20 лютого 2020 року м. Дніпросправа № 160/3557/19
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),
суддів: Суховарова А.В., Головко О.В.,
за участю секретаря судового засідання Троянова А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеської митниці ДФС на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 червня 2019 року (суддя 1 інстанції Жукова Є.О.) в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Симбол» до Одеської митниці ДФС про скасування рішення про коригування митної вартості №UA500170/2019/000001/2 від 28.03.2019 р.; картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №A500170/2019/00093, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Симбол» звернулося до суду з позовом до Одеської митниці ДФС, в якому просило про скасування рішення про коригування митної вартості №UA500170/2019/000001/2 від 28.03.2019 р.; картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №A500170/2019/00093.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 червня 2019 року позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправним та скасоване рішення Одеської митниці ДФС України №UA500170/2019/000001/2 від 28.03.2019 р. про коригування митної вартості та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 500170/2019/00093.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про неправомірність рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 500170/2019/000001/2 від 28.03.2019 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500170/2019/00093 від 28.03.2019, оскільки позивачем було подано відповідачу достатній пакет документів на підтвердження кількісних і вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої позивачем за першим методом, а коригування відповідачем митної вартості здійснено неправомірно з порушенням вимог Митного кодексу України.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення суду першої
інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Доводить правомірність дій митного органу при коригуванні митної вартості та винесенні картки відмови.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказує на безпідставність та необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.
Перевіривши рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, доводи відзиву на апеляційну скаргу, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла таких висновків.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що між Позивачем та JOKER UNO LIMITED Китай укладено контракт №8 від 12.12.2018, згідно з умовами якого продавець передає покупцю, а покупець приймає у продавця товар відповідно до умов цього договору.
На виконання умов вказаного контракту позивачем придбано та подано до митного оформлення наступний товар:
1. Вузька ворсова синтетична (поліестер та поліамід) тканина: L-20mm Липучка. (25метрів/рудон) - кручкова і (25метрів/рулон) - петлева . 20мм- 6600 п.м.; E-50mm Липучка. (25метров/рулон) - кручкова і (25метров/рулон) - петлева , 50мм-17500 п.м. Торговельна марка немає даних. Країна виробництва Китай. CN. Виробник JOKER UNO LIMITED.
2. Частини застібок-блискавок: М-№5 Нейлонова блискавка з зубчиками з пластику без бігунка (в пакеті 200м) 2400 мішків. + S-№5 Бігунок 5мм (пакет 200 шт)- 2400 мішків.; Торговельна марка немає даних. Країна виробництва Китай. CN. Виробник JOKER UNO LIMITED.
3. Вироби з пластмас, фурнітура для меблів:
R-16 Заглушка для труби 25мм. пластик- 10800шт.;
R-15 Заглушка для труби 25мм. пластик- 2400шт.; Торговельна марка немає даних.
Країна виробництва Китай. CN. Виробник JOKER UNO LIMITED.
4. Фурнітура, кріплення для виробництва меблів:
R-42M Кріплення для труби 25мм, хром- 10000 шт.;
R-42 Кріплення для труби 25мм. хром- 3060 шт.;
R-7 Кріплення для груби 25мм. хром- 3060 шт.;
R-10 Кріплення для труби 25мм, хром- 1600 шт.;
R-10A Кріплення для труби 25мм, хром- 1600 шт.;
R12 м Кріплення для труби 25мм, хром- 3000 шт.;
R13 м Кріплення для труби 25мм, хром- 3000 шт.;
R-61 Кріплення для труби 25мм, хром- 3000 шт.;
R-62 Кріплення для труби 25мм, хром- 3000 шт.;
R-2 DX Кріплення для труби 25мм. хром- 3000 шт.;
R-2 SX Кріплення для труби 25мм, хром- 3000 шт.;
R-6 DX Кріплення для труби 25мм, хром- 1560 шт.;
R-6 SX Кріплення для труби 25мм. хром- 1560 шт.;
R-43 Кріплення для труби 25мм, хром- 6000 шт.;
R-44 Кріплення для труби 25мм, хром- 300 піт.;
R-45 Кріплення для труби 25мм, хром- 1000 шт.;
R-50 Кріплення для труби 25мм, хром- 2560 шт.;
R-50 А Кріплення для труби 25мм, хром- 3040 шт.;
RE1004/ 96 C-96mmL-l56mm СР Ручка меблева- 10000 шт.;
RE1008/128 C-128mmL-l 88mm СР Ручка меблева- 5000 шт.;
RE1004/160 С-160mmL-220mm СР Ручка меблева-2000 шт.;
RE 1004/192 C-192mmL-252mm СР Ручка меблева- 2000 шт.;
5.Вироби з чорних металів, фланці:
D=25mm Фланець для труби 25мм, хром- 50000шт.;
D=50mm Фланець для труби 50мм, хром- 10000шт.;
Торговельна марка немає даних. Країна виробництва Китай, CN. Виробник JOKER UNO LIMITED.
6. Вироби з чорних металів , з різьбою:
Конфирмат 6.3x50 - 400000шт. Торговельна марка немає даних. Країна виробництва Китай. CN. Виробник JOKER UNO LIMITED.
ТОВ «Симбол», для здійснення митного оформлення партії отриманого товару, що постачався згідно з вказаним вище договором поставки, подано до відділу митного оформлення № 1 відокремленого підрозділу митний пост "Одеса -Центральний" Одеської митниці ДФС, митну декларацію № UA500170/219/007247 від 20.03.2019 року.
Митна вартість товару визначена позивачем за основним методом, тобто за ціною, що передбачена договором.
