Справа № 161/15803/19
Провадження № 2/161/699/20
25 лютого 2020 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого судді - Пахолюка А.М.,
при секретарі - Будько І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, -
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.
Свій позов мотивує свій тим, що перебуває у шлюбі з відповідачем, який зареєстрований 04.11.2012 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Луцького міського управління юстиції, актовий запис 1435.
Вказує на те, що спільне життя з відповідачем не склалося, подружні відносини між ними припинено, їх шлюб існує лише формально. Вважає, що подальше збереження шлюбу буде суперечити її інтересам, примирення не можливе, просить суд шлюб зареєстрований 04 листопада 2011 року між нею та відповідачем розірвати.
Від даного шлюбу одна дитина: син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказує, що малолітня дитина проживає разом з нею. Однак, на даний час не має можливості в повній мірі сама утримати дитину, так як для нормального фізичного та духовного розвитку потрібні значні кошти, просить суд стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_4 в розмірі 1/2 частини всіх його доходів, щомісячно та до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою суду від 10 жовтня 2019 року відкрито загальне позовне провадження у даній справі та розпочато підготовче провадження у справі.
Ухвалою суду від 15 січня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Представник позивача в судове засідання не з'явився подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності Просить суд, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Не заперечує щодо заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про день, час та місце розгляду справи.
За погодженням позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, який зареєстрований 04.11.2012 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Луцького міського управління юстиції, актовий запис 1435 (а.с. 8).
Від даного шлюбу одна дитина: син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 11).
Відповідно до ч.1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно зі змістом ст. 55 СК України, дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов'язаний утверджувати в сім'ї повагу до матері. Дружина зобов'язана утверджувати в сім'ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній.
Як вбачається зі змісту ч.3 та 4 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
В судовому засіданні встановлено, що сторони не підтримують подружніх стосунків, не ведуть спільного господарства, шлюб існує формально, між сторонами припинили існувати почуття взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки.
При таких обставинах, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дітей, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають до задоволення.
Згідно ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Як вбачається з свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , ОСОБА_2 являється батьком малолітньої дитини - ОСОБА_4 (а.с.11).
Судом також встановлено, що сторони проживають окремо, малолітня дитина проживають разом з матір'ю - позивачкою ОСОБА_1 та перебуває на повному її утриманні.
Відповідно д ст. 181 Сімейного кодексу України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно ч. 1 ст. 183 Сімейного кодексу України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Визначаючи розмір стягуваних аліментів, суд враховує матеріальне становище сторін та неповнолітньої дитини, те, що сторони не змогли добровільно досягнути згоди про розмір сплачуваних аліментів, а також, що обов'язок утримувати дитину покладається рівною мірою на матір і батька. Визначаючи розмір стягуваних аліментів, суд враховує матеріальне становище сторін та неповнолітніх дітей, а також визначений Законом України «Про державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум для дитини відповідного віку.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач працевлаштований та офіційно отримує дохід (а.с.41).
Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_2 спроможний надавати матеріальну допомогу на утримання неповнолітньої дитини в розмірі - 1/4 частини усіх видів доходу, щомісячно, до досягнення дітьми повноліття.
Доводи позивача щодо наявності у неї витрат на утримання дитини в розмірі - 1/2 частини усіх видів доходу на дитину, не підтверджені належними і допустимими доказами.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є такими, що підлягають до часткового задоволення.
Згідно положень ч.6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У зв'язку з тим, що позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1ст. 5 Закону України "Про судовий збір", тому судовий збір в сумі 768,40 грн. слід стягнути з відповідача на користь держави.
Крім того, згідно ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути в користь позивача 768,40 грн. судового збору за вимогу про розірвання шлюбу.
Згідно п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 28, 77, 81, 263-265, 280-284, 288, 354, 430 ЦПК України, на підставі ст.ст. 77, 180-184, 191 Сімейного кодексу України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Шлюб між ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 04 листопада 2012 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Луцького міського управління юстиції, актовий запис 1435 - розірвати.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно та до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 19.09.2019 року.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. судового збору.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави суму в розмірі - 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. судового збору.
В решті вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до п.п.15.5) п. 1 Розділу ХШ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідач - ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складено 04 березня 2020 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду А.М. Пахолюк