29 березня 2010 р. № 22/157/09-27/316/09
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоУдовиченка О.С.,
суддівЗаріцької А.О.,
Міщенка П.К.
розглянувши матеріали касаційної скарги
на ухвалу відкритого акціонерного товариства "Мелітопольський пивоварний завод"
господарського суду Запорізької області від
23 грудня 2009 року
у справі
господарського суду № 22/157/09-27/316/09
Запорізької області
за позовомприватного підприємства "БІЗНЕС-ІНФО Т №1"
до
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів
за участю
про- приватного підприємства "Авто-центр Преміум № 1"
- комунального підприємства "Мелітопольське міжміське бюро технічної інвентаризації"
- відкрите акціонерне товариство "Мелітопольський пивоварний завод"
- відкрите акціонерне товариство "Кредитпромбанк"
- фізичні особи ОСОБА_4, ОСОБА_5
прокурора Запорізької області
визнання договору дійсним та визнання права власності на нерухоме майно
ВАТ "Мелітопольський пивоварний завод" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою на ухвалу господарського суду Запорізької області від 23 грудня 2009 року у справі № 22/157/09-27/316/09 в частині залучення до участі у справі фізичних осіб ОСОБА_4, ОСОБА_5, як третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні КП "Мелітопольське міжміське бюро технічної інвентаризації".
Зазначеною ухвалою, на підставі ст.ст. 22, 27, 29, 38, 77, 86 ГПК України, розгляд справи відкладено, прийнято повідомлення заступника прокурора Запорізької області про вступ у справу, залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, зобов'язано сторін та третіх осіб у справі надати суду певні документи.
Статтею 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, до якого віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у ст. 12 Закону України "Про судоустрій України", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадку і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.
Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках учасник судового процесу має право оскаржити ухвалу суду в апеляційному чи касаційному порядку.
Приписами ст. 11113 ГПК України передбачено, що ухвали місцевого або апеляційного господарського суду можуть бути оскаржені у касаційному порядку лише у випадках, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Отже, ухвала місцевого або апеляційного господарських судів може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в порядку, встановленому для оскарження судових рішень та постанов.
При цьому слід мати на увазі, що оскарженню підлягають лише ті ухвали, про можливість оскарження яких прямо зазначено у відповідній статті Господарського процесуального кодексу України або Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в яких йдеться про винесення судом даних ухвал.
Крім того, згідно з роз'ясненнями, розміщеними у п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про незалежність судової влади" від 13 червня 2007 року № 8 оскарження ухвал або інших процесуальних актів суду, якими не завершується провадження у справі (про прийняття заяв і скарг до розгляду, про призначення судових засідань, про виклик осіб, про витребування документів та інших доказів тощо), крім випадків, прямо передбачених процесуальним законом, не допускається.
Положеннями Господарського процесуального кодексу України не передбачена можливість оскарження ухвали про залучення до участі у справі третіх осіб та відкладення розгляду справи, а отже, ухвала господарського суду міста від 23 грудня 2009 року у даній справі є такою, що не підлягає оскарженню.
Частиною 2 ст. 6 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
Враховуючи викладене, у суду касаційної інстанції немає правових підстав для прийняття касаційної скарги ВАТ "Мелітопольський пивоварний завод" від 13 січня 2009 року № 13/01-2010-2.
Наведені обставини є підставою для відмови у прийняті касаційної скарги.
Керуючись ст.ст. 86, 11113 ГПК України Вищий господарський суд України,
Відмовити ВАТ "Мелітопольський пивоварний завод" у прийнятті касаційної скарги від 13 січня 2009 року № 13/01-2010-2 на ухвалу господарського суду Запорізької області від 23 грудня 2009 року у справі № 22/157/09-27/316/09.
Головуючий О. Удовиченко
Судді А. Заріцька
П. Міщенко