83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
01.04.10 р. Справа № 6/196
Заступником голови господарського суду за розпорядженням від 15.02.2010р. передана справа на розгляд судді Гринько С.Ю.
Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кужель А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:
за участю представників сторін:
від позивача - Сирадоєв О.М. - довіреність № 6/юр від 01.08.2009р. (не явився),
від відповідача - Пащенко Г.Д. - довіреність від 12.02.2010р.
за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю “Краматорський шифер” м.Краматорськ до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельний будинок” м.Макіївка
про стягнення 10062,61грн. заборгованості, індексу інфляції, 3%річних, пені і штрафу,
12.06.2009р. позивач, товариство з обмеженою відповідальністю “Краматорський шифер” звернувся з позовною заявою до господарського суду з вимогою стягнути з відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельний будинок 2396,69грн. пені за прострочку виконання грошового зобов'язання за період з 07.02.2009р. по 04.06.2009р., 3% річних в сумі 299,59грн., витрати за інфляцію в сумі 1188,41грн. за період з лютого по квітень 2009р. та штрафу в розмірі 6177,92грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 11.08.2009р. позов задоволено повністю. Касаційною інстанцією - Вищим господарським судом України постановою від 11.11.2009р. рішення господарського суду від 11.08.2009р. скасовано з мотивів порушення норм Господарського процесуального кодексу України.
Позивачем надано клопотання про вирішення спору без участі його представника, не вказавши поважну причину неявки в судове засідання на виклик суду.
В підтвердження позову позивач посилається на договір поставки № 11-Р від 02.03.2007р., який був предметом розгляду у справі № 4/50. За цією справою винесене рішення господарським судом Донецької області від 25.03.2009р., яке вступило в законну дію. Цим рішенням господарський суд стягнув борг з Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельний будинок” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Краматорський шифер” в сумі 30889,60грн., який виник із грошового зобов'язання за договором поставки № 11-р від 02.03.2007р.
Відповідач просить суд відмовити у позові на тій підставі, що після прийняття рішення суду по справі № 4/50, головним державним виконавцем Гірницького ВДВС Макіївського МУЮ відкрите 29.04.2009р. виконавче провадження про примусове виконання наказу про стягнення з ТОВ “Будівельний будинок” на користь позивача 30889,60грн. боргу і 22.05.2009р. накладено арешт на розрахункові рахунки, в результаті чого боржник не мав можливості сплатити кредитору борг. На час вирішення цієї справи борг повністю сплачений, що підтверджує довідка № 8881 від 07.07.2009р. Макіївського міського управління юстиції Гірницького відділення державної виконавчої служби. Нарахування за прострочку виконання грошового зобов'язання позивачем пені і штрафу не відповідає ст.61 Конституції України, за якою ніхто не може бути притягнений двічі до юридичної відповідальності. Але при розрахунку, який зроблений відповідачем він визнає пеню в розмірі 2132,65грн., інфляційні витрати в розмірі 1188,41грн. і 3% річних в сумі 299,59грн.
У відзиву на позов відповідач просить стягнути з позивача витрати, пов'язані із наданими за договором від 01.07.2009р. юридичну допомогу адвокатом Новиковим В.В. в розмірі 2400,00грн., посилаючись на договір і акти виконаний робіт від 07.10.2009р. і 03.03.2010р.
2
Проаналізувавши надані сторонами документи, господарський суд, заслухавши пояснення представника відповідача, встановив наступне: предметом даного спору є стягнення неустойки у вигляді пені і штрафу за прострочку виконання грошового зобов'язання, річних процентів і інфляційних витрат за зобов'язаннями по договору №11-Р від 02.03.2007р. після прийняття судом рішення про стягнення відповідної заборгованості.
Чинне законодавство не заперечує звернення кредитора до господарського суду з вимогою щодо стягнення з боржника суми, на яку заборгованість за грошовим зобов'язанням підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за період після прийняття судом рішення про стягнення відповідної заборгованості.
Рішенням господарського суду від 25.03.2009р. по справі № 4/50 позов задоволено. А виконання рішення виданий кредитору наказ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельний будинок” м.Макіївка на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Краматорський шифер” м.Краматорськ заборгованість в сумі 30889,60грн., яка виникла з невиконання умов договору № 11-Р від 02.03.2007р., 308,90грн. державного мита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
З витягу з банківського рахунку вбачається, що заборгованість боржником погашена 11.06.09р., тобто з порушення строку, встановленого сторонами договором в пункті 3.4 шляхом перерахування коштів в термін 10 календарних днів з моменту відвантаження.
Як встановлено господарським судом у справі № 4/50, відповідач одержав товар від позивача 27.01.2009р. за видатковою накладною № кш-88.
