П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
05 березня 2020 р.м.ОдесаСправа № 663/2460/18
Головуючий в 1 інстанції: Шабрацький Г.О.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді -Кравченка К.В.,
судді -Джабурія О.В.,
судді -Вербицької Н.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу акціонерного товариства «Херсонобленерго» на рішення Скадовського районного суду від 02 грудня 2019 року у справі за позовом акціонерного товариства «Херсонобленерго» до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Скадовської міської ради Скадовського району Херсонської області, ОСОБА_1 , про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
В серпні 2018 року Скадовський район енергозбуту і електричних мереж Акціонерного товариства «Херсонобленерго» (надалі - позивач, Херсонобленерго) звернувся до суду з позовом до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Скадовської міської ради Скадовського району Херсонської області (надалі - відповідач, Комісія), ОСОБА_1 , в якому просило:
- поновити строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення №09-08-07 від 20.07.2018 року;
- призначити потерпілим Херсонобленерго;
- скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення №09-08-07 від 20.07.2018 року;
- притягнути до адміністративної відповідальності ОСОБА_1
02.10.2019 року до суду надійшло клопотання про уточнення найменування позивача в зв'язку з його реорганізацією, нова назва позивача - акціонерне товариство «Херсонобленерго».
Рішенням Скадовського районного суду від 02.10.2019 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З протоколу №54 про адміністративне правопорушення від 04.07.2018 року, вбачається, що уповноважена посадова особа Херсонобленерго головний інспектор Скадовського РЕЗ і ЕМ Смирнов О.Ю., керуючись ст.ст.254, 255, 256 КУпАП, склав цей протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , щодо будівництва в охоронній зоні повітряної лінії ПЛ-0,4 кВ Л-2,11 від ЗТП-10/0,4кВ.№16 в прогонах опор №2-3 Л-2,11 від ЗТП-10/0,4кВ.№16 під проводами лінії адміністративно-побутового корпусу кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: м АДРЕСА_1 Скадовськ, вул АДРЕСА_1 Олександрівська АДРЕСА_2 буд. №1-а.
Згідно постанови №09-08-07 по справі про адміністративне правопорушення, від 20.07.2018 року, Комісія постановила, відносно громадянки ОСОБА_1 адміністративну справу щодо порушення нею ст.99 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Херсонобленерго, не погодившись з вказаною вище постановою Комісії, звернулось до суду за оскарженням вказаної постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Ухвалою Скадовського районного суду від 27.08.2018 року було відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі.
Відмовляючи у відкритті провадження в адміністративній справі, суд першої інстанції, посилаючись на норми ч.1 ст.287 КУпАП, дійшов висновку, що Херсонобленерго не має права оскаржувати постанову по справі про адміністративне правопорушення.
Вказану вище ухвалу від 27.08.2018 року було скасовано постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2018 року, а справу було направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Скасовуючи ухвалу про відмову у відкритті провадження, апеляційний суд зазначив, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права та не надано належної оцінки обставинам справи, оскільки відмовляючи у відкритті провадження в адміністративній справі, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не має права на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, а тому позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Не погоджуючись з цим, суд апеляційної інстанції зазначив, що погоджується з тим, що законодавство не надає позивачу права оскаржувати постанову уповноваженого органу, яка приймається за результатами розгляду протоколу, який в свою чергу був складений позивачем, однак відсутність права на звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом означає відсутність самого суб'єктивного права на позов, що тягне за собою у разі подання такого позову інші наслідки, ніж відмова у відкритті провадження у справі.
Розглянувши даний спір по суті та відмовивши в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що до кола осіб, які мають право оскаржити постанову у справі про адміністративне правопорушення відносяться лише прокурор у випадках, передбачених ч.5 ст.7 КУпАП, особа, щодо якої її винесено, а також потерпілий, але суд не може визнати позивача потерпілим, оскільки позивач ні в протоколі про адміністративне правопорушення ні в адміністративному позові не зазначив та не надав суду відповідних доказів спричинення йому шкоди, не вказав в чому така шкода виразилася, також під час розгляду справи про адміністративне правопорушення Адміністративною комісією представником позивача також не заявлялося клопотання про залучення його до участі у справі у якості потерпілого, та крім цього суд взагалі позбавлений процесуальної можливості задовольнити таку вимогу, як визнати позивача потерпілим, з чого слідує, що позивач не має права на оскарження спірної постанови.
Також суд першої інстанції зазначив, що згідно матеріалів справи, будівництво адміністративно-побутового корпусу кафе «Арго» здійснено у відповідності до діючого на той час законодавства з отриманням необхідних дозвільних документів, погодженням з відповідними службами. Станом на теперішній час об'єкт нерухомого майна введено в експлуатацію у встановленому законом порядку.
Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно із п.2 ч.1 ст.4 КАС України публічно-правовий спір - спір, зокрема, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Відповідно до ч.4 ст.5 КАС України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
Вказані положення адміністративного процесуального законодавства кореспондуються із приписами п.5 ч.1 ст.19 КАС України, згідно якої юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом.
Отже, суб'єкт владних повноважень наділений правом звернення до адміністративного суду у визначених випадках з приводу реалізації його компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.
Згідно п.7 ч.1 ст.4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг
Відповідно до ст.255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218-221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи підприємств і організацій, у віданні яких є електричні мережі (статті 99, 103-1);
Таким чином, позивач у даній справі є суб'єктом владних повноважень, якому державою делеговано повноваження на фіксацію адміністративних порушень.
Відповідно до ст.288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено, зокрема: постанову адміністративної комісії - у виконавчий комітет (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчі органи, що виконують їх повноваження) відповідної ради або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до ст.287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.
Отже, законодавство не надає позивачу, як суб'єкту владних повноважень, який наділений повноваженнями складати протоколи про адміністративні правопорушення за ст.99 КУпАП, права оскаржувати постанову уповноваженого органу, яка приймається за результатами розгляду такого протоколу.
Відповідно до ч.1 ст.43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Згідно із ч.3 вказаної статті КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).
На думку колегії суддів, адміністративна процесуальна правоздатність юридичної особи виникає з моменту його створення і припиняється у разі її ліквідації.
Адміністративна процесуальна дієздатність юридичної особи виникає і припиняться разом з виникненням і припиненням адміністративної процесуальної правоздатності.
Водночас, відсутність у суб'єкта владних повноважень права на подання певного позову, який підлягав би розгляду в порядку адміністративного судочинства, не вказує на відсутність чи обмеження здатності у такої особи особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права.
Отже, відсутність передумов права на звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом означає відсутність самого суб'єктивного права на позов, що в свою чергу свідчить про відсутність у позивача - суб'єкта владних повноважень адміністративної процесуальної дієздатності.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності.
Частиною 1 ст.319 КАС України передбачено, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
За таких підстав, колегія суддів робить висновок, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права та помилково розглянуто дану справа по суті позовних вимог, а тому рішення суду першої інстанції відповідно до ст.319 КАС України підлягає скасуванню, а позов підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись ст.311, ст.315, ст.319, ст.321, ст.322, ст.325, ст.329 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу акціонерного товариства «Херсонобленерго» - задовольнити частково.
Рішення Скадовського районного суду від 02 грудня 2019 року - скасувати.
Позов акціонерного товариства «Херсонобленерго» до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Скадовської міської ради Скадовського району Херсонської області, ОСОБА_1 , про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - залишити без розгляду.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Головуючий суддя Кравченко К.В.
Судді Джабурія О.В. Вербицька Н. В.