Справа № 199/1031/20
Провадження (3/199/721/20)
іменем України
04.03.2020 року місто Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська Савченко Є.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дніпропетровська, громадянина України, проживаючого по АДРЕСА_1 , у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за участю: ОСОБА_1 , захисника Шахназаряна М.А.,-
У відношенні ОСОБА_1 15.01.2020 року складено протокол серії ДПР18 № 202962 про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, в тому, що він, «15.01.2020 року о 12 год. 09 хв. на а/д Бухмут-Покровськ-Михайлівка 57м, водій ОСОБА_1 керував ТЗ MAN № НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння (почервоніння очей, сонливість, поведінка не відповідає дійсності) та від проходження медичного огляду в медичному закладі для визначення ступеню наркотичного сп'яніння відмовився в законному для цього порядку на місці зупинки, в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України».
Згідно протоколу вважається, що в діях ОСОБА_1 мається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу і швидкість реакції.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши наявні докази, письмове клопотання останнього, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у зв'язку з наступним.
Відповідно до ст.ст.245, 246, 252, 256, 268, 280, 283 КУпАП, суддя при розгляді справи розглядає всі питання факту і права, але в межах порушеного провадження, дотримуючись принципів судочинства та здійснення правосуддя, коли висновки судді не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви вини тлумачаться на користь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, у зв'язку з чим докази повинні бути оцінені суддею на їх достатність для достовірних і безперечних висновків про скоєний на принципах забезпечення доведення вини за ст.129 Конституції України, і визнання провини згідно зі ст.252 КУпАП не може мати наперед встановленої сили.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину не визнав. Суду показав, що він в зазначений в протоколі день та час дійсно керував ТЗ, однак в стані наркотичного сп'яніння не перебував, зазначає що працівниками поліції були порушені його права, оскільки йому було запропоновано пройти зазначений огляд на місці, з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння, а не в медичному закладі, що він вважає порушенням його прав. Також, йому не було надано копії направлення на проходження медичного огляду з метою визначення наркотичного сп'яніння, а на його прохання надати зазначене направлення в медичний заклад за місцем його мешкання, тобто в м.Дніпро, працівниками поліції було проігноровано. Просив закрити провадження у справі, у зв'язку із відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, про що через канцелярію суду надав відповідне клопотання.
Матеріали справи про адміністративне правопорушення містять пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , пояснення яких відібрані з грубим порушенням КУпАП, а саме: самі пояснення не містять відомостей про попередження свідків про кримінальну відповідальність за надання неправдивих свідчень, не містять відомостей про встановлення особи, відповідно до документу який засвідчує особу, також зазначені в поясненнях свідків ознаки наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 суперечать самому протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки зазначається лише: (зіниці очей не реагують на світло, тремтіння пальців рук). Крім того, з відеозапису нагрудної камери поліцейського не встановлено, що в присутності свідків були перевірені ознаки наркотичного сп'яніння водія і вони це підтверджують, натомість відеозапис з нагрудної камери працівника поліції переривався, а ОСОБА_1 взагалі не оголошувалися ознаки сп'яніння, не було роз'яснення йому прав, передбачених ст. 268 КУпАП, лише повідомлено про необхідність проїхати до медичного закладу для перевірки стану його сп'яніння, відсутні дані щодо складання протоколу та вручення його копії.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються також інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Практика Європейського суду з прав людини показує, що суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Спираючись на положення ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України»(рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.), беручи до уваги адміністративне стягнення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України, суд, виходить з того, що, як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушеннямст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі Конвенція).
При цьому суд наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебирати на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З огляду на викладене, згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок проведення огляду водіїв на стан сп'яніння регламентований Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 року №1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 року за №1413/27858 (далі Інструкція)
Відповідно до пункту 6 Розділу І Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться:
- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби);
- лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
При цьому, згідно пункту 7 Інструкції, огляд в закладі охорони здоров'я проводиться лише в разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським. Суд вважає, що вказана норма дозволяє оптимізувати час на проведення огляду водіїв та убезпечує добросовісних водіїв від зловживань з боку працівників правоохоронного органу.
Окрім вищевказаного, суду також не надано належних і допустимих доказів перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп'яніння саме під час керування транспортним засобом, оскільки відсутні безпосередні свідки керування останнім ТЗ.
Також, відповідно до ч.1 ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засо-бами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відсторо-ненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними судна-ми та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо пере-бування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Однак матеріали справи не містять підтвердження відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом.
Відповідно до п. п. 3,4 розділу 1 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота), звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло, сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови, почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ознаками наркотичного сп'яніння у водія ОСОБА_1 є: почервоніння очей, сонливість поведінка що не відповідає дійності. Так, відповідно до зазначеної інструкції така ознака, як «сонливість» та «поведінка що не відповідає дійсності» взагалі відсутні, а в самій інструкції зазначається про ознаку «поведінка що не відповідає обстановці».
Отже, сам по собі факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння за недоведеністю таких ознак не може бути підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 р. № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, проведення такого огляду можливе лише за наявності ознак сп'яніння (п. п. 1,12 Розділ 11).
Згідно ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Отже, враховуючи, що згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд, оцінивши наявні в даній адміністративній справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до висновку про відсутність поставленого у вину органом патрульної поліції в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у зв'язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись п.1 ст.247, ст.ст. 283, 284 КУпАП,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - задовольнивши клопотання ОСОБА_1 .
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, щодо якої її винесено, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.
Суддя: Є.М.Савченко