05 березня 2020 року справа №360/4060/19
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сіваченка І.В., суддів: Гаврищук Т.Г., Гайдара А.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2019 року (повне судове рішення складено 29 листопада 2019 року у м. Сєвєродонецьку) у справі № 360/4060/19 (суддя в І інстанції Смішлива Т.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УТЕК-МОД» до Головного управління ДФС у Луганській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення пені у зв'язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за жовтень 2015 року,
В липні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «УТЕК-МОД» (далі - ТОВ «УТЕК-МОД») звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Луганській області (далі - ГУ ДФС у Луганській області, відповідач-1), Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області (далі - ГУ ДКСУ у Луганській області, відповідач-2), в якому, з урахуванням уточнень до позову та ухвали місцевого суду від 13 вересня 2019 року про роз'єднання вимог у самостійне провадження (а.с.4-17, 91-96), просило суд:
- визнати протиправною бездіяльність ГУ ДФС у Луганській області щодо не внесення в єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування узгодженої суми бюджетного відшкодування ТОВ «УТЕК-МОД» за жовтень 2015 року, стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ «УТЕК-МОД» узгодженої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2015 року у сумі 99 958,00 грн.
- стягнути з Державного бюджету України через ГУ ДКСУ у Луганській області на користь позивача у зв'язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за жовтень 2015 року.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 22 березня 2019 року у справі № 360/3762/18, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2019 року, визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області в частині не складання та не направлення до органів державної казначейської служби висновків про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за періоди січень 2015 року, лютий 2015 року, квітень - липень 2015 року, вересень - грудень 2015 року, визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Луганській області щодо не підготування висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та не подання його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів у відповідь на заяву позивача від 21 вересня 2018 року № 124.
На даний час змінено порядок відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість шляхом внесення відповідних сум до реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. При цьому, суми бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, зазначені у заявах, поданих до 01 лютого 2016 року вносяться до тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Однак, механізм повернення коштів, включених до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, до теперішнього часу не працює, що порушує права позивача на отримання бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.
Бюджетне відшкодування можливо отримати шляхом включення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість інформації про узгоджені суми бюджетного відшкодування. Разом з тим, сума бюджетного відшкодування за жовтень 2015 року до такого реєстру не включена.
З посиланням на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 12 лютого 2019 року у справі № 826/7380/15, позивач вважав, що ефективним способом захисту в спірних правовідносинах є саме стягнення з Державного бюджету України на його користь заборгованості бюджету із відшкодування ПДВ за спірні періоди.
Також зазначив, що через несвоєчасне відшкодування відповідачем бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у позивача виникло право на стягнення пені, нарахованої на суму такої заборгованості, що визначено у п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України). Останнім днем за який стягнуто пеню попереднім рішенням суду є 15 листопада 2018 року.
Станом на 22 липня 2019 року відшкодування з бюджету ПДВ за період жовтень 2015 року не здійснено, а тому на суму бюджетної заборгованості має бути нарахована пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії з 16 листопада 2018 року по 23 липня 2019 року.
07.10.2019 позивачем подано до суду розрахунок пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за жовтень 2015 року, згідно якого розмір пені за період з 16 листопада 2018 року по 23 липня 2019 року становить 14 633,85 грн. (а.с.135).
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2019 року позовні вимоги задоволені частково.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «УТЕК-МОД» пеню у зв'язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за жовтень 2015 року за період з 16 листопада 2018 року по 23 липня 2019 року у сумі 14 633,85 грн.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач-1 подав апеляційну скаргу, в якій просив суд скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що з 1 січня 2017 року внесено зміни до статті 200 ПК України, якими запроваджено Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування на підставі реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку, які відповідають та які не відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 статті 200 ПК України та Тимчасовий реєстр заяв, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми ПДВ не відшкодовано з бюджету у порядку, визначеному статтею 200 ПУ України. ТОВ «УТЕК-Мод» 19.11.2015 до ДПІ у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області подано податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2015 року № 9236991942, згідно рядка 23.2 якої сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню складає 99 958,00 грн. Станом на 01.01.2017 суму бюджетного відшкодування з ПДВ платнику податків не відшкодовано. ГУ ДФС у Луганській області листом від 21.08.2018 направлено до ДФС України інформацію щодо переліку заяв про обсяги залишків у розрізі кожної заяви платників, які повинні бути відображені у Тимчасовому реєстрі заяв про повернення сум бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовано з бюджету. Зазначеним листом направлено інформацію для внесення до Тимчасового реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування, у тому числі і по ТОВ «УТЕК-МОД» за жовтень 2015 року у розмірі 99 958,00 грн. Таким чином, законодавством України унормовано процедуру бюджетного відшкодування податку на додану вартість за заявами платників податків, поданим до 1 лютого 2016 року, а саме: шляхом внесення відповідних заяв до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Щодо порядку нарахування пені зазначив, що відповідно до п. 200.23 ст.200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Оскільки бюджетна заборгованість не сплачена, не визначений день погашення заборгованості, а тому вимоги про стягнення з Державного бюджету пені за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість заявлені передчасно, оскільки дата, по яку розраховано позивачем в позовній заяві пеню - 23.07.2019, не є днем погашення бюджетної заборгованості.
Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено таке.
ТОВ «УТЕК-МОД» 19.11.2015 подано до ДПІ у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області електронну податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2015 року, яку зареєстровано за № 923699142 (а.с.21-33).
У рядку 23.2 вказаної декларації позивачем визначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню, у розмірі 99 958,00 грн.
Разом з декларацією позивачем також подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4) на суму 99 958,00 грн. (а.с.29).
З метою перевірки достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за жовтень 2015 року ДПІ у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області у грудні 2015 року проведено камеральну виїзну перевірку ТОВ «УТЕК-МОД» з вказаного питання, за результатами якої складено довідку від 18.12.2015 № 1267/12-14-15-01/25-38338502 (а.с.34-38).
Згідно висновку перевіркою не встановлено порушень при відображенні ТОВ «УТЕК-МОД» у декларації за жовтень 2015 року бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 99 958,00 грн.
Відповідно до вимог п. 200.12 ст. 200 ПК України (в редакції станом на час виникнення у позивача права на бюджетне відшкодування за жовтень 2015 року), податковий орган зобов'язаний був протягом п'яти робочих днів після закінчення перевірки:
або подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету;
або за заявою платника податку до відповідного контролюючого органу зарахувати таку суму в рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.
Згідно із п. 200.13 ст. 200 ПК України (в редакції чинній станом на час виникнення права на бюджетне відшкодування за жовтень 2015 року) на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 22 березня 2019 року у справі № 360/3762/18, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2019 року, встановлено, що ДПІ у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області висновок про відшкодування ТОВ «УТЕК-МОД» бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за жовтень 2015 року до казначейського органу не направляла, у зв'язку з чим судом визнано протиправною бездіяльність ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області в частині не складання та не направлення до органів державної казначейської служби висновків про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за періоди січень 2015 року, лютий 2015 року, квітень - липень 2015 року, вересень - грудень 2015 року (а.с.53-65, 66-89).
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, апеляційний суд виходить з такого.
Спірні правовідносини щодо бюджетного відшкодування податку на додану вартість врегульовано статтею 200 Податкового кодексу України.
Спершу слід зазначити, що ухвалою місцевого суду про залишення без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду позов ТОВ «УТЕК-МОД» в частині позовних вимог про стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2015 року у сумі 99 958,00 грн., залишеною без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2020 року, предметом цієї справи є:
- бездіяльність ГУ ДФС у Луганській області щодо не внесення в єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування узгодженої суми бюджетного відшкодування ТОВ «УТЕК-МОД» за жовтень 2015 року;
- стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області на користь ТОВ «УТЕК-МОД» у зв'язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за жовтень 2015 року у сумі 14 633,85 грн.
Крім того, рішення місцевого суду оскаржено лише відповідачем-1. Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Отже, оскільки судове рішення позивачем не оскаржене, апеляційному перегляду підлягає рішення місцевого суду лише в частині задоволених позовних вимог. В іншій частині судове рішення апеляційному перегляду не підлягає і має бути залишено без змін.
Відповідно до пункту 200.23 статті 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Аналіз вказаних положень дозволяє дійти висновку про те, що нарахування пені пов'язується саме із недотриманням суб'єктами владних повноважень положень статті 200 ПК України, яка визначає, зокрема, комплекс дій, необхідних для своєчасного повернення сум бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.
Згідно п. 200.23 ст. 200 ПК України кінцевий строк періоду нарахування пені є день погашення такої заборгованості.
