Справа № 175/4046/18-ц
Провадження № 2/175/1307/18
03 березня 2020 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді Озерянської Ж.М.
за участю секретаря Іщенко Д.Г.
розглянув у судовому засіданні в смт. Слобожанське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» про визнання правочину недійсним та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу, -
В провадженні Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» про визнання правочину недійсним та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу.
У судове засідання 15 жовтня 2019 року на 16-30 год. належним чином повідомлений про розгляд справи адвокат позивача за основним позовом ОСОБА_1 за ордером про надання правової допомоги ОСОБА_4 , що підтверджується його підписом в розписці-повідомленні про дату розгляду справи (а.с.141) ,не з'явився.
У судове засідання 16 грудня 2019 року на 12-30 год. належним чином повідомлені про розгляд справи позивач за основним позовом ОСОБА_1 та його адвокат за ордером про надання правової допомоги ОСОБА_4 не з'явилися, подали до суду клопотання про відкладення розгляду справи (а.с.161,163), але підтверджуючих документів поважності причини відкладення судового засідання суду не надали.
Про розгляд справи на 03 березня 2020 року на 11-00 год. адвокат позивача за основним позовом Воронько О.Д. повідомлений належним чином телефонограмою (а.с.172), у судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надав.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Ухвалою від 17 жовтня 2018 року за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» про визнання правочину недійсним було відкрито провадження у справі та призначене підготовче судове засідання на 17 грудня 2018 року.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач та його адвокат були належним чином повідомлені, про день, час та місце розгляду справи, однак повторно без поважних причин не з'явилися до судового засідання.
Згідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Загальнообов'язкові процесуальні правила ст. 223 ЦПК України є свого роду формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них іманентно презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.
Правила цієї статті встановлюють умови та підстави, які спрямовані не те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.
Частина п'ята цієї статті сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду її автору, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов'язані з неявкою на засідання суду. Логіка цих норм така, що якщо позивач два і більше разів не з'явився в судове засідання на судові виклики, не повідомив причин неявки й не висловив свою позицію щодо можливості розгляду справи без його участі, не постав перед судом і не переконав його у тому, що відповідач щодо нього чинив протиправно чи незаконно, то тоді такими діями він фактично сигналізує про свою нехіть до спору (Подібну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року, справа №9901/949/18).
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, встановлює, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Закріплене п. 1 ст. 6 Конвенції право стосується не лише позивачів, які вправі самостійно розпоряджатися наданими їм законом процесуальними правами, але й і відповідачів, які змушені вчиняти дії, необхідні для захисту проти вимог позивача. Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
Пунктом 2 ч. 2 ст. 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи.
При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення ЄСПЛ від 03.04.2008 «Пономарьов проти України»).
Суд встановив, що розглядати позовні вимоги за наявності матеріалів без участі позивача та/або його адвоката Воронько О.Д. неможливо, клопотання про розгляд справи у їх відсутність не надходило, належним чином повідомлений адвокат позивача в судове засідання не з'явився без поважних причин повторно, тому суд вважає за необхідне позовну заяву ОСОБА_1 залишити без розгляду у зв?язку з неявкою позивача та/або адвоката Воронько О.Д.
Керуючись ст. 44, 223, 257, 258, 352-355 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» про визнання правочину недійсним - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що він має право звернутися до суду із позовом повторно після усунення умов, що були підставою для залишення позову без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Озерянська Ж.М.