83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
25.03.10 р. Справа № 14/6
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Джарти В.В.
При секретарі судового засідання Косенко Ю.В.
за участю:
Прокурор: Пономарьов А.О., посвідчення
Представників сторін:
від позивача Ніколаєв О.О., довіреність
від відповідача не з'явився
від третьої особи не з'явився
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Аріс” м. Донецьк
До відповідача: Державного підприємства „Торезантрацит” м. Торез
За участю прокурора
За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Міністерства вугільної промисловості України м. Київ
Предмет спору: стягнення 525 000,00 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Аріс” м. Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства „Торезантрацит” м. Торез про стягнення штрафних санкцій в сумі 525 000,00 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору №02-01/1-КР91 від 20.06.2008р. в частині передачі позивачу для ремонту обладнання.
Відповідач у відзиві на позовну заяву № 04/01-127 від 26.01.2009 р. проти позовних вимог заперечує, посилаючись на передачу ним позивачу для проведення капітального ремонту машини 1ППН5. Крім цього, як вказує відповідач, внаслідок внесення змін до договору №02-01/1-КР91 від 20.06.2008р. загальна ціна договору зменшилась з 525000,00 грн. до 350000,00 грн. Одночасно, відповідач посилається на відсутність його вини у невиконанні зобов'язань перед позивачем.
Ухвалою від 04.02.2009 р. до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Міністерство вугільної промисловості України.
Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача в судове засідання не з'явилась, пояснень по суті спору на надала.
Рішенням господарського суду Донецької області від 04.03.2009 р. задоволені позовні вимоги ТОВ „Аріс” м. Донецьк щодо стягнення з ДП „Торезантрацит” м. Торез штрафних санкцій в сумі 525 000,00 грн. На підставі чого видано наказ від 17.03.2009 р.
Постановою Вищого господарського суду України від 16.12.2009 р. частково задоволено касаційне подання заступника прокурора Донецької області в інтересах держави в особі Міністерства вугільної промисловості України та скасовано рішення господарського суду Донецької області від 04.03.2009 р., а справу № 14/6 направлено на новий розгляд до господарського суду Донецької області.
Розпорядженням заступника голови господарського суду у Донецькій області від 27.01.2010 р., справу передано на розгляд судді Джарти В.В.
Як було зазначено в постанові Вищого господарського суду України від 16.12.2009 р., господарським судом не було дано правової оцінки тій обставині, що договір не скріплений печаткою Міністерства вугільної промисловості України, тоді як його умови та приписи наведеної норми права передбачають, що він є укладеним з моменту підписання договору сторонами та скріплення печатками сторін.
Відповідно до ст. 111-12 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
З метою виконання вказівок, які містились в постанові Вищого господарського суду України від 16.12.2009 р. по справі № 14/6, під час нового розгляду справи, господарським судом Донецької області оглянуто в судовому засіданні оригінал договору № 02-01/1-КР91 на виконання робіт з капітального ремонту гірничошахтного обладнання від 20.06.2008 р. та залучено до матеріалів справи засвідчену копію договору, з якої вбачається, що договір № 02-01/1-КР91 від 20.06.2008 р. підписаний всіма його сторонами та скріплений печатками.
27.01.2010року, господарським судом Донецької області направлено листа до Прокуратури Донецької області про повідомлення останнього щодо передання справи № 14/6 на новий розгляд судді Джарти В.В. та визначення щодо участі прокурора у розгляді вказаної справи.
09.02.2010року канцелярією господарського суду Донецької області було отримано повідомлення про вступ прокурора у розгляд справи № 05/1-03-10 від 08.02.2010року, в порядку ст. 29 ГПК України.
18.02.2010 року від позивача надійшли письмові пояснення по справі, в останній яких наполягає на задоволенні позову. Зауважив, що угода між ТОВ „Аріс”, ДП „Торезантрацит” та Міністерством вугільної промисловості України, укладена з дотриманням вимог ст. 207 ЦК України та ст. 181 ГК України.