Однак, положення п. 200.23 ст. 200 ПК України не обмежують платника податку на заявлення вимог про стягнення пені, нарахованої на заборгованість бюджету з відшкодування ПДВ, у будь-який час між початком та завершенням періоду нарахування пені.
Крім того, суд звертає увагу на те, що ст. 102 ПК України передбачено строк давності у 1095 днів, зокрема на право контролюючого органу щодо проведення перевірки та самостійного визначення суми грошових зобов'язань (пункт 102.1); стягнення податкового боргу (пункт 102.4); право платника податків на подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування (пункт 102.5).
Крім того, положеннями пункту 43.3 статті 43 ПК України встановлено, що обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Системний аналіз положень статті 43 та пункту 200.23 статті 200 ПК України, дає підстави для висновку про те, що пеня нараховується на суму бюджетної заборгованості в силу Закону та не залежить від волевиявлення платника податку на додану вартість.
Визначений законодавцем строк в 1095 днів також свідчить на користь того, що ПК України надано можливість захистити своє право на стягнення пені у зв'язку з несвоєчасним відшкодування державою ПДВ протягом цього строку.
У цьому випадку позивачем заявлено вимогу про стягнення пені на заборгованість бюджету з відшкодування ПДВ жовтень 2015 року, яка не відшкодована до теперішнього часу і строк такого відшкодування наразі невідомий.
Тобто, у випадку як би позивач чекав до дня погашення такої заборгованості, то ним би було пропущено строк звернення до суду з такими вимогами.
З огляду на вказане, колегія суддів вважає правильним висновок місцевого суду, що посилання відповідача-1 на передчасність вимоги про стягнення пені на заборгованість бюджету з відшкодування ПДВ за жовтень 2015 року є безпідставними.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення пені за період з 16 листопада 2018 року по 23 липня 2019 року у сумі 14 633,85 грн. (а с.135).
Визначення дати початку нарахування пені - з 16 листопада 2018 року, є правильним, оскільки рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 22 березня 2019 року у справі № 360/3762/18, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2019 року, на користь позивача вже стягнуто пеню на заборгованість бюджету з відшкодування ПДВ, у тому числі і за жовтень 2015 року, за період по 15 листопада 2018 року.
Позивачем самостійно визначено кінцеву дату розрахунку пені на заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість, а саме - 23 липня 2019 року.
Оскільки кінцева дата нарахування пені, передбачена п. 200.23 статті 200 ПК України, наразі невідома колегія суддів вважає, що позивач має право сам визначати період розрахунку пені в межах строку існування заборгованості бюджету з ПДВ з урахуванням положень ст. 102 ПК України.
Отже, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що визначений платником податків період нарахування пені з 16 листопада 2018 року по 23 липня 2019 року є обґрунтованим та не порушує прав останнього.
Позиція щодо наявності у платника податку права звертатись з вимогами про стягнення пені незалежно від погашення заборгованості бюджету з відшкодування ПДВ висловлена Верховним Судом України в постанові від 03.06.2014 у справі № 21-131а14.
Інформація про зміну облікової ставки Національного банку України опублікована на офіційному веб-сайті Національного банку України (далі - НБУ).
Так, у період з 16 листопада 2018 року по 25 квітня 2019 року облікова ставка НБУ становила 18 відсотків, зазначений період складає 161 день, а тому розмір пені, нарахований на заборгованість ПДВ за жовтень 2015 року, становить 9523,67 грн.
У період з 26 квітня 2019 року по 18 липня 2019 року облікова ставка НБУ становила 17,5 відсотків, зазначений період складає 84 дні, а тому розмір пені, нарахований на заборгованість ПДВ за жовтень 2015 року, становить 4830,67 грн.
У період з 19 липня 2019 року по 23 липня 2019 року облікова ставка НБУ становила 17 відсотків, зазначений період складає 5 днів, а тому розмір пені, нарахований на заборгованість ПДВ за жовтень 2015 року, становить 279,33 грн.
Загальна сума пені за період з 16 листопада 2018 року по 23 липня 2019 року становить 14 633,85 грн., а тому в цій частині місцевий суд дійшов правильного та обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Згідно ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів приходить до висновку, що місцевий суд прийняв рішення з дотриманням як матеріального так і процесуального права, а позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Луганській області - залишити без задоволення.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2019 року у справі № 360/4060/19 - залишити без змін.
Повне судове рішення - 05 березня 2020 року.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. В. Сіваченко
Судді Т. Г. Гаврищук
А. В. Гайдар