П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
04 березня 2020 р.м.ОдесаСправа № 815/5544/17
Головуючий в 1 інстанції: Василяка Д.К.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,
суддів Косцової І.П. та Осіпова Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Цандура М.Р.,
представника позивачки Крупіци О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Чорноморської митниці Держмитслужби (правонаступника Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі) на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2019 року, (суддя Василяка Д.К., м. Херсон, повний текст рішення складений 16 грудня 2019 року) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,-
27 жовтня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA508030/2017/000029/2 від 04.10.2017 року, яке прийняте Херсонською ДФС за результатами перевірки митної декларації №UA508030/2017/005143 від 03.10.2017 року, визнати протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA508030/2017/00070 від 04.10.2017 року, яке прийняте Херсонською ДФС за результатами перевірки митної декларації №UA508030/2017/005143 від 03.10.2017 року.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.03.2018 року адміністративний позов був задоволений.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2018 року апеляційна скарга Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі залишена без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 березня 2018 року - без змін.
Постановою Верховного Суду від 18 червня 2019 року касаційну скаргу представника Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі було задоволено частково, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 березня 2018 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2018 року скасовано та справу направлено на новий розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.
19 серпня 2019 року адміністративна справа надійшла до Одеського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2019 року адміністративну справу прийнято до свого провадження та призначено підготовче засідання .
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року вирішено передати справу за позовом ОСОБА_1 до Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA508030/2017/000029/2 від 04.10.2017 року за територіальною підсудністю до Херсонського окружного адміністративного суду.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 був задоволений повністю. Визнано протиправним та скасовано Рішення про коригування митної вартості №UA508030/2017/000029/2 від 04.10.2017 року, прийняте Херсонської митницею ДФС за результатами перевірки митної декларації №UA508030/2017/005143 від 03.10.2017 року. Визнано протиправним та скасовано картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA/508030/2017/0070 від 04.10.2017 року, прийняте Херсонською митницею ДФС за результатами перевірки митної декларації №UA508030/2017/005143 від 03.10.2017 року.
Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням Чорноморська митниця Держмитслужби подала апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .
В доводах апеляційної скарги зазначається, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення взагалі не взяв до уваги вимоги розділу 12 «Особливості пропуску та оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України громадянами», Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України від 17.11.2005 №1118 та Тимчасовий порядок виконання митних формальностей під час здійснення митного оформлення транспортних засобів для їх вільного обігу на митній території України(затверджено Постановою КМУ від 12 грудня 2018 р. №1077) та проігнорував факт ненадання позивачем при митному оформленні за ціною договору необхідного переліку документів, чим порушив зазначені вимоги МК України при постановленні рішення.
Також апелянт вважає, що судом першої інстанції невірно встановлені обставини справи, а саме в рішенні суду вказано, що декларант подав митну декларацію та документи за основним методом за ціною договору; з цього судом зроблено висновок, що митний орган неправомірно здійснював митне оформлення на підставі звіту експерта.
Вказані обставини є помилковими, адже, як вбачається з поданої митної декларації ПА508030/2017/005143, форми декларації митної вартості (в якій декларант особисто зазначив, що бажає здійснювати митне оформлення за резервним методом на підставі звіту експерта), пояснень позивача та заперечень Херсонської митниці ДФС, декларант самостійно подав документи за резервним методом на підставі звіту експерта. Зазначене підтверджується графою 43 митної декларації. Тобто апелянт звертає увагу, що декларантом самостійно було обрано резервний метод визначення митної вартості товару. Не зрозуміло на підставі чого він намагається здійснити визначення митної вартості за ціною договору, адже цієї можливості він себе позбавив раніше митниці. Це підтверджується графою 43 в відмовленій митній декларації та рішенні про коригування в графі 29. Таким чином позивач сам визначив метод визначення митної вартості - 6 резервний, тобто визнав, що всі основні методи з 1 по 5 не можуть бути застосовані та самостійно скоригував М ОСОБА_3 на основі не зрозумілої інформації та необґрунтованої інформації.
Відповідно до статті 52, 53 Митного Кодексу підтвердити заявлену митну вартість товару це обов'язок декларанта. Отже, декларант подав митну декларацію не за основним методом, що ґрунтується на ціні договору, а за резервним методом на підставі звіту експерта.
