П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
05 березня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/7445/19
Головуючий в 1 інстанції: Самойлюк Г.П.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Джабурія О.В.
суддів - Запорожана Д.В.
- Кравченка К.В.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Заліпаєв Юрій Валерійович, старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Цинєв Віталій Олександрович про визнання протиправною бездіяльності та скасування постанови від 29.11.2019р. про закінчення виконавчого провадження №58474765, зобов'язання вчинити дії з відновлення виконавчого провадження,
09.12.2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Заліпаєв Юрій Валерійович, старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Цинєв Віталій Олександрович, Одеська міська рада, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, яка полягає в ухиленні від прийняття рішення щодо зобов'язання Одеської міської ради у встановленому земельним законодавством України порядку повторно розглянути проект землеустрою щодо відведення та передачі її у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки кадастровий номер: 5110136900:41:008:0016 площею 0,1 га. за адресою АДРЕСА_1 для будівництва жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка);
- визнати протиправною та скасувати постанову від 29.11.2019 року ВП №58474765 старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області - Заліпаєва Юрія Валерійовича про закінчення виконавчого провадження;
- зобов'язати управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області вчинити дії з відновлення виконавчого провадження ВП 58474765 від 26.02.2019 року щодо зобов'язання Одеської міської ради у встановленому земельним законодавством України порядку повторно розглянути проект землеустрою щодо відведення та передачі її у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки кадастровий номер: 5110136900:41:008:0016 площею 0,1 га. за адресою АДРЕСА_1 для будівництва жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка).
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає, що постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2018 року скасовано постанову Київського районного суду м. Одеси від 10 жовтня 2016 року у справі №520/5836/16-а в частині зобов'язання Одеської міської ради у встановленому земельним законодавством України порядку затвердити проект землеустрою щодо відведення та передачі її у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки кадастровий номер: 5110136900:41:008:0016 площею 0,1 га. за адресою АДРЕСА_1 для будівництва жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) та ухвалено в цій частині нове рішення, яким адміністративний позовом ОСОБА_1 задоволено частково; зобов'язано Одеську міську раду у встановленому земельним законодавством України порядку повторно розглянути проект землеустрою щодо відведення та передачі її у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки кадастровий номер: 51110136900:41:008:0016 площею 0,1 га. за адресою АДРЕСА_1 для будівництва жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка). В іншій частині постанову Київського районного суду м. Одеси від 10 жовтня 2016 року залишено без змін.
Постановою від 12.04.2019 року ВП №58474765 старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області - Цинєва Віталія Олександровича, виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №520/5836/16-а, виданого 18.02.2019 року Київським районним судом міста Одеси про зобов'язання Одеську міську раду у встановленому земельним законодавством України порядку повторно розглянути проект землеустрою щодо відведення та передачі її у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки кадастровий номер: 51110136900:41:008:0016 площею 0,1 га. за адресою АДРЕСА_1 для будівництва жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) - закінчено. В обґрунтування такого рішення державний виконавець послався на рішення Одеської міської ради від 30.01.2019 року №4232-VlI, яким відмовлено ОСОБА_1 в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 5110136900:41:008:0016 площею 0,1 га. за адресою АДРЕСА_1 та передачі її у приватну власність для будівництва жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка). Позивач вважає, що таке виконання рішення є неналежним, а висновок старшого державного виконавця є протиправним, оскільки рішення Одеської міської ради від 30.01.2019 року №4232-VII ухвалене не на виконання рішення суду, а на підставі висновку комплексного земельно-технічного експертного висновку №ED- 2502-1-1042.18 від 12.07.2018 року, виконаного судовим експертом ТОВ «Судова Незалежна Експертиза України», у зв'язки з чим звернувся до суду з вимогою про скасування вищенаведеної постанови державного виконавця.
