Справа № 640/1872/20 Суддя (судді) першої інстанції: Маруліна Л.О.
04 березня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Чаку Є.В.
суддів: Файдюка В.В.
Мєзєнцева Є.І.
за участю секретаря: Муханькової Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2020 року у справі за заявою Головного управління Державної податкової служби у місті Києві до Представництва «Сантен Ой» про підтвердження обгрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків, -
Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (далі по тексту -ГУ ДПС у м. Києві) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із заявою про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна Представництва «Сантен Ой».
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 31 січня 2020 року у задоволенні позову відмовив.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням ГУ ДПС у м. Києві подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняття нову постанову про задоволення позову у повному обсязі. На думку скаржника, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, оскільки безпідставність недопуску відповідачем посадових осіб позивача до проведення планової перевірки є достатньою підставою для прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна відповідача на підставі підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України. Водночас, оскарження відповідачем наказу про проведення перевірки, не свідчить про наявність спору про право, а тому не може бути підставою для відмови у задоволенні позову.
У відзиві на апеляційну скаргу Представництво « Сантен Ой » зазначило, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення повно, всебічно та об'єктивно з'ясував обставини справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому рішення є законним та обґрунтованим.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду необхідно скасувати, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 24.01.2020 року посадовими особами Головного управління ДПС у м. Києві, на підставі статей 20, 77, 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами і доповненнями), відповідно до наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 14.01.2020 року №279 та згідно з направленнями здійснено виїзд на адресу місцезнаходження Представництва «Сантен Ой» (код 21676061).
Директором Представництвом « Сантен Ой » Метельським А.В. відмовлено в проведенні планової перевірки, з огляду встановлення неможливості проведення перевірки у терміни, вказані у направленнях та наказі Головного управління ДПС у м. Києві про проведення документальної планової виїзної перевірки Представництва «Сантен Ой» від 14.01.2020 року №279, про що складено акт.
27.01.2020 року в. о. начальника ГУ ДПС у м. Києві прийнято рішення від №13124, яким застосовано умовний адміністративний арешт майна платника податків представництва «Сантен Ой», що перебуває у володінні останнього.
З метою підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків Представництва «Сантен Ой», Головне управління ДПС у місті Києві звернулось до суду із відповідною заявою.
Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту контролюючими органами визначені у статті 94 ПК України.
Згідно з п. 94.1 ст. 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Відповідно до підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.
В силу пункту 94.10 статті 94 ПК України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом. Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено).
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 283 КАС України провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 283 КАС України суд ухвалою відмовляє у відкритті провадження за заявою, якщо із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.
Спір про право в контексті зазначеної норми, на думку колегії суддів, має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті 283 КАС України. Зокрема, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для звернення до суду із відповідною заявою.
При цьому наявність спору про право в окремих випадках може бути виявлено після відкриття провадження у справі за відповідною заявою. В такому разі суд також повинен закрити провадження у справі, оскільки відповідні вимоги не можуть бути розглянуті в порядку окремого виду адміністративного провадження, яким є провадження за заявою контролюючого органу.
Спір про право, в розумінні статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у зазначеній статті.
Слід зазначити, що КАС України не містить переліку будь-яких критеріїв незгоди з рішенням контролюючого органу як підстави для висновку про існування спору про право. Отже, у кожному конкретному випадку в залежності від змісту правовідносин суд оцінює наявність існування такого спору з огляду на спосіб вираження відповідної незгоди учасником провадження. Така незгода має втілюватись у вчиненні учасником процесу необхідних дій для відновлення порушеного права.
Судом встановлено, що 24.01.2020 року посадовими особами Головного управління ДПС у м. Києві, на підставі статей 20, 77, 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами і доповненнями), відповідно до наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 14.01.2020 року №279 та згідно з направленнями здійснено виїзд на адресу відповідача, однак директор Представництва «Сантен Ой» відмовився в проведенні планової перевірки, з огляду встановлення неможливості проведення перевірки у терміни, вказані у направленнях та наказі Головного управління ДПС у м. Києві про проведення документальної планової виїзної перевірки Представництва «Сантен Ой» від 14.01.2020 року №279, про що складено акт.
27.01.2020 року в. о. начальника ГУ ДПС у м. Києві прийнято рішення від №13124, яким застосовано умовний адміністративний арешт майна відповідача в порядку підпункту пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України.
Також судом встановлено, що 24.01.2020 року Представництвом «Сантен Ой» було подано до суду позов про визнання протиправним та скасування наказу від 14.01.2020 року № 279 та визнання протиправними дій щодо включення підприємства до плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2020 рік та зобов'язання виключити підприємство з плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2020 рік.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 30.01.2020 року у справі № 640/1709/20 прийнято позовну заяву Представництва «Сантен Ой » до розгляду та відкрито провадження у справі.
У спірній ситуації звернення до суду із заявою щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту випливає з правовідносин, які виникли у зв'язку з недопуском до проведення перевірки на підставі вищезазначеного наказу. Відтак, незгода платника із проведенням перевірки (оскарження в судовому порядку наказу про проведення документальної перевірки) підтверджує існування спору про право в цих правовідносинах.
Правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постановах Верховного Суду від 14 листопада 2018 року (справа №818/907/16), від 25 січня 2019 року (справа №808/2981/14), від 28.11.2019 року (справа № 640/9094/19) де зазначається, що незгода платника із проведенням перевірки (оскарження в судовому порядку наказу про проведення перевірки) підтверджує існування спору про право в цих правовідносинах.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, враховує вказані висновки Верховного Суду щодо застосування норм права.
Крім того, згідно з ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Враховуючи те, що Представництво «Сантен Ой» заперечує законність проведення перевірки, не допуск до якої й зумовив звернення ГУ ДПС у м. Києві із заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна Представництво «Сантен Ой», між сторонами виник спір про право.
Існування у спірних правовідносинах спору про право, на переконання колегії суддів, виключає можливість розгляду та вирішення заяви у справах за зверненням контролюючого органу про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків в порядку ст. 283 КАС України та є підставою для закриття провадження справі.
Відповідні вимоги підлягають розгляду в адміністративних судах України в загальному порядку позовного провадження.
Вказаний висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 26.02.2019 року у справі № 640/20138/18.
Виходячи з викладеного, апеляційний суд вважає, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.238 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
Судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, і, відповідно до ч.1 ст.319 КАС України, є підставою для скасування судового рішення із закриттям провадження у справі.
Керуючись ст. ст. 238, 283, 315, 317, 319 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві - задовольнити частково.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2020 року - скасувати.
Провадження у справі за заявою Головного управління Державної податкової служби у місті Києві до Представництва «Сантен Ой» про підтвердження обгрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків закрити.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлено 04.03.2020 року.
Головуючий суддя Є.В.Чаку
Судді: В.В. Файдюк
Є.І. Мєзєнцев