Крім того, судом першої інстанції не враховано, що поданий разом з митною декларацією звіт експерта про оцінку майна від 02.10.2017 №12 містить розбіжності по ринковій вартості у порівнянні із статистичними показниками та рівнем відкоригованих вартостей (згідно розрахункової частини звіту).
Також суд першої інстанції не взяв до уваги й те, що митний орган скоригував та визначив митну вартість транспортного засобу за резервним методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України, але на підставі наявної у митного органу цінової інформації.
Апелянт вважає, що твердження суду, щодо у рішенні про коригування крім номера та дати МД які були взяті за основу коригування, відсутня інформація щодо порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування є помилковим.
Представник позивача Крупіца О.С. надіслав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначив про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї представника позивачки Крупіци О.С., вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 03.10.2017 р. для митного оформлення товару - автомобіля MINI COOPER Countryman, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_1 ; номер кузова НОМЕР_1 ; тип двигуна - бензиновий; об'єм двигуна - 1598 см. куб.; потужність 135 квт, номер двигуна НВ, календарний рік виготовлення 2013; модельний рік виготовлення 2014; колісна формула 4Х4; загальна кількість місць, включаючи місце водія - 5; тип кузова - хетчбек; колір синій; виробник: Bayerische Motoren Werke AG Werk Oxford (MINI), Німеччина, декларантом ОСОБА_1 через уповноваженого представника, який діє на підставі довіреності від 12.09.2017 р., ОСОБА_2 , було подано до відділу митного оформлення «Цюрупинськ» митного поста «Херсон-центральний» Херсонської митниці ДФС наступні документи:
- Рахунок-фактура (інвойс) №30/2017 від 11.09.2017 року;
- Митна декларація №UA205010/2017/004711 від 13.09.2017 року;
- Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA205010/2017/113669 від 13.09.2017 року;
- Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу 29742042200132825 від 20.07.2015 року;
- Висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №В-1697 від 13.09.2017 року;
- Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №12 від 02.10.2017 року;
- Інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (наявність на товаросупровідних документах відбитку штампу «Радіологічний №380 від 11.09.2017 року);
- Висновок про походження товару або акт експертизи, виданий уповноваженим органом №Вє-596 від 02.10.2017 року;
- Інші некласифіковані документи, довіреність НМТ 170801 від 12.09.2017 року;
- Сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу UA.008.16894-17 від 19.09.2017 року;
- Інформаційний код результатів митного огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № 1/1-1-0-0/1.3/00/1/2/5 від 03.10.2017 року;
- Митна декларація №UA508030/2017/005143 від 03.10.2017.
При цьому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з змісту митної декларації вбачається, що вказаний товар був задекларований за першим методом, тобто за ціною договору, оскільки ціна була зазначена на рівні 16 000 PLN (злотих).
Мотивуючи тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості, посадовою особою митного органу декларанту було запропоновано надати наступні додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості згідно із статтею 53 Митного кодексу України:
- платіжні документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи);
- копію митної декларації країни відправлення;
- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
У відповідь на вказане повідомлення, уповноваженою особою декларанта ОСОБА_2 , заявою від 04.10.2017 року надано письмові роз'яснення, а також копію інвойсу на купівлю автомобіля з аукціону у США від 30.07.2015 року №6894, копію імпортної польської декларації від 21.09.2015 року №OGL/323020/00/001378/2015 та копію звіту autoDNA від 22.06.2017 року.
04.10.2017 р. митним органом відмовлено у митному оформленні товару та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA508030/2017/00070. Як зазначено у вказаній картці відмови, відповідач повідомляє про відмову у митному оформленні (випуску) товарів з таких причин: заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано у зв'язку з тим, що документи, надані для підтвердження митної вартості, не містять усіх необхідних даних та не усі відомості і розрахунки підтверджені. Отже, декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару. Таким чином, митну вартість товарів скориговано та визначено за другорядним методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України на підставі інформації, наявної у митного органу. Прийнято Рішення про визначення митної вартості №UA508030/2017/000029/2 від 04.10.2017 року. У цій же Картці відмови митний орган роз'яснив вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: митне оформлення буде проведено: у разі визначення митної вартості товару на підставі Рішення про визначення митної вартості №UA508030/2017/000029/2 від 04.10.2017 року.