Представник відповідача заперечував проти позовних вимог, зазначаючи, що з метою виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2018 року у справі №520/5836/16, у добровільному порядку листом від 29.12.2018 року № 2790 юридичний департамент Одеської міської ради звернувся до постійної комісії Одеської міської ради з питань землеустрою та земельних правовідносин із проханням забезпечити повторний розгляд проекту землеустрою щодо відведення та передачі у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , на пленарному засіданні сесії Одеської міської ради. На пленарному засіданні сесії, що відбулося 30.01.2019 року, Одеською міською радою повторно розглянуто поданий ОСОБА_1 проект землеустрою та прийнято рішення № 4232-VII «Про відмову в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі гр. ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки площею 0,1000 га за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)». Таким чином відповідач вважає, що боржником рішення Київського районного суду м. Одеси № 520/5836/16-а, виконано ще до відкриття виконавчого провадження. Відповідно до вищенаведеного відповідачем прийнято оскаржувану постанову.
Третя особа, також надала пояснення, в яких зазначила, що постановою Київського районного суду м. Одеси від 10 жовтня 2016 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської міської ради від 27.04.2016 року №629-VII. Зобов'язано Одеську міську раду у встановленому земельним законодавством України порядку затвердити проект землеустрою щодо відведення та передачі її у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки кадастровий номер: 5110136900:41:008:0016 площею 0,1 га за адресою АДРЕСА_1 для будівництва жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка).
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2018 року скасовано постанову Київського районного суду м. Одеси від 10 жовтня 2016 року у справі №520/5836/16-а в частині зобов'язання Одеську міську раду у встановленому земельним законодавством України порядку затвердити проект землеустрою щодо відведення та передачі її у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки кадастровий номер: 51110136900:41:008:0016 площею 0,1 га. за адресою АДРЕСА_1 для будівництва жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) та ухвалено в цій частині нове рішення, яким адміністративний позовом ОСОБА_1 - задоволено частково; зобов'язано Одеську міську раду у встановленому земельним законодавством України порядку повторно розглянути проект землеустрою щодо відведення та передачі її у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки кадастровий номер: 51110136900:41:008:0016 площею 0.1 га. за адресою АДРЕСА_1 для будівництва жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка). Крім того Одеська міська рада звертає увагу, що ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 03.02.2017 року у справі 520/5836/16-а виправлено описку допущену в постанові Київського районного суду м. Одеси від 10 жовтня 2016 року, а саме: замінено кадастровий номер з « 51110136900:41:008:0016» на « 5110136900:41:008:0016». Та вказує, що Одеською міською радою виконано Постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2018 року та 30.01.2019 року, з урахуванням ухвали Київського районного суду міста Одеси від 03.02.2017 року у справі 520/5836/16-а про виправлення описи, повторно розглянуто поданий ОСОБА_1 проект землеустрою та прийнято рішення № 4232-VII «Про відмову в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі гр. ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки площею 0,1000 га за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)». Одеська міська рада зазначає, що рішення міської ради щодо відмови ОСОБА_1 у задоволенні його клопотання не оскаржено у судовому порядку та є чинним, третя особа зазначає про безпідставність позовних вимог та просить у задоволенні позову відмовити.
Рішенням Одеського адміністративного суду від 21 грудня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування судового рішення та прийняття нового про задоволення позовних вимог в повному обсязі. Апелянт вважає, що судом першої інстанції при вирішенні справи неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права та не повністю з'ясовані обставини справи, що призвело до неправильного вирішення справи.
Згідно до вимог п.2 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання не прибули сторони, які беруть участь у справі, проте про розгляд справи були належним чином повідомлені.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Постановою Київського районного суду м. Одеси від 10 жовтня 2016 року у справі №520/5836/16-а, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суд від 21.12.2016р., задоволено позовну заяву ОСОБА_1 до Одеської міської ради. Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської міської ради від 27.04.2016 року №629-VII. Зобов'язано Одеську міську раду у встановленому земельним законодавством України порядку затвердити проект землеустрою щодо відведення та передачі її у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки кадастровий номер: 51110136900:41:008:0016 площею 0,1 га за адресою АДРЕСА_1 для будівництва жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка).
