на 04.03.2020 року, під час вирішення питання про продовження строку дії запобіжного заходу, прокурор вважав за доцільне продовжити строк тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 на 60 діб, оскільки ризики, якими обґрунтовувалось обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою існують на даний час.
Обвинувачені та захисники, кожен окремо, в судовому засіданні заперечували проти продовження строку дії запобіжного заходу, просили змінити на більш м'який, не пов'язаний з позбавленням волі.
Приймаючи до уваги думку сторін процесу з приводу продовження строку тримання обвинувачених під вартою, колегія суддів дійшла до наступного висновку.
Згідно до вимог ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
За змістом ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Так, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, які згідно ст.12 ч.4 КК України відноситься до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів, санкція яких передбачає виключно позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років, що збільшує ризик втечі особи обвинуваченого з метою уникнення можливого покарання. В свою чергу втеча ОСОБА_7 зашкодить суспільному інтересу, що полягає у найскорішому дослідженню всіх обставин кримінального провадження та подальшому його судовому розгляду.
Обставинами, що підтверджують наявність ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується є те, що ОСОБА_7 на теперішній час не має місця роботи та постійного заробітку, тобто не має засобів для існування.
При цьому, змінивши вид запобіжного заходу на інший, не пов'язаний з позбавленням волі, існує ризик незаконного впливу на свідків, обвинувачених, експертів, спеціалістів, тощо з метою уникнення покарання, що може бути призначено за результатами розгляду справи.
Також, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, які згідно ст.12 ч.4 КК України відноситься до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів, санкція яких передбачає виключно позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років, що збільшує ризик втечі особи обвинуваченого з метою уникнення можливого покарання. В свою чергу втеча ОСОБА_6 зашкодить суспільному інтересу, що полягає у найскорішому дослідженню всіх обставин кримінального провадження та подальшому його судовому розгляду. Крім того, ОСОБА_6 не має міцних соціальних зв'язків, оскільки не має постійного місця роботи, не одружений, не має засобів для існування, що підтверджує наявність ризику можливої втечі з метою уникнення покарання.
При цьому, змінивши вид запобіжного заходу на інший, не пов'язаний з позбавленням волі, існує ризик незаконного впливу на свідків, обвинувачених, експертів, спеціалістів, тощо.
Крім того, ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення в сфері незаконного обігу наркотичних засобів, яке згідно ст.12 ч.4 КК України відноситься до категорії тяжких, санкція яких передбачає виключно позбавлення волі на строк від шести до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, що збільшує ризик втечі обвинуваченої, що зашкодить суспільному інтересу, котрий полягає у найскорішому розслідуванню всіх обставин кримінального провадження та подальшому його судовому розгляду.
Крім того, обвинувачена ОСОБА_8 на теперішній час не має місця роботи та постійного заробітку, тобто не має засобів для існування, що підтверджує ризик можливої втечі.
Крім того наявний ризик незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні. Зазначений ризик підтверджується тим, що для досягнення повноти, всебічності та неупередженості судового слідства необхідно допитати всіх свідків по даному кримінальному провадженню, які на даний час у повному обсязі ще не допитані.
При цьому, в даному судовому засіданні винести вирок у кримінальному провадженні не є можливим, оскільки справа знаходиться на стадії підготовчого судового засідання.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу, колегія суддів враховує обставини кримінального провадження, практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
У справі «Третьяков проти України» ЄСПЛ констатує, що рішення суду про продовження строку тримання під вартою, не може базуватись на первісних підставах, що слугували для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання заявника під вартою; і суд має з'ясувати можливість застосування до заявника будь-яких альтернативних запобіжних заходів замість тримання під вартою.
Розглядаючи можливість застосування щодо обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 альтернативних запобіжних заходів, колегія суддів, враховуючи наведене, вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених та не зможуть запобігти ризикам у даному кримінальному провадженні.
Отже, доводи обвинувачених та захисників про зміну раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м'який, суд вважає необґрунтованими, оскільки обраний запобіжний захід відповідає особам обвинуваченим, характеру та тяжкості діяння, яке кожному з них інкримінується, позбавляє можливості перешкодити інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленню від суду, впливу на учасників судового процесу.
Так, вирішуючи вказане питання суд в тому числі приймає до уваги правову позицію, викладену у справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року, де Європейський суд з прав людини вказав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінювані ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
З огляду на вказане та зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів вважає, що у кримінальному провадженні відсутні підстави для зміни обвинуваченим, кожному окремо, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м'який.
Відтак, колегія суддів вважає за необхідне залишити без змін запобіжний захід у виді тримання під вартою, продовживши його строк на 60 днів
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 197, 331, 370, 372 КПК України, колегія суддів, -
Продовжити дію раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 /шістдесят/ днів, а саме до 03.05.2020 року включно.
Продовжити дію раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 60 /шістдесят/ днів, а саме до 03.05.2020 року включно.
Продовжити дію раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на 60 /шістдесят/ днів, а саме до 03.05.2020 року включно.
Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Копію ухвали направити до Криворізької установи виконання покарань управління державної пенітенціарної служби України в Дніпропетровській області № 3.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.06.2019 року визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини другої статті 392 КПК України щодо унеможливлення окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3