Позивачем разом з МД, з метою підтвердження заявленої митної вартості товару під час проведення митного контролю та митного оформлення, надано наступні документи: пакувальний лист (Packing list) б/н від 12.12.2018, рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №J S18001від 12.12.2018, коносамент (Bill of lading) № ZYTC19013603від 10.01.2019, навантажувальний документ (Bordereau) №4432 від 12.02.2019, декларація про походження товару (Declaration of origin) №JS18001 від 12.12.2018, банківський платіжний документ, що стосується товару №190117/000025177 від 17.01.2019, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги, банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг від 12.03.2019, документ, що підтверджує вартість перевезення товару №12/03/19-05 від 12.03.2019, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №222/46 від 18.03.2019, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення№8 від 12.12.2018, договір про надання послуг митного брокера №011018-Б від 01.10.2018, договір (контракт) про перевезення №3001/17-1 від 30.01.2017, копія митної декларації країни відправлення №310120190519896479 від 07.01.2019.
Відповідачем, за результатами перевірки документів та відомостей (формато-логічний контроль), наданих до митного оформлення за МД № UA500170/219/007247 від 20.03.2019 року, проведеної у спосіб та з урахуванням положень статті 337 МКУ, виявлено наступні розбіжності та відсутність відомостей:
1) відповідно до підпункту в) пункту 2 частини 10 статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, тощо) відсутня будь-яка інформація щодо включення/ не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактична сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари;
2) митна декларація країни відправлення №310120190519896479 містить: посилання на товаротранспортний документ №584835669А. якій відрізняється від коносамента №2УТС19013603 від 10.01.2019 та відсутній серед поданих документів; у графі номер договору -№18001, що відрізняється від зовнішньоекономічного договору №8 від 12.12.2018; відрізняється класифікаційний код згідно УКТЗЕД товару №4.
Відповідачем, на підставі пункту 3 статті 53 Митного кодексу України, для підтвердження заявленої митної вартості декларанта, зобов'язано (за наявності) протягом 10 календарних днів надати такі додаткові документи:
1) Виписку з бухгалтерської документації;
2) Каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару. Декларанта було повідомлено про можливість відповідно до п.6 статті 53 МКУ за власним бажанням подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Декларантом 28.03.2019 надіслано на адресу митного органу лист №28/03-19, з відмовою подати документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 Митного кодексу України.
За результатами розгляду питання щодо митного оформлення товару митницею прийнято рішення 28.03.2019 про коригування митної вартості № UA 500170/2019/000001/2, яким , митну вартість товару №1 скориговано до рівня 4,0000 дол. США/кг, товар №3 до рівня 2,8932 дол. США/кг. товар №4 до рівня 4.0700 дол. США/кг. товар №5 до рівня 2,1665 дол. США/кг. товар №6 до рівня 1.9224 дол. США/кг.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції виходить з такого.
Згідно зі статтями 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Приписами частини 1 статті 51, частини 1 статті 52 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
За змістом частини 2 статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
Перелік додаткових документів, які зобов'язаний подати декларант або уповноважена ним особа у разі якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 Митного кодексу України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари визначені частинами третьою, четвертою статті 53 цього кодексу.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п'ята статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно з частиною шостою статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Пунктом першим частини четвертої статті 54 Митного кодексу України встановлено, що орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
За змістом статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Частинами 2 та 3 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.
За правилами частин 4 та 5 статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Отже, відповідно до вказаних правових норм, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю, до них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.
Законодавчими нормами чітко окреслено умову, за наявності котрої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів, та відмови у митному оформленні, а саме наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.
Приписи вказаних правових норм зобов'язують митний орган чітко зазначити обставини, котрі викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, та обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей із зазначенням документів, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта, та надає митниці право вчиняти відповідні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів, при цьому, витребовувати контролюючий орган має лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, та жодним чином не всі, котрі передбачені статтею 53 Митного кодексу України.
Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем під час проходження процедури митного оформлення товарів, надано до митного органу документально підтверджені дані про ціну договору. Ці дані містилися у документах, поданих за переліком, передбаченим частинами першою, другою, третьою статті 54 Митного кодексу України, та не мали розбіжностей у числових значеннях, що підтверджують складові митної вартості товарів.
Судом проаналізовано умови Контракту від 12.12.2018 №8 та Додаткової угоди до Контракту відповідно до яких, ціна товару, що була предметом поставки, включала в себе вартість упаковки та маркування, а тому за правилами частини 10 статті 58 Митного кодексу України ці складові не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару та вони не можуть вплинути на правильність визначення позивачем митної вартості.
Щодо доводів митного органу про наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що вказані обставини не підтверджує неправильність чи недостовірність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.
Суд першої інстанції, оцінюючи встановлені обставини справи, обґрунтовано виходив з того, що відповідачем не доведено наявність обставин, які б могли бути підставою для коригування митної вартості, зокрема, що відомості про митну вартість товарів є неповними та/або недостовірними, або невірно визначено митну вартість товарів.
Доводи відповідача щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів з посиланням на відповідні національні та міжнародні нормативно-правові акти колегія суддів оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів. Наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару у цій справі відповідачем не доведена.
На підставі встановлених обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо неправомірність рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 500170/2019/000001/2 від 28.03.2019 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500170/2019/00093 від 28.03.2019, оскільки позивачем подано відповідачу достатній пакет документів на підтвердження кількісних і вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої позивачем за першим методом, а коригування відповідачем митної вартості здійснено неправомірно з порушенням вимог Митного кодексу України.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та надано їм належну юридичну оцінку, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 червня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий - суддя Т.І. Ясенова
суддя А.В. Суховаров
суддя О.В. Головко