25.02.2010 року від відповідача надійшли письмові пояснення по справі від 18.02.2010 р., якими заперечує проти позову. Зазначив, що зобов'язання за договором у ДП „Торезантрацит” перед ТОВ „Аріс” мало виникнути лише після фактичних надходжень до спеціального фонду бюджету для оплати за даним договором. У зв'язку із змінами фінансування робіт з капітального ремонту гірничошахтного обладнання, ДП „Торезантрацит” не передавало обладнання для ремонту ТОВ „Аріс” через відсутність фактичних надходжень бюджетних коштів до спеціального фонду, внаслідок чого ДП „Торезантрацит” та Мінвуглепром не брали зобов'язання по виконанню даного договору.
Від Міністерства вугільної промисловості України надійшли письмові пояснення від 10.02.10 р., якими останній теж заперечує проти позову.
25.03.2010 року від прокуратури Донецької області надійшли письмові пояснення по справі, у яких зазначено, що договором не визначено строк, за яким відповідач зобов'язаний передати гірничошахтне обладнання позивачу для здійснення ремонту, тому на даний момент, договір не припинив свою дію, а у відповідача не настало зобов'язання щодо передачі обладнання ТОВ „Аріс” для ремонту.
Також прокурор посилається на п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, за умовами якого, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та прокурора, господарський суд встановив:
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання згідно із ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України, ст. 174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.
На підставі тендерних торгів, між Міністерством вугільної промисловості України (замовником), позивачем (виконавцем) та відповідачем (платником) 20.06.2008р. був підписаний договір № 02-01/1-КР91 на виконання робіт з капітального ремонту гірничошахтного обладнання.
Відповідно до розділу 1 вказаного договору, Державне підприємство „Торезантрацит” м. Торез дає доручення, а Товариство з обмеженою відповідальністю „Аріс” м. Донецьк зобов'язується за плату виконати капітальний ремонт гірничошахтного обладнання відповідача, перелік якого наведений в списку, що є додатком до цього Договору.
Згідно п. 1.2 договору № 02-01/1-КР91 від 20.06.2008 р. Державне підприємство „Торезантрацит” м. Торез зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи згідно з узгодженою калькуляцією. Державне підприємство „Торезантрацит” м. Торез зобов'язане виконувати всі вказівки Товариства з обмеженою відповідальністю „Аріс” м. Донецьк з правильної експлуатації та збереження відремонтованого обладнання та допускати до роботи з ним лише кваліфікованих працівників (п. 1.3 договору).
Як встановлено судом, виходячи зі змісту наданих до матеріалів справи специфікацій №№ 1, 2, 3 до договору № 02-01/1-КР91 від 20.06.2008 р., які були підписані між сторонами, ремонту підлягали три машини 1ППН5 вартістю 175000,00 грн. за одиницю.
За приписом ст. 638 Цивільного кодексу України, ст. 180 Господарського кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України, ст. 180 Господарського кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За приписом ст. 638 Цивільного кодексу України, ст. 180 Господарського кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
При цьому, за змістом п. 3 ст. 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Як встановлено судом, в розділі 1 договору № 02-01/1-КР91 від 20.06.2008 р. сторонами було узгоджено його предмет. Зокрема, відповідно до п. 1.1 вказаного договору Державне підприємство „Торезантрацит” м. Торез дає доручення, а Товариство з обмеженою відповідальністю „Аріс” м. Донецьк зобов'язується за плату виконати капітальний ремонт гірничошахтного обладнання відповідача, перелік якого наведений в списку, що є додатком до цього договору.
Одночасно, за змістом п. 2.1 договору № 02-01/1-КР91 від 20.06.2008 р. загальна вартість робіт за цим договором становить 525000,00 грн.
При цьому, у відповідності із п. 8.1 договору № 02-01/1-КР91 від 20.06.2008 р. останній вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін та діє до 31.03.2009 р. (але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов'язань по цьому договору).
Відповідно до приписів ч.1 ст.. 181 ГК України, господарський договір, за загальним правилом, викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.
