03 березня 2020 року м. Дніпросправа № 160/7046/19
(суддя Кальник В.В., м. Дніпро)
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),
суддів: Іванова С.М., Панченко О.М.,
за участю секретаря судового засідання Чорнова Є.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2019 року у справі №160/7046/19 за позовом приватного акціонерного товариства «Дніпрометиз» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, третя особа: Міністерство економічного розвитку і торгівлі України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Приватне акціонерне товариство «Дніпрометиз» 26 липня 2019 року звернулось до суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, третя особа: Міністерство економічного розвитку і торгівлі України згідно з яким просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0003894618 від 22.04.2019, яким до позивача застосовано пеню за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 300803,63 грн.
Позов обґрунтовано тим, що висновки відповідача в акті перевірки щодо порушення позивачем строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності є безпідставними, оскільки ПрАТ «Дніпрометиз» зверталось до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України із листами-зверненнями щодо продовження строку розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією, позивачу були надані висновки №122, №661 щодо продовження строків розрахунків, однак, листом від 17.10.2018 року Мінекономрозвитку відмовило у наданні такого висновку.
Проте, вказана відмова була оскаржена до суду, та рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/9312/18 від 11.04.2019 року було зобов'язано Мінекономрозвитку повторно розглянути звернення позивача щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією. Під час проведення перевірки товариством повідомлено відповідача про наявність судового спору, проте при складанні акта та податкового повідомлення-рішення такі обставини контролюючим органом необґрунтовано враховані не були та відповідачем зроблено хибний розрахунок строку, за який може бути нарахована пеня.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2019 року, у справі розглянутої в порядку спрощеного позовного провадження, позов задоволено повністю.
Рішення суду мотивовано тим, що встановлені судом першої інстанції обставини невірного розрахунку строку розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та не вирішення питання щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією свідчать про неправомірність прийнятого відповідачем рішення, оскільки встановлені перевіркою обставини та наведені висновки не відповідають фактичним обставинам справи.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач оскаржив його до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, «не дослідження та не з'ясування повно і всебічно всіх обставин в справі». Просить скасувати рішення суду та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити повністю.
Звертає увагу суду на те, що деякі висновки суду свідчать про те, що суд погоджується з висновком перевірки.
Згідно з відзивом на апеляційну скаргу позивач посилаючись на безпідставність доводів відповідача, просить у задоволені апеляційної скарги відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача яка підтримала доводи апеляційної скарги, пояснення представника позивача яка заперечувала щодо її задоволення, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що у період з 21.03.2019 року по 29.03.2019 року службовою особою Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання валютного законодавства по контракту від 23.01.2018 року №122/18, укладеного між ПрАТ «Дніпрометиз» (м. Дніпро, Україна) та “М.F.L. SA Lussemburgo, succursale di Lugano” (Лугано, Швейцарія) за період з 23.01.2018 року по 31.01.2019 року.
За результатами перевірки складено акт від 01.04.2019 року №50/28-10-46-16/05393145, згідно з висновками якого перевіркою встановлено порушення статті 2 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23.09.1994 року №185/94-ВР в частині несвоєчасного надходження імпортної продукції на суму 212000,00 Євро з простроченням на 15 днів по контракту від 23.01.2018 року №122/18 з “М.F.L. SA Lussemburgo, succursale di Lugano” (Лугано, Швейцарія).
11.04.2019 року позивачем подано до Дніпропетровського управління офісу ВПП ДФС заперечення до акта перевірки, за результатами розгляду якого відповідачем надано відповідь, оформлену листом від 19.04.2019 року №0/20376/10/28-10, згідно з яким висновки акта перевірки визнані “правомірними” та “обґрунтованими”.
На підставі акта перевірки від 01.04.2019 року №50/28-10-46-16/05393145 прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.04.2019 року №0003894618, яким до позивача на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та пункту 5 статті 13 Закону України “Про валюту і валютні операції” від 21.06.2018 року №2413-VIII застосовано пеню за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 300803,63 грн.
