Справа № 171/1615/19
2/171/114/20
Іменем України
25 лютого 2020 року м. Апостолове
Апостолівський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Хоруженко Н.В.,
за участю секретаря - Титаренко Л.Б.,
представника позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_2 , простягнення заборгованості,-
03.09.2019 року представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» - Гребенюк Олександр Сергійович звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості. Вимоги обґрунтовано тим, що відповідно до укладеного між позивачем та відповідачем договору № б/н від 08.07.2010 року відповідач отримав кредит у розмірі 3000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Однак свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 31.07.2019 року має заборгованість за кредитним договором у розмірі 120700,24 грн., яка складається з наступного: 2998,82 грн. - заборгованість кредитом; 117701,42 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом з 08.07.2010 року по 31.07.2018 року. Тому, просить стягнути з відповідача вказану заборгованість.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, просив задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, місце та час слухання справи повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив.
Суд, дослідивши докази, надані сторонами, приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково з наступних підстав.
Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 08.07.2010 року відповідач звернувся до позивача із Анкетою-Заявою, відповідно до якої Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк», у теперішній час Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк», надав ОСОБА_2 кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту в розмірі 3000,00 грн. на платіжну картку, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Посилаючись на невиконання відповідачем умов Договору про надання банківських послуг, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором, яка, за розрахунком позивача, станом на 31.07.2019 року, становить 120700,24 грн. та складається із заборгованості за тілом кредиту - 2998,82 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом з 08.07.2010 року по 31.07.2018 року - 117701,42 грн.
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до Анкети-Заяви від 08.07.2010 року, ОСОБА_2 була надана кредитна картка із встановленим кредитним лімітом у розмірі 3000 грн. на платіжну картку.
За приписами п.п. 3, 6 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов'язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.
Згідно зі ст. 41 Закону України "Про Національний банк України" та ч. ч. 1, 2 ст.68 Закону України "Про банки та банківську діяльність", Національний банк України встановлює обов'язкові для банківської системи стандарти та Правила ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності, що відповідають вимогам законів України та міжнародним стандартам фінансової звітності. Банки організовують бухгалтерський облік відповідно до внутрішньої облікової політики, розробленої на підставі Правил, встановлених Національним банком України відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік має забезпечувати своєчасне та повне відображення всіх банківських операцій та надання користувачам достовірної інформації про стан активів і зобов'язань, результати фінансової діяльності та їх зміни.
Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку, відповідно до підпункту 2.1.1 Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 30.12.1998 № 566, зі змінами та доповненнями, є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій. У разі складання їх у вигляді електронних записів при потребі повинно бути забезпечене отримання інформації на паперовому носії.
Пунктом 5.1 глави 5 вищезазначеного Положенням визначено, що інформація, яка міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа.
Згідно з п.5.4. цього Положенням, особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня.
При цьому, п.5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 року № 254 визначено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Отже, виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.
Враховуючи наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що надані АТ КБ «ПриватБанк» по справі докази є належними та допустимими, у розумінні ст. ст. 58-59 ЦПК України, та у своїй сукупності підтверджують те, що відповідач ОСОБА_2 , відповідно до наданого позивачем розрахунку з липня 2010 року по липень 2019 року користувався кредитними коштами, наданими йому ПАТ КБ «ПриватБанк», у теперішній час Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк», за договором б/н у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.
Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, станом на 31.07.2019 року, відповідач, з урахуванням часткового виконання зобов'язань за кредитним договором, має заборгованість за тілом кредиту в розмірі 2885,63 грн. (а.с.6), яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. При цьому, суд вважає, що позивачем помилкового в розрахунку заборгованості за кредитним договором, в графі заборгованість за кредитом зазначено розмір такої заборгованості - 2998,82 грн., оскільки, в самому розрахунку заборгованості, в графі сальдо поточної заборгованості, визначено розмір заборгованості за тілом кредиту - 2885,63 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, а зазначена позивачем заборгованість у розмірі 2998,82 утворилась з 28.02.2018 року шляхом сумування розміру фактично отриманих коштів 2885,63 та сальдо простроченої заборгованості 113,19 грн., хоча це не передбачено анкетою-заявою, а тому суд вважає можливим стягнення лише фактично отриманих коштів 2885,63 грн.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по процентам за користування кредитом суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, щодо відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно із частиною першою статті 633ЦК України, публічнимє договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться( роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне,готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договору приєднання розроблені ПАТ КБ «ПриватБанк», у теперішній час АТ КБ «ПриватБанк», вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим Банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України, можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику, грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем, у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею)є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові уразі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551ЦК України визначено, що предметом неустойки можебути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору неустойка поділяється на встановлену законом, розмір та підстави стягнення якої визначаються актами законодавства, та договірну, розмір та підстави стягнення якої визначається сторонами в самому договорі.