04.10.2017 Херсонська митниця ДФС прийняла рішення про коригування митної вартості товару №UA508030/2017/000029/2, згідно з графою 30 якого митним органом визначено митну вартість товару «автомобіль легковий, призначений для перевезення людей по дорогам загального користування, бувший у використанні - 1 шт. марка - MINI, модель - COOPER COUNTRYMEN; ідентифікаційний номер (VIN) WMWZC5C52EWP36894; номер кузова НОМЕР_1 ; тип двигуна - бензиновий; об'єм двигуна - 1598 см. куб.; потужність 135 квт, номер двигуна НВ, календарний рік виготовлення 2013; модельний рік виготовлення 2014; колісна формула 4Х4; загальна кількість місць, включаючи місце водія - 5; тип кузова - хетчбек; колір синій; виробник: Bayerische Motoren Werke AG Werk Oxford (MINI), Німеччина.» за ціною 67102,880 PLN. У графі 33 вказаного рішення було зазначено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, надані для підтвердження митної вартості, не містять усіх необхідних даних та не усі відомості та розрахунки підтверджені. Наданий декларантом звіт про оцінку майна містить розбіжності по ринковій вартості у порівнянні із статичними показниками та рівнем відкоригованих вартостей (згідно розрахункової частини звіту). Отже, декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару. Також, декларантом неподані усі необхідні документи, а саме: не надано платіжні документи, копію митної декларації країни відправлення, висновків про вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, які б містили документально підтверджені розрахунки. Відповідно до Звіту про оцінку майна від 02.10.2017 року №12, при проведенні експертом дослідження вартості транспортного засобу середню ринкову вартість було застосовано: коригування на торг (застосовано коефіцієнт 0,80), коригування на стан КТЗ (застосовано коефіцієнти 0,70 та 0,80). При цьому Звіт про оцінку не містить опису технічного стану об'єкту дослідження, а також відсутня інформація стосовно цього ж показника порівняльних аналогів, до того ж, загальний технічний стан об'єкта оцінки, як наведено у Звіті, задовільний, комплектація зазначена базова та відповідає для даної моделі; стан аналогів також задовільний, додатково встановлене обладнання відсутнє. Звіт не містить розрахунку застосування коригування на торг. Крім того, як аналоги для порівняння експертом обрано КТЗ на внутрішньому ринку України, не враховано вартості КТЗ в країні придбання та/або вартості у провідних країнах-експортерах. Отже зроблений експертом розрахунок являється непідтвердженим документально, не піддається перевірці його числових складових. Таким чином, митну вартість товару скориговано та визначено за резервним методом відповідно до ст. 64 МК України на підставі наявної у митного органу інформації мережі Інтернет на транспортний засіб MINI Cooper Countryman (www.iaai.com, www.copart.com, www.easyexport.us). Рівень митної вартості складає 67102,88 PLN (злотих)/шт. (числове значення митної вартості товару розраховано шляхом: 18180,00 USD (визначена митним органом ринкова вартість транспортного засобу) та збільшена на 100 EUR (транспортні витрати 70 EUR та витрати на страхування 30 EUR, відповідно до калькуляції від 02.10.2017 року б/н від гр. ОСОБА_2 ).
Попередні методи не застосовуються з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні: - за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів; - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; - на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; - на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару.
Не погоджуючись з вищевказаними рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.
Задовольняючи адміністративний позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що подані уповноваженим представником до митного оформлення документи є достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товару «автомобіль легковий, призначений для перевезення людей по дорогам загального користування, бувший у користуванні - 1 шт. марка -MINI, модель - COOPER COUNTRYMEN; ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_1 ; номер кузова НОМЕР_1 ; тип двигуна - бензиновий; об'єм двигуна - 1598 см. куб.; потужність 135 квт, номер двигуна НВ, календарний рік виготовлення 2013; модельний рік виготовлення 2014; колісна формула 4Х4; загальна кількість місць, включаючи місце водія - 5; тип кузова - хетчбек; колір синій; виробник: Bayerische Motoren Werke AG Werk Oxford (MINI), Німеччина» за МД № UA508030/2017/005143 від 03.10.2017, а відповідач належними та допустимими доказами не довів неправильність заявленої митної вартості.
Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості товару «автомобіль легковий, призначений для перевезення людей по дорогам загального користування, бувший у користуванні - 1 шт. марка -MINI, модель - COOPER COUNTRYMEN; ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_1 ; номер кузова НОМЕР_1 ; тип двигуна - бензиновий; об'єм двигуна - 1598 см.куб.; потужність 135 квт, номер двигуна НВ, календарний рік виготовлення 2013; модельний рік виготовлення 2014; колісна формула 4Х4; загальна кількість місць, включаючи місце водія - 5; тип кузова - хетчбек; колір синій; виробник: Bayerische Motoren Werke AG Werk Oxford (MINI), Німеччина» за основним методом (за ціною договору, що складає 16000,00 PLN) та надання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. При цьому, позиція відповідача полягає у тому, що подані до митного контролю та оформлення документи не містили усіх даних, необхідних для визначення митної вартості, у зв'язку із чим від декларанта витребовувалися додаткові документи, та, оскільки декларантом надано не усі документи для підтвердження заявленої митної вартості, тому митну вартість товару визначено відповідачем за резервним методом, на підставі цінової інформації, наявної інформації в мережі Інтернет на транспортний засіб MINI Cooper Countryman (www.iaai.com, www.copart.com, www.easyexport.us) на рівні 67102,88 PLN.
Статтею 49 МК України від 13.03.2012 визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно із частинами першою - третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від органу доходів і зборів інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
Як передбачено частинами другою - третьою статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частинами першою - третьою статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої, п'ятої, шостої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.
Згідно з частинами першою - другою статті 57 вказаного Кодексу передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
За приписами частин першої, другої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Системний аналіз вказаних положень МК України дає підстави дійти таких висновків.
На виконання такого принципу державної митної справи, як принцип додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб, орган доходів і зборів повинен обґрунтувати причини витребування додаткових документів у разі, якщо документи, які підтверджують митну вартість товарів, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на органі доходів і зборів. У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів орган доходів і зборів повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів. Орган доходів і зборів зобов'язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що в даному випадку відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості вказаного вище товару, виходячи з такого.
З оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів від 04.10.2017 року вбачається, що додаткові документи були витребувані відповідачем від декларанта у зв'язку з тим, що документи, які були подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом.
Разом з тим, у цьому рішенні відсутнє обґрунтування того, що зазначені недоліки впливають на митну вартість товару. При цьому, недоліки (які визначив митний орган) наявні у звіті про оцінку майна від 02.10.2017 року №12, доданого до митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта. Крім того, уповноваженою особою декларанта подано усі необхідні документи, які підтверджують митну вартість товару (рахунок-фактура (інвойс) №30/2017 від 11.09.2017 року вартість товару визначена на рівні 16000,00 PLN, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №12 від 02.10.2017 року, калькуляція витрат від 02.10.2017 року, копія рахунку від 30.07.2015 року). При цьому, поданий звіт експерта про оцінку майна від 02.10.2017 року №12 є належним доказом, що підтверджує вартість товару, оскільки матеріалами справи підтверджено, що експерт має достатній фаховий рівень підготовки, відповідно до кваліфікаційного свідоцтва оцінювача та сертифікату суб'єкта оцінюючої діяльності.
Також, суд першої інстанції слушно звернув увагу на приписи пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, відповідно до яких прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Тобто, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, оскільки не містить наявної в митного органу інформації (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та у ньому відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої відповідачем, та фактів, які вплинули на таке коригування. Відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.
Крім того відповідачем безпідставно не взято до уваги Рахунок-фактуру (інвойс) №30/2017 від 11.09.2017 року, яким визначено вартість спірного автомобіля у розмірі 16000,00 PLN, відповідач без належного обґрунтування взяв до уваги цінову інформацію з мережі Інтернет на транспортний засіб MINI Cooper Countryman (www.iaai.com, www.copart.com, www.easyexport.us), не врахувавши належним чином при цьому документи, які були подані декларантом до митного оформлення.
Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію не довів та не обґрунтував.
У зв'язку з цим, за результатом апеляційного розгляду даної справи колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувані рішення відповідача щодо коригування митної вартості автомобіля позивачки не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та прийняті без урахування усіх фактичних обставин, з порушенням прав позивачки.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 ..
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відтак, апеляційна скарга Чорноморської митниці Держмитслужби задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 292, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Чорноморської митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2019 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення апеляційного суду, або з дня вручення учаснику справи повного судового рішення.
Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко
Суддя І.П.Косцова
Суддя Ю.В.Осіпов
Повне судове рішення складено 5 березня 2020 року