Справа № 210/7323/19
Провадження № 2/210/842/20
"04" березня 2020 р. суддя Дзержинського районного уду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Літвіненко Н. А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Перевіривши матеріали позову, судом встановлено, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених у п.п.2, 5, 6, 7,10 ч.3 ст.175, ч. 4, 5 ст.177 ЦПК України.
Зокрема, в порушення п.5 ч.3 ст.175, ч.5 ст.177 ЦПК України позовна заява не містить зазначення доказів, які підтверджують кожну обставину, викладену у позові.
Так, за загальним правилом у відповідності до вимог ст.27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування.
Частиною 2 ст.28 ЦПК України передбачено, що позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 106 СК України, подружжя, яке не має дітей, має право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану заяву про розірвання шлюбу.
Так, в позовній заяві позивач ОСОБА_1 не зазначає, чи є в них з відповідачем спільні діти чи ні, не вказує в позові чи відповідач ОСОБА_2 бажає розірвати шлюб в органах державної реєстрації актів цивільного стану, або ухиляється від подання відповідної спільної заяви до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Дана норма закону стосується випадків, коли один із подружжя заперечує проти розірвання шлюбу, у зв'язку з чим полегшений спосіб розірвання шлюбу є неможливим, або коли він не заперечує проти розірвання шлюбу, але ухиляється від подання відповідної спільної заяви до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до ч. 1 ст. 106 СК України, подружжя, яке не має дітей, має право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану заяву про розірвання шлюбу.
В порушення вимог п.6 ч.3 ст.175 ЦПК України позивачем не надано відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися.
Крім того, з позову вбачається, що позивачем не надано підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; не надано до позову попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
У відповідності до вимог ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно із п. 3, 4 Постанови Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі за заявою про розірвання шлюбу, суди мають враховувати, що воно проводиться органами РАЦС лише у випадках, передбачених статтями 106, 107 СК. При цьому питання про розірвання шлюбу вирішується незалежно від наявності між подружжям майнового спору. Розірвання шлюбу судом відбувається: за наявності в подружжя спільних неповнолітніх дітей; за відсутності згоди одного з подружжя на розірвання шлюбу, крім випадків, передбачених ст. 107 СК; за спільною заявою подружжя, яке має дітей, відповідно до ст. 109 СК; за позовом одного з подружжя відповідно до ст. 110 СК. У заяві про розірвання шлюбу має бути зазначено дату й місце реєстрації шлюбу, мотиви його розірвання, чи є від шлюбу неповнолітні діти, при кому з батьків вони перебувають, пропозиції щодо участі подружжя в утриманні та вихованні дітей після розірвання шлюбу, чи заявляються інші вимоги, які може бути вирішено одночасно з позовом про розірвання шлюбу.
Також, за нормами ч. 5 ст. 95 ЦПК України учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи письмового оригіналу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
В порушення вимог вказаного процесуального законодавства, приєднані до позову копії письмових доказів не містять підпису особи, яка їх засвідчує, та дати такого засвідчення.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єктів та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, регулюються положеннями Закону України «Про судовий збір».
Положеннями пп. 3 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви про розірвання шлюбу, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та складає 768,40 грн.
Так, до позовної заяви позивачем подано клопотання, згідно якого остання просить відстрочити їй сплату судового збору до винесення рішення.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Враховуючи викладене, позивачу пропонується надати до суду документи, які підтверджують скрутний майновий стан, або ж сплатити судовий збір в розмірі 768,40 грн..
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.. 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За таких обставин, суд приходить до висновку, про необхідність залишення позовної заяви без руху та надання строк позивачу для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.. 27, 175,177, 185 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.
Надати позивачеві строк для усунення недоліків поданої заяви - десять днів з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що у разі виконання недоліків поданої заяви відповідно до ухвали суду у встановлений строк, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі не усунення недоліків поданої заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Н. А. Літвіненко