Позивач звернувся із скаргою на податкове повідомлення-рішення до Державної фіскальної служби України. За результатами розгляду скарги Державна фіскальна служба України скаргу ПрАТ “Дніпрометиз” залишила без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.
Законність та обґрунтованість вищезазначеного податкового повідомлення-рішення є предметом спору переданого на вирішення суду.
Згідно із частиною першою статті 2 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
Частиною першою статті 6 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” передбачено, що строки, зазначені у статтях 1 і 2 цього Закону, можуть бути продовжені центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики у разі виконання резидентами операцій за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення.
Порядок віднесення операцій резидентів до зазначених у частині першій цієї статті та умови видачі висновків на перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, протягом п'яти робочих днів з дати видачі висновку, зазначеного у частині другій цієї статті, інформує Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, про видачу такого висновку.
Аналогічні норми викладені у Законі України “Про валюту і валютні операції” від 21.06.2018 року №2473-VIII, який набрав чинності 07.07.2018 року та введений в дію 07.02.2019 року. Із введенням в дію цього Закону, Закон України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” втратив чинність.
Мінекономрозвитку надає висновок суб'єктам господарювання-резидентам щодо віднесення зовнішньоекономічного договору (контракту) до видів, визначених у статті 6 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” та про продовження строків розрахунків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, на підставі “Порядку продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2007 року №1409 (далі - Порядок №1409).
Порядок видачі висновків та форма висновку щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, затвердженні наказом Мінекономіки від 18.01.2008 року №15 (далі - Положення №15).
Згідно з пунктом 6 Положення №15, у разі продовження строку розрахунків за зовнішньоекономічною операцією, установленого у раніше виданому висновку, резидент подає відповідне обґрунтування необхідності такого продовження та підтверджуючі документи.
Згідно з положеннями пункту 5 статті 13 Закону України “Про валюту і валютні операції” від 21.06.2018 року №2473-VIII порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Враховуючи положення зазначених правових норм, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно визначено норми, що здійснюють правове регулювання спірних відносин. При цьому, суд першої інстанції дослідивши матеріали справи точно встановив наступні обставини справи.
23.01.2018 року між ПрАТ “Дніпрометиз”, м. Дніпро, Україна (покупець) та “М.F.L. SA Lussemburgo, succursale di Lugano”, Лугано, Швейцарія (продавець, виробник) укладено імпортний контракт №122/18, за яким продавець зобов'язується поставити, а покупець купити волочильну лінію (з технічними характеристиками та в комплектації згідно з додатку №1 до контракту), яка включає в себе: 1) двопозиційний розмотувальний пристрій - SN30; 2) стан сухого волочіння - S560/2 - S500/12; 3) горизонтальний намотувальний пристрій на котушку - BU80 (обладнання”).
На виконання умов цього контракту ПрАТ “Дніпрометиз” 01.02.2018 року на користь продавця був оплачений перший авансовий платіж в сумі 212000,00 Євро. Дата валютного контролю за контрактом - 31.07.2018 року.
Міністерством економічного розвитку і торгівлі України 28.02.2018 року, на лист-звернення ПрАТ “Дніпрометиз” (від 21.02.2018 року №07/12903-18), був наданий висновок №122 щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією по контракту від 23.01.2018 року №122/18 на суму 212000,00 Євро, на строк з 01.08.2018 року до 20.09.2018 року.
14.09.2018 року ПрАТ “Дніпрометиз” вдруге звернулось з листом-зверненням №40/26-423 до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України щодо продовження строку розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією, установленого у раніше виданому висновку від 28.02.2018 року №122, на строк з 20.09.2018 року до 10.10.2018 року, у зв'язку із тим, що 13.09.2018 року виробник своїм листом повідомив ПрАТ “Дніпрометиз” про неможливість поставки обладнання в строк, узгоджений покупцем та виробником в контракті (до 20.09.2018 року) та про необхідність продовжити строк поставки обладнання - до 10.10.2018 року.