Приймаючи до уваги, що позивач довів, а відповідач не заперечує факт прострочки виконання у встановлений строк грошового зобов”язання, вимога позивача стосовно стягнення інфляційних нарахувань та процентів річних на існуючу заборгованість за невиконаним зобов'язанням законна, виходячи з такого.
Згідно зі статтями 598-609 ЦК України рішення суду про стягнення боргу не є підставою для припинення грошового зобов'язання.
Водночас, приписи статті 625 ЦК України не заперечують звернення кредитора з вимогою про стягнення з боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, суми, на яку заборгованість за грошовим зобов'язанням підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов'язання, зокрема, за період після прийняття судом відповідного рішення (постанова Верховного Суду України від 30.09.2008 N 1/384-07).
За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Вирішуючи ці питання, суд виходить з наступного: з огляду на зміст статей 534,549 та частини 2 статті 625 ЦК правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто прострочення у виконанні зобов'язання сплатити гроші, є не лише обов'язок боржника повернути суму основного боргу, а й сплатити неустойку у формі пені, додаткову суму, що обраховується як добуток від суми основного боргу на індекс інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.
Оскільки доведений факт виконання грошового зобов'язання 11.06.2009р., позивач правомірно нарахував на суму заборгованості, яка стягнута з боржника за рішенням суду № 4/50 за прострочку виконання з 07.02.2009р. по 04.06.2009р. в сумі 299,59грн. річних процентів та 1188,41грн. інфляційних витрат.
З огляду на зміст статей 534,549 та частини 2 статті 625 ЦК правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто прострочення у виконанні зобов'язання сплатити гроші, є не лише обов'язок боржника повернути суму основного боргу, а й сплатити неустойку у формі пені, додаткову суму, що обраховується як добуток від суми основного боргу на індекс інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.
3
Відповідальність за прострочку платежу у вигляді пені може встановлюватися у договорі платниками та одержувачами коштів -підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності згідно зі статтями 1,3,4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.
Оскільки сторонами договором № 11-Р від 02.03.2007р.: а) встановлений строк виконання грошового зобов'язання: п.3.4 договору - з відстроченням платежу на 04 календарних днів з моменту поставки товару ; б) вид відповідальності за прострочення грошового зобов'язання (пеня і штраф); в) розмір пені і штрафу, а також доведено факт прострочки виконання боржником грошового зобов'язання, господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 609,30грн., тобто за тридцять днів прострочки, так як понад 30днів прострочки передбачена відповідальність у вигляді штрафу, який стягується з відповідача у повному розмірі - 6177,92грн.
Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати пропорційно задоволеної судом суми.
Розглядаючи питання стосовно стягнення з позивача на користь відповідача витрати за сплату адвокатських послуг в розмірі 2400,00грн. відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд виходить з наступного:
Згідно статті 44 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини третьої статті 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України “Про адвокатуру”. Дія названого Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами. Суду доведено, що представник, який брав участь в судовому процесі являється адвокатом відповідно до свідоцтва № 2988, виданого рішенням Донецької обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 27.08.08р.№48.
Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, а їх сплату підтверджено відповідними фінансовими документами.
Доведений факт укладання договору між відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю “Будівельний будинок” м.Макіївка і адвокатом, який приймав участь в судовому процесі - Новиковим В.В. від 01.06.2009р., виконання останнім своїх зобов'язань на надання адвокатський послуг, що підтверджується актами приймання-передачі цих послуг від 07.10.2009р. і від 03.03.2010р., але відсутні докази з сплати підприємством відповідача адвокату 2400,00грн.
Господарський суд виходячи з того, що саме реальна, тобто фактично здійснена на момент розгляду справи оплата за юридичні послуги є необхідною умовою стягнення цих сум з іншої сторони, що не доведено відповідачем, в цих вимогах відповідачу відмовляється.
На підставі ст.ст. 268,526,530,549,610,612,625,629, 258 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 44,49,82,84, 81-1,85 ГПК України, господарський суд -
Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Краматорський шифер” м.Краматорськ про стягнення 10062,61грн. заборгованості, індексу інфляції, 3%річних, пені і штрафу з Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельний будинок” м.Макіївка частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельний будинок” м.Макіївка на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Краматорський шифер” м.Краматорськ пеню в сумі 609,30грн., штраф в сумі 6177,92грн., 3% річних в сумі 299,59грн., інфляційні витрати в розмірі 1188,41грн., 82,75грн. державного мита та 194,08грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовити за недоведеністю.
Суддя
Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений 01.04.2010року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в термін, передбачений ст.85 ГПК України.