05 березня 2020 року справа №200/11477/19-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сіваченка І.В., суддів: Гаврищук Т.Г., Блохіна А.А., секретар судового засідання Антонюк А.С., за участі представника відповідача Сенникова А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року (повне судове рішення складено 28 грудня 2019 року у м. Слов'янську) у справі № 200/11477/19-а (суддя в І інстанції Чучко В.М.) за позовом Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
У вересні 2019 року Державне підприємство «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» (далі - ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1», платник податків) звернулось до суду із позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області (надалі - ГУ ДФС у Донецькій області, податковий орган), в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.04.2019 № 0045304903 про нарахування Державному підприємству «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» штрафу у розмірі 97 336,91 грн. (далі - Спірне податкове повідомлення-рішення) та зобов'язати провести коригування даних в єдиному кабінеті платника податків щодо зменшення нарахованої пені з податку на додану вартість у розмірі 251 629,89 грн. по вказаним у додатку платежам до податкового повідомлення-рішення від 17.04.2019 № 0045304903.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача, застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 97 336,91 грн. за Спірним податковим повідомленням-рішенням, нарахованих по декларації з податку на додану вартість за серпень 2015 року в сумі 11 557 081,00 грн. та сплачених протягом березня 2019 року є незаконним, оскільки камеральна перевірка проведена та сума штрафних санкцій нарахована після перебігу строків їх застосування (1095 днів). Крім того, згідно даним єдиного кабінету платника податків за несвоєчасно сплачені суми податку на додану вартість, відображених в додатку до спірного податкового повідомлення-рішення, в порушення вимог п.102.1 ст. 102 Податкового кодексу України (далі - ПК України) була нарахована пеня у розмірі 251 629,89 грн. У зв'язку з цим, вважаючи порушеними свої права та інтереси, позивач звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року позовні вимоги задоволені частково.
Скасовано Спірне податкове повідомлення-рішення.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог, прийняти нове, яким задовольнити вимоги в повному обсязі, посилаючись на часткове порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В обгрунтування апеляційної скарги зазначено, що місцевим судом не надано належної оцінку тому, що відповідно до вимог ст. 102, п. 203.2 ст. 203 ПК України строк, коли податковий орган мав право нарахувати пеню по декларації з податку на додану вартість за серпень 2015 року, не повинен бути пізніше 30.09.2018 (граничний строк сплати податкового зобов'язання настав 30.09.2015).
ГУ ДФС у Донецькій області також подано апеляційну скаргу, яку ухвалою Першого апеляційного адміністартивного суду від 03 лютого 2020 року повернуто заявнику.
В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Представник позивача до апеляційного суду не прибув.
Також слід зазначити, що ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2020, постановленою на місці в судовому засіданні, замінено відповідача Головне управління ДФС у Донецькій області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Донецькій області.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити, з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.
ГУ ДФС у Донецькій області проведено камеральну перевірку ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» з питання своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість згідно податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2015 року № 9194582601 від 21.09.2015, про що складено Акт від 28.03.2019 № 208/05-99-49-03/34032208 (далі - Акт перевірки, а.с.13-15).
Вказаним Актом перевірки встановлені наступні порушення вимог ПК України, а саме: на думку податкового органу, ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» порушено підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, підпункт 50.1 статті 50, пункт 57.1 статті 57, пункт 203.2 статті 203 ПК України в частині несвоєчасної сплати сум узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість по податковій звітності з ПДВ.
За наслідками Акту перевірки, 17.04.2019 віповідачем прийнято Спірне податкове повідомлення-рішення (а.с. 16), яке було оскаржено в адміністративному порядку, проте скарга позивача залишена без задоволення (а.с. 17-18, 22-23).
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповдіача провести коригування даних в єдиному кабінеті платника податків щодо зменшення нарахованої пені з податку на додану вартість у розмірі 251 629,89 грн. по вказаним у додатку платежам до Спірного податкового повідомлення-рішення, місцевий суд дійшов висновку, що оскільки в спірних праовідносинах пеня у розмірі 251 629,89 грн. нарахована податковим органом у період з 01.10.2015 і по дні здійснення платежів позивачем (протягом березня 2019 року), податковим органом не порушено строки нарахування пені, як на тому наполягає позивач.
З такими висновками не погоджується колегія суддів та, надаючи правову оцінку правовідносинам, виходить з такого.
Спершу слід зазначити, що рішення місцевого суду оскаржено лише позивачем. Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Отже, оскільки судове рішення відповідачем не оскаржене, апеляційному перегляду підлягає рішення місцевого суду лише в частині відмови у задоволенні позовних вимог. В іншій частині судове рішення апеляційному перегляду не підлягає і має бути залишено без змін.
Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються ПК України.
Відповідно до ст. 203 ПК України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації
Згідно даним єдиного кабінету платника податків, на несвоєчасно сплачені суми податку на додану вартість, відображених в додатку до податкових повідомлень-рішень від 17.04.2019 № 0045304903, була нарахована пеня у розмірі 251 629,89 грн.
Підпунктом 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що пенею є сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов'язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 20 лютого 2018 року по справі №810/700/17 зазначено, що на платника податків покладено обов'язок здійснити у встановлені строки сплату узгодженого грошового зобов'язання. Не сплачене у встановлений законом строк грошове зобов'язання визначається сумою податкового боргу платника податків.
За пунктом 129.3.1 статті 129 ПК України передбачено, що нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.
На суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день. На суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (п.129.4 ст. 129 ПК України).
Пункт 131.2. ст.131 ПК України визначає, що при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.
Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.
Алгоритм визначення сум грошових зобов'язань міститься в статті 54 ПК України та передбачає самостійне обчислення платником податку суми податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, шляхом зазначення у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу або визначення грошового зобов'язання контролюючим органом. При цьому, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган (пп. 54.3.3 статті 54 ПК України).
Приписи ПК України надають право податковому органу нараховувати пеню та у встановлених випадках перерозподіляти грошові кошти сплачені позивачем в порядку черговості виникнення податкового боргу. Проте, обов'язку виносити окреме податкове повідомлення-рішення на суму нарахованої пені за ст. 129 ПК України не встановлено.
Відповідно до наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 07.04.2016 року № 422, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 20.05.2016 року за № 751/28881 (далі - Порядок № 422), передбачено, що інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами; (п.1 Розділ І. Загальні положення).
ІКП відкриваються автоматично кожному платнику у разі: нарахування сум грошових зобов'язань і пені з податків, зборів та сум єдиного внеску, самостійно визначених платником (за фактом надходження податкових декларацій, розрахунків, уточнюючих розрахунків) (п. 2 ч. 1 «Порядок ведення інтегрованої картки платника», розділ ІI. «Інтегрована картка платника»).
Пункт 1 Розділу VIІ Порядку № 422, визначають, що нарахування пені розпочинається:
після закінчення строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня:
1) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного Податковим кодексом України;
2) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно з Податковим кодексом України;
у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);
у день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб та/або органом ДФС під час перевірки такого податкового агента.
Нарахування пені (крім пені, передбаченої підпунктами 129.1.2 та 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 глави 12 розділу ІІ ПК України) здійснюється у день фактичного погашення податкового боргу (частини податкового боргу).
Нарахування пені закінчується:
у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу Казначейства та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань;
у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов'язань відповідного бюджету перед таким платником податків;
у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України);
при прийнятті рішення про скасування або списання суми податкового боргу (його частини).
Отже, нарахування пені здійснюється в автоматичному режимі та пов'язано з фактом несплати у встановлений строк суми самостійно узгодженого зобов'язання.
Відповідно до п. 42-1.2 ст. 42-1 ПК України, електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов'язків, визначених цим Кодексом та нормативно-правовими актами, що прийняті на підставі та на виконання цього Кодексу, законами з питань митної справи, в тому числі, шляхом перегляду в режимі реального часу інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв'язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, митних платежів, здійсненням податкового контролю, в тому числі дані оперативного обліку податків та зборів (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків), дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість, дані системи електронного адміністрування реалізації пального, а також одержання такої інформації у вигляді документа, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням електронного підпису посадової особи контролюючого органу та печатки контролюючого органу.
З наведеного вбачається, що пеня на суму узгодженого податкового зобов'язання нараховується в силу вимог закону, процес нарахування здійснюється в автоматичному режимі, про стан, розмір нарахування пені платник може дізнатись, зокрема, скориставшись електронним кабінетом.
Як вже зазначалося судом раніше, за нормами пп.129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
Разом з тим, нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань (п.129.3.1 п. 129.3 ст. 129 ПК України).
Отже, пеня нараховується з першого календарного дня прострочення сплати грошового зобов'язання і закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу.
Разом з тим, слід зазначити, що за визначенням п. 102.1 ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Приписами п. 203.22 ст. 202 ПК України передбачено, що сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті.