Мінекономрозвитку було підготовлено та направлено на адресу підприємства лист від 26.09.2018 року №4102-10/368 щодо відмови у видачі ПрАТ “Дніпрометиз” висновку до 10.10.2018 року згідно з підпунктом 1 пункту 9 Порядку №1409 та стосовно необхідності усунення зауваження до комплекту документів, при цьому у разі надання додаткових документів Міністерство повідомило про можливість надання такого висновку.
28.09.2018 року ПрАТ “Дніпрометиз” звернувся до Мінекономрозвитку з окремим листом-зверненням №07/12903/2-18, яким було надано необхідні документи.
11.10.2018 року за вих. №4102-09/661 Міністерством економічного розвитку та торгівлі України видано висновок №661 щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією за контрактом на суму 212000,00 Євро, з 28.09.2018 року до 10.10.2018 року.
08.10.2018 року за вих. №40/26 позивач втретє звернувся до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, оскільки 18.09.2018 року в ході попереднього приймання обладнання по контракту від 23.01.2018 року №122/18 в м. Мольтена (Італія) позивачем було виявлено невідповідність комплектації обладнання умовам контракту. ПрАТ “Дніпрометиз” просив Міністерство прийняти до уваги, що продавець позбавлений можливості виконати зобов'язання щодо поставки обладнання у строк до 10.10.2018 року, у зв'язку з цим просив видати висновок щодо продовження строку розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією, установленого у раніше виданих висновках Міністерства - з 10.10.2018 року по 22.10.2018 року.
Листом від 17.10.2018 року №4102-10/395 Мінекономрозвитку відмовило у наданні висновку ПрАТ “Дніпрометиз” щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією.
Вказана відмова Мінекономрозвитку була оскаржена ПрАТ “Дніпрометиз” в судовому порядку. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.04.2019 року у справі №160/9312/18 позовні вимоги ПрАТ “Дніпрометиз” задоволено частково, зобов'язано Мінекономрозвитку повторно розглянути лист-звернення ПрАТ “Дніпрометиз” від 08.10.2018 року №40/26 про видачу Приватному акціонерному товариству “Дніпрометиз” висновку щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією за контрактом від 23.01.2018 року №122/18 на суму оплати у розмірі 212000,00 Євро на строк з 10.10.2018 року до 16.10.2018 року. Рішення набрало законної сили 22.07.2019 року.
Обладнання було ввезено на митну територію України 16.10.2018 року згідно з МД ІМ-40 №509874 від 16.10.2018 року.
Отже, враховуючи те, що висновком №122 строки продовжено з 01.08.2018 року до 20.09.2018 року, а висновком №661 строки продовжено з 28.09.2018 року до 10.10.2018 року. Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що нарахування пені за порушення строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією може бути розпочато з 21.09.2018 року та закінчитися 27.09.2018 року - датою, що передує даті продовження строків розрахунків висновком №661, тобто прострочення може скласти всього 7 днів, а не 8 днів як визначив контролюючий орган, а в іншому випадку нарахування пені за порушення строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією може бути розпочато з 11.10.2018 року та закінчитися 15.10.2018 року - датою, що передує даті ввезення товару на митну територію України, тобто прострочення може скласти всього 5 днів, а не 7 днів як визначив контролюючий орган.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що прострочення надходження імпортної продукції на митну територію України на суму 212000,00 Євро у добутку може скласти 12 днів, а не 15 як визначено у акті перевірки відповідачем.
Крім того, суд першої інстанції враховуючи невиконання Мінекономрозвитку рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.04.2019 року у справі №160/9312/18, яке набрало законної сили, дійшов висновку про спірність питання щодо прострочення позивачем строків розрахунків у період з 11.10.2018 року по 15.10.2018 року, оскільки лист-звернення ПрАТ “Дніпрометиз” від 08.10.2018 року №40/26 про видачу висновку щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією за контрактом від 23.01.2018 року №122/18 на суму оплати у розмірі 212000,00 Євро на строк з 10.10.2018 року до 16.10.2018 року - не розглянуто.
З урахуванням цих двох обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про неправомірність прийнятого відповідачем рішення, оскільки встановлені перевіркою обставини та наведені висновки не відповідають фактичним обставинам справи.
Проте, з зазначеними висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції не погоджується з наступних підстав.
Згідно з висновком №122 строки продовжено з 01.08.2018 року до 20.09.2018 року, а висновком №661 строки продовжено з 28.09.2018 року до 10.10.2018 року.
Отже відповідно до цих висновків останнім днем надходження імпортної продукції вважається 19.09.2018 року та в іншому періоді 10.10.2018 року, тобто день, що передує даті, зазначеній у висновку, оскільки в тексті висновку зазначено «до» дати.
Таким чином, нарахування пені за порушення строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією може бути розпочато з 20.09.2018 року та закінчитися 27.09.2018 року - датою, що передує даті продовження строків розрахунків висновком №661, тобто прострочення складає: 8 днів, як визначив контролюючий орган, а в іншому випадку нарахування пені за порушення строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією розпочинається з 10.10.2018 року та закінчитися 15.10.2018 року - датою, що передує даті ввезення товару на митну територію України, тобто прострочення складає 6 днів, а не 7 днів як визначив контролюючий орган.
Враховуючи, вказані обставини суд апеляційної інстанції вважає невірним здійснений відповідачем розрахунок строку прострочення розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією, який сукупно складає 14 днів, а не 15 днів як визначив контролюючий орган.
Згідно з розрахунком пені, викладеному у додатку до акта перевірки (а.с. 12) за 7 днів прострочки (з 10.10.2018 року по 16.10.2018 року) контролюючим органом нараховано пеню в розмірі 140375,03 грн, що відповідно становить 20053,58 грн за один день прострочки, тому загальний розмір пені за 14 днів прострочки повинен складати 280750,05 грн відповідно до розрахунку 300803,63 грн (пеня за 15 днів прострочки) - 20053,58 грн (пеня за день прострочки у періоді з 10.10.2018 року по 15.10.2018 року ) = 280750,05 грн.
Щодо, обставини наявності рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.04.2019 року у справі №160/9312/18, яке набрало законної сили, та згідно з яким суд зобов'язав Мінекономрозвитку повторно розглянути лист-звернення ПрАТ “Дніпрометиз” від 08.10.2018 року №40/26 про видачу йому висновку щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією за контрактом від 23.01.2018 року №122/18 на суму оплати у розмірі 212000,00 Євро на строк з 10.10.2018 року до 16.10.2018 року слід зазначити наступне.
На час проведення перевірки та прийняття судом першої інстанції оскарженого рішення, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.04.2019 року у справі №160/9312/18 не було виконано Мінекономрозвитку та рішення щодо повторного розгляду листа-звернення ПрАТ “Дніпрометиз” від 08.10.2018 року №40/26 не прийнято, а отже зазначений період часу на час проведення перевірки обґрунтовано вважався відповідачем таким протягом якого порушено термін зарахування виручки в іноземній валюті або надходження імпортного товару.
Крім того, колегія суддів зауважує, що позивач не позбавлений права на перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у разі прийняття Мінекономрозвитку рішення щодо повторного розгляду листа-звернення ПрАТ “Дніпрометиз” від 08.10.2018 року №40/26.
Отже, враховуючи викладені обставини податкове повідомлення-рішення відповідача від 22.04.2019 року № 0003894618 в частині визначення суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) або пені в розмірі 20053,58 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.
З огляду на викладені обставини, колегія суддів дійшла висновку про ухвалення судом першої інстанції рішення при невідповідності висновків, викладених у оскарженому рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нової постанови, якою позов слід задовольнити частково.
Керуючись: статтями 241-245, 250, пунктом 2 частини 1 статті 315, статтями 317, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби - задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2019 року у справі №160/7046/19 - скасувати та прийняти нову постанову якою позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати прийняте Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби податкове повідомлення-рішення від 22.04.2019 року № 0003894618 в частині визначення суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) або пені в розмірі 20053,58 грн.
У задоволені позову в іншій частині вимог відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 03 березня 2020 року.
Повне судове рішення складено 04 березня 2020 року.
Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко
суддя С.М. Іванов
суддя О.М. Панченко