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 03.02.2017 року виправлено описку допущену в постанові Київського районного суду м. Одеси від 10 жовтня 2016 року у справі №520/5836/16-а, а саме кадастровий номер земельної ділянки ухвалено вважати помилково зазначеним « 51110136900:41:008:0016», вважати вірним « 5110136900:41:008:0016».
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2018 року скасовано постанову Київського районного суду м. Одеси від 10 жовтня 2016 року у справі №520/5836/16-а в частині зобов'язання Одеську міську раду у встановленому земельним законодавством України порядку затвердити проект землеустрою щодо відведення та передачі її у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки кадастровий номер: 51110136900:41:008:0016 площею 0,1 га. за адресою АДРЕСА_1 для будівництва жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) та ухвалено в цій частині нове рішення, яким адміністративний позовом ОСОБА_1 - задоволено частково; зобов'язано Одеську міську раду у встановленому земельним законодавством України порядку повторно розглянути проект землеустрою щодо відведення та передачі її у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки кадастровий номер: 51110136900:41:008:0016 площею 0.1 га. за адресою АДРЕСА_1 для будівництва жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка).
26.02.2019 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Цинєвим Віталієм Олександровичем відкрито виконавче провадження ВП №58474765 за виконавчим листом №520/5836/16-а від 18.02.2019 року про зобов'язання Одеської міської ради у встановленому земельним законодавством України порядку повторно розглянути проект землеустрою щодо відведення та передачі її у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки кадастровий номер: 51110136900:41:008:0016 площею 0.1 га. за адресою АДРЕСА_1 для будівництва жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка).
13.03.2019 року до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області надійшло клопотання Одеської міської ради про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з виконанням постанови Київського районного суду м. Одеси від 10 жовтня 2016 року у справі №520/5836/16-а шляхом повторного розгляду проекту землеустрою щодо відведення та передачі її у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки кадастровий номер: 5110136900:41:008:0016 площею 0.1 га. за адресою АДРЕСА_1 та прийняттям рішення № 4232-VII від 30.01.2019 року «Про відмову в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі гр. ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки площею 0,1000 га за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)». Рішення прийнято з урахуванням ухвали Київського районного суду м. Одеси від 03.02.2017 року по справі №520/5836/16-а
12.04.2019 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Цинєвим Віталієм Олександровичем прийнято постанову ВП №58474765 про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України про виконавче провадження».
Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся зі скаргою до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області на дії старшого державного виконавця, яка мотивована тим, що рішення суду Одеською міською радою не виконано.
Постановою начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Чубаревим О.О. винесено постанову про перевірку виконавчого провадження ВП№58474765 від 15.10.2019 року, якою визнано дії державного виконавця у виконавчому провадженні АСВП №58474765 у частині винесення постанови про закінчення виконавчого провадження в порядку п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України про виконавче провадження» такими, що вчинені з порушенням вимог та норм законодавства України. Скасовано постанову ВП №58474765 від 12.04.2019 року про закінчення виконавчого провадження. Зобов'язано державного виконавця відділу Заліпаєва Ю.В. вжити заходів у виконавчому провадженні АСВП №58474765 відповідно до вимог законодавства України.
30.10.2019 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Заліпаєвим Ю.В. прийнято постанову ВП №58474765 про відновлення виконавчого провадження.
21.11.2019 року Одеська міська рада подала до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області заяву про закінчення виконавчого провадження, у зв'язку з добровільним виконанням рішення суду.
29.11.2019 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Заліпаєва Ю.В. прийнято постанову ВП №58474765 про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України про виконавче провадження»
Не погоджуючись з вищевказаною постановою позивач звернувся до суду.
Вирішуючи дану справу в апеляційному провадженні, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційна, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VІІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусового виконання рішень та рішень інших органів - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини першої статті 13 Закону № 1404-VІІІ під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Вимогами частини п'ятої, шостої статі 26 Закону № 1404-VІІІ передбачено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Статтею 18 Закону № 1404-VІІІ викладено обов'язок виконавця вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VІІІ виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Тобто, дана норма передбачає підстави для закінчення виконавчого провадження у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення, визначеного у виконавчому документі.
