Справа № 169/962/19
Провадження № 2/169/238/20
05 березня 2020 року смт Турійськ
Турійський районний суд Волинської області в складі
головуючого судді Тітівалова Р.К.,
з участю
секретаря судового засідання Веремчук Л.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.
Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла двоюрідна баба позивача - ОСОБА_4 , після смерті якої відкрилася спадщина, зокрема, на житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 . За життя ОСОБА_4 у 2005 році склала заповіт на вказане нерухоме майно на ім'я позивача, а в 2008 році - новий заповіт на відповідача ОСОБА_2 , який у шестимісячний строк після смерті ОСОБА_4 до нотаріуса не звернувся з заявою про прийняття спадщини та на час відкриття спадщини зі спадкодавцем не проживав. Відповідач ОСОБА_3 , яка є двоюрідною онукою ОСОБА_4 , у встановленому законом порядку спадщину не прийняла та жодних дій для цього не вчиняла. Спадкоємців першої, другої, третьої, четвертої черг за законом та за правом представлення немає. Вказуючи, що вона належить до спадкоємців п'ятої черги за законом, подала заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , однак нотаріус їй відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на будинок на ім'я спадкодавця, просила визнати за нею право власності на спадковий житловий будинок із господарськими спорудами в порядку спадкування за законом після смерті двоюрідної баби ОСОБА_4 .
У судове засідання позивач не з'явилася, хоча належним чином про дату, час і місце розгляду справи була повідомлена, 11 лютого 2020 року представник позивача Гут Б.А ОСОБА_5 подав до суду письмову заяву, в якій вказав, що позов підтримує з викладених у ньому підстав, не заперечує проти заочного розгляду справи та просить розглядати справу без його участі та за відсутності позивача (а.с. 66).
Відповідачі у судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи в контексті положень частини одинадцятої статті 128 Цивільного процесуального кодексу України належним чином були повідомлені (а.с. 74-77), про причини неявки суд не повідомляли, відзив на позов не подавали.
Враховуючи, що в судове засідання всі учасники судового розгляду не з'явилися, то відповідно до вимог частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Ухвалою суду від 5 березня 2020 року постановлено проводити заочний розгляд справи.
Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити з таких підстав.
Згідно з частиною першою статті 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
За змістом статті 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 11) і після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої увійшов житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 (а.с. 12).
Належність вищевказаного будинку спадкодавцеві ОСОБА_4 підтверджується довідкою Луківської селищної ради Турійського району Волинської області № 1290 від 12 листопада 2019 року (а.с. 24).
Право власності у встановленому законом порядку на зазначене нерухоме майно не зареєстровано (а.с. 25).
До складу спадкового домоволодіння входять житловий будинок «А1» з прибудовою «а1», загальною площею 87,4 кв. м, житловою площею 57,9 кв. м, літня кухня «Б1», хлів «В1» з прибудовою «в1», хвіртка «1», огорожа «2, 3, 4», колонка питна «5» (а.с. 20-22).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 Цивільного кодексу України).
Відповідно до положень частини першої статті 1265 Цивільного кодексу України у п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 1269 Цивільного кодексу України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
За змістом частини першої статті 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Частиною першою статті 1272 Цивільного кодексу України передбачено, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Встановлено, що ОСОБА_4 5 грудня 2005 року склала заповіт, яким усе належне їй майно, зокрема, і житловий будинок, заповіла ОСОБА_6 , яка після одруження в 2007 році змінила прізвище на ОСОБА_7 (а.с. 13, 16).
14 січня 2008 року ОСОБА_4 склала новий заповіт, яким належний їй житловий будинок заповіла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 14).
Позивач є двоюрідною онукою спадкодавця ОСОБА_4 , що підтверджується судовим рішенням від 29 січня 2019 року та свідоцтвами про народження позивача та її батька ОСОБА_8 (а.с. 15-18).
ОСОБА_4 на день смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) проживала одна по АДРЕСА_1 (а.с. 12).
26 січня 2009 року позивач подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 (а.с. 58), на підставі чого було заведено спадкову справу.
Свідоцтво про право на спадщину на спадковий будинок після смерті ОСОБА_4 не видавалося, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (а.с. 56).
Спадкоємці, які мають право на обов'язкову частку в спадщині, відсутні.
З огляду на вказане, позивач ОСОБА_1 , як двоюрідна онука спадкодавця, є єдиною спадкоємницею п'ятої черги за законом, яка в контексті положень статей 1269, 1270 Цивільного кодексу України у встановленому законом порядку прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 .
Постановою приватного нотаріуса від 31 серпня 2019 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове нерухоме майно, які підтверджують його державну реєстрацію права власності та належність спадкодавцю ОСОБА_4 (а.с. 19).
Наведені обставини справи об'єктивно підтверджуються дослідженими судом матеріалами спадкової справи № 24/09 до майна померлої ОСОБА_4 (а.с. 57-64), з яких також видно, що інших спадкоємців, які б звернулися із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , немає, а тому відповідачі у цій справі в контексті положень частини першої статті 1272 Цивільного кодексу України є такими, що не прийняли спадщину.
За таких обставин справи, які підтверджуються належними і допустимими доказами, відповідно до зазначених норм матеріального права, виходячи із характеру спірних правовідносин, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 та правових підстав для визнання за нею права власності на спадкове нерухоме майно.
Відповідно до вимог статті 141 Цивільного процесуального кодексу України з відповідачів у рівних частинах слід стягнути на користь позивача сплачений при поданні позову судовий збір.
На підставі викладеного, статей 1216, 1217, 1265, 1268, 1269, 1270, 1272 Цивільного кодексу України та керуючись статтями 141, 247, 263, 264, 265, 268, 273, 280, 282, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок «А1» з прибудовою «а1», загальною площею 87,4 кв. м, житловою площею 57,9 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з господарськими будівлями і спорудами: літня кухня «Б1», хлів «В1» з прибудовою «в1», хвіртка «1», огорожа «2, 3, 4», колонка питна «5», в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 408 (чотириста вісім) гривень 30 (тридцять) копійок.
Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 408 (чотириста вісім) гривень 30 (тридцять) копійок.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Волинського апеляційного суду через Турійський районний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених Цивільним процесуальним кодексом України строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Представник позивача: ОСОБА_9 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .
Повне рішення складено 5 березня 2020 року.
Головуючий