Справа № 211/551/18
Провадження № 1-кп/211/78/20
05 березня 2020 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі :
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ,
представника потерпілої ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі кримінальне провадження № 12017040230002326 по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в р/п Ставропільський Благодарненського району Ставропільського краю Російської Федерації, громадянина України, одруженого, працюючого токарем ТОВ «Машсервіс», не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, -
Обвинувачений ОСОБА_4 30 грудня 2017 року приблизно об 11 годині 05 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем «Chevrolet Aveo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , слідував по проїзній частині дороги вул. Водоп'янова з боку вул. Сімонова в напрямку вул.Лісового в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, позначеного дорожнім знаком 5.35.1 та дорожньою розміткою 1.14.1 «зебра», який розташований поблизу будинку №2 по вул. Водоп'янова.
В цей час, попереду, по ходу руху автомобіля «Chevrolet Aveo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на вказаний пішохідний перехід вийшла пішохід похилого віку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та почала перетинати проїзну частину з права наліво, наближаючись до смуги руху вказаного автомобіля.
Водій ОСОБА_4 маючи об'єктивну можливість виявити пішохода похилого віку ОСОБА_7 , як у момент її виходу на проїзну частину, так і під час руху по проїзній частині, повинен був зменшити швидкість автомобіля, або зупинитися, щоб дати їй дорогу, та таким чином, безумовно міг уникнути настання ДТП та її наслідків в будь- якому вигляді, але проявив неуважність до дорожньої обстановки та із запізненням застосував гальмування, чим порушив правила безпеки дорожнього руху, а саме вимоги п.п. 1.5., 1.7., 2.3. б), 18.1 Правил дорожнього руху України, згідно яких: 1.5. - дії або бездіяльність учасників дорожнього руху ... не повинні створювати небезпеку ... для руху, загрожувати життю - або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків; 1.7. - водії ... зобов'язані бути особливо уважними до таких категорій учасників дорожнього руху, як ... люди похилого віку та особи з явними ознаками інвалідності; 2.3. б - для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну…; 18.1. - водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
В процесі несвоєчасно застосованого гальмування, водій ОСОБА_4 на проїзній частині дороги по вул. Водоп'янова в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу на нерегульованому пішохідному переході, розташованому поблизу будинку №2 по вул. Водоп'янова, допустив наїзд керованого ним автомобіля «Chevrolet Aveo», реєстраційний номер НОМЕР_1 на пішохода похилого віку ОСОБА_7 , внаслідок чого остання була травмована.
Згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи №169 від 18.10.2019 потерпілій ОСОБА_7 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді забою шийного відділу хребта та спинного мозку в шийному відділі з розвитком, під час травматичного процесу, грубого комбінованого тетрапарезу та грубого порушення функцій ходи; закритого внутрішньо-суглобового уламкового перелому голівки малогомілкової кістки зі зміщенням відламків, неповного перелому епіметафізу великогомілкової кістки без зміщення відламків, з розвитком після травматичного гострого деформуючого артрозу; закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, гематоми виличної області ліворуч, саден та синців обличчя, саден м'яких тканин голови; синців тулубу; саден та синців в області верхніх кінцівок.
Тілесні ушкодження у ОСОБА_7 , за час травматичного процесу, призвели до грубого комбінованого тетрапарезу; в'ялий верхній та спастичний нижній, більш виражений в правах кінцівках, з грубим порушенням акту ходи, та згідно Наказу № 420 від 05.06.2012 «Критерії встановлення ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням трудових обов'язків», таб. 1, п.2.6. відповідають 90% стійкої втрати працездатності, тобто, за ознакою стійкої втрати працездатності, відносяться до тяжких, згідно п.2.1.6 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України від 17.01.1995р. №6, та знаходяться в прямому причинному зв'язку з травмою, отриманою 30.12.2017 року. Таким чином, між порушенням ОСОБА_4 правил безпеки дорожнього руху в частині виконання вимог п. 18.1. Правил дорожнього руху України та настанням наслідків - спричинення потерпілій ОСОБА_7 тяжких тілесних ушкоджень є прямий причинний зв'язок.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , вину визнав повністю та пояснив, що він дійсно 30 грудня 2017 року приблизно об 11 годині 05 хвилин, керуючи автомобілем «Chevrolet Aveo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на проїзній частині дороги вул. Водоп'янова з боку вул. Сімонова в напрямку вул. Лісового в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, не дотримався вимог Правил дорожнього руху України в результаті чого сталася дорожньо-транспортна пригода та була травмована потерпіла ОСОБА_7 ..У вчиненому розкаявся, просив врахувати, що він одразу після того, що сталося викликав швидку допомогу, в послідуючому намагався матеріально допомагати в лікуванні потерпілої, добровільно відшкодував спричинену матеріальну та моральну шкоду.