Так, за встановлених у цій справі обставин, строк коли податковий орган мав провести перевірку та, як результат, визначити суму податкових зобов'язань та/або штрафних санкцій по декларації з податку на додану вартість за серпень 2015 року, не повинен бути пізніше 21.09.2018 (граничний строк сплати податкового зобов'язання 30.09.2015), і мав право провести камеральну перевірку платника податків не пізніше закінчення 1095 днів з вказаної дати.
Місцевий суд зазначив, що посилання позивача на те, що пеня нарахована на підставі проведеної камеральної перевірки, є необгрунтованими та не беруться до уваги, оскільки така перевірка проведена 28.03.2019, а пеня нарахована на підставі здійснених позивачем платежів протягом березня 2019 року, в тому числі до 28.03.2019 (01.03.2019, 04.03.2019, 05.03.2019, 06.03.2019 і т.ін).
З цього приводу апеляційний суд зазначає таке.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з інтегрованої картки платника з податку на додану вартість (а.с.95-98), нарахування пені відбувалось на підставі п.п. 129.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України за борг минулих років на податкову декларацію від 21.09.2015 № 914582601 з 30.12.2015 по дати сплати грошових зобов'язань позивачем в березні 2019 року (по 28.03.2019 включно).
Також вбачається, що платник податків станом на 31.03.2019 має податковий борг в сумі 136 883 272 грн., сплачено за період з 01.03.2019 по 31.03.2019 - 6 127 003,95 грн.
Як вже було зазначено судом вище, та міститься в «описі операцій» інтегрованої картки позивача, нарахування пені відбулось на податкову декларацію від 21.09.2015 № 914582601, яка, в свою чергу, і була предметом камеральної перевірки (а.с.13).
ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» декларацію за серпень 2015 року подано № 9194585601 на реєстацію 21.09.2015 (граничний строк подання декларації) (а.с.19-21), строк сплати зобов'язань за такою декларацією - 30.09.2015, тому нарахування пені, на визначені платником та не сплачені в строк, передбачений ПК України, грошові зобов'язання, повино відбутись не пізніше 30.09.2018.
Отже, оскільки несвоєчасно сплачені платником грошові зобов'язання, на які нараховано спірну пеню, визначені в декларації за серпень 2015 року (граничний строк сплати - 30.09.2015), камеральна перевірка такої декларації проведена поза межами строку, передбаченого п. 102.1 ст. 102 ПК України, платник податків вважається вільним від нарахування пені в сумі 251 629,89 грн.
Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 807/2097/16. В наведеній справі обставини справи є відмінними від нинішньої, проте саме такий спосіб захисту та відновлення порушеного права, було обрано Верховним Судом.
Таким чином, вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача провести коригування даних в єдиному кабінеті платника податків ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» щодо зменшення нарахованої пені з податку на додану вартість у розмірі 251 629,89 грн. по вказаних у додатку до податкового повідомлення-рішення від 17.04.2019 № 0045304903 підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення допустив порушення норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого суду - скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
З огляду на те, що вимоги позивача задоволені, тому витрати позивача по сплаті судового збору у встановленому законодавством розмірі підлягають стягненню в повному обсязі за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2019 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2019 року становить 1921,00 грн.
Так, за подачу позову сума, яка підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Донецькій області, складає 5234,50 грн. = (97 336,91 грн. + 251 629,89 грн.) х 1,5%.
Також за подачу апеляційної скарги позивачем сплачено судовий збір в сумі 4852,50 грн., яка теж підлягає відшкодуванню.
Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягути судові витрати в загальному розмірі 10 087,00 грн.
Керуючись статтями 139, 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» - задовольнити.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року у справі № 200/11477/19-а - скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог.
Прийняти в цій частині нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» до Головного управління ДПС у Донецькій області про зобов'язання провести коригування даних в єдиному кабінеті платника податків щодо зменшення нарахованої пені з податку на додану вартість.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Донецькій області провести коригування даних в єдиному кабінеті платника податків Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» щодо зменшення нарахованої пені з податку на додану вартість у розмірі 251 629,89 грн. по вказаним у додатку платежам до податкового повідомлення-рішення від 17.04.2019 № 0045304903.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області (місцезнаходження: 87515, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Італійська, 59; код ЄДРПОУ 43142826) на користь Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» (місцезнаходження: 85670, Донецька область, м. Вугледар, вул. Магістральна, 4, код ЄДРПОУ 34032208) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 10 087 (десяти тисяч вісімдесят семи) гривень.
В іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року у справі № 200/11477/19-а - залишити без змін.
Повне судове рішення - 05 березня 2020 року.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. В. Сіваченко
Судді А. А. Блохін
Т. Г. Гаврищук