Господарським судом Донецької області оглянуто в судовому засіданні оригінал договору № 02-01/1-КР91 на виконання робіт з капітального ремонту гірничошахтного обладнання від 20.06.2008 р. та залучено до матеріалів справи засвідчену копію договору, з якої вбачається, що договір № 02-01/1-КР91 від 20.06.2008 р. підписаний всіма його сторонами та скріплений печатками трьох сторін.
Згідно вимог ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
За приписом ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
В розділі 3 договору № 02-01/1-КР91 від 20.06.2008 р. сторонами було узгоджено порядок передачі обладнання в ремонт.
Зокрема, обладнання, що підлягає ремонту, повинно бути передано відповідачем та прийнято позивачем шляхом підписання акту приймання-передачі обладнання в ремонт. Обладнання, яке підлягає ремонту, вважається переданим позивачу з моменту підписання акту приймання-передачі.
Сторонами в договорі № 02-01/1-КР91 від 20.06.2008 р. не встановлено певного терміну, протягом якого обладнання має бути передане відповідачем в ремонт позивачу.
Згідно із ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
24.10.2008 року позивачем на адресу відповідача направлено лист № 114 від 20.10.2008 р. з вимогою щодо виконання свого обов'язку з постачання для ремонту обладнання за місцем виконання робіт. Направлення позивачем на адресу відповідача вказаного листа підтверджується наданими до матеріалів справи копіями опису вкладення у цінний лист та квитанції № 2153 від 24.10.2008 р.
Таким чином, з урахуванням вимог ст. 530 Цивільного кодексу України відповідач мав виконати свій обов'язок з постачання позивачу для ремонту обладнання в строк до 31.10.2008 р.
З огляду на викладене, відповідачем свої зобов'язання всупереч вимог ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України належним чином і в установлений строк не виконані.
З пояснень представника третьої особи від 10.02.2010р № 29/01-04/16-10 та представника відповідача від 18.02.2010р № 04/01-274 вбачається, що ДП „Торезантрацит” не передавало обладнання для ремонту ТОВ „Аріс” через відсутність фактичних надходжень бюджетних коштів до спеціального фонду, тому Мінвуглепром та ДП „Торезантрацит” не брали зобов”язання по виконанню спірного договору..
Викладене протиречить матеріалам справи, оскільки, у відзиві від 26.01.09р. за № 04/01-127, відповідач зазначив, що згідно акту приймання-передачі від 23.06.2008 р., відповідачем було передано, а позивачем було прийнято для здійснення капітального ремонту одну машину 1 ППН5.(а.с. 40).
Вказаний акт приймання-передання машини 1 ППН5 на ремонт за договором № 02-01/1-КР 91 від 20.06.08року, підписаний представниками позивача та відповідача та головного механіка ОП „Шахта „Прогрес” ДП „Торезантрацит”.
В матеріалах справи міститься акт № 202 від 18.07.08року здачі-приймання виконаних робіт за договором №02-01/1-КР 91 від 20.06.08року, згідно якого робота виконана в повному обсязі, якісно, комплектно та оформлена належним чином.
Крім того, у відзиві від 26.01.09р. за № 04/01-127, відповідач зазначив, що була здійснена проплата відповідно до зазначеного акту, однак, доказів внесення грошових коштів на рахунок позивача надано не було, тому, суд не приймає викладене до уваги.
Відповідних доказів передачі за договором № 02-01/1-КР91 від 20.06.2008 р. позивачу ще двох машин 1 ППН5 для проведення ремонту, всупереч вимог ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не надано.
Згідно вимог ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Пунктом 8.5 договору № 02-01/1-КР91 від 20.06.2008 р. передбачено, що у разі відмови третьої особи та/або відповідача від виконання своїх обов'язків за цим договором та/або розірвання цього договору за ініціативою третьої особи та/або відповідача, третя особа сплачує позивачу штраф у розмірі загальної вартості робіт, зазначеної у п. 2.1 цього договору або визначеною згідно умов цього договору. Відповідач несе солідарну відповідальність разом із третьою особою перед позивачем за сплату штрафних санкцій, визначених даним пунктом договору.
Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Таким чином, внаслідок підписання договору № 02-01/1-КР91 від 20.06.2008 р. сторони погодились з можливістю застосування такого виду відповідальності як стягнення штрафу у розмірі загальної вартості робіт, зазначеної у п. 2.1 цього договору або визначеною згідно умов цього договору.
Згідно із ст. 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників), кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі, як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
За таких обставин, внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем щодо передачі в ремонт останньому обладнання за договором № 02-01/1-КР91 від 20.06.2008 р., позивач набув право вимагати солідарно як від відповідача так і від третьої особи сплати штрафу у розмірі загальної вартості робіт, зазначеної у п. 2.1 цього договору або визначеною згідно умов цього договору.
При цьому, посилання відповідача на зменшення суми договору № 02-01/1-КР91 від 20.06.2008 р. внаслідок внесення змін до п. 2.1 цього договору судом до уваги не приймаються.
Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Як встановлено судом, надана відповідачем до матеріалів справи додаткова угода від 29.09.2008 р. до договору № 02-01/1-КР91 від 20.06.2008 р. про зміну загальної вартості робіт за договором.
Статтею 654 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору вчинюється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Приймаючи до уваги, що спірний (основний) договір підписаний представниками трьох сторін та скріплений печатками, то додаткова угода теж повинна бути підписана представниками трьох сторін та скріплена їх печатками.
Додаткова угода від 29.09.2008 р. до договору № 02-01/1-КР91 від 20.06.2008 р., підписана лише представником однієї сторони замість трьох, як того вимагає вищевказана правова норма, не може бути прийнята судом як належний та допустимий доказ в розумінні ст.. 34 ГПК України, якою передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування
Одночасно, будь-яких інших доказів внесення змін до договору № 02-01/1-КР91 від 20.06.2008 р. відповідачем до матеріалів справи не надано.
Посилання відповідача на часткове виконання ним своїх зобов'язань перед позивачем за договором № 02-01/1-КР91 від 20.06.2008 р. судом до уваги не приймаються, враховуючи, що за змістом п. 8.5 договору № 02-01/1-КР91 від 20.06.2008 р. сплата штрафних санкцій ніяким чином не залежить від ступеня виконання відповідачем та/або третьою особою своїх зобов'язань перед позивачем.
У письмових поясненнях від 25.03.2010 р., прокурор посилається на п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, за умовами якого, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Враховуючи факт наявності порушення відповідачем, зобов'язання за договором № 02-01/1-КР91 від 20.06.2008 р., що призводить до неможливості своєчасного виконання позивачем робіт з капітального ремонту гірничошахтного обладнання, а також те, що позов повністю доведений позивачем, обґрунтований обставинами та матеріалами справи, суд вважає за доцільне задовольнити позовні вимоги ТОВ „Аріс” щодо стягнення штрафних санкцій в розмірі 525 000,00 грн. в повному обсязі, а у клопотанні прокурора щодо зменшення суми позову , відповідно, відмовити.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.
В судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.
На підставі ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 611, 615, 628, 638 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 180, 188, 193 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 32, 33, 34, 38, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
В И Р I Ш И В :
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Аріс” м. Донецьк про стягнення штрафних санкцій в сумі 525 000,00 грн. - задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства „Торезантрацит” (86600, м. Торез, Донецька область, вул. Енгельса, 88, МФО 834016, ЗКПО 32366906, ІПН 323669005242, свідоцтво № 106707767) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Аріс” (юридична адреса: 83100, м. Донецьк, вул. Горького, 158; поштова адреса: 83048, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 202а, р/р 26009309002001 в ДРУ КБ Приватбанк, МФО 335496, ЗКПО 30623536, ІПН 306235305623, свідоцтво № 07273737) 525 000,00 - штрафні санкції, 5 250,00 грн. - державного мита, 118,00 грн. - плати за інформаційно-технічне обслуговування судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту його прийняття.
Суддя