Представник потерпілої адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні підтвердив фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті, та підтвердивши той факт, що одразу після того, що сталося, обвинувачений дійсно викликав швидку допомогу, а в послідуючому намагався матеріально допомагати в лікуванні потерпілої та добровільно відшкодував спричинену матеріальну та моральну шкоду, на призначені суворого виду покарання не наполягав.
Як слідує з висновку комісійної судово-медичної експертизи №169 від 18.10.2019 потерпілій ОСОБА_7 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді забою шийного відділу хребта та спинного мозку в шийному відділі з розвитком, під час травматичного процесу, грубого комбінованого тетрапарезу та грубого порушення функцій ходи; закритого внутрішньо-суглобового уламкового перелому голівки малогомілкової кістки зі зміщенням відламків, неповного перелому епіметафізу великогомілкової кістки без зміщення відламків, з розвитком після травматичного гострого деформуючого артрозу; закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, гематоми виличної області ліворуч, саден та синців обличчя, саден м'яких тканин голови; синців тулубу; саден та синців в області верхніх кінцівок. Тілесні ушкодження у ОСОБА_7 , за час травматичного процесу, призвели до грубого комбінованого тетрапарезу; в'ялий верхній та спастичний нижній, більш виражений в правах кінцівках, з грубим порушенням акту ходи, та згідно Наказу № 420 від 05.06.2012 «Критерії встановлення ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням трудових обов'язків», таб. 1, п.2.6. відповідають 90% стійкої втрати працездатності, тобто, за ознакою стійкої втрати працездатності, відносяться до тяжких, згідно п.2.1.6 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України від 17.01.1995р. №6, та знаходяться в прямому причинному зв'язку з травмою, отриманою 30.12.2017 року. ( а.с. 172-178 т.2).
Суд, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 , визнав себе винним у повному обсязі щодо фактичних обставин вчинення злочину та вказані обставини ніким не оспорюються, а його свідчення в судовому засіданні дають достатні підстави не сумніватися у добровільності його позиції, на підставі ч.3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів, що маються у кримінальному провадженні, щодо обставин, які ніким не оспорюються та обмежив обсяг доказів, що підлягають дослідженню, допитом обвинуваченого, представника потерпілої, дослідженням висновку комісійної судово-медичної експертизи та документів, що характеризують особу обвинуваченого та стосуються речових доказів по справі.
При цьому судом, відповідно до вимог ч.3 ст. 349 КПК України встановлено, що учасники судового процесу правильно розуміють значення цих обставин та відсутні сумніви у добровільності їх позицій, а також роз'яснено їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
На підставі всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, беручи до уваги повноту належність та допустимість наданих суду доказів, позиції обвинуваченого, суд приходить висновку про доведеність обвинувачення, яке інкриміновано обвинуваченому ОСОБА_4 в обвинувальному акті в редакції від 09.12.2019 року та кваліфікує його дії за ч.2 ст.286 КК України за ознаками порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли потерпілому тяжке тілесне ушкодження.
Керуючись вимогами ст. 65 КК України при призначенні покарання ОСОБА_4 суд враховує, що він вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів, раніше не судимий, є пенсіонером, працює, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно.
Також, при призначенні покарання судом враховуються висновки досудової доповіді відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , наданої Довгинцівським РВ філії ДУ «Центр пробації» у Дніпропетровській області ДУ «Центр пробації», з якої вбачається, що обвинувачений має низький ризик до вчинення повторного кримінального правопорушення та низький ризик небезпеки для суспільства, його виправлення без позбавлення або обмеження волі можливе, він не становить небезпеку для суспільства.
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому суд відносить те, що він вину визнав повністю, щиро розкаявся, відшкодував спричинену шкоду.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому не встановлені.
З врахуванням викладеного, суд приходить висновку, що покарання обвинуваченому повинно бути призначено у виді позбавлення волі з застосуванням положень ст. 75, 76 КК України та додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 174 КПК України, приймаючи до уваги, заяву потерпілого про повне відшкодування спричиненої злочином шкоди, суд вважає за необхідним скасувати накладений ухвалою слідчого судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 09.01.2018 року арешт на автомобіль «Chevrolet Aveo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 29.11.2011 року належить обвинуваченому ОСОБА_4 .
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 373-376 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді трьох років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортним засобом на один рік.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши випробувальний строк на один рік .
Відповідно до положень п.п. 1,2 ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Скасувати накладений ухвалою слідчого судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09.01.2018 року арешт на автомобіль «Chevrolet Aveo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 29.11.2011 року належить обвинуваченому ОСОБА_4 .
Речові докази: автомобіль «Chevrolet Aveo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_4 - вважати переданим за належністю.
Запобіжний захід по даному кримінальному провадженню не обирався.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Згідно ч.6 ст. 376 КПК України копія вироку вручається негайно після його проголошення засудженому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя: ОСОБА_1