Як встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції в ході розгляду справи відповідно до судового рішення Одеську міську раду було зобов'язано у встановленому земельним законодавством України порядку повторно розглянути проект землеустрою щодо відведення та передачі її у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки кадастровий номер: 51110136900:41:008:0016 площею 0.1 га за адресою АДРЕСА_1 , для будівництва жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка).
З метою виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2018 року у справі № 520/5836/16 на пленарному засіданні сесії Одеської міської ради від 30.01.2019 року повторно розглянуто проект землеустрою щодо відведення та передачі у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки кадастровий номер: 5110136900:41:008:0016 площею 0.1 га за адресою АДРЕСА_1 та прийнято рішення № 4232-VII від 30.01.2019 року «Про відмову в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі гр. ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки площею 0,1000 га за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» відповідно до норм Земельного Кодексу України та з урахуванням ухвали Київського районного суду м. Одеси від 03.02.2017р., якою виправлено описку допущену в постанові Київського районного суду м. Одеси від 10 жовтня 2016 року у справі 520/5836/16-а, а саме зазначено вірний кадастровий номер земельної ділянки « 5110136900:41:008:0016».
З огляду на те, що постанова П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2018 року у справі №520/5836/16-а була виконана шляхом повторного розгляду проекту землеустрою щодо відведення та передачі її у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки кадастровий номер: 5110136900:41:008:0016 площею 0.1 га за адресою АДРЕСА_1 та прийняттям рішення № 4232-VII від 30.01.2019 року «Про відмову в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі гр. ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки площею 0,1000 га за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» 29.11.2019 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Цинєвим Віталієм Олександровичем прийнято постанову ВП №58474765 про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України про виконавче провадження».
Так, колегія суддів зазначає, що положеннями статті 18 розділу ІІІ Закону № 1404-VІІІ передбачено обов'язки і права виконавців.
Зокрема, частиною другою вказаної статті передбачено, що виконавець зобов'язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
Пунктом першим частини третьої статті 18 Закону № 1404-VІІІ визначено права виконавця під час здійснення виконавчого провадження, зокрема проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону. При цьому, суд звертає увагу, що наведена норма визначає право, а не обов'язок державного виконавця проводити перевірку виконання боржником рішень.
Наведені норми законодавства дають суду підстави до наступних висновків про те, що державним виконавцем при прийнятті постанови про закінчення виконавчого провадження було враховано рішення Одеської міської ради № 4232-VII від 30.01.2019 року «Про відмову в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі гр. ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки площею 0,1000 га за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» відповідно до норм Земельного Кодексу України.
Щодо доводів апелянта стосовно виконання рішення Одеської міської ради від 30.01.2019 року №4232-VII неналежним чином, а саме те, що воно ухвалене не на виконання рішення суду, а на підставі комплексного земельно-технічного експертного висновку №ED- 2502-1-1042.18 від 12.07.2018 року, виконаного судовим експертом ТОВ «Судова Незалежна Експертиза України», колегія суддів зазначає наступне.
Так, вбачається зі змісту рішення Одеської міської ради № 4232-VII від 30.01.2019 року «Про відмову в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі гр. ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки площею 0,1000 га за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» зазначено, що вказане рішення прийнято відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. ст. 12, 83, 118, 122 Земельного Кодексу України, постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2018 року по справі 520/5836/16-а, з урахуванням комплексного земельно-технічного експертного висновку №ED- 2502-1-1042.18 від 12.07.2018 року, виконаного судовим експертом ТОВ «Судова Незалежна Експертиза України».
А отже доводи апелянта стосовно неналежного виконання колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що ґрунтуються виключно на припущеннях позивача та фактичною незгодою саме з рішенням Одеської міської ради № 4232-VII від 30.01.2019 року.
Відповідно до ч.1-3 ст.242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За таких обставин колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 8, 9, 10, 73, 74, 77 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що рішення підлягає скасуванню.
Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308; 311; 315; 316; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2019 року без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Головуючий суддя Джабурія О.В.
Судді Запорожан Д.В. Кравченко К.В.