В Анкеті-Заяві позичальника від 08.07.2010 року, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення розміру процентів за користування кредитом.
Однак, в матеріалах справи наявна підписана відповідачем Довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», згідно якої відповідач своїм підписом засвідчив, що отримав кредит з видачею кредитної картки у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування ним за базовою ставкою 2,5 % в місяць, які нараховується на залишок заборгованості виходячи з розрахунку 360 днів у році, та розмір штрафів, а саме: штрафу (фіксована частина) 500 грн. та штрафу (процентна складова) 5% від суми заборгованості по кредитному ліміту (а.с.8).
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов'язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася.
Договір приєднання, як і публічний договір, є узагальненою категорією таких цивільно-правових договорів, в яких умови договору встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах і які укладаються лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого тексту. Друга сторона при цьому не може запропонувати свої умови договору, але саме вона вирішує та виявляє волевиявлення на укладення договору на запропонованих їй умовах. Таким чином, додержується принцип свободи договору. Чинним законодавством передбачено укладення договору лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованих умов у цілому.
Відповідач ОСОБА_2 , підписавши Довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», якими погоджено тарифи банку, порядок та розмір нарахування процентів за користування кредитом та штрафів, погодився із визначеними процентами та розміром штрафних санкцій, а тому заборгованість відповідача за процентами за користування кредитом має бути розрахована із застосуванням відсоткової ставки у розмірі 2,5 % на місяць, що становить 4256,26 грн., виходячи з наступного.
Так, з розрахунку заборгованості (а.с.4-6) видно, що до 31.08.2014 року позивачем вірно нараховувались відповідачеві проценти за користування кредитом у розмірі 2,5% на місяць (30 % річних), та станом на 31.08.2014 року розмір відсотків становив 913,46 грн., а тому суд вважає, що в судовому засіданні доведено розмір відсотків за користування кредитними коштами за період з 08.07.2010 року по 31.08.2014 року у розмірі 913,46 грн.
Проте, суд не може погодитись з розміром відсотків за користування кредитними коштами за період з 01.09.2014 року, оскільки їх нарахування здійснено з іншого розміру процентної ставки, яка не погоджувалась сторонами при підписанні анкети-заяви на отримання кредитних коштів.
Суд вважає, що заборгованість відповідача по процентам за користування кредитом, має бути розрахована із застосуванням відсоткової ставки у розмірі 2,5 % на місяць, за період з 01.09.2014 року по 31.07.2019 року.
Як видно з доданого до позовної заяви розрахунку у період з 01.09.2014 року по31.07.2019 року відповідач погашення заборгованості не здійснював, а тому розмір заборгованості за відсотками становить 2885,63 грн.*2,5/100*59 (кількість місяців) =4256,26 грн.
Таким чином, загальний розмір заборгованості за відсотками за період з 08.07.2010 року по 31.07.2019 рокускладає:
913,46 грн. (розмір відсотків за користування кредитними коштами за період з 08.07.2010 року по 31.08.2014 року) + 4256,26 грн (розмір відсотків за користування кредитними коштами за період з 01.09.2014 року по31.07.2019 року) = 4256,26 грн .
Вимог про стягнення з відповідача на користь позивача штрафів не пред'явлено.
Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за період з 08.07.2010 року по31.07.2019 року за кредитним договором від 08.07.2010 року, загальний розмір якої становить 7141,89 грн., виходячи з розрахунку:
2885,63 грн. (заборгованість за тілом кредиту) +4256,26 грн. (заборгованість за відсотками) = 7141,89 грн. (заборгованість за відсотками та за тілом кредиту).
Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір в розмірі 113,67 грн., виходячи з розрахунку:7141,89 (розмір суми стягнення)*1921,00(розмір сплаченого судового збору)/120700,24 (розмір заявленої до стягнення суми) =113,67 грн..
На підставі ст.ст.11,15-16,509-510,525,526,610,611,625,1048-1050,1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-83, 130, 131, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», представник позивача - Гребенюк Олександр Сергійович до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором від 08.07.2010 станом на 31.07.2019 року у розмірі 7141,89 грн, яка складається з наступного: 2885,63 грн.- заборгованість за тілом кредиту; 4256,26 грн. - заборгованість за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" судові витрати в розмірі 113 грн. 67 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
На рішення може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду через Апостолівський районний суд Дніпропетровської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Повний текст скласти протягом 5 діб.
Суддя:Н. В. Хоруженко