27 лютого 2020 р.Справа № 2040/6184/18
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Сіренко О.І.,
Суддів: Кононенко З.О. , Калиновського В.А. ,
за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 18.11.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Заічко О.В., повний текст складено 18.11.19 року по справі № 2040/6184/18
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача, які полягають у зменшенні основного розміру пенсії ОСОБА_1 під час проведення її перерахунку з 90 до 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а також у відмові провести нарахування і виплату компенсації втрати частини грошових доходів;
- зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2016 з урахуванням проведених платежів;
- зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з невиплатою перерахованої пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 .
31 серпня 2018 року рішенням Харківського окружного адміністративного суду по справі № 2040/6184/18 позов задоволено у повному обсязі.
Визнано протиправними дії ГУПФУ в Харківській області, які полягають у зменшенні основного розміру пенсії ОСОБА_1 під час проведення її перерахунку з 90 відсотків до 70 відсотків відповідних сум грошового забезпечення, а також у відмові провести нарахування і виплату компенсації втрати частини грошових доходів.
Зобов'язано ГУПФУ в Харківській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі 90 відсотків відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2016 р. з урахуванням проведених платежів.
Зобов'язано ГУПФУ в Харківській області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з невиплатою перерахованої пенсії за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2017 р. відповідно до ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159.
Рішення набрало законної сили 16.10.2018 року.
22.10.2018 року позивач звернувся із заявою до керівництва Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області з проханням добровільно виконати вказане вище рішення суду.
У відповіді Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області на вказану заяву від 04.01.2019 року № 6027/Ф-14 повідомлено, що головним управлінням здійснено перерахунок пенсії позивача в розмірі 90% грошового забезпечення з 01.01.2016 р. з урахуванням проведених платежів.
В той же час, інформації про відповідні виплати вказаний лист не містить.
ОСОБА_1 звернувся до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області із заявою про відкриття виконавчого провадження.
На підставі вказаної заяви 22.12.2018 року державним виконавцем було відкрито виконавче провадження № 57848400 з примусового виконання виконавчого листа по справі № 2040/6184/18, виданого Харківським окружним адміністративним судом 21.11.2018, яким зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі 90 відсотків відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2016 р. з урахуванням проведених платежів>
Боржнику було встановлено строк для виконання рішення суду протягом 10 робочих днів.
У зв'язку з невиконанням останнім рішення суду та вимоги державного виконавця, останнім 28.08.2019 винесено постанову про накладення на боржника штрафу в сумі 5100 грн. та повторно зобов'язано виконати рішення суду протягом десяти робочих днів.
З огляду на невиконання боржником вимог державного виконавця, останнім на боржника накладено штраф в сумі 10200 грн. відповідно до постанови про накладення штрафу від 10.10.2019.
10.10.2019 року відповідно до пункту 11 частини першої статті 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем в межах ВП № 57848400 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, у зв'язку з неможливістю виконання рішення суду без участі боржника.
Таким чином, на теперішній час рішення по справі № 2040/6184/18 в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести виплату перерахованої пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01.01.2016 року залишається не виконаним, що додатково підтверджується розрахунками пенсійного органу та листом від 17.04.2019р. про застосування приписів Постанови КМ України від 22.08.2018 № 649.
Враховуючи попередню системну поведінку боржника, вважаючи очевидними наміри боржника не виконувати рішення суду і в подальшому у спосіб, визначений судом в рішенні по справі № 2040/6184/18 позивачем в особі уповноваженого представника було подано заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
18 листопада 2019 року ухвалою Харківського окружного адміністративного суду задоволено заяву представника позивача про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Встановлено спосіб виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду 31.08.2018 року по справі № 2040/6184/18 шляхом: зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі 90 відсотків відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2016 року, з урахуванням проведених платежів, однією сумою без використання при такій виплаті постанов Кабінету Міністрів України (від 21.02.2018 № 103, від 22.08.2018 № 649), які надають боржнику можливість для відстрочення чи розстрочення виплат.
В апеляційній скарзі відповідач просив ухвалу суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав, що ухвала суду першої інстанції є необґрунтованою, незаконною, прийнята з порушенням норм матеріального права, зазначив, що відповідач фактично виконав рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 31.08.2018 року, натомість суд першої інстанції ухвалою від 18.11.2019 фактично змінив рішення суду від 31.08.2018.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Приймаючи ухвалу про встановлення відповідного способу виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду 31.08.2018 року по справі № 2040/6184/18, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення та наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно ч.1-3 ст. 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до ч.3 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження", за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, у рішенні по справі № 2040/6184/18 суд виклав висновки, що Постанова № 103 прийнята через два роки після виникнення у позивача права на перерахунок пенсії та погіршує становище позивача в частині строків виплати належної йому пенсії, а відтак, не підлягає застосуванню судом у спірних правовідносинах.
Згідно з п. 6 ч. 1ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення, захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Конституційне поняття "Закон України", на відміну від поняття "законодавство України", не підлягає розширеному тлумаченню, це - нормативно-правовий акт, прийнятий Верховною Радою України в межах повноважень. Зміни до закону вносяться за відповідно встановленою процедурою Верховною Радою України шляхом прийняття закону про внесення змін. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України є підзаконними, а тому не можуть обмежувати права громадян, які встановлено законами.
Отже, у випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.
За змістом конституційних норм (ст.ст.113,116,117 Конституції України), Кабінет Міністрів України не наділений правом вирішувати питання, які належать до виключної компетенції Верховної Ради України, так само як і приймати правові акти, які підміняють або суперечать законам України.
Так, жодних змін у Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з приводу особливостей виплати перерахованої пенсії пенсіонерам, які отримують пенсію за цим законом, Верховною Радою не приймалось.
Крім того, висновків щодо встановлення певних строків виплати позивачу пенсії на виконання певних постанов КМ України Харківським окружним адміністративним судом при розгляді справи № 2040/6184/18 не викладено.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення
Посилання апелянта на постанову КМ України №649 від 22.08.2018 колегія суддів вважає безпідставними, оскільки у випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, який має вищу юридичну силу.
За змістом п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaariv. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "RuizTorijav. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення заяви представника позивача.
З приводу наявного в матеріалах справи свідоцтва про смерть ОСОБА_1 колегія суддів вказує на те, що позивач помер 18.11.2019 ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто після прийняття рішення Харківським окружним адміністративним суду від 31.08.2018 року по справі № 2040/6184/18 та набрання ним законної сили. Таким чином спірні правовідносини допускають правонаступництво, а провадження у даній справі закриттю не підлягає.
Згідно з ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам ч. 1 ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта.
Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції та вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області залишити без задоволення.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 18.11.2019 року по справі № 2040/6184/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)О.І. Сіренко
Судді(підпис) (підпис) З.О. Кононенко В.А. Калиновський
Повний текст постанови складено